Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №910/9005/23 (910/5124/25) — Касаційний господарський суд Верховного Суду

Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: майнові спори, стороною в яких є боржник

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №910/9005/23 (910/5124/25)

Суддя: Пєсков В.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року

м. Київ

Cправа № 910/9005/23 (910/5124/25)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Жукова С. В., Погребняка В. Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпат-Вин Еталон" (вх. № 7125/2026)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2026

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.06.2026 (про повернення без розгляду зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпат-Вин Еталон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котнар Хілл" про стягнення 1 754 000,00 грн)

у справі № 910/9005/23 (910/5124/25)

за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Котнар Хілл" - арбітражної керуючої Іванченко Анастасії Валеріївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпат-Вин Еталон"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс"

про стягнення 1 705 000,00 грн

в межах справи № 910/9005/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Національний цукор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котнар Хілл"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Перед Верховним Судом у цій справі постало питання правомірності повернення зустрічної позовної заяви без розгляду з підстав її подання поза межами встановленого процесуального строку.

Обставини справи

1. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/9005/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Котнар Хілл" (далі - ТОВ "Котнар Хілл").

2. У квітні 2025 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ліквідатора ТОВ "Котнар Хілл арбітражної керуючої Іванченко А. В. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпат-Вин Еталон" (далі - ТОВ "Карпат-Вин Еталон") заборгованості у розмірі 1 705 000,00 грн.

3. 29.04.2025 ухвалою Господарського суду міста Києва вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 28.05.2025. Визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали.

4. Ухвала про відкриття провадження у справі доставлена в електронні кабінети сторін 29.04.2025 о 19:44, а датою отримання судом інформації про доставку документа в електронний кабінет є 30.04.2025 о 10:11.

5. 13.05.2025 відповідачем через систему "Електронний суд" було подано відзив на позовну заяву.

6. Розгляд справи неодноразово відкладався, а також провадження у справі зупинялося до набрання законної сили судовими рішеннями у справі №910/9005/23(910/6869/25) за позовом ліквідатора ТОВ "Котнар Хілл" арбітражної керуючої Іванченко А. В. про визнання недійсною Угоди 1 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.12.2022, укладеної між ТОВ "Котнар Хілл" та ТОВ "Карпат-Вин-Еталон".

7. 19.11.2025 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2026, про задоволення позову у справі №910/9005/23 (910/6869/25).

8. 21.05.2026 ухвалою Господарського суду міста Києва поновлено провадження у справі №910/9005/23 (910/5124/25), судове засідання призначено на 24.06.2026.

9. 12.06.2026 ТОВ "Карпат-Вин-Еталон" через систему "Електронний суд" подало зустрічну позовну заяву до ТОВ "Котнар Хілл", у якій просило: поновити ТОВ "Карпат-Вин-Еталон" процесуальний строк для подання зустрічної позовної заяви, як такий що пропущений з поважних причин; прийняти цю заяву до для спільного розгляду з первісним позовом; розгляд справи проводити в режимі відео-конференції за участю представника позивача; стягнути з ТОВ "Котнар Хілл" на користь ТОВ "Карпат-Вин-Еталон" заборгованість в розмірі 1754000,00 грн; зарахувати зустрічні однорідні вимоги між ТОВ "Котнар Хілл" на користь ТОВ "Карпат-Вин-Еталон" в розмірі 1754000,00 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

10. 15.06.2026 ухвалою Господарського суду міста Києва, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2026, повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву ТОВ "Карпат-Вин-Еталон".

11. Суди встановили, що ухвалою від 29.04.2025 відкрито провадження у справі та встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву. Оскільки ухвалу доставлено до електронного кабінету відповідача 30.04.2025, останнім днем для подання зустрічного позову було 15.05.2025. Однак зустрічну позовну заяву подано лише 12.06.2026, тобто з пропуском установленого процесуального строку більш ніж на рік.

12. Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення означеного строку, оскільки заявник не навів жодного обґрунтування причин його пропуску. Врахувавши положення частини шостої статті 180 ГПК України, суд повернув зустрічну позовну заяву без розгляду.

13. Крім того, апеляційний суд відхилив доводи скаржника про нерозгляд судом першої інстанції клопотання про поновлення строку, зазначивши, що з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали вбачається, що суд розглянув це клопотання та відмовив у його задоволенні, хоча окремо не зазначив про це в резолютивній частині.

14. Суд апеляційної інстанції зазначив, що обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову фактично зводилося до цитування окремих частин судових рішень без зазначення обставин, які перешкоджали своєчасному поданню зустрічного позову. Тому визнав правильним висновок про відсутність підстав для поновлення строку.

15. Також суд апеляційної інстанції відхилив доводи про постановлення ухвали поза межами судового засідання та без участі сторін, оскільки стаття 180 ГПК України не передбачає обов`язкового проведення судового засідання з викликом учасників для вирішення питання про прийняття зустрічного позову або його повернення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

16. У касаційній скарзі ТОВ "Карпат-Вин-Еталон" просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2026 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.06.2026 у справі №910/9005/23 (910/5124/25); направити справу до суду першої інстанції для нового розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпат-Вин Еталон" про поновлення процесуального строку для подання зустрічної позовної заяви та розгляду питання стосовно прийняття зустрічного позову для спільного розгляду.

17. Скаржник, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статті 180 ГПК України та не врахували правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 та від 27.05.2020 у справі № 904/6157/19, щодо правової природи зустрічного позову та взаємопов`язаності первісних і зустрічних позовних вимог.

18. На обґрунтування зазначає, що оскільки справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, суд першої інстанції відповідно до частини сьомої статті 180 ГПК України після надходження зустрічного позову був зобов`язаний постановити ухвалу про перехід до загального позовного провадження. Натомість суд без проведення судового засідання та заслуховування позицій сторін повернув зустрічну позовну заяву, неправильно застосувавши частину шосту статті 180 ГПК України без урахування положень її частини сьомої.

19. Також скаржник посилається на порушення частин першої та п`ятої статті 4 ГПК України, вважаючи, що повернення зустрічного позову без виклику сторін позбавило його права на участь у розгляді справи та судовий захист.

20. Щодо поновлення строку для подання зустрічного позову ТОВ "Карпат-Вин-Еталон" вважає, що суд першої інстанції неправильно визначив момент виникнення права на судовий захист та не врахував правові норми щодо початку перебігу позовної давності. Зазначає, що до ухвалення судових рішень про недійсність угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідні зобов`язання вважалися припиненими на підставі статті 601 ЦК України, а тому матеріально-правового спору між сторонами не існувало. Лише після ухвалення відповідних судових рішень, про які скаржник дізнався 06.05.2026, виникла необхідність захисту його майнових прав шляхом пред`явлення зустрічного позову.

21. На думку скаржника, ці обставини були об`єктивними та не залежали від його волі, а тому мали бути визнані поважними причинами пропуску процесуального строку. При цьому задоволення зустрічного позову, як стверджує скаржник, безпосередньо виключало б повністю або частково задоволення первісного позову, що свідчить про взаємопов`язаність позовних вимог.

22. Крім того, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не спростував наведених ним доводів та не надав належної оцінки порушенню частини сьомої статті 180 ГПК України.

23. Посилається також на порушення статті 236 ГПК України, вважаючи, що суди не надали мотивованої оцінки істотним аргументам сторін і не дослідили всіх обставин справи.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу ліквідатор ТОВ "Котнар Хілл арбітражна керуюча Іванченко А. В. просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Зазначає, що скаржник помилково ототожнює позовну давність із процесуальними строками, встановленими ГПК України. Також вважає безпідставними твердження касаційної скарги про наявність підстав для поновлення строку на подання зустрічного позову, оскільки відповідне клопотання не містило належних обґрунтувань поважності причин пропуску такого строку.

24. Крім того, арбітражна керуюча Іванченко А. В. вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо порушення судами приписів частини сьомої статті 180 ГПК України, зазначаючи, що ГПК України не передбачає проведення судового засідання з викликом сторін для вирішення питання про прийняття зустрічного позову або його повернення без розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

25. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

26. Предметом касаційного перегляду у цій справі є ухвала суду першої інстанції, якою зустрічну позовну заяву повернуто без розгляду з підстав її подання поза межами встановленого процесуального строку та відсутності підстав для його поновлення, а також постанова суду апеляційної інстанції про залишення цієї ухвали без змін.

27. Колегія суддів, розглянувши доводи скаржника, зазначає, що реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться в залежність від положень процесуального закону, в цьому випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.

28. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 ГПК України).

29. Частиною першою статті 46 ГПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

30. Пунктом 3 частини другої статті 46 ГПК України визначено, що, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

31. Верховний Суд зазначає, що порядок пред`явлення зустрічного позову врегульовано положеннями статті 180 ГПК України.

32. Відповідно до частин першої- шостої статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

33. Частиною восьмою статті 165 ГПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

34. Отже, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

35. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 116 ГПК України).

36. Відповідно до частини першої статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

37. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

38. Отже, у разі подання зустрічного позову поза межами строку встановленого судом для подання відзиву, суд повертає заяву заявнику.

39. Верховний Суд також враховує, що відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

40. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 відкрито провадження у справі № 910/9005/23 (910/5124/25) та встановлено відповідачу строк для подання відзиву - протягом 15 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.

41. Ухвала про відкриття провадження у справі доставлена в електронний кабінет відповідача 29.04.2025 о 19:44, а датою отримання судом інформації про доставку документа в електронний кабінет є 30.04.2025.

42. Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

43. Звідси вказана ухвала вважається врученою відповідачу 30.04.2025, тому кінцевим строком для подачі відзиву у цій справі було 15.05.2025 включно.

44. Зустрічну позовну заяву ТОВ "Карпат-Вин-Еталон" подало до суду лише 12.06.2026, тобто із пропуском установленого процесуального строку більш ніж на один рік.

45. Відповідно до частин першої - третьої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

46. Наведені норми пов`язують можливість поновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

47. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

48. Як встановлено судом апеляційної інстанції, у зустрічній позовній заяві у розділі "Стосовно поновлення процесуального строку для подання зустрічної заяви:" ТОВ "Карпат-Вин Еталон" навів зміст резолютивної частини постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 у справі №910/9005/23 (910/6869/25), частковий зміст ухвали Верховного Суду від 27.04.2026 у справі №910/9005/23 (910/6869/25) та зміст резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 21.05.2026 про поновлення провадження у справі №910/9005/23 (910/5124/25), та зазначив "В зв`язку з вищевикладеним прошу поновити ТОВ "Карпат-Вин Еталон" процесуальний строк для подання зустрічної позовної заяви, який фактично не пропущений, а якщо пропущений, тоді з поважних причин".

49. Суд апеляційної інстанції зазначив, що окрім наведеного цитування частин різних судових рішень, у зустрічній позовній заяві фактично відсутнє обґрунтування наявності правових підстав для поновлення цього строку та щодо поважності причин його пропуску.

50. Колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що наведення змісту зазначених судових рішень не пояснює причин, з яких зустрічний позов не було подано у встановлений строк, та не свідчить про існування об`єктивних перешкод для його своєчасного подання. Обставини ухвалення судових рішень у справі щодо дійсності угоди про зарахування не доводять, що до цього часу скаржник був позбавлений можливості реалізувати право на подання зустрічного позову або що існували об`єктивні перешкоди для вчинення такої процесуальної дії у встановлений законом строк.

51. Крім того, як убачається з матеріалів справи, первісний позов до ТОВ "Карпат-Вин Еталон" було подано у квітні 2025 року, а відповідач 13.05.2025 подав відзив на нього. Отже, скаржник був обізнаний про наявність спору щодо відповідних зобов`язань та мав можливість викласти свою правову позицію щодо них у межах установленого процесуального строку.

52. Посилання скаржника на те, що до визнання угоди про зарахування недійсною він вважав зобов`язання припиненими, не свідчить про неможливість подання зустрічного позову в межах строку, визначеного статтею 180 ГПК України. Така обставина характеризує суб`єктивну правову оцінку скаржником спірних правовідносин, однак не є об`єктивною перешкодою для реалізації процесуального права.

53. Не змінює цього висновку й посилання скаржника на правові норми, що регулюють початок перебігу позовної давності, тобто матеріально-правового строку для звернення за судовим захистом, тоді як у цій справі вирішується питання дотримання процесуального строку для подання зустрічного позову, встановленого статтею 180 ГПК України. Тому правила визначення початку перебігу позовної давності не можуть бути ототожнені з правилами обчислення та поновлення процесуального строку.

54. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що наведені у зустрічній позовній заяві обставини не містили належного обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. При цьому суд першої інстанції, повертаючи зустрічну позовну заяву, виходив саме з відсутності підстав для поновлення цього строку, що випливає зі змісту мотивувальної частини його ухвали. Тому довід скаржника про те, що суд не вирішив клопотання про поновлення строку, не відповідає дійсності.

55. Колегія суддів також відхиляє довід скаржника про порушення судами вимог частини сьомої статті 180 ГПК України.

56. Згідно із цією нормою у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

57. Водночас наведене положення не може тлумачитися ізольовано від інших положень статті 180 ГПК України, зокрема частини першої, яка визначає строк пред`явлення зустрічного позову, та частини шостої, яка встановлює процесуальний наслідок подання зустрічної позовної заяви з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті.

58. Системний аналіз зазначених положень свідчить, що передбачений частиною сьомою статті 180 ГПК України перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження пов`язаний із поданням зустрічного позову, який може бути прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом із дотриманням установлених процесуальних вимог. Натомість ця норма не скасовує визначених законом строків пред`явлення зустрічного позову та не усуває передбачених частиною шостою цієї статті наслідків їх недотримання.

59. Інше тлумачення призвело б до того, що саме лише подання зустрічної позовної заяви з пропуском установленого строку зобов`язувало б суд переходити до загального позовного провадження незалежно від наявності підстав для її прийняття. Такий підхід фактично нівелював би приписи частин першої та шостої статті 180 ГПК України.

60. Отже, за встановлених у цій справі обставин, коли зустрічну позовну заяву подано зі значним пропуском строку, а підстав для його поновлення суди не встановили, у суду першої інстанції не виникло обов`язку переходити до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише з огляду на надходження такої заяви.

61. Посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 та від 27.05.2020 у справі № 904/6157/19 цього висновку не спростовують. Наведені скаржником правові висновки стосуються умов взаємопов`язаності первісного та зустрічного позовів і доцільності їх спільного розгляду. Водночас вони не містять висновку про можливість прийняття зустрічного позову незалежно від дотримання строку, встановленого частиною першою статті 180 ГПК України, або про незастосування наслідків, передбачених частиною шостою цієї статті.

62. Таким чином, наведені постанови Верховного Суду не підтверджують неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права у правовідносинах, що склалися у цій справі, та не свідчать про наявність заявленої скаржником підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

63. Колегія суддів також відхиляє доводи скаржника про порушення права на участь у розгляді справи у зв`язку з постановленням ухвали про повернення зустрічної позовної заяви поза межами судового засідання. Призначення ухвалою суду від 21.05.2026 судового засідання на 24.06.2026 та визначення строку до 15.06.2026 для подання додаткових доказів, клопотань, заяв і пояснень не свідчили про обов`язок суду вирішувати всі подані до цієї дати процесуальні питання виключно під час зазначеного судового засідання.

64. При цьому стаття 180 ГПК України не встановлює обов`язку суду проводити судове засідання з викликом учасників справи для вирішення питання про повернення зустрічної позовної заяви у зв`язку з недотриманням установлених цією статтею вимог. Не передбачає такого обов`язку й стаття 119 ГПК України, яка регулює порядок поновлення процесуальних строків.

65. Отже, вирішення судом питання про повернення зустрічної позовної заяви без проведення окремого судового засідання за наведених обставин не свідчить про порушення права скаржника на участь у розгляді справи або принципу змагальності сторін. Посилання на частини першу та п`яту статті 4 ГПК України не змінюють цього висновку, оскільки право на судовий захист реалізується в порядку та з дотриманням процесуальних вимог, установлених законом.

66. Інші доводи касаційної скарги, зокрема щодо взаємопов`язаності первісного та зустрічного позовів, не спростовують установленого судами факту пропуску строку для подання зустрічного позову та відсутності належного обґрунтування поважності причин такого пропуску. Взаємопов`язаність позовних вимог є умовою їх спільного розгляду, однак не усуває необхідності дотримання строку, визначеного частиною першою статті 180 ГПК України.

67. Посилання скаржника на статтю 236 ГПК України також не є самостійною підставою для скасування оскаржуваних судових рішень. Зі змісту постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що ним перевірено доводи щодо строку подання зустрічного позову, причин його пропуску, змісту клопотання про поновлення строку та необхідності проведення судового засідання. Незгода скаржника з наданою судами оцінкою цих обставин не свідчить про неповне з`ясування обставин справи або порушення вимог до законності й обґрунтованості судового рішення.

68. З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, повертаючи зустрічну позовну заяву, правильно застосував положення статей 119 та 180 ГПК України, а суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився з його висновками. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не підтверджують наявності підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

69. За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.

70. Колегія суддів звертає увагу, що повернення зустрічного позову через пропуск строку на його подання не позбавляє заявника права на звернення до суду із відповідним самостійним позовом у загальному порядку.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

71. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

72. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

73. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

В. Розподіл судових витрат

74. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпат-Вин Еталон" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2026 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.06.2026 (про повернення без розгляду зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпат-Вин Еталон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котнар Хілл" про стягнення 1 754 000,00 грн) у справі № 910/9005/23 (910/5124/25) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді С. Жуков

В. Погребняк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua