Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №910/7764/26 — Господарський суд міста Києва

Суд: Господарський суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №910/7764/26

Суддя: Усатенко І.В.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.11.2026Справа № 910/7764/26

За позовом керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі

1) Київської міської ради

2) Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації

до 1) Ліцею №293 Деснянського району міста Києва

2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Київські енергетичні послуги”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів – Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації

про визнання додаткових угод недійсними та про стягнення 68239,64 грн

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Шокало О.В.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

В судовому засіданні 02.11.2026 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Деснянської окружної прокуратури міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі-позивач-1) та Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (далі-позивач-2) до Ліцею №293 Деснянського району міста Києва (далі-відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю “КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ” (далі-відповідач-2), в якому просив суд: визнати недійсними додаткові угоди № 7 від 05.08.2024, № 8 від 06.08.2024, № 9 від 13.09.2024, № 10 від 09.10.2024, № 11 від 08.11.2024, № 12 від 09.12.2024, № 13 від 20.12.2024 до договору про постачання електричної енергії № 3515332П-Т124 від 01.01.2024, укладеного між Ліцеєм №293 Деснянського району міста Києва (ЄДРПОУ 01489291) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Київські енергетичні послуги” (ЄДРПОУ 41916045); стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Київські енергетичні послуги” на користь Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації грошові кошти у сумі 68239,64 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог прокурор посилався на те, що оспорювані додаткові угоди укладено з порушенням норм чинного законодавства, а отже отримання в їх виконання грошових коштів є безпідставним.

Ухвалою суду від 02.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів – Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, призначено підготовче засідання у справі на 23.07.2026.

17.07.2026 до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, оскільки, додаткові угоди були укладені з урахуванням пп. 7 п. 19 Особливостей, які не передбачають 10% обмеження на збільшення вартості електричної енергії. Відповідач наголошував на непослідовності дій прокуратури, оскільки, додаткові угоди, якими було зменшено вартість електричної енергії, прокурором не визнаються недійсними, хоча мають аналогічне нормативне та договірне регулювання, що і спірні угоди.

20.07.2026 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, розгляду у зв`язку з відсутністю підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, враховуючи Рішенням Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24).

23.07.2026 до суду від прокуратури надійшли заперечення на клопотання відповідача-2 про залишення позовної заяви без розгляду.

23.07.2026 до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позовні вимоги та наголошено на тому, що угоди укладені в супереч пп. 3 п. 19 Особливостей.

Суд у підготовчому засідання 23.07.2026 постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 10.08.2026.

06.08.2026 до суду від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 10.08.2026 оголошено перерву до 05.10.2026.

Суд у підготовчому засіданні 05.10.2026 постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача-2 про залишення позовної заяви без розгляду, в зв`язку з її необгрунтованістю.

Ухвалою суду від 05.10.2026 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 02.11.2026.

В судове засідання 02.11.2026 представники позивачів та відповідача-1 не з`явились, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 02.11.2026 представник прокуратури підтримав обставини, викладені в заявах по суті спору на підтвердження позовних вимог.

Представник відповідача-2 заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник прокуратури підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача-2 просив у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Аналогічна за змістом правова норма закріплена у статті 53 ГПК України.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України “Про прокуратуру”, у частині 1 якої зазначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Станом на день звернення прокурора до суду з позовом повноваженими на вчинення дій щодо захисту інтересів держави органами не вчинялись необхідні дії.

З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави окружною прокуратурою 27.05.2026 на адресу Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації та Київської міської ради скеровано запит №57-4045ВИХ-26 в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо вжитих заходів цивільно правового характеру з метою захисту інтересів територіальної громади міста та стягнення з товариства надмірно сплачених грошових коштів.

Листом від 01.06.2026 №102-3475 Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація надала відповідь за дорученням Київського міського голови та зазначила, що заклад освіти є окремою юридичною особою з правом ведення фінансово - господарської діяльності та відповідно до своїх повноважень самостійно здійснює управління бюджетними коштами та укладає договори. З огляду на це, Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація не вживала заходів цивільно-правового характеру з даного питання, оскільки не є стороною договору про закупівлю електричної енергії від 01.01.2024 № 3515332П-Т124 та не наділена відповідними повноваженнями.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є нездійснення захисту інтересів держави уповноваженими органами Київською міською радою та Деснянською районною в м. Києві державної адміністрації, оскільки останні обізнані про порушення майнових інтересів територіальної громади міста, мають відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за таким захистом до суду не звертаються.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», окружною прокуратурою листами від 18.06.2026 повідомлено Київську міську раду (зареєстровано за вхідним № 57-4882ВИХ-26) та Деснянську районну в м. Києві державну адміністрацію (зареєстровано за вхідним № 57-4883ВИХ-26) про прийняте рішення щодо представництва її інтересів у суді шляхом звернення з позовною заявою до Господарського суду міста Києва.

Щодо звернення прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради та Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації.

Відповідно до статті 142 Конституції України та частини 3 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів та інші кошти, що є у комунальній власності територіальної громади.

Згідно зі статтями 6, 9, 11, 18 Закону України «Про столицю України – місто герой Київ» місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою через Київську міську раду, а матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є майно і кошти, що перебувають у власності громади міста або знаходяться в її управлінні.

Видатки на освіту здійснюються з місцевих бюджетів (пункт 2 частини 1 статті 89 Бюджетного кодексу України).

Будь-які бюджетні зобов`язання та платежі здійснюються лише в межах відповідних бюджетних призначень (частина 1 статті 23 БК України).

Пунктом 18 ч. 1 ст. 2 БК України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Статтею 22 БК України, передбачено, що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно з ч. 5, 7 ст. 22 БК України, головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема: отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань (пункт 3). Головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 Закону України «Про освіту» фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів та звіту про виконання договору про закупівлю джерелом фінансування зазначеної процедури закупівлі є місцевий бюджет.

Ліцей №293 Деснянського районного суду міста Києва у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі електричної енергії, діяв як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня.

Згідно з ч. 5 ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету, відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», державні адміністрації (обласна, районна) вирішують питання бюджету, фінансів та обліку, управління майном.

Статтею 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що адміністрації здійснюють на відповідних територіях державний контроль за збереженням та раціональним використанням державного майна; станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконання державних контрактів і зобов`язань перед бюджетом, належним i своєчасним відшкодуванням шкоди завданій державі.

Для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України (п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»).

Згідно з пунктом 3 ч. 2 ст. 22 БК України, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно, зокрема, за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Отже, Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація у розумінні ст. 22 БК України є головним розпорядником бюджетних коштів, уповноваженим на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язана ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чи сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель.

Таким чином, Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація є органом, уповноваженим на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, у даному випадку як головний розпорядник бюджетних коштів.

Водночас, відповідно до статей 1, 10, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 143 Конституції України Київська міська рада як представницький орган територіальної громади міста здійснює управління об`єктами комунальної власності, затверджує місцевий бюджет та контролює його виконання. В свою чергу, Київська міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади міста, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету.

Пунктом 1.2 статуту Ліцей №293 передбачено, що засновником ліцею є територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради (далі – засновник). Рішенням Київської міської ради від 25 травня 2023 року № 6480/6521 «Про зміну типу та найменування деяких навчальних закладів, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва» було змінено тип та найменування комунального закладу та віднесено до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації.

Відповідно до п. 7.2 Статуту, Ліцей має статус бюджетної установи і фінансується за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Отже, у спірних правовідносинах, пов`язаних із укладенням та виконанням договору постачання електричної енергії за рахунок коштів місцевого бюджету: Київська міська рада є органом, уповноваженим діяти від імені територіальної громади та захищати її інтереси як власника бюджетних коштів і майна закладу освіти; Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація є головним розпорядником бюджетних коштів, за рахунок яких здійснювалась оплата за договором, та уповноважена забезпечувати законне й ефективне їх використання.

Отже, Київська міська рада та Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація є органами, уповноваженими державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах та на вжиття заходів щодо захисту інтересів держави у судовому порядку.

Проте не зважаючи на виявлені порушення вимог законодавства про державні закупівлі, органами, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах не вжито жодних заходів, спрямованих на їх усунення.

З урахуванням вищезазначеного позов в інтересах держави в особі Київської міської ради та Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації щодо визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів до суду був поданий обґрунтовано з дотриманням приписів ГПК України та Закону України “Про прокуратуру”.

Як зазначає прокурор у позовній заяві, прокуратурою вивчено інформацію, оприлюднену в електронній системі публічних закупівель «Prozorro» за посиланням https://prozorro.gov.ua/uk/contract/UA-2024-01 03-002524-a-b1, встановлено, що Ліцеєм №293 Деснянського району міста Києва проведено процедуру закупівлі електричної енергії за кодом ДК 021:2015:09310000-5: «Електрична енергія» (унікальний номер оголошення - UA-2024-01-03-002524-a). Очікувана вартість закупівлі становила 801 469,44 грн при запланованому обсязі постачання 128 000 кВт/год на 2024 рік.

Згідно з даними Реєстру отриманих тендерних пропозицій, у процедурі закупівлі взяв участь лише один учасник – ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» із ціновою пропозицією у розмірі 801 469,44 грн з ПДВ.

За результатами розгляду поданої пропозиції, відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій від 03.01.2024, ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» визнано переможцем закупівлі з ціновою пропозицією 801 469,44 на період постачання з 01.01.2024 по 31.12.2024.

В подальшому, між Ліцеєм №293 Деснянського району міста Києва (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Київські енергетичні послуги” (постачальник) укладено договір № 3515332П-Т124 від 01.01.2024 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу.

Згідно п. 1.1 договору умови цього договору розроблені відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі” на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дати його припинення або скасування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.

Відповідно до п. 2.12 договору постачальник зобов`язується постачати споживачу у 2024 році електричну енергію код 09310000-5 – Електрична енергія за ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити електричну енергію на умовах цього договору.

Згідно п. 3.1 договору термін поставки товару: з дати, зазначеної в повідомленні, але не раніше дати зміни постачальника, що підтверджується відповідним повідомленням адміністратора комерційного обліку до 31.12.2024 включно.

Загальна вартість цього договору становить 804469,44 грн з ПДВ. Загальна вартість договору складається з місячних сум вартості очікуваних договірних обсягів постачання електричної енергії споживачу. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника за умови надання постачальником у строк до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, акта приймання-передачі та рахунку, у тому числі особистому кабінеті споживача, розміщеному на офіційному вебсайті https://kyiv.yasno.com.ua. Вартість спожитої електричної енергії визначається як добуток обсягу спожитої електричної енергії на ціну за 1 кВт*год., визначену згідно з додатком № 2 до договору. (п. 5.1, 5.6-5.8 договору).

Відповідно до п. 13.1, 13.4, 13.9 договору зміни до договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, зазначених у цьому договорі, та оформляються у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди. Зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Водночас договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Під час зміни умов договору про закупівлю може застосовуватись стаття 631 ЦК України.

Згідно п. 14.1, 14.2 договору він набуває чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2024 включно, а в частині виконання зобов`язань сторонами – до повного їх виконання. Сторони погодили, що відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України умови договору застосовуються до правовідносин між споживачем та постачальником, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2024.

Відповідно до п. 14.7, 14.7.7 договору істотні умови цього договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни встановленого згідно із законодавством органом державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, Argus, регульованих цін, нормативів середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, в разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Сторони вносять відповідні зміни в разі зміни регульованих цін на передачу та/або розподіл електричної енергії та/або середньозважених цін на електричну енергію на ринку “на добу наперед” згідно з додатком № 2 до договору.

Відповідно до п.1 Додатку №2 до Договору «Порядок розрахунку та зміни ціни постачання електричної енергії», ціна за 1 кВт*год електричної енергії (Ц) розраховується за формулою Ц=(К*Ца+Тосп+Впост)*1,2, де:

1,2 - урахування ПДВ (у разі, якщо Постачальник не є платником ПДВ, у формулі замість 1,2 зазначається 1);

Ца - це первинна ціна, яку пропонує постачальник, при подачі тендерної пропозиції, а у разі проведення аукціону — ціна за результатом аукціону, яка є актуальною на день укладання Договору, грн за 1 кВт*год без ПДВ. У подальшому — ціна, яка буде змінюватись, враховуючи середньозважену ціну електричної енергії за результатами торгів на ринку «на добу наперед» за повний календарний місяць (без ПДВ);

Тосп - ціна (тариф) послуг оператора системи передачі, яка встановлена Регулятором на відповідний розрахунковий період), грн за 1 кВт* год без ПДВ;

Впост - вартість послуг Постачальника, що включає усі витрати Постачальника, які необхідні для виконання Постачальником умов цього Договору, Впост становить 0,25 грн за 1 кВт*год без ПДВ та не змінюється протягом усього строку дії Договору;

К - коефіцієнт коливання ціни закупівлі одиниці Товару, який на момент укладення Договору становить 1 (один).

В п. 2 додатку № 2 до договору визначено, що ціна за 1 кВт*год електричної енергії на момент укладення Договору становить 5,2179, а саме: Ца = 4, 43933 грн за 1 кВт*год без ПДВ; Тосп = 0,52857 грн за 1 кВт*год без ПДВ, що діє(яла) на день кінцевого терміну подання тендерної пропозиції, Впост = 0,25 грн за 1 кВт*год без ПДВ; ПДВ - 20 %.

В подальшому додатковою угодою № 1 від 01.01.2024 сторони внесли зміни у п. 1 додатку № 2 та виклали його в новій редакції: “ціна за 1 кВт*год електричної енергії (Ц) розраховується за підсумками розрахункового періоду (місяця). Ціна за одиницю товару для кожного календарного (звітного) місяця розраховується за формулою Ц=(Ц0сз+Тосп+Впост)*1,2, де:

1,2 - урахування ПДВ (у разі, якщо Постачальник не є платником ПДВ, у формулі замість 1,2 зазначається 1);

Ц0сз – поточна середньозважена ціна закупівлі одиниці товару за результатами торгів на ринку “на добу наперед” за (повний, останній календарний місяць, доступна на момент кінцевого терміну подання тендерної пропозиції), при визначенні ціни за перший місяць постачання, у подальшому – за місяць, що передує розрахунковому, згідно з інформацією, оприлюдненою оператором ринку електричної енергії на сайті https://www.oree.com.ua/, грн за 1 кВт*год без ПДВ;

Тосп – ціна (тариф) послуг оператора систем передачі, яка встановлена регулятором на відповідний розрахунковий період, грн за 1 кВт*год без ПДВ;

Впост - вартість послуг Постачальника, що включає усі витрати Постачальника, які необхідні для виконання Постачальником умов цього Договору, Впост становить 0,25 грн за 1 кВт*год без ПДВ та не змінюється протягом усього строку дії Договору;

Постачальник здійснює коригування ціни шляхом збільшення/зменшення відповідної регульованої складової Тосп з дати її введення в дію. Підтвердженням необхідності внесення таких змін є чинні (введені в порядку встановленому законодавством в дію) нормативно-правові акти відповідного уповноваженого органу щодо встановлення регульованих цін, які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію; Постачальник здійснює коригування ціни шляхом збільшення/зменшення відповідної складової Ц0сз за даними, опублікованими ДП “Оператор ринку” по результатам торгів на ринку “на добу наперед” у розрахунковому періоді; Незгода споживача із новими умовами є підставою для одностороннього дострокового розірвання договору, без застосування до споживача будь-яких санкцій пов`язаних з розірванням. З дати змін умов договору, вказаної в повідомленні, до дати припинення договору розрахунки між сторонами здійснюються за зміненими умовами, які були повідомлені постачальником. В разі необхідності змін умов цього договору, зокрема складової ціни П, постачальник має право звернутись до споживача з пропозицією та обґрунтовуванням щодо внесення змін. Підготувавши споживачу проект змін до договору у формі додаткової угоди. Споживач протягом 5 робочих днів після одержання пропозиції письмово повідомляє постачальника про результати її розгляду. Споживач поінформований про його право ініціювати розірвання цього договору, без оплати будь-яких санкцій, пов`язаних з таким розірванням, шляхом направлення письмової незгоди у разі, якщо він не погоджує нові умови. У разі, якщо споживач не повідомив постачальника про незгоду із запропонованими змінами, вважається, що споживач погодився з новими умовами договору.”

Додатковою угодою № 1 ціна за електричну енергію визначена наступним чином: “Ціна за 1 кВт*год електричної енергії (Ц) на момент укладення договору становить: Ц0сз=4,43933 грн, Тосп=0,52857 грн за 1 кВт*год без ПДВ, Впост=0,25 за 1 кВт*год без ПДВ, ПДВ – 20%”.

Додатковою угодою № 2 від 01.02.2024 визначено, що середньозважена ціна на електричну енергію на ринку “на добу наперед” у січні 2024 року становить 3,85857 грн/кВт*год без ПДВ, а споживач розраховується з постачальником за фактично спожиту електричну енергію у січні 2024 за ціною, що становить 4,63714 грн/кВт*го без ПДВ.

Підставою для укладення додаткової угоди № 2 стало повідомлення щодо внесення змін до договору від 02.02.2024 № 25/4/7/10/2767 та довідка ДП “Держзовнішінформ” від 30.01.2024 № 121/7-3.

Додатковою угодою № 3 від 08.03.2024 визначено, що середньозважена ціна на електричну енергію на ринку “на добу наперед” у лютому 2024 року становить 3,26858 грн/кВт*год без ПДВ, а споживач розраховується з постачальником за фактично спожиту електричну енергію у лютому 2024 за ціною, що становить 4,04715 грн/кВт*год без ПДВ.

Підставою для укладення додаткової угоди № 3 стало повідомлення щодо внесення змін до договору від 01.03.2024 № 25/4/7/10/5509 та довідка ДП “Держзовнішінформ” від 28.02.2024 № 121/27-1.

Додатковою угодою № 4 від 09.04.2024 визначено, що середньозважена ціна на електричну енергію на ринку “на добу наперед” у березень 2024 року становить 3,08953 грн/кВт*год без ПДВ, а споживач розраховується з постачальником за фактично спожиту електричну енергію у березень 2024 за ціною, що становить 3,8681 грн/кВт*год без ПДВ.

Підставою для укладення додаткової угоди № 4 стало повідомлення щодо внесення змін до договору від 01.04.2024 № 25/4/7/10/9741 та довідка ДП “Держзовнішінформ” від 01.04.2024 № 121/56-2.

Додатковою угодою № 5 від 13.05.2024 визначено, що середньозважена ціна на електричну енергію на ринку “на добу наперед” у квітень 2024 року становить 3,33377 грн/кВт*год без ПДВ, а споживач розраховується з постачальником за фактично спожиту електричну енергію у квітень 2024 за ціною, що становить 4,11234 грн/кВт*год без ПДВ.

Підставою для укладення додаткової угоди № 5 стало повідомлення щодо внесення змін до договору від 01.05.2024 № 25/4/7/10/14120 та довідка ДП “Держзовнішінформ” від 30.04.2024 № 121/75-2.

Додатковою угодою № 6 від 10.06.2024 визначено, що середньозважена ціна на електричну енергію на ринку “на добу наперед” у травень 2024 року становить 4,22192 грн/кВт*год без ПДВ, а споживач розраховується з постачальником за фактично спожиту електричну енергію у травень 2024 за ціною, що становить 5,00049 грн/кВт*год без ПДВ.

Підставою для укладення додаткової угоди № 6 стало повідомлення щодо внесення змін до договору від 31.05.2024 № 25/4/7/10/16168 та довідка ДП “Держзовнішінформ” від 06.06.2024 № 3-2/291.

Додатковою угодою № 7 від 05.08.2024 визначено, що середньозважена ціна на електричну енергію на ринку “на добу наперед” у червні 2024 року становить 5,40338 грн/кВт*год без ПДВ, а споживач розраховується з постачальником за фактично спожиту електричну енергію у червні 2024 за ціною, що становить 6,18195 грн/кВт*год без ПДВ.

Підставою для укладення додаткової угоди № 7 стало повідомлення щодо внесення змін до договору від 01.07.2024 № 25/4/7/10/24279 та довідка ДП “Держзовнішінформ” від 01.07.2024 № 3-2/351-2.

Додатковою угодою № 8 від 06.08.2024 визначено, що середньозважена ціна на електричну енергію на ринку “на добу наперед” у липні 2024 року становить 5,96711 грн/кВт*год без ПДВ, а споживач розраховується з постачальником за фактично спожиту електричну енергію у липні 2024 за ціною, що становить 6,74568 грн/кВт*год без ПДВ.

Підставою для укладення додаткової угоди № 8 стало повідомлення щодо внесення змін до договору від 01.08.2024 № 25/4/7/10/30661 та довідка ДП “Держзовнішінформ” від 01.08.2024 № 3-2/403-2.

Додатковою угодою № 9 від 13.09.2024 визначено, що середньозважена ціна на електричну енергію на ринку “на добу наперед” у серпні 2024 року становить 5,73860 грн/кВт*год без ПДВ, а споживач розраховується з постачальником за фактично спожиту електричну енергію у серпні 2024 за ціною, що становить 6,51717 грн/кВт*год без ПДВ.

Підставою для укладення додаткової угоди № 9 стало повідомлення щодо внесення змін до договору від 09.08.2024 № 25/4/7/10/32384 та довідка ДП “Держзовнішінформ” від 02.09.2024 № 3-2/508-1.

Додатковою угодою № 10 від 09.10.2024 визначено, що середньозважена ціна на електричну енергію на ринку “на добу наперед” у вересні 2024 року становить 5,66416 грн/кВт*год без ПДВ, а споживач розраховується з постачальником за фактично спожиту електричну енергію у вересні 2024 за ціною, що становить 6,44273 грн/кВт*год без ПДВ.

Підставою для укладення додаткової угоди № 10 стало повідомлення щодо внесення змін до договору від 01.10.2024 № 25/4/7/10/44581 та довідка ДП “Держзовнішінформ” від 30.09.2024 № 3-2/545-1.

Додатковою угодою № 11 від 08.11.2024 визначено, що середньозважена ціна на електричну енергію на ринку “на добу наперед” у жовтні 2024 року становить 5,65997 грн/кВт*год без ПДВ, а споживач розраховується з постачальником за фактично спожиту електричну енергію у жовтні 2024 за ціною, що становить 6,43854 грн/кВт*год без ПДВ.

Підставою для укладення додаткової угоди № 11 стало повідомлення щодо внесення змін до договору від 04.11.2024 № 25/4/7/10/52725 та довідка ДП “Держзовнішінформ” від 31.10.2024 № 3-2/621-2.

Додатковою угодою № 12 від 09.12.2024 визначено, що середньозважена ціна на електричну енергію на ринку “на добу наперед” у листопаді 2024 року становить 5,56745 грн/кВт*год без ПДВ, а споживач розраховується з постачальником за фактично спожиту електричну енергію у листопаді 2024 за ціною, що становить 6,34602 грн/кВт*год без ПДВ.

Підставою для укладення додаткової угоди № 12 стало повідомлення щодо внесення змін до договору від 02.12.2024 № 25/4/7/10/59326 та довідка ДП “Держзовнішінформ” від 29.11.2024 № 3-2/669-2.

Додатковою угодою № 13 від 20.12.2024 визначено, що середньозважена ціна на електричну енергію на ринку “на добу наперед” у грудні 2024 року становить 6,17956 грн/кВт*год без ПДВ, а споживач розраховується з постачальником за фактично спожиту електричну енергію у грудні 2024 за ціною, що становить 6,95813 грн/кВт*год без ПДВ.

Підставою для укладення додаткової угоди № 13 стало повідомлення щодо внесення змін до договору від 09.12.2024 № 25/4/7/10/60981 та довідка ДП “Держзовнішінформ” від 17.12.2024 № 3-2/688.

24.12.2024 сторонами укладено додаткову угоду № 14, якою визначено очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період січень-грудень 2024 у кількості 104951 кВт/год. Вартість електричної енергії визначено у сумі 641110,59 грн

В підтвердження поставки товару до матеріалів справи долучено акти прийняття-передавання товарної продукції: № 3515332/1/1 від 08.02.2024 за січень 2024 на суму 76930,15 грн; № 3515332/2/1 від 05.03.2024 за лютий 2024 на суму 80628,94 грн; № 3515332/3/1 від 08.04.2024 за березень 2024 на суму 60268,10 грн; № 3515332/4/1 від 03.05.2024 за квітень 2024 на суму 65899,43 грн; № 3515332/5/1 від 05.06.2024 за травень 2024 на суму 59981,88 грн; № 3515332/6/1 від 05.07.2024 за червень 2024 на суму 9235,84 грн; № 3515332/7/1 від 05.08.2024 за липень 2024 на суму 5569,24 грн; № 3515332/9/1 від 04.10.2024 за вересень 2024 на суму 55966,69 грн; № 3515332/10/1 від 05.11.2024 за жовтень 2024 на суму 74934,55 грн; № 3515332/11/1 від 04.12.2024 за листопад 2024 на суму 94108,94 грн; № 3515332/12/1 від 17.12.2024 за грудень 2024 на суму 49630,94 грн; № 3515332/12/1/1 від 23.12.2024 за грудень 2024 на суму 2,33 грн. Акти підписані та скріплені печатками обох контрагентів без зауважень. До матеріалів справи прокурором не долучено акт за серпень 2024 на суму 7953,56 грн, але сторонами не оспорюється та не заперечуються обставини щодо поставки продукції на вказану суму у серпні 2024.

Оплата отриманого товару підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями: № 20 від 19.02.2024 на суму 76930,15 грн; № 56 від 11.03.2024 на суму 80628,94 грн; № 91 від 12.04.2024 на суму 60268,10 грн; № 128 від 10.05.2024 на суму 65899,43 грн; № 20 від 19.02.2024 на суму 76930,15 грн; № 283 від 05.07.2024 на суму 9235,84 грн; № 239 від 12.08.2024 на суму 5569,24 грн; № 277 від 09.09.2024 на суму 7953,56 грн; № 315 від 14.10.2024 на суму 55966,69 грн; № 350 від 11.11.2024 на суму 74934,55 грн; № 399 від 13.12.2024 на суму 94108,94 грн; № 410 від 18.12.2024 на суму 49630,94 грн; № 423 від 25.12.2024 на суму 2,33 грн.

Отже сторонами виконано договір щодо поставки товару та його оплати на умовах, зазначених вище додаткових угод.

З матеріалів справи вбачається, що додатковими угодами № 1-6 було зменшено вартість електричної енергії, порівняно з базовою ціною, визначеною при укладенні договору. А додатковими угодами № 7-13 ціна електричної енергії була збільшена.

Прокурор просить визнати недійсними додаткові угоди № 7-13, якими збільшено вартість електричної енергії, оскільки, вони укладені в супереч вимогам ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” та пп. 3 п. 19 Особливостей, з перевищенням 10% розміру збільшення ціни.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 якого договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону).

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

З умов договору та додаткової угоди № 1 вбачається, що сторони договору погодили формульний розрахунок вартості товару, а ціна визначається щомісяця після завершення розрахункового періоду та змінюється відповідно до середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» у відповідний розрахунковий період.

Протягом строку дії Договору сторони шляхом підписання відповідних додаткових угод (як це передбачено пунктом 14.7, 14.7.7 Договору) щомісячно погоджували ціну за одиницю товару в залежності від зміни коефіцієнту коливання ціни закупівлі одиниці електричної енергії на ринку «на добу наперед» (який змінювався як в бік зменшення, так і в бік збільшення) на підставі з інформації Оператора ринку електричної енергії, відображеної в наданих постачальником довідках ДП “Держзовнішінформ”.

Частиною четвертою статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі” визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (частина п`ята статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі” в редакції чинній на момент укладення додаткових угод). Однак зазначена норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю, зокрема:

(1) за пунктом 2 частини п`ятої наведеної норми - збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

(2) за пунктом 7 частини п`ятої наведеної норми - зміна встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» від 16.08.2022 Розділ X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» доповнено пунктом 3-7 такого змісту:

“3-7. На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз”.

Відповідно до пункту 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» Кабінет Міністрів України постановою від 12.10.2022 затвердив Особливості № 1178, які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Оскільки Договір був укладений після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, тому у відповідності до пункту 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» норми вказаного Закону мають застосовуватись з урахуванням норм Особливостей № 1178.

Пункт 19 Особливостей № 1178 (тут і надалі - в редакції, чинній на момент укладення спірних додаткових угод) містить положення, відповідно до яких істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

- погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення (підпункт 2 пункту 19);

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (підпункт 7 пункту 19).

Отже, законодавець розрізнив такі підстави для зміни умов договору про закупівлю, як «погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку» та «зміна середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед» у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Як вже зазначалось умови укладеного між відповідачами договору про закупівлю передбачають, що фактична ціна поставки товару (електричної енергії) визначається щомісяця (розрахунковий період) після завершення розрахункового періоду та змінюється відповідно до зміни середньозваженої ціни на ринку “на добу наперед”, у відповідний розрахунковий період, в якому здійснюється оплата за товар.

Отже, за умовами Договору погодження ціни за одиницю електричної енергії в залежності від середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» відбувається щомісячно шляхом підписання між сторонами відповідних додаткових угод про внесення змін до договору, оскільки саме такий порядок розрахунків (формульний) погоджений сторонами, що відповідає положенням підпункту 7 пункту 19 Особливостей № 1178.

Пункт 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” до правовідносин між відповідачами не застосовується, оскільки, означені правовідносини регулюються п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, який не передбачає 10% обмежень щодо збільшення вартості товару за договором. Отже зміна ціни в даному випадку відбувається у зв`язку зі зміною середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» за підпунктом 7 пункту 19 Особливостей.

Суд наголошує на нерелевантності саме до спірних правовідносин зазначених та подібних ним правових висновків, які стосуються застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі” у співвідношенні з відповідними положеннями пункту 19 Особливостей № 1178 виключно у контексті алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення, що є особливістю саме випадків зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення у разі ринкового коливання ціни такого товару.

Суд наголошує, що спірних правовідносинах сторони договору про закупівлю передбачили механізм визначення ціни електричної енергії за формулою саме залежно від зміни середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед», а також визначили порядок визначення ціни відповідно до такого показника (коефіцієнта) у кожному розрахунковому періоді (щомісяця). За таких обставин правовою підставою для внесення змін до Договору є саме підпункт 7 пункту 19 Особливостей, який не містить положень про обмеження 10 відсотками зміни ціни договору в бік збільшення.

Такий підхід узгоджується і з подальшим розвитком законодавства. Так, 24.06.2026 набрав чинності новий Закон України «Про публічні закупівлі» (Закон №4888-IX), яким пункт 7 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII викладено в новій редакції, а саме: «зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників міжнародних цінових агентств, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни».

За своїм змістом зазначене положення Закону № 922-VIII фактично відтворює правове регулювання, яке було закріплене в підпункті 7 пункту 19 Особливостей № 1178 у питанні зміни ціни договору про закупівлю у зв`язку зі зміною середньозважених цін на електричну енергію на ринку «на добу наперед» за умови, що відповідний порядок зміни ціни визначено сторонами у договорі.

Отже, внесення Законом № 4888-IX відповідних змін до пункту 7 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII підтверджує волевиявлення законодавця на встановлення самостійного механізму зміни ціни договору про закупівлю для спірних правовідносин, який не пов`язується із 10 % обмеженням, застосовним до випадків зміни ціни внаслідок ринкового коливання, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання додаткових угод № 7-13 недійсними, оскільки, вони не суперечить законодавству, в тому числі ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”.

Означений висновок також викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2026 № 922/3937/25.

Суд відмовляє прокурору у задоволенні вимог про визнання недійсними додаткових угод № 7-13.

Щодо позовних вимог про стягнення з 68239,64 грн слід зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України у випадку, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Матеріалами справи підтверджено поставку відповідачем-2 відповідачу-1 товару на суму 641110,59 грн, який був оплачений Ліцеєм №293 Деснянського району міста Києва у повному обсязі.

Оскільки, суд відмовив прокуратурі у визнанні недійсними додаткових угод № 7-13, оплата товару була здійснена згідно умов укладеного сторонами договору, за визначеною ними ціною. А отже всі кошти, перераховані ліцеєм правомірно, підстави для їх повернення (стягнення) відповідачем-2 відсутні.

Суд відмовляє прокурору у задоволенні вимог про стягнення 68239,64 грн, в зв`язку з їх безпідставністю.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі “Проніна проти України”, в якому ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні ЄСПЛ “Серявін та інші проти України” (Заява N 4909/04) вказано, що усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам учасників справи оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, позов не підлягає задоволенню.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позову залишаються за прокуратурою.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

У позові керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва (02224, м. Київ, вул Каштанова, 9, ідентифікаційний код 0291001923) в інтересах держави в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141) та Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (02225, м. Київ, просп. Червоної Калини, 29, ідентифікаційний код 37415088) до 1) Ліцею №293 Деснянського району міста Києва (02064, м. Київ, вул Милославська, 7, ідентифікаційний код 01489291) 2) Товариства з обмеженою відповідальністю “КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ” (04050, м. Київ, вул Юрія Іллєнка, 31, ідентифікаційний код 41916045) про визнання недійсними Додаткових угод № 7 від 05.08.2024, № 8 від 06.08.2024, № 9 від 13.09.2024, № 10 від 09.10.2024, № 11 від 08.11.2024, № 12від 09.12.2024, № 13 від 20.12.2024 до Договору про постачання електричної енергії № 3515332П-Т124 від 01.01.2024, укладеного між Ліцеєм №293 Деснянського району міста Києва (ЄДРПОУ 01489291) та ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (ЄДРПОУ 41916045) та про стягнення 68239,64 грн – відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 10.11.2026

Суддя І.В.Усатенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua