Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Інстанція: Касаційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №761/17142/15-ц
Суддя: Коротун Вадим Михайлович
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2026 року
м. Київ
справа № 761/17142/15-ц
провадження № 61-16317св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
за первісним позовом:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Публічне акціонерне товариство «Банк «Національні інвестиції», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович,
за зустрічним позовом:
позивач - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_1 ,
треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_9 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2023 року у складі судді Фролової І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Голуб С. А., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» (далі - ПАТ «Банк «Національні інвестиції»),
ОСОБА_4 ,треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко О. В., у якому,
з урахуванням заяви про зміну предмета позову просила:
- визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 ;
- витребувати квартиру АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 ;
- визнати недійсним договір іпотеки від 17 березня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О. В., зареєстрований у реєстрі за № 289;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 березня 2015 року, індексний номер: 20056088, прийняте приватним нотаріусом
Бойко О. В.;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 березня 2015 року, індексний номер: 20055488, прийняте приватним нотаріусом
Бойко О. В.;
- виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 .
У березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко О. В., у якому,
з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив стягнути
з ОСОБА_1 на свою користь 4 129 700,00 грн витрат на поліпшення квартири.
Суди розглядали справу неодноразово.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 грудня 2018 року первісний позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру
АДРЕСА_1 .
Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 та передано її ОСОБА_1 .
Визнано недійсним договір іпотеки від 17 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_2 і ПАТ «Банк «Національні інвестиції», посвідчений приватним нотаріусом Бойко О. В., зареєстрований у реєстрі за № 289.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 березня 2015 року, індексний номер 20056088, прийняте приватним нотаріусом Бойко О. В.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 березня 2015 року, індексний номер 20055488, прийняте приватним нотаріусом Бойко О. В.
Виселено ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 19 червня 2019 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 грудня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у первісному і зустрічному позовах.
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Шевкопляс М. П., ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від
26 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 червня
2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Повторний розгляд справи
01 лютого 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_10 подав до суду першої інстанції клопотання, у якому просив залучити до участі у справі як належного відповідача ОСОБА_5 та замінити ПАТ «Банк «Національні інвестиції»
і ОСОБА_4 , виключивши їх з числа відповідачів (т. 11, а. с. 204, 205).
Клопотання мотивоване тим, що новим іпотекодержателем спірної квартири на підставі договору іпотеки від 17 березня 2021 року є ОСОБА_5 на підставі договору про відступлення права вимоги від 15 грудня 2021 року, укладеного між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , а тому саме вона є належним відповідачем у справі.
01 лютого 2022 року Шевченківський районний суд, із занесенням до журналу судового засідання, ухвалив клопотання про залучення відповідача задовольнити. Залучив ОСОБА_5 до участі у справі як відповідача
(т. 11, а. с. 209).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Витребувано квартиру АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та передано її ОСОБА_1 .
Визнано недійсним договір іпотеки від 17 березня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Бойком О. В., зареєстрований в реєстрі за № 289.
Cкасовано запис про державну реєстрацію іпотеки № 9070274 від 17 березня
2015 року, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень приватним нотаріусом Бойком О. В.
Cкасовано запис про державну реєстрацію обтяження номер 9069958 від
17 березня 2015 року, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень приватним нотаріусом Бойко О. В.
Усунено ОСОБА_1 перешкоди у користуванні майном шляхом виселення ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 .
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2023 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився
з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
22 грудня 2025 року представник ОСОБА_5 - ОСОБА_9 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що фактично договір іпотеки від 17 березня 2015 року укладено між ОСОБА_2 і ОСОБА_5 . 01 лютого
2022 року ОСОБА_1 заявила клопотання про заміну відповідача у зв`язку із зміною іпотекодержателя за договором іпотеки від 17 березня 2015 року,
в якому просила залучити до участі у справі як належного відповідача
ОСОБА_5 та виключити з числа відповідачів ПАТ «Банк «Національні інвестиції» і ОСОБА_4 . Це клопотання суд першої інстанції не розглянув, жодного судового рішення з цього питання не ухвалювалось. ОСОБА_5 не викликалась у будь-який спосіб для участі у справі в суді першої інстанції та не отримувала жодних процесуальних документів. Апеляційний суд формально, задля усунення порушень суду першої інстанції, зазначив ОСОБА_5 у вступній частині постанови. Крім того, заявник вказує, що ОСОБА_5 не була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Вказує, що апеляційний суд безпідставно застосував до ОСОБА_5 . Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», оскільки фактичним місцем проживання/перебування є АДРЕСА_2 , що суд мав можливість перевірити відповідно до частини шостої статті 187 ЦПК України,
а не брати до уваги відомості, вказані у клопотанні ОСОБА_1 про залучення до участі у справі відповідача.
Інші аргументи учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2026 року представнику ОСОБА_5 - ОСОБА_9 поновлено строк на касаційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року. Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Шевченківського районного суду м. Києва.
10 вересня 2026 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню зтаких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Конституційний Суд України в Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що належний перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У пункті 2 частини третьої статті 3 ЦПК України визначено, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Право учасників справи брати участь у судових засіданнях закріплено
у пункті 2 частини першої статті 43 ЦПК України.
Відповідно до частин першої, другої статті 211 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Обов`язок суду повідомити учасників справи про дату, місце і час судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від
18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18, провадження № 61-13667сво21).
З матеріалів справи відомо, що 01 лютого 2022 року Шевченківський районний суд, із занесенням до журналу судового засідання, ухвалив задовольнити клопотання про залучення відповідача. Залучив ОСОБА_5 до участі у справі як відповідача (т. 11, а. с. 209).
Відповідно аргументи касаційної скарги про те, що ОСОБА_5 не була залучена до участі у справі як належний відповідач, є безпідставними.
13 грудня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва ухвалив рішення.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним
і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, становить фундаментальний принцип, та має на увазі зокрема право на «усне слухання». При цьому право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо сторона у справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість брати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (Trudov v. russia, № 43330/09, § 24, 27, рішення від 13 грудня 2011 року).
ЄСПЛ неодноразово звертав увагу, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.
Так, ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі з апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, inter alia, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа
в матеріалах справи. Тому на національні суди може покладатися обов`язок з`ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та у разі потреби зафіксувати таку інформацію у тексті рішення.
У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні («Харченко про України», заява № 37666/13, §§ 6, 7, ЄСПЛ, рішення від 03 жовтня 2019 року).
Відповідно до частин другої, четвертої, п`ятої, шостої статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі
в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка,
а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом із копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
У частині сьомій статті 128 ЦПК України передбачено, що в разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
В матеріалах справи немає доказів направлення ОСОБА_5 судової повістки-повідомлення про дату, час і місце розгляду справи судом першої інстанції.
Отже, на момент розгляду справи судом першої інстанції процедура повідомлення учасника справи про дату, час і місце розгляду справи була порушена.
При цьому згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Зазначене позбавило ОСОБА_5 можливості надати зауваження щодо позовної заяви, поданої у справі, за якою вона є відповідачем. Отже, суд не виконав свого зобов`язання стосовно дотримання визначеного у статті 6 Конвенції справедливого судового розгляду й принципу рівності сторін.
За наведених обставин суд першої розглянув справу за відсутності ОСОБА_5 , не повідомленої належним чином про дату, час і місце судового засідання.
Також є слушними аргументи заявника про те, що апеляційний суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_5 , яка не була належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, з таких підстав.
З матеріалів справи відомо, що апеляційний суд на своєму вебсайті розмістив оголошення ОСОБА_5 , що розгляд справи призначено на 11 грудня 2024 року
о 14:30 год, відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», оскільки зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_5
є АДРЕСА_3 (така адреса вказана у клопотанні ОСОБА_1 про заміну відповідача).
Разом з цим з доданих до касаційної скарги матеріалів відомо, що фактичним місцем проживання/перебування ОСОБА_5 є АДРЕСА_2 , тобто місце розташоване на території України.
Таким чином, розміщення судом оголошення ОСОБА_5 про дату, час і місце розгляду справи відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»
є неправильним.
Апеляційний суд не був позбавлений можливості звернутися до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи для з`ясування інформації про зареєстроване місце проживання/перебування ОСОБА_5 відповідно до частини сьомої статті 187 ЦПК України.
Оскільки усунути процесуальні порушення, допущені судом першої інстанції, апеляційний суд відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України не має можливості, оскаржувані судові рішення слід скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною четвертою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які зумовлюють обов`язкове скасування судового рішення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Оскільки аргументи касаційної скарги про розгляд справи за відсутності
ОСОБА_5 , належним чином не повідомленої про дату, час і місце судового засідання, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність обов?язкових підстав для скасування рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року
з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_9 задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З моменту ухвалення постанови судом касаційної інстанції скасовані рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2023 року та постанова Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
А. Ю. Зайцев
М. Є. Червинська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua