Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №904/2795/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2026 року м.Дніпро Справа № 904/2795/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники учасників провадження:

від позивача: Лисевич С.В. (власні засоби);

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2026 (суддя Бажанова Ю.А., повний текст якого підписаний 23.07.2026) у справі № 904/2795/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх Агро Альянс", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА", м. Дніпро

про стягнення 1 318 409,72 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Успіх Агро Альянс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" на свою користь заборгованість по штрафним та компенсаційним виплатам, що виникла з договору про надання транспортних послуг № 10/12-2024 від 10.12.2024, в сумі, яка складається з 849 602,49 грн пені за прострочку розрахунків, 79 492,54 грн - 3% річних та 500 417,69 грн інфляційних втрат, а разом, з відрахуванням 111 103 грн, - 1 318 409,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання транспортних послуг № 10/12-2024 від 10.12.2024, в частині своєчасної оплати наданих послуг.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2026 (в редакції ухвали про виправлення описки від 23.07.2026) у справі № 904/2795/26 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх Агро Альянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" про стягнення 1 318 409,72 грн задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх Агро Альянс" 817 992,03 грн. основної заборгованості, 418 624,13 грн., інфляційних втрат, 14 839,39 грн. витрат зі сплати судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням у задоволеній частині вимог, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА", в якій просить скасувати рішення в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх Агро Альянс" 817 992,03 грн. основної заборгованості, 418 624,13 грн., інфляційних втрат, 14 839,39 грн. витрат зі сплати судового збору, постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Успіх Агро Альянс” в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

На думку відповідача, позивач не довів факту надання послуг, за які заявлено вимоги про стягнення заборгованості. Суд першої інстанції не врахував зазначених обставин, унаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на положення статей 509, 526, 626– 628, 638, 908, 909, 929, 931 Цивільного кодексу України та статей 73, 74, 76, 80 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на необхідність належного підтвердження договірних зобов`язань і факту їх виконання.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2026 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Іванов О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2026 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, надано скаржнику строк для усунення недоліків.

Після надходження заяви про усунення недоліків із доказами сплати судового збору в сумі 22 259,09 грн ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2026 відкрито апеляційне провадження у справі № 904/2795/26, витребувано матеріали справи з Господарського суду Дніпропетровської області та призначено розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні на 28.10.2026.

31.08.2026 від представника позивача надійшла заява про участь у режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 28.10.2026 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

10.12.2024 між Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТА" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Успіх Агро Альянс" (виконавець) укладено договір про надання транспортних послуг з перевезення вантажу № 10/12-2024, відповідно до пункту 1.1. якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги по перевезенню або організації перевезення вантажу на умовах, визначених цим договором, автомобільним транспортом, а замовник прийняти й оплатити виконані виконавцем послуги по перевезенню.

Відповідно до пункту 1.2. договору заявка на організацію перевезення вантажу повинна бути складена в письмовій формі згідно додатку № 1 до договору і скріплена печатками та підписами замовника та виконавця. Сторони визнають юридичну силу заявки на організацію перевезення, переданої шляхом факсимільного або електронного зв`язку. До кожної заявки оформлюється реєстр наданих послуг за встановленою формою (Додаток №2 до Договору), який скріплюється печатками та підписами сторін.

Відповідно до пункту 1.5. договору вартість наданих послуг визначається у заявці до договору з відповідними тарифами на перевезення.

Відповідно до пункту 3.1. договору сплата наданих виконавцем за даним договором послуг здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку, товаро-транспортних документів, Реєстру (-ів) наданих послуг та підписаного сторонами акту виконаних робіт, якщо інше не визначено у заявці.

Датою надання послуг є дата зазначена у акті виконаних робіт. У випадку відсутності акту виконаних робіт з будь-яких причин, датою виконання перевезення вважається дата надання послуг з перевезення, що може підтвердити факт надання послуги.

Відповідно до пункту 3.2. договору сторони визнають, що достатнім та належним доказом надання послуг з перевезення виконавцем, та відповідно їх прийняття замовником, є або підписаний сторонами акт виконаних робіт, або товарно-транспортний документ, що може підтвердити факт надання та прийняття послуг за цим договором.

Відповідно до пункту 3.4. договору у випадку прострочення оплати наданих послуг виконавцем, замовник сплачує виконавцю неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 3.5. договору сторони погодили, що у випадку коли у замовника перед виконавцем існує неоплачена заборгованість за надані послуги з перевезення, то кожне перерахування коштів від замовника на поточний рахунок виконавця незалежно від цільового призначення зараховується насамперед на погашення самої давньої заборгованості, яка існує перед виконавцем.

Відповідно до пункту 4.7. договору сплата штрафних санкцій не звільняє винну сторону від виконання своїх обов`язків за договором. Сплата штрафних санкцій здійснюється винною стороною на підставі вимоги, протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання такої вимоги.

Відповідно до пункту 7.1. договору договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2025 року. Якщо жодна із сторін не заявить про намір припинити дію договору, шляхом укладення додаткової угоди, не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору, договір буде вважатися пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах.

На виконання умов договору, Товариством з обмеженою відповідальністю "Успіх Агро Альянс" надані послуги з перевезення вантажу Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТА" на суму 8 959 351,78 грн., що підтверджується актами надання послуг: № 4 від 01.01.2026 на суму 32 064,00 грн., № 5 від 09.01.2026 на суму 1 617 300,00 грн., № 6 від 10.01.2026 на суму 385 224,00 грн., № 20 від 18.01.2026 на суму 770 889,30 грн., № 32 від 23.01.2026 на суму 429 454,09 грн., № 33 від 23.01.2026 на суму 31 440,00 грн., № 37 від 26.01.2026 на суму 152 580,00 грн., № 48 від 29.01.2026 на суму 88 968,00 грн., № 57 від 26.01.2026 на суму 31 164,00 грн., № 634 від 30.11.2025 на суму 887 352,00 грн., № 637 від 01.12.2025 на суму 30 432,00 грн., № 641 від 01.12.2025 на суму 30 072,00 грн., № 652 від 07.12.2025 на суму 1 282 032,00 грн., № 671 від 14.12.2025 на суму 1 050 480,00 грн., № 677 від 18.12.2025 на суму 792 336,00 грн., № 687 від 24.12.2025 на суму 637 080,39 грн., № 705 від 29.12.2025 на суму 710 484,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Успіх Агро Альянс" виставлені Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТА" рахунки на оплату на загальну суму 8 959 351,78 грн.: № 4 від 01.01.2026 на суму 32 064,00 грн., № 5 від 09.01.2026 на суму 1 617 300,00 грн., № 6 від 10.01.2026 на суму 385 224,00 грн., № 20 від 18.01.2026 на суму 770 889,30 грн., № 32 від 23.01.2026 на суму 429 454,09 грн., № 33 від 23.01.2026 на суму 31 440,00 грн., № 37 від 26.01.2026 на суму 152 580,00 грн., № 48 від 29.01.2026 на суму 88 968,00 грн., № 57 від 26.01.2026 на суму 31 164,00 грн., № 625 від 30.11.2025 на суму 887 352,00 грн., № 628 від 01.12.2025 на суму 30 432,00 грн., № 632 від 01.12.2025 на суму 30 072,00 грн., № 643 від 07.12.2025 на суму 1 282 032,00 грн., № 662 від 14.12.2025 на суму 1 050 480,00 грн., № 668 від 18.12.2025 на суму 792 336,00 грн., № 678 від 24.12.2025 на суму 637 080,39 грн., № 696 від 29.12.2025 на суму 710 484,00 грн.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Успіх Агро Альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТА" підписано Акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.01.2026 - 16.02.2026, відповідно до якого за даними Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх Агро Альянс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТА" на 16.02.2026 заборгованість на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх Агро Альянс" 8 662 414, 26 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТА" перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Успіх Агро Альянс" грошові кошти у розмірі 8 773 517, 26 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 745 від 27.04.2026 на суму 8 773 517, 26 грн., із призначенням платежу "Оплата за транспортні послуги згідно договору про надання транспортних послуг з перевезення вантажу №10/12-2024 від 10.12.2024р., у т.ч. ПДВ 20% - 1462252.88 грн.".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Успіх Агро Альянс" зазначає, що на дату здійснення зазначеного платежу у відповідача існувала наступна заборгованість перед позивачем, що виникла з договору про надання транспортних послуг № 10/12-2024 від 10.12.2024: основна заборгованість 8 662 414,26 грн, пеня 849 602,49 грн, 3% річних 79 492,54 грн, інфляційні втрати 500 417,69 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Успіх Агро Альянс" зазначає. що отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТА" грошові кошти у розмірі 8 773 517,26 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 745 від 27.04.2026 із врахуванням приписів частини 1 статті 534 Цивільного кодексу України зараховані таким чином: на погашення пені в розмірі 849 602,49 грн, 3% річних в розмірі 79 492,54 грн, а залишок в розмірі 7844422,32 грн - на погашення основної заборгованості.

Таким чином, заборгованість відповідача, яку позивачем заявлено до стягнення з відповідача за позовом в цій справі, складається з основної заборгованості в розмірі 817 992,03 грн та інфляційних втрат в розмірі 500 417,69 грн, а разом в сумі 1 318 409,72 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Успіх Агро Альянс" посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТА" не здійснило своєчасну оплату за надані послуги у зв`язку з чим виникла заборгованість, що і стало причиною виникнення спору.

Частково задовольняючи позов, Господарський суд виходив із того, що позивач на виконання умов договору надав відповідачу транспортні послуги, факт надання яких підтверджується поданими до справи документами. Відповідач порушив строки оплати послуг, а наявність заявленої до стягнення заборгованості належними доказами не спростував.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд першої інстанції встановив помилку, пов`язану з повторним урахуванням індексу інфляції за січень 2026 року, у зв`язку з чим визнав обґрунтованим їх стягнення у розмірі 418 624,13 грн.

Колегія суддів, перевіривши в межах апеляційної скарги законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дослідивши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що позивач не довів факту надання транспортних послуг відповідно до умов договору № 10/12-2024, тому підстави для стягнення заборгованості відсутні.

Колегія суддів відхиляє зазначені доводи з наступних підстав.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За змістом статті 509 цього Кодексу зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема надати послугу або сплатити гроші, а кредитор має право вимагати виконання такого обов`язку.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 цього Кодексу передбачено свободу сторін в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов з урахуванням вимог цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами статті 629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Згідно з частиною першою статті 909 цього Кодексу за договором перевезення вантажу перевізник зобов`язується доставити довірений йому вантаж до пункту призначення та видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити встановлену плату за перевезення.

Статтею 929 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором транспортного експедирування експедитор зобов`язується за плату і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу.

Відповідно до статті 931 цього Кодексу розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 50 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено укладення договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом у письмовій формі та визначено його істотні умови.

Зміст укладеного сторонами договору № 10/12-2024 передбачає як безпосереднє перевезення вантажів, так і організацію такого перевезення. Умовами договору визначено порядок замовлення, оформлення, прийняття та оплати наданих послуг.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 530 цього Кодексу, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Отже, обов`язок відповідача з оплати послуг виникає з укладеного сторонами договору та факту їх надання на погоджених умовах.

Колегія суддів враховує, що пунктом 3.2 договору сторони прямо визначили альтернативні документи, якими може підтверджуватися надання та прийняття послуг: підписаний сторонами акт виконаних робіт або товарно-транспортний документ.

Таким чином, договір не передбачає необхідності одночасного підтвердження кожного перевезення обома зазначеними видами документів.

Матеріали справи містять акти надання послуг за період з листопада 2025 року по січень 2026 року на загальну суму 8 959 351,78 грн, а також рахунки на їх оплату.

У зазначених документах визначено вартість послуг, які є предметом спірних розрахунків.

Крім того, сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків, у якому відображено заборгованість відповідача станом на 16.02.2026 у розмірі 8 662 414,26 грн.

Колегія суддів враховує, що акт звірки взаємних розрахунків не є первинним документом, яким самостійно підтверджується факт здійснення господарської операції.

Проте, у сукупності з актами надання послуг, рахунками та відомостями про проведену оплату він підтверджує стан взаємних розрахунків сторін за спірним договором.

Також необхідно врахувати платіжну інструкцію № 745 від 27.04.2026, за якою відповідач перерахував позивачу 8 773 517,26 грн.

У призначенні зазначеного платежу відповідач сам визначив його як оплату транспортних послуг за договором № 10/12-2024 від 10.12.2024.

Отже, після оформлення документів щодо надання послуг відповідач здійснив оплату із прямим посиланням на договір, виконання якого оспорює в апеляційній скарзі.

Зазначені обставини свідчать про фактичне здійснення сторонами господарських операцій за цим договором та проведення розрахунків за надані послуги.

Відповідач не навів у своїй апеляційній скарзі конкретних обставин, які б свідчили про те, що зазначені в актах послуги фактично не надавалися, не визначив конкретних актів або перевезень, які вважає необґрунтованими, та не зазначив розбіжностей між відображеними в документах обсягами послуг і проведеними розрахунками.

Також скаржник не пояснив, з яких причин за відсутності фактичного надання послуг було підписано акт звірки взаємних розрахунків та здійснено оплату за спірним договором.

Наведені в апеляційній скарзі загальні посилання на положення договору щодо оформлення документів не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 74 цього Кодексу кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування.

Відповідно до статті 77 цього Кодексу обставини, які згідно із законодавством повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до статті 86 цього Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх вірогідність і взаємний зв`язок у сукупності.

Місцевий господарський суд дослідив подані позивачем документи, надав їм оцінку та встановив факт надання транспортних послуг за договором № 10/12-2024.

У цій справі висновки місцевого господарського суду ґрунтуються на досліджених документах, а скаржник не навів конкретних обставин, які спростовують їх зміст або встановлений на їх підставі факт виконання договору.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність факту надання позивачем транспортних послуг та виникнення у відповідача обов`язку з їх оплати.

Доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 610 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом першої інстанції, загальна вартість наданих позивачем послуг становила 8 959 351,78 грн.

З урахуванням здійснених сторонами розрахунків, нарахованих за прострочення платежів сум та проведеного 27.04.2026 платежу позивач визначив непогашену основну заборгованість у розмірі 817 992,03 грн.

Суд першої інстанції дослідив поданий розрахунок та визнав вимогу про стягнення зазначеної суми обґрунтованою.

Апеляційна скарга не містить окремих заперечень щодо застосованих позивачем розрахункових показників, не визначає іншого розміру заборгованості та не містить посилань на конкретні платежі, які місцевий господарський суд не врахував під час вирішення спору.

Встановлені обставини виконання договору, наявні документи щодо вартості послуг та проведення сторонами розрахунків не підтверджують доводів апелянта про безпідставність заявлених вимог.

Доказів погашення визначеного судом першої інстанції залишку заборгованості у розмірі 817 992,03 грн відповідач не надав.

Отже, висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог у частині стягнення основної заборгованості відповідає встановленим ним обставинам справи.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною другою статті 625 цього Кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні втрати є встановленим законом способом захисту майнового права кредитора, спрямованим на відшкодування знецінення грошових коштів унаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання.

Підставою для їх нарахування є порушення боржником строку виконання грошового зобов`язання.

Позивач заявив до стягнення 500 417,69 грн інфляційних втрат, нарахованих за загальний період з 05.12.2025 по 26.04.2026.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, місцевий господарський суд встановив, що при визначенні інфляційних втрат за січень 2026 року позивач повторно застосував індекс інфляції за цей місяць.

Зокрема, індекс інфляції 100,70 % був врахований за періоди з 01.01.2026 по 29.01.2026 та з 30.01.2026 по 31.01.2026, що призвело до завищення заявленої суми.

Суд першої інстанції визначив інфляційні втрати, які підлягають стягненню, у розмірі 418 624,13 грн.

В апеляційній скарзі відповідач не заперечує конкретні періоди нарахування, не наводить іншого розрахунку інфляційних втрат та не зазначає, які саме індекси інфляції або вихідні дані суд першої інстанції застосував неправильно.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для зміни рішення місцевого господарського суду в частині стягнення 418 624,13 грн інфляційних втрат.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу — без задоволення.

Згідно зі статтею 276 цього Кодексу суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджують наявності передбачених статтею 277 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

За таких обставин апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ВЕЛТА» підлягає залишенню без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2026 у справі № 904/2795/26 — без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2026 у справі №904/2795/26 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2026 у справі №904/2795/26 – залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 09.11.2026.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков