Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Інстанція: Касаційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №212/2856/25
Суддя: Черняк Юлія Валеріївна
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 року
м. Київ
справа № 212/2856/25
провадження № 61-4441св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - керівник Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Процвітання-3»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 10 листопада 2025 року, постановлену у складі судді Ваврушак Н. М., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2026 року, ухвалену в складі колегії суддів: Бондар Я. М., Зубакової В. П., Остапенко В. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2025 року керівник Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Процвітання-3» (далі - ОСББ «Процвітання-3»), про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні та повернути земельну ділянку шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд, скасування рішення державного реєстратора.
Позов обґрунтовано тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 22 лютого 2002 року, укладеного з Фондом комунальної власності, у власність ОСОБА_3 передано орендоване нею нежитлове приміщення загальною площею 193,5 кв. м. Цей об`єкт нерухомого майна вбудовано у перший поверх п`ятиповерхового житлового будинку та розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
07 травня 2002 року Криворізьким бюро технічної інвентаризації видано на ім`я ОСОБА_3 реєстраційне посвідчення, що засвідчує право власності на вказане нежитлове приміщення.
Рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної ради м. Кривого Рогу від 15 грудня 2004 року № 417/4 нежитловому приміщенню, вбудованому в перший поверх п`ятиповерхового житлового будинку загальною площею 193,5 кв. м, було присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 .
На підставі договору дарування від 30 грудня 2004 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , остання набула у власність у порядку дарування 1/2 частину нежитлового приміщення 133 загальною площею 193,5 кв. м, що розташоване на першому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .Зазначений об`єкт нерухомого майна розміщений на земельній ділянці,яка належить Виконавчому комітету Криворізької міської ради.
19 серпня 2008 року між Криворізькою міською радою та фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки. Відповідно до умов цього договору в оренду було передано частку земельної ділянки загальною площею 0,0142 га з кадастровим номером 1211000000:04:407:0003 для розміщення вбудованого об`єкта громадського харчування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 . Строк дії зазначеного договору закінчився 19 вересня 2018 року.
Відповідно до плану розташування будівель та споруд на земельній ділянці від 15 липня 2009 року, станом на вказану дату будь-які літні майданчики та інші споруди біля будинку АДРЕСА_1 , були відсутні.
09 червня 2020 року приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Русавською Т. В. з відкриттям розділу вперше здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на об`єкт нежитлової нерухомості - нежитлове приміщення 133 загальною площею 193,5 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2096229612110, номер відомостей про речове право: 36805146).
Підставою для проведення зазначених реєстраційних дій стали договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 09 червня 2020 року№ 1951, а також технічний паспорт, виданий ТОВ «Смарт Інжинірінг» від 26 травня 2020 року.
Відповідно до умов договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 09 червня 2020 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передали у власність ОСОБА_5 нежитлове приміщення літ. «А» загальною площею 193,5 кв. м, вбудоване в перший поверх п`ятиповерхового житлового будинку, з прибудовою - літнім майданчиком літ. «Б» площею 133 кв. м, замощенням І та огорожею № 1. Зазначений об`єкт нерухомого майна розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці Криворізької міської ради площею 0,0228 га з кадастровим номером 1211000000:04:407:0011 (цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі).
При цьому, згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 29 листопада 2024 року № 4223/299-24, відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:04:407:0011 у Державному земельному кадастрі відсутні.
Відповідно до схеми розташування будівель та споруд, що є додатком до технічного паспорта від 26 травня 2020 року, вбачається розміщення літнього майданчика, позначеного літерою «Б», який розташований на земельній ділянці перед будинком АДРЕСА_1 впритул до вбудованого приміщення № 133, а також замощення, позначеного на схемі літерою «І», загальна площа яких складає 228 кв. м.
Відповідно до довідки від 26 травня 2020 року№ 093-05-2020-Б, що є додатком до технічного паспорта та видана директором ТОВ «Смарт Інжинірінг», на момент проведення технічної інвентаризації вбудованого нежитлового приміщення № 133 на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 (власники - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), його загальна площа становить 193,5 кв. м, площа літнього майданчика літ. «Б» складає 133 кв. м, а площа замощення І - 95 кв. м.
У зазначеній довідці також констатовано, що відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773, вбудоване нежитлове приміщення № 133 на першому поверсі, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , не є самочинно виконаним (збудованим).
Таким чином, у власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувало виключно вбудоване у житловий будинок АДРЕСА_1 нежитлове приміщення № 133 площею 193,5 кв. м, без будь-яких прибудов у вигляді літнього майданчика площею 133 кв. м та замощення площею 95 кв. м.
Однак за договором купівлі-продажу від 09 червня 2020 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передали у власність ОСОБА_5 вбудоване в перший поверх п`ятиповерхового житлового будинку нежитлове приміщення літ. «А» загальною площею 193,5 кв. м разом із прибудовою - літнім майданчиком літ. «Б» площею 133 кв. м та замощенням площею 95 кв. м.
Крім того, 31 липня 2020 року між Криворізькою міською радою та ОСОБА_5 укладено попередній договір оренди (основного договору) земельної ділянки в майбутньому, з метою користування земельною ділянкою площею 0,0228 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з п. 1.3 зазначеного договору, основний договір мав бути укладений протягом трьох років з дати підписання попереднього договору, однак останній не було укладено.
28 серпня 2020 рокуприватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Рукавіциною Н. В., на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і ОСОБА_1 , здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 та ОСОБА_1 на об`єкт нежитлової нерухомості - нежитлове приміщення 133 загальною площею 193,5 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2096229612110, номери відомостей про речове право: 37947926, 37947927).
Відповідно до умов договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 28 серпня 2020 року (а саме згідно з пунктом 3 договору), у власність ОСОБА_6 та ОСОБА_1 передано нежитлове приміщення літ. «А» загальною площею 193,5 кв. м, яке вбудоване в перший поверх п`ятиповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з наведеним у договорі описом, вказаний об`єкт відчужувався разом із прибудовою - літнім майданчиком літ. «Б» площею 133 кв. м, розташованим на земельній ділянці загальною площею 0,0228 га з кадастровим номером 1211000000:04:407:0011 (цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі).
29 жовтня 2020 рокуміж Криворізькою міською радою та ОСОБА_1 укладено попередній договір про укладення в майбутньому основного договору оренди земельної ділянки. Метою цього договору є врегулювання порядку подальшого користування земельною ділянкою площею 0,0228 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з п. 1.3 зазначеного договору, основний договір мав бути укладений протягом трьох років з дати підписання попереднього договору, однак останній не було укладено.
18 листопада 2020 року посадовими особами Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради було здійснено самоврядний контроль за використанням і охороною земель шляхом обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . У ході вказаного обстеження було встановлено факт здійснення будівельних робіт зі зведення прибудови до існуючого житлового будинку.
26 листопада 2020 року приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Забуранною А. А. на підставі договору купівлі-продажу 1/2 частки нежитлового приміщення, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_7 на 1/2 частину об`єкта нежитлової нерухомості - нежитлового приміщення загальною площею 193,5 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2096229612110, номер відомостей про речове право: 39393956).
Предметом вказаного договору стала 1/2 частка нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Вказаний об`єкт нерухомого майна в цілому складається з нежитлового приміщення літ. «А» загальною площею 193,5 кв. м, вбудованого в перший поверх п`ятиповерхового житового будинку, з прибудовою - літнім майданчиком літ. «Б» площею 133,0 кв. м, а також замощенням І та огорожею № 1.
09 червня 2021 рокувнесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим загальну площу вказаного об`єкта було змінено з 193,5 кв. м на 389,1 кв. м.
Також 14 червня 2021 року до інформації про вказаний об`єкт нерухомого майна було долучено Відомості про технічний стан нерухомого майна від 17 травня 2021 року, видані ФОП ОСОБА_8 .
Відповідно до відомостей про технічний стан нерухомого майна від 17 травня 2021 року, площа зазначеного нежитлового приміщення становить 389,1 кв. м.; власником було здійснено скління літнього майданчика без втручання в несучі конструкції будівлі, у зв`язку з чим змінилися внутрішні площі та кількість приміщень, тоді як зовнішні геометричні форми об`єкта залишилися незмінними.
З технічного паспорта на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, виготовленого 17 травня 2021 рокуФОП ОСОБА_8 на замовлення ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , встановлено, що впритул до житлового будинку АДРЕСА_1 збудовано 4 нежитлових приміщення - торговельні зали, які згідно зі схемою позначені літерами а2, а4, а5 та а6, внаслідок чого загальна площа об`єкта нерухомого майна збільшилась з 193,5 кв. м до 389,1 кв. м.
На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30 травня 2023 року, ОСОБА_2 є власником 1/2 частки у праві власності на нежитлове приміщення літ. «А» загальною площею 389,1 кв. м, вбудоване в перший поверх п`ятиповерхового житлового будинку, та замощення І, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , які за життя належали померлій ОСОБА_7 .
Таким чином, на теперішній час власниками спірного нежитлового приміщення є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 29 листопада 2024 року № 4223/299-24, за адресою: АДРЕСА_1 розташована земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:04:407:0003 загальною площею 0,4732 га.
На підставі рішення Криворізької міської ради від 29 вересня 2021 року, земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:04:407:0003 загальною площею 0,4732 га передано 25 жовтня 2021 року в постійне користування ОСББ «Процвітання-3».
З Реєстру будівельної діяльності та листа Державної інспекції архітектури та містобудування України від 27 листопада 2024 року № 7494/03/13-24 встановлено, що інформація та документи, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також документи, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання за вищевказаною адресою відсутні.
При цьому, відповідно до інформації, наданої Національним центром управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства від 24 жовтня 2024 року № 3811-5-04.01.02-2024, за результатами аналізу фрагментів космічної зйомки встановлено, що прибудоване до житлового будинку АДРЕСА_1 приміщення торговельного павільйону вперше зафіксовано у 2021 році. До 2021 року будь-які прибудови за вказаною адресою на матеріалах космічної зйомки відсутні.
Протоколом огляду, проведеного в рамках кримінального провадження № 12040040730001780, встановлено, що станом на 26 листопада 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , впритул до житлового будинку розміщено торговельні павільйони, у яких здійснюється господарська діяльність із торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами. Відстань між приміщеннями зазначених павільйонів та житловим будинком відсутня. Нежитлові приміщення торговельних павільйонів розміщені на прибудинковій території на тротуарному замощенні.
Отже, внаслідок безпідставного збільшення площі нежитлового приміщення, здійсненої згідно рішення державного реєстратора, яке самочинно забудоване без погодження із власником земельної ділянки та без відповідних погоджувальних та дозвільних документів, порушено права власника земельної ділянки - територіальної громади міста Кривий Ріг в особі Криворізької міської ради - щодо користування, володіння, розпорядження земельною ділянкою під об`єктом самочинного будівництва.
Враховуючи викладене, прокурор на підставі положень Конституції України, ЗК України, ЦК України, Закону України «Про прокуратуру», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закону України «Про архітектурну діяльність», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»просив суд:
- зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_9 усунути перешкоди територіальній громаді м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради у праві користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:407:0003 площею 0,4732 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , та повернути земельну ділянку шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва - нежитлового приміщення площею 196,1 кв. м відповідно до технічного паспорта від 17 травня 2021 року № б/н.
- скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Юрченка Д. С.від 09 червня 2021 року (індексний номер: 58732551), згідно з яким до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію змін до відомостей про об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта: 2096229612110), а саме: змінено відомості щодо загальної площі об`єкта з 193,5 кв. м на 389,1 кв. м на підставі відомостей про технічний стан нерухомого майна № б/н від 17 травня 2021 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 10 листопада 2025 рокузатверджено мирову угоду, укладену 27 жовтня 2025 року між Криворізькою міською радою в особі ОСОБА_10, який діє на підставі довіреності, та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідно до умов якої:
«2. На частині земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:407:0003, площею 0,4732 га, яка передана ОСББ «Процвітання-3» у постійне користуванні за видом використання - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03), розташовано нерухоме майно - вбудоване у перший поверх п`ятиповерхового житлового будинку нежитлове приміщення загальною площею 389,1 кв. м, яке належить по 1/2 частині Відповідачам 1 та 2 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та має адресу: АДРЕСА_2 .
3. Позивач не заперечує проти права власності Відповідачів на нерухоме майно, що визначене у пункті 2 цієї Мирової угоди та зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частині кожному.
4. Відповідачі зобов`язуються протягом 10 банківських днів з дня затвердження цієї мирової угоди сплатити на користь Криворізької міської ради безпідставно збережені кошти у вигляді подвійного розміру орендної плати за користування без оформлення належним чином права користування земельною ділянкою згідно розрахунку, що є додатком 1 до цієї мирової угоди, на рахунок отримувача ГУК у м. Кривий Ріг Дніпропетровській області UA818999980314010611000004645 банку Казначейства України, код класифікації доходів бюджету 24062200, код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155.
5. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після оформлення попереднього договору щодо укладання договору оренди (основного договору) земельної ділянки у майбутньому на АДРЕСА_2 зобов`язуються протягом 36 місяців з дати укладання такого договору додатково до зобов`язань з орендної плати за таким договором сплачувати Криворізькій міській раді плату за земельну ділянку, на якій розміщено нерухоме майно, визначене у пункті 2 цієї мирової угоди, у подвійному розмірі та з передплатою на 6 (шість) місяців згідно розрахунку, що є додатком 2 до цієї мирової угоди, з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вказана у цьому пункті мирової угоди передплата сплачується протягом 10 банківських днів з дня укладання попереднього договору щодо укладання договору оренди (основного договору) земельної ділянки у майбутньому на рахунок отримувача ГУК у м. Кривий Ріг Дніпропетровській області UA818999980314010611000004645 банку Казначейства України, код класифікації доходів бюджету 24062200, код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155.
6. Протягом 30 днів з моменту набрання законної сили ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу про затвердження цієї мирової угоди, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов`язуються перерахувати на розрахунковий рахунок Дніпропетровської обласної прокуратури грошові кошти на відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання органами прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Криворізької міської ради, позовної заяви. Така сума відшкодування витрат по сплаті судового збору перераховується у рівних частинах кожним з Відповідачів по 1/2 частині від загальної суми витрат по сплаті судового збору.
7. Сторони гарантують та підтверджують, що з дня затвердження Покровським районним судом міста Кривого Рогу цієї Мирової угоди та після виконання всіх умов цієї Мирової угоди Сторони не матимуть і не заявлятимуть в майбутньому одна до одної жодних вимог, претензій, позовів тощо з приводу предмета, спору та правовідносин, що випливають та/або пов`язані з цією справою.
8. Сторони цієї Мирової угоди дійшли згоди, що у разі невиконання відповідачами своїх зобов`язань, визначених пунктами 4, 5 цієї Мирової угоди, ухвала про затвердження мирової угоди у справі № 212/2856/25 є виконавчим документом згідно статті 208 ЦПК України та у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» передається для примусового стягнення в органи ДВС.
9. Сторони заявляють, що ані у процесі укладення цієї Мирової угоди, ані в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права та охоронювані законом інтереси будь-яких третіх осіб, у тому числі і ОСББ «Процвітання-3». Сторони підтверджують, що ця Мирова угода укладена з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і стосуються виключно прав та обов`язків сторін, а умови цієї мирової угоди не суперечать закону, є виконуваними та такими, що не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.
10. Сторони з цією Мировою угодою ознайомлені та заперечень не мають. Наслідки укладення цієї Мирової угоди та її затвердження, передбачені статтями 207, 208, пункту 5 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, сторонам відомі та зрозумілі. Представник позивача, що підписав цю Мирову угоду, уповноважений на її підписання/укладання. Представник відповідача 2 ОСОБА_2 Поляков Д. А., що підписав цю Мирову угоду, уповноважений на її підписання/укладання.
11. Ця Мирова угода набуває чинності з дня її затвердження Покровським районним судом міста Кривого Рогу у межах розгляду справи № 212/2856/25 і є обов`язковою для сторін по справі».
Повернуто Дніпропетровській обласній прокуратурі з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого відповідно платіжної інструкції № 4070 від 05 грудня 2024 року, що становить 3 633,60 грн, та з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого відповідно платіжної інструкції № 4071 від 05 грудня 2024 року, що становить 605,60 грн.
Провадження у даній цивільній справі закрито. Скасовано заходи забезпечення позову.
Роз'яснено сторонам у справі, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала суду мотивована тим, що зміст мирової угоди не суперечить закону, відповідає дійсній волі сторін та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Районний суд зазначив, що права територіальної громади м. Кривого Рогу, зокрема й право на захист, реалізуються через її представницький орган. У цих спірних правовідносинах статус органу, уповноваженого здійснювати функції держави, має виключно Криворізька міська рада. При цьому судом враховано, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана лише за певних обставин (зокрема, для захисту вразливих категорій громадян або інтересів держави), проте в цьому випадку саме міська рада як самостійний суб`єкт виявила волю на мирне врегулювання спору.
Повноваження представника Криворізької міської ради ОСОБА_10 на підписання та укладення мирової угоди підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і довіреністю, які містяться в матеріалах справи та не містять будь-яких обмежень на вчинення вказаних процесуальних дій. Крім того, судом ураховано, що аналогічні повноваження ОСОБА_10 під час підписання мирових угод у подібних правовідносинах були визнані ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2024 року у справі № 904/3912/23.
Оскільки заява про затвердження мирової угоди подана сторонами добровільно, відповідає вимогам статті 207 ЦПК України, а підстав для відмови, передбачених частиною п`ятою статті 207 ЦПК України, судом не встановлено, суд вважав за можливе затвердити мирову угоду.
Одночасно сторонам роз`яснено, що згідно з частиною другою статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у зв`язку з укладенням мирової угоди повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. У зв`язку з наведеним провадження у справі підлягало закриттю на підставі пункту 5 частини першої статті 255 ЦПК України.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2026 року апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури залишено без задоволення. Ухвалу Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 10 листопада 2025 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для затвердження мирової угоди відповідно до положень статті 207 та пункту 5 частини першої статті 255 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що сторони скористалися наданим їм процесуальним правом на врегулювання спору на підставі взаємних поступок, а їхня домовленість стосується виключно їхніх прав та обов`язків щодо предмета позову й жодним чином не порушує права, свободи чи охоронювані законом інтереси третіх осіб.
Повноваження представника Криворізької міської ради підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також копією довіреності від 31 грудня 2024 року № 12/26/540, згідно з якою ОСОБА_10 надано право на укладення мирової угоди без будь-яких обмежень.
Крім того, суд застосував правові висновки, викладені у відповідних постановах Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
03 квітня 2026 року перший заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури через підсистему «Електронний суд» звернувсядо Верховного Суду з касаційною скаргою наухвалу Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 10 листопада 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2026 року поновлено першому заступнику керівника Дніпропетровської обласної прокуратури строк на касаційне оскарження судових рішень. Відкрито касаційне провадження у справі, витребувано із суду першої інстанції матеріали цивільної справи № 212/2856/25.
18 травня 2026 року матеріали цивільної справи № 212/2856/25 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2026 року справу призначено до судового розгляду у складі колегії із п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі перший заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури просить скасувати ухвалу Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 10 листопада 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2026 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження ухвали Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 10 листопада 2025 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2026 року заявник зазначає порушення судами норм процесуального права. Посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що предметом розгляду цієї справи є позовні вимоги про зобов`язання усунути перешкоди територіальній громаді м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради у праві користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:407:0003 площею 0,4732 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та повернути її шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва - нежитлового приміщення площею 196,1 кв. м, а також про скасування рішення державного реєстратора.
Разом з тим, суди першої та апеляційної інстанцій затвердили мирову угоду, якою фактично було легалізовано самочинне будівництво нежитлового приміщення (після безпідставного збільшення його площі зі 193,5 кв. м до 389,1 кв. м) за відсутності дозвільних документів на виконання будівельних робіт та документів, що засвідчують прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію.
Самочинно збудоване нерухоме майно не є об`єктом права власності, а тому є виключеним з цивільного обороту як нерухома річ згідно з нормами статей 178, 367, 376 ЦК України, що унеможливлює укладення мирової угоди щодо майна, виключеного з цивільного обороту.
Умови мирової угоди суперечать закону та порушують правай охоронювані законом інтереси територіальної громади та мешканців м. Кривого Рогу.
Мирову угоду від імені міської ради підписав начальник юридичного управління виконкому Криворізької міської ради ОСОБА_10, проте рішення пленарного засідання сесії міської ради щодо затвердження цієї мирової угоди чи розпорядження спірною земельною ділянкою не приймалося. Відповідно до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 12 ЗК України, вирішення питань регулювання відносин щодо земель комунальної власності та затвердження ставок плати за землю належить до виключної компетенції сесії ради, і ці повноваження не можуть делегуватися її виконавчим органам чи посадовим особам одноособово.
Крім того, ОСОБА_10 підписав мирову угоду в умовах потенційного конфлікту інтересів та зловживання своїми правами, оскільки у період її підписання очолював спеціальну комісію виконкому з перевірки фактів порушень у сфері земельних відносин, виявлених органами прокуратури.
Земельна ділянка під розміщення самочинно збудованого об`єкта була передана відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в оренду в обхід конкурентних засад (земельних торгів), передбачених статтями 124, 134 ЗК України, що є недопустимим за відсутності правомірно набутого права власності на закінчений будівництвом об`єкт нерухомого майна.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу, поданому до Верховного Суду 05 квітня 2026 року, Криворізька міська рада, просить касаційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 10 листопада 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2026 року - без змін.
Зазначає, що скориставшись своїми процесуальними правами та керуючись інтересами територіальної громади міста спрямованими на забезпечення належного врегулювання земельних відносин між сторонами, надходження до бюджету коштів у вигляді збільшеного розміру орендної плати за користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно, у даній справі між сторонами було укладено відповідну мирову угоду.
Повноваження представника Криворізької міської ради підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відповідно до яких ОСОБА_10 відповідальний за представництво інтересів Криворізької міської територіальної громади в особі Криворізької міської ради в установленому законом порядку та участь у судових справах у порядку самопредставництва, з правом підпису відповідних документів), копією довіреності, якою міською радою надано начальнику юридичного управління виконкому міської ради ОСОБА_10 право на ведення всіх справ, у яких міська рада є позивачем з усіма правами, що надані законом позивачу, у тому числі з правом підпису всіх необхідних для виконання цією довіреністю документів, зокрема на укладення мирової угоди. Наведені документи не містять даних щодо обмеження права представника Криворізької міської ради ОСОБА_10 підписувати та подавати мирові угоди.
У відзивах на касаційну скаргу, поданих до Верховного Суду 11 травня 2026 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, від імені яких діє адвокат Тер-Товмасян Ю. Г., просять касаційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 10 листопада 2025 рокута постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2026 року- без змін.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2вважають, що касаційна скарга прокуратури є необґрунтованою, а викладені в ній доводи повністю спростовуються матеріалами справи. Оскаржувані судові рішення були ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій із додержанням норм матеріального і процесуального права. Укладена між сторонами мирова угода стосується лише прав та обов`язків сторін щодо предмета спору, не суперечить законодавству й не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, а тому підстави для скасування оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку відсутні.
Інші процесуальні звернення
У касаційній скарзі першим заступником керівника Дніпропетровської обласної прокуратури заявлено клопотання про розгляд справи за участю Офісу Генерального прокурора.
У травні 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Тер-Товмасян Ю. Г.,через підсистему «Електронний суд» подали до Верховного Суду клопотання про зупинення провадження у справі.
У червні 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Тер-Товмасян Ю. Г.,через підсистему «Електронний суд» повторно подали до Верховного Суду клопотання про зупинення провадження у справі.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скаргапершого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Предметом касаційного перегляду у цій справі є ухвала суду першої інстанції, переглянута судом апеляційної інстанції, про затвердження мирової угоди, яку було укладено між сторонами у цій справі відповідно до статті 207 ЦПК України, та закриття провадження у справі згідно з пунктом 5 частини 1 статті 255 ЦПК України.
Щодо правової природи мирової угоди та права прокурора на оскарження ухвали суду про затвердження між сторонами мирової угоди та закриття провадження у справі
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Частиною п`ятою статті 207 ЦПК Українивизначено, що Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:
1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або
2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору та на умовах, погоджених сторонами. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне врегулювання розбіжностей на погоджених умовах.
Мирова угода є вираженням взаємного волевиявлення сторін, що спрямоване на вирішення спору між ними на основі компромісу та припинення його подальшого судового розгляду. У ній можуть вирішуватися питання, що стосуються виключно прав і обов`язків сторін.
На відміну від звичайного договору, мирова угода в позовному провадженні укладається у процесі розгляду справи в суді у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню судом; припиняє процесуально-правові відносини сторін; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового рішення. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/661/20 та у постановах Верховного Суду від 12 травня 2021 року у справі № 910/11213/20, від 21 березня 2023 року у справі № 914/3014/20, від 23 червня 2025 року у справі № 235/3240/23.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Отже, процесуальні дії щодо затвердження судом мирової угоди між сторонами спору та закриття у зв`язку з цим провадження у справі перебувають у нерозривному зв`язку і не можуть розглядатися окремо одна від одної.
У постанові від 27 листопада 2024 року у справі № 185/8179/22 (провадження № 14-84цс24) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що мирова угода є юридичним документом, який створюється сторонами процесу і затверджується судом з метою вирішення спору шляхом досягнення взаємної згоди. Загальний наслідок укладення мирової угоди полягає в тому, що сторони приймають умови, які для них є прийнятними, замість того, щоб покладати вирішення спору на суд. Тому припинення судового процесу та закриття провадження у справі, за змістом частини четвертої статті 207 ЦПК України, є безальтернативним результатом затвердження судом мирової угоди. За своїм змістом процедура закінчення розгляду справи укладенням мирової угоди складається з декількох послідовних дій, що вчиняються сторонами та судом: 1) сторони справи укладають мирову угоду; 2) сторони повідомляють суд про укладання мирової угоди, подавши до суду спільну письмову заяву про це; 3) суд роз`яснює сторонам наслідки укладення сторонами мирової угоди; 4) суд перевіряє: чи не обмежені представники сторін вчинити дії з укладання мирової угоди; чи мирова угода укладається сторонами на підставі взаємних поступок; чи стосується мирова угода лише прав та обов`язків сторін; якщо у мировій угоді сторони вийшли за межі предмета спору, то чи мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб; 5) суд постановляє ухвалу, якою: затверджує мирову угоду; вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету; закриває провадження у справі. Затвердження мирової угоди змістовно є сукупністю процесуальних дій і рішень суду та сторін справи, які становлять системну послідовність.
Для встановлення обставин щодо правомірності закриття провадження у справі у зв`язку із затвердженням мирової угоди сторін у позовному провадженні належить перевірити дотримання судом при затвердженні мирової угоди вимог частини 5 статті 207 ЦПК України, зокрема, дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону, чи не порушують права або охоронювані законом інтереси інших осіб, чи не є вони невиконуваними, а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють, оскільки порушення будь-якої з наведених вимог є безумовною підставою для відмови у затвердженні мирової угоди і, як наслідок, свідчить про відсутність передумов для закриття провадження у справі з цих підстав.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування статті 192 Господарського процесуального кодексу України, яка регулює умови затвердження мирової угоди в господарському процесі, викладено у постановах Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 у справі № 911/918/15 та від 24 січня 2020 у справі № 911/5310/14.
У постанові Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі № 917/1291/23 зазначено, що надавши учасникам справи право на врегулювання спору між собою на засадах диспозитивності, законодавець в той же час визначив межі реалізації такого права, дотримання яких є обов`язковим і для учасників правовідносин, і для суду.
При цьому, у постанові від 24 вересня 2026 року в cправі № 904/254/25 Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підсумувала, що судова практика (зокрема, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 06 червня 2025 року у справі № 917/141/24, постанова Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 922/436/22) свідчить про відсутність обмеження права прокурора на оскарження ухвали суду про затвердження між сторонами мирової угоди та закриття провадження у справі.
Щодо доводів прокурора про порушення судами норм статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 12 Земельного кодексу України, та протиправності підписання мирової угоди без попереднього розгляду і погодження органом місцевого самоврядування питання щодо укладення попереднього договору оренди землі та зміни порядку справляння плати за землю
За змістом частини першої статті 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Положеннями частини першої статті 124 Земельного Кодексу України визначено порядок передачі земельних ділянок в оренду та встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад (пункт «а» частини першої статті 12 ЗК України).
Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Як свідчать матеріали справи, що розглядається, рішенням Криворізької міської ради від 29 вересня 2021 року № 810 земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:04:407:0003 загальною площею 0,4732 га було передано в постійне користування третій особі - ОСББ «Процвітання-3» з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03).
Виходячи зі змісту мирової угоди від 27 жовтня 2025 року, укладеної між Криворізькою міською радою в особі начальника юридичного управління виконкому ОСОБА_10 та відповідачами ОСОБА_1 й ОСОБА_2 , позивач (міська рада) визнав та погодився, що на вказаній земельній ділянці розташоване належне відповідачам нежитлове приміщення загальною площею 389,1 кв. м (АДРЕСА_2), та взяв на себе зобов`язання в майбутньому оформити попередній договір щодо укладання договору оренди зазначеної земельної ділянки.
Крім того, сторони мирової угоди самостійно встановили обов`язок відповідачів сплачувати безпідставно збережені кошти у вигляді подвійного розміру орендної плати та здійснювати передплату на 6 місяців вперед за землекористування.
Аналізуючи викладені у касаційній скарзі доводи прокурора про те, що міська рада на пленарних засіданнях сесії не ухвалювала рішень про надання відповідачам права на оренду частини прибудинкової території багатоквартирного будинку чи про зміну порядку плати за землю, Верховний Суд ураховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24 вересня 2026 року у cправі № 904/254/25. У вказаній постанові було уточнено висновок щодо застосування пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у його взаємозв`язку з нормами статті 192 ГПК України (яка кореспондується із статтею 207 ЦПК України), та зазначено наступне:
«Розпорядження земельними ділянками комунальної власності та вирішення питання щодо надання у власність чи користування земельних ділянок здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Однак укладення мирової угоди в порядку, передбаченому статтею 192 Господарського процесуального кодексу України, предмет якої співпадає з раніше прийнятим рішенням сільської, селищної, міської ради про розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, не потребує окремого рішення такого органу місцевого самоврядування про її затвердження на пленарному засідання».
За обставин справи № 212/2856/25 колегія суддів констатує, що Криворізька міська рада на пленарних засіданнях сесії раніше не приймала рішень про передачу відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:407:0003 або її частини. Навпаки, чинним рішенням ради від 29 вересня 2021 року № 810 вказана земельна ділянка була в повному обсязі передана у постійне користування іншій юридичній особі - ОСББ «Процвітання-3».
За таких обставин, підписання представником міської ради ОСОБА_10 мирової угоди, умови якої передбачають майбутнє виділення відповідачам в оренду земельної ділянки (або її частини), яка вже перебуває у законному користуванні третьої особи (ОСББ «Процвітання-3»), за відсутності відповідного рішення сесії ради, прямо суперечить виключній компетенції колегіального органу місцевого самоврядування. Зазначене свідчить, що умови мирової угоди вийшли за межі процесуальних повноважень представника ради, оскільки одноособове розпорядження землею комунальної власності у такий спосіб порушує імперативні вимоги статті 19 Конституції України, статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 12 ЗК України.
Щодо доводів прокурора про те, що нерухоме майно, яке є предметом позову, є об`єктом самочинного будівництва на земельній ділянці, яка не виділялася під забудову, і судами при затвердженні мирової угоди у цій справі було неправильно застосовано положення статей 178, 367, 375, 376 ЦК України та легалізовано об`єкт, виключений з цивільного обороту
Суд першої інстанції, затверджуючи мирову угоду, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність підстав, визначених статтею 207 ЦПК України, для відмови у її затвердженні, оскільки вважав, що умови цієї угоди стосуються виключно прав та обов`язків учасників справи щодо предмета спору, укладені на основі взаємних поступок та не суперечать вимогам чинного законодавства.
Верховний Суд вважає такий висновок судів попередніх інстанцій помилковим і передчасним з огляду на таке.
Складовою предмета позову в цій справі є вимоги керівника Криворізької північної окружної прокуратури в інтересах держави про зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 усунути перешкоди територіальній громаді м. Кривого Рогу у праві користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:407:0003 площею 0,4732 га шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва - нежитлового приміщення площею 196,1 кв. м (яке виникло внаслідок збільшення загальної площі приміщення № 133 зі 193,5 кв. м до 389,1 кв. м), та про скасування рішення державного реєстратора від 09 червня 2021 року про реєстрацію таких змін.
Звертаючись до суду та обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор акцентував увагу на тому, що за колишніми власниками ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) було зареєстровано право власності виключно на вбудоване приміщення площею 193,5 кв. м. Жодних дозволів на будівництво літнього майданчика літ. «Б» чи на зведення 4 торговельних залів уповноважений орган місцевого самоврядування не надавав, а згідно з даними Реєстру будівельної діяльності та Державної інспекції архітектури та містобудування України від 27 листопада 2024 року, дозвільні документи на проведення реконструкції та введення нових приміщень в експлуатацію за вказаною адресою відсутні. Факт зведення прибудови павільйону впритул до житлового будинку лише у 2021 році додатково підтверджений матеріалами космічної зйомки Державного космічного агентства України від 24 жовтня 2024 року.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.
Формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.
Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об`єкт нерухомого майна самочинним будівництвом. Тому при вирішенні спору, що виникає у зв`язку із будівництвом на земельній ділянці об`єкта нерухомості, повинні досліджуватися питання щодо наявності документів про виділення земельної ділянки, дозвільної документації на будівництво спірних об`єктів та щодо відповідності побудованого об`єкта будівельним нормам і правилам.
Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила таке будівництво, у силу положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини 4 цієї статті (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13, від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16, від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20, від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22).
Більше того, самочинно збудоване нерухоме майно не є об`єктом права власності в розумінні закону, воно є виключеним з цивільного обороту як нерухома річ (статті 178, 367 ЦК України), що унеможливлює укладання щодо нього будь-яких цивільно-правових угод, включаючи й мирову угоду.
У пункті 25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 зазначено, що за змістом абзацу другого частини другої статті 134 ЗК України, якщо на розміщений на земельній ділянці об`єкт особа не має права власності, то підстави для застосування неконкурентних засад продажу цієї ділянки або права на неї відсутні безвідносно до того, чи є цей об`єкт об`єктом незавершеного будівництва, чи завершеним об`єктом нерухомого майна, зданим в експлуатацію у встановленому законом порядку.
Суди першої та апеляційної інстанцій, затверджуючи мирову угоду, зазначених імперативних положень матеріального права не врахували та фактично легалізували самочинний об`єкт загальною площею 389,1 кв. м, зведений на земельній ділянці прибудинкової території, яка передана в постійне користування ОСББ, за відсутності містобудівних дозволів та актів введення в експлуатацію. Посилання судів на те, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є добросовісними набувачами, оскільки майно придбане за відплатними договорами та успадковане, не спростовує того факту, що реєстрація змін площі відбулася за відсутності дозвільних документів, а сама лише державна реєстрація не породжує права власності за відсутності інших законних юридичних фактів (пункт 123 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18).
Проте суди попередніх інстанцій, затверджуючи мирову угоду та закриваючи провадження у справі, обмежилися посиланням на відповідність мирової угоди вимогам статті 207 ЦПК України, не встановили повною мірою обставини щодо того, чи порушує така мирова угода у цьому випадку інтереси територіальної громади в особі Криворізької міської ради та законні права співвласників багатоквартирного будинку. Поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій залишилися ключові доводи та обґрунтування позовних вимог прокурора про здійснення відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 самочинного будівництва (реконструкції) у вигляді зведення прибудови торговельних залів площею 196,1 кв. м (що призвело до безпідставного збільшення загальної площі об`єкта до 389,1 кв. м) за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:04:407:0003, яка належить до комунальної власності та не була відведена для цієї мети у встановлений законом спосіб.
Отже, оскільки суди попередніх інстанцій у цьому випадку не встановили належним чином обставин, пов`язаних зі змістом та спрямованістю мирової угоди, висновок суду першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, щодо наявності підстав для затвердження мирової угоди у цьому випадку є передчасним, а тому судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Судам попередніх інстанцій під час розгляду справи з урахуванням стандарту доказування «вірогідності доказів» та з огляду на предмет та підстави позову у цій справі насамперед необхідно встановити всі обставини стосовно правового статусу спірного об`єкта на момент його будівництва на предмет наявності / відсутності ознак самочинності такого будівництва, виходячи з норм законодавства, чинних на час будівництва спірного об`єкта.
Крім того, під час розгляду такої категорії справ у разі встановлення обставин щодо здійснення самочинного будівництва, судам слід враховувати, що, як зазначено у пунктах 176-178 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 грудня 2025 у справі № 908/2388/21, обов'язок знести об'єкт самочинного будівництва має розглядатися в контексті правового захисту права власності на земельну ділянку. Отже, відповідачем за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва має бути особа, яка чинить перешкоди у користуванні й розпорядженні земельною ділянкою (останній набувач). Слід з-поміж іншого зауважити, що процесуальний статус останнього набувача прав на об`єкт самочинного будівництва як відповідача надає такій особі можливість використовувати всі передбачені процесуальним законом засоби для захисту своїх прав та інтересів. Також суд під час розгляду справи зможе оцінити добросовісність відповідача і пропорційність застосовуваних до нього засобів.
Щодо клопотання про розгляд справи за участю Офісу Генерального прокурора
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Абзац другий частини першої цієї статті визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішує Верховний Суд з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Положення частин п`ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано порядок розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються під час касаційного розгляду, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не вирішує питань доказування у справі і не встановлює обставин справи.
Оскільки суд касаційної інстанції не приймав рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень і такої необхідності колегія суддів не вбачає, тому заявлене першим заступником керівника Дніпропетровської обласної прокуратури клопотання задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання про зупинення провадження у справі
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Тер-Товмасян Ю. Г., через підсистему «Електронний суд» подали до Верховного Суду клопотання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24 вересня 2026 року у справі № 904/254/25.
Клопотання мотивовано тим, що правовідносини, спір з приводу яких вирішується у цій справі, є подібними до правовідносин, які є предметом розгляду у справі № 904/254/25.
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 904/254/25 ухвалив постанову 24 вересня 2026 року, а тому відсутні підстави для задоволення клопотань ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Тер-Товмасян Ю. Г., про зупинення касаційного провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 904/254/25.
Щодо розподілу судових витрат
Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема із розподілу судових витрат.
Оскільки розгляд справи не закінчено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 402, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотань ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Тер-Товмасян Юлія Геннадіївна, про зупинення касаційного провадження у справі відмовити.
Касаційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задовольнити.
Ухвалу Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 10 листопада 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua