Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №924/612/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

Суд: Північно-західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №924/612/26

Суддя: Хабарова М.В.

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року Справа № 924/612/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Хабарова М.В.,

суддя Мамченко Ю.А.,

суддя Кульчій І.М.,

секретар судового засідання Щербак В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мучак Тетяни Святославівни на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.09.2026 у справі № 924/612/26 (суддя Гладій С.В., повна ухвала складена 21.09.2026)

за первісним позовом Фізичної особи-підприємця Мучак Тетяни Святославівни

до Нетішинської міської ради

про 1) визнання протиправним та скасування рішення Нетішинської міської ради від 10.07.2026 № 74/3610 "Про укладення з Фізичною особою-підприємцем Мучак Т.С. договору оренди земельної ділянки на новий строк"

2) визнання укладеною між Нетішинською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Мучак Т.С. додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 10.06.2005

та за зустрічним позовом Нетішинської міської ради

до Фізичної особи-підприємця Мучак Тетяни Святославівни

про 1) визнання Фізичної особи-підприємця Мучак Т.С. такою, що втратила переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк;

2) зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 6810500000:02:005:0610;

3) зобов`язання повернути орендодавцю земельну ділянку з кадастровим номером 6810500000:02:005:0610

за участю представників:

від позивача за первісним позовом - Волков С.В.

від відповідача за первісним позовом - Власюк І.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 16.09.2026 призначено у справі №924/612/26 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. Перед експертом поставлено наступне питання: "Чи відповідає об`єкт (будівля), що розташований на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6810500000:02:005:0610, загальною площею 0,0080 га, призначена для будівництва та обслуговування будівель торгівлі належить територіальній громаді міста Нетішина в особі Нетішинської міської територіальної громади, визначеним законодавством вимогам тимчасової споруди?". Зупинено провадження у справі №924/612/26 на час проведення судової експертизи.

Обґрунтовуючи постановлену ухвалу суд першої інстанції, дослідивши предмети первісного та зустрічного позовів, вказав про наявність між сторонами спору щодо технічної та правової природи об`єкта, розташованого у м. Нетішин на перетині пр. Незалежності та вул. Набережній, а саме щодо того, чи є об`єкт (будівля) тимчасовою спорудою.

Тому, враховуючи, що без спеціальних знань встановити обставини, на які посилаються сторони в обґрунтування своїх вимог неможливо, суд дійшов висновку про призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручив Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, ФОП Мучак Т.С. звернулась з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Нетішинській міській раді у призначенні судової будівельно-технічної експертизи у справі №924/612/26.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу вказує, що із аналізу змісту підстав та вимог первинного позову та зустрічного позову вбачається, що Нетішинська міська рада просила призначити експертизу з метою збирання доказів за вимогою про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 6810500000:02:005:0610 шляхом знесення (демонтажу) об`єкта (будівлі), який розташований на вказаній земельній ділянці. Однак, позовна вимога за зустрічним позовом про знесення будівлі, яка розташована на спірній земельній ділянці, не пов`язана із предметом та підставами первинного позову, не пов`язана із ним спільними доказами та вказана вимога за зустрічним позовом не виникає із правовідносин, які є предметом первинного позову. Така вимога має вирішуватись за окремим позовом або в межах спору про визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна.

Щодо поставленого судовому експерту запитання, апелянт зазначає про відсутність надання судом оцінки чи обґрунтування мотивів відхилення запропонованого питання ФОП Мучак Т.С., яке викладене у запереченні на клопотання про призначення експертизи від 07.08.2026.

Також зазначає, що висновки суду щодо визначення експертної установи з мотивів незаперечення щодо такої іншим учасником справи (що є невірним, згідно наявних у справі заперечень від 07.08.2026) не відповідає матеріалам справи та фактичним обставинам.

У відповідності до ст.263 Господарського процесуального кодексу України Нетішинська міська рада подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що між сторонами існує спір щодо технічної та правової природи об`єкта, розташованого в м. Нетішин на перетині пр. Незалежності та вул. А. Мачулянського (до перейменування - вул.Набережна), зокрема щодо того чи є вказаний об`єкт тимчасовою спорудою. Вказане вбачається з предметів як з первісного, так і з зустрічного позовів та встановлено судом першої інстанції в оспорюваній ухвалі. Тому, непогодження апелянта з призначенням експертизи не спростовує необхідності дослідження обставин, для встановлення яких потрібні спеціальні знання.

Щодо визначення експертної установи, вказує, що зазначення в ухвалі суду про відсутність заперечень позивача щодо призначення проведення експертизи Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, є технічною помилкою (опискою), яка не впливає на суть вирішення спірного питання та не змінює фактичних обставин.

Таким чином, вважає, що апелянтом не наведено належних і переконливих аргументів, які б спростовували обґрунтованість висновку суду першої інстанції про необхідність призначення судової будівельно-технічної експертизи та свідчили б про наявність правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

У судовому засіданні, яке відбулось 03.11.2026, представник позивача за первісним позовом підтримав свою апеляційну скаргу з викладеними у ній доводами.

Представник відповідача за первісним позовом заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, так як вважає її законною та обґрунтованою.

Відповідно до ч. 1, 4 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши присутніх представників учасників справи, вивчивши матеріали справи, наявні в них докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ФОП Мучак Т.С. звернулась до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Нетішинської міської ради про: 1) визнання протиправним та скасування рішення Нетішинської міської ради від 10.07.2026 №74/3610 "Про укладення з фізичною особою-підприємцем Мучак Т.С. договору оренди земельної ділянки на новий строк"; 2) визнання укладеною між Нетішинською міською радою та ФОП Мучак Т.С. додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Нетішина від 10.06.2005 на той самий строк (один рік і шість місяців) та на тих самих умовах.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ФОП Мучак Т.С., вказуючи на зволікання відповідача щодо укладення договору оренди на новий строк, вважає наявним у неї переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки, на якій розташований належний їй об`єкт (тимчасово споруда - павільйон), а тому просить суд визнати укладеним договір оренди земельної ділянки.

Також до Господарського суду Хмельницької області звернулась Нетішинська міська рада із зустрічним позовом до ФОП Мучак Т.С. про: 1) визнання ФОП Мучак Т.С. такою, що втратила переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк; 2) зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 6810500000:02:005:0610; 3) зобов`язання повернути орендодавцю земельну ділянку з кадастровим номером 6810500000:02:005:0610.

В обґрунтування зустрічного позову Нетішинська міська рада вказує про незаконне використання ФОП Мучак Т.С. земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6810500000:02:005:0610, на якій розташована належна їй споруда, оскільки в останньої відсутні документи на розміщення тимчасової споруди (паспорт прив`язки ТС), а також згідно акту обстеження земельної ділянки від 19.06.2026 встановлено, що такий об`єкт містить ознаки, характерні для об`єкта капітальної будівлі, дозвільні документи на розміщення якої також відсутні.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 03.08.2026 прийнято зустрічний позов до розгляду з первісним позовом у справі №924/612/26, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

06.07.2026 до суду першої інстанції від Нетішинської міської ради надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої просить доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

В обґрунтування необхідності призначення судової будівельно-технічної експертизи, відповідач вказує, що згідно Акта обстеження від 19.06.2026, зовнішній огляд об`єкта, що розташований на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6810500000:02:005:0610, має ознаки, характерні для об`єкта капітальної будівлі, при цьому, дозвільні документи на розміщення вказаного об`єкта на земельній ділянці комунальної власності відсутні. Тому вважає, що існує необхідність з`ясувати: об`єкт, що розташований на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6810500000:02:005:0610, відповідає ознакам тимчасової споруди чи капітальної споруди.

На вирішення експерта просить поставити питання: "Чи відповідає об`єкт (будівля), що розташований на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6810500000:02:005:0610, загальною площею 0,0080 га, призначена для будівництва та обслуговування будівель торгівлі належить територіальній громаді міста Нетішина в особі Нетішинської міської територіальної громади, визначеним законодавством вимогам тимчасової споруди?".

Суд першої інстанції, розглянувши вищевказане клопотання, дослідивши матеріали справи, з огляду на предмети доказування первісного та зустрічного позовів, дійшов висновку про його задоволення, призначивши у справі №924/612/26 судову будівельно-технічну експертизу із зазначенням питання, поставленого експерту для його проведення.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 73 Господарського процесуального кодексу України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Інститут судової експертизи у господарському процесуальному праві - це сукупність порівняно уособлених норм, що регламентують процесуальні дії й відносини під час призначення й проведення судової експертизи у господарському судочинстві.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Згідно з ч.1,2 ст.98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

За змістом ч.1 ст.99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування та встановлення фактичних обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006 (заява № 61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Разом з тим, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду. При цьому питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.

Апеляційним судом встановлено, що предметом первісного позову є: 1) визнання протиправним та скасування рішення Нетішинської міської ради від 10.07.2026 № 74/3610 "Про укладення з фізичною особою-підприємцем Мучак Т.С. договору оренди земельної ділянки на новий строк" та 2) визнання укладеною між Нетішинською міською радою та ФОП Мучак Т.С. додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Нетішина від 10.06.2005 на той самий строк (один рік і шість місяців) та на тих самих умовах.

Предметом зустрічного позову у даній справі, зокрема, є усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою комунальної власності шляхом знесення (демонтажу) об`єкта (будівлі), який на ній розташований та повернення орендодавцю земельної ділянки, у зв`язку з відсутністю документів на розміщення тимчасової споруди (паспорт прив`язки ТС) та будь-яких дозвільних документів на розміщення на ній будівлі, яка має ознаки капітальної споруди, що було встановлено згідно акту від 19.06.2026).

Проаналізувавши зміст позовних вимог за первісним та зустрічним позовами, колегія суддів зазначає, що одним із питань, яке має бути з`ясоване під час вирішення даного спору, є технічна та правова природа об`єкта, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 6810500000:02:005:0610, а саме належність його до тимчасових споруд або до об`єктів капітального будівництва.

Так, обґрунтовуючи первісний позов, ФОП Мучак Т.С. посилається на те, що на спірній земельній ділянці розташований належний їй об`єкт - тимчасова споруда (торгівельний павільйон), та, зокрема, з цією обставиною пов`язує наявність у неї права на укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 10.06.2005 на той самий строк та на тих самих умовах. Натомість Нетішинська міська рада, заперечуючи проти первісного позову та обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, зазначає, що розташований на спірній земельній ділянці об`єкт не відповідає вимогам, встановленим для тимчасових споруд та містить ознаки, характерні для капітальної будівлі, дозвільні документи на розміщення якої відсутні.

Отже, характер спірного об`єкта є обставиною, щодо якої між сторонами існує безпосередній спір, а її встановлення має значення для оцінки доводів сторін та вирішення заявлених ними позовних вимог.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що задля повного та всебічного дослідження обставин, на які посилаються сторони на обґрунтування своїх вимог та заперечень, наявні підстави для призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до ч. 4-6 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Згідно з ч.1 ст.100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до п.1.2 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, визначено основні види (підвиди) експертиз, а у пункті 3.3 розділу III - визначено, що у документі про призначення експертизи/залучення експерта) зазначаються зокрема, питання, які виносяться на вирішення експертові; перелік об`єктів, що підлягають дослідженню; інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно з п.1.2.2 вищевказаної Інструкції, основними видами (підвидами) експертизи є інженерно-технічна, яка включає в себе, зокрема, будівельно-технічну.

Відповідно до п.5.1 до основних завдань будівельно-технічної експертизи належать:

1) визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;

2) визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;

3) визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об`єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;

4) визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;

5) визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об`єктів;

6) визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об`єктів та їх елементів;

7) визначення вартості будівельних робіт, пов`язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо;

8) визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об`єктів нерухомого майна.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції на розгляд судової експертизи поставив таке питання: "Чи відповідає об`єкт (будівля), що розташований на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6810500000:02:005:0610, загальною площею 0,0080 га, призначена для будівництва та обслуговування будівель торгівлі належить територіальній громаді міста Нетішина в особі Нетішинської міської територіальної громади, визначеним законодавством вимогам тимчасової споруди?".

Оцінюючи поставлене питання, враховуючи зміст позовних вимог за первісним та зустрічним позовами, колегія суддів зазначає, що останнє зводиться до з`ясування характеру належного позивачу об`єкту на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 6810500000:02:005:0610 комунальної власності, а тому є таким, що відповідає основним завданням будівельно-технічної експертизи.

Щодо доводів апелянта про ненадання судом першої інстанції оцінки запропонованому ФОП Мучак Т.С. питанню для експерта щодо надійності та безпечності для експлуатації споруди (будівля), яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6810500000:02:005:0610, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту описової частини оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції зазначено доводи апелянта щодо необхідності поставлення перед експертом вищевказаного питання, однак окремого висновку щодо доцільності/недоцільності його включення до переліку питань, поставлених перед експертом, суд не надав.

Водночас, як було зазначено апеляційним судом вище, визначальним для з`ясування обставин, на які посилаються сторони на обґрунтування своїх вимог та заперечень, є встановлення характеру споруди (з`ясування того, чи є вона тимчасовою спорудою або об`єктом капітального будівництва), що потребує застосування спеціальних знань.

Натомість запропоноване апелянтом питання стосується іншої характеристики об`єкта, що не дає можливості встановити, чи такий об`єкт є тимчасовою спорудою або об`єктом капітального будівництва. Таким чином, запропоноване питання не забезпечує з`ясування обставин, для встановлення яких призначено експертизу у даній справі, є недоцільним та не стосується предмета доказування.

Посилання апелянта на постанову Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №725/5630/15-ц не спростовує наведених висновків, оскільки необхідність дослідження міцності та безпечності об`єкта має оцінюватися з урахуванням предмета й підстав конкретного спору, а також обставин, які підлягають встановленню для вирішення заявлених вимог.

Апеляційний суд, беручи до уваги дискреційні повноваження суду у формулюванні питань, з яких має бути проведена судова експертиза, вважає, що надання експертом відповіді на поставлене запитання в оскаржуваній ухвалі, дозволить встановити, чи відповідає спірний об`єкт вимогам, передбаченим законодавством для тимчасових споруд, що матиме істотне значення для вирішення спору, оскільки підставою для відмови Нетішинською міською радою в укладенні додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, серед іншого, стало саме твердження про те, що розміщений на такій земельній ділянці об`єкт є об`єктом капітального будівництва, а не тимчасовою спорудою, для розміщення якої виділялась земельна ділянка. Відтак, з`ясування зазначеної обставини безпосередньо пов`язане з доводами сторін та предметом доказування у цій справі.

Таким чином, незважаючи на відсутність окремого мотивування судом першої інстанції невключення запропонованого апелянтом питання до переліку питань, поставлених перед експертом, колегія суддів, з огляду на предмет експертного дослідження, характер спірних правовідносин та обставин, які підлягають встановленню, вважає, що таке процесуальне упущення не вплинуло на правильність вирішення питання про призначення експертизи у даній справі, не призвело до постановлення незаконної чи необґрунтованої ухвали, а тому вказане не є достатньою підставою для її скасування.

Оцінюючи доводи апелянта про те, що призначення експертизи та вирішення поставленого питання перед експертом фактично стосується предмета доказування за зустрічним позовом, колегія суддів вважає їх необґрунтованим, оскільки встановлення технічної та правової природи об`єкта має значення для розгляду і первісних вимог.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ФОП Мучак Т.С вказує на належне виконання нею своїх зобов`язань за договором оренди від 10.06.2005, строк дії якого додатковими угодами неодноразово продовжувався.

Водночас, саме питання щодо характеру розташованого на спірній земельній ділянці належного позивачу об`єкта та відсутності в останнього дозвільних документів на його розміщення (враховуючи в подальшому акт обстеження від 19.06.2026), стало підставою для винесення проекту рішення "Про укладення з ФОП Мучак Т.С. договору оренди земельної ділянки на новий строк" на розгляд сесій 05.12.2025, 06.02.2026, 03.04.2026, 22.05.2026, за результатами голосування більшості депутатів міської ради рішення прийнято не було.

Отже, встановлення того, чи є належний позивачу об`єкт тимчасовою чи капітальною спорудою, має значення не лише для вирішення зустрічних позовних вимог, а й для дослідження обставин, на які посилається позивач за первісним позовом.

Щодо доводів апелянта про відсутність підстав для спільного розгляду первісного та зустрічного позовів, колегія суддів зазначає, що предметом даного апеляційного оскарження є законність та обґрунтованість ухвали Господарського суду Хмельницької області від 16.09.2026 про призначення експертизи. Водночас питання правомірності прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним не є предметом оцінки суду апеляційної інстанції під час перегляду оскаржуваної ухвали, оскільки на момент її постановлення первісні та зустрічні позовні вимоги вже перебували у спільному розгляді судом.

Оцінюючи доводи апелянта про необґрунтованість визначення судом першої інстанції експертної установи, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.3 ст.99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Як вбачається з матеріалів справи, Нетішинська міська рада запропонувала провести судову будівельно-технічну експертизу у Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Разом з тим, у своїх запереченнях, ФОП Мучак Т.С. вказала про відсутність відповідачем обґрунтування доцільності проведення експертного дослідження саме у вищевказаній експертній установі, з огляду на те, що у м. Хмельницький є філії Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, де також наявні експерти відповідної спеціалізації.

Приписами ст.7 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України "Про судову експертизу" до державних спеціалізованих установ належать: 1) науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; 2) науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; 3) експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Колегія суддів зазначає, що визначення експерта чи експертної установи, у випадку відсутності згоди сторін щодо обрання експерта чи експертної установи, належить до дискреційних повноважень суду, а тому твердження апелянта про відсутність належного обґрунтування щодо виключної необхідності проведення експертного дослідження саме конкретною установою не свідчить про неправомірність її визначення судом.

Разом з тим, наявність інших експертних установ, які можуть провести відповідне дослідження, не є достатньою підставою для висновку про необґрунтованість обрання судом експертної установи. Водночас, апелянтом не наведено конкретних обставин, які б ставили під сумнів компетентність визначеної судом експертної установи, свідчили б про її неупередженість або про наявність об`єктивних перешкод для його проведення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доцільність доручення проведення судової будівельно-технічної експертизи Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно ч.5 ст.100 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Вказана норма встановлює гарантії забезпечення належного виконання експертом покладених на нього обов`язків та достовірності експертного висновку, незалежно від того, якій державній спеціалізованій установі доручено проведення експертизи.

Також, за приписами ст.101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Отже, визначення судом експертної установи для проведення судової експертизи не позбавляє апелянта права звернутися до іншої експертної установи за власним вибором та подати до суду відповідний висновок у порядку, передбаченому процесуальним законом.

Враховуючи, що апеляційним судом визнано обґрунтованими наявність підстав для призначення судової будівельно-технічної експертизи, висновок суду першої інстанції про зупинення провадження у даній справі є правомірним.

У силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали Господарського суду Хмельницької області від 16.09.2026 у справі №924/612/26 без змін, з огляду на що апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Мучак Тетяни Святославівни задоволенню не підлягає.

Оскільки відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 269, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мучак Тетяни Святославівни на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.09.2026 у справі №924/612/26 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.09.2026 у справі №924/612/26 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена "09" листопада 2026 р.

Головуючий суддя Хабарова М.В.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Кульчій І.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua