Суд: Північний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: поставки товарів, робіт, послуг, з них
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №910/6140/26
Суддя: Владимиренко С.В.
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
(додаткова)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" листопада 2026 р. Справа№910/6140/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Ходаківської І.П.
Демидової А.М.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБУДКОМПЛЕКС» про ухвалення додаткового рішення
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2026
у справі №910/6140/26 (суддя Курдельчук І.Д.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБУДКОМПЛЕКС»
до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
про стягнення грошових коштів на суму 74 997, 87 грн
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБУДКОМПЛЕКС» (далі за текстом - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі за текстом - відповідач) про стягнення інфляційних втрат на суму 39 506, 64 грн та 3 % річних на суму 35 491, 23 грн за порушення грошових зобов`язань за договорами поставки.
Господарський суд міста Києва рішенням від 21.07.2026 у справі №910/6140/26 позов задовольнив частково. Стягнув з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБУДКОМПЛЕКС» інфляційні втрати у сумі 37 583, 49 грн, три проценти річних у сумі 36 369,07 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 624, 35 грн.
Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 05.08.2026 у справі №910/6140/26 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБУДКОМПЛЕКС» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/6140/26 задовольнив частково. Стягнув з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБУДКОМПЛЕКС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 605,72 грн.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, 06.08.2026 Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 у справі №910/6140/26 скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Не погодившись із прийнятим судовими рішенням, 18.08.2026 Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити пункт 2 резолютивної частини додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2026 у справі №910/6140/26 в частині суми стягнення витрат на професійну правничу допомогу з 17 605, 72 грн на 1 000, 00 грн.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 29.10.2026 у справі №910/6140/26 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 у справі №910/6140/26 залишив без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 у справі №910/6140/26 залишив без змін. Судові витрати за подання апеляційної скарги поклав на скаржника.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 29.10.2026 у справі №910/6140/26 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2026 у справі №910/6140/26 залишив без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2026 у справі №910/6140/26 залишив без змін.
На адресу Північного апеляційного господарського суду 03.11.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБУДКОМПЛЕКС» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду даної справи Північним апеляційним господарським судом, у розмірі 7 000, 00 грн.
Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, картки, додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому (судді-доповідачу) (складу суду) від 03.11.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБУДКОМПЛЕКС» про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд колегії Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 03.11.2026 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБУДКОМПЛЕКС» про ухвалення додаткового судового рішення призначив у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
05.11.2026 відповідачем сформовано та подано через систему «Електронний суд» клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, обгрунтоване систематичністю «описок» при підготовці адвокатом доказів, яка може свідчити про неналежність підготовки поданих документів, що, у свою чергу, ставить під сумнів обґрунтованість заявленого до стягнення розміру витрат на правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.
З огляду на ряд допущених порушень відповідач вважає, що заявлені представником позивача судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 7 000,00 грн є неспівмірними із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг (частина з котрих не підтверджена). Відповідно, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в цьому випадку, не відповідає критеріям справедливості, розумності, співмірності та, на думку відповідача, підлягає зменшенню до 1 000,00 грн.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, колегія суддів встановила наступне.
Конституцією України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59).
Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Згідно із статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно положень ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову/апеляційної скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив попередню (орієнтовну) суму судових витрат на професійну правничу допомогу, яку понесе позивач - 7 000,00 грн, зазначивши, що докази понесених витрат на професійну допомогу будуть надані суду у поряду та строки, визначені частиною 8 статті 129 ГПК України.
В аспекті застосування приписів статті 221 ГПК України судом апеляційної інстанції враховано, що позивач в першій заяві по суті вказав щодо неможливості надання позивачем до ухвалення судового рішення підписаного акту приймання-передачі наданих послуг, оскільки такий документ за умовами укладеної між сторонами додаткової угоди складається після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Отже, представник позивача дотримався вимог частини восьмої статті 129 ГПК України щодо строків звернення із заявою про розподіл судових витрат та подання відповідних доказів.
Згідно із статтею 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частини 1, 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі за текстом - Закон №5076-VI).
Судом встановлено, що 11.08.2025 між Адвокатським бюро «ДМИТРА ШТЕПИ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБУДКОМПЛЕКС» укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги №107/25 (далі-Договір), за умовами якого бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати правничу допомогу.
Вартість послуг за надані в межах цього Договору послуги з професійної правничої допомоги, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід?ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін. Бюро залишає за собою право в односторонньому порядку надати весь обсяг або частину роботи безоплатно (пункт 4.1. Договору)
07.09.2026 між Адвокатським бюро «ДМИТРА ШТЕПИ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБУДКОМПЛЕКС» укладено Додаткову угоду №7 до Договору про надання правничої (правової) допомоги №103/25 від 11.08.2025 (далі-додаткова угода).
Додатковою угодою сторони погодили, що виконавець зобов`язується надати клієнту правничу (правову) допомогу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 у справі №910/6140/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБУДКОМПЛЕКС» про стягнення заборгованості з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» за:
- Договором поставки від 21.04.2023 за №53-122-01-23-13273;
- Договором поставки від 14.09.2023 за №53-122-01-23-13893;
- Договором поставки від 27.04.2023 за №53-122-01-23-13312;
- Договором поставки від 17.04.2023 за №53-122-01-23-13249;
- Договором поставки від 24.05.2023 за №53-122-01-23-13462;
- Договором поставки від 16.02.2023 за №53-122-01-23-12941;
- Договором поставки від 28.02.2023 за №53-122-01-23-12984.
Згідно пункту 2 додаткової угоди вартість послуг з професійної правничої допомоги становить 7 000, 00 грн.
Відповідно до п. 3 Додаткової угоди №7 оплата послуг з надання правничої допомоги здійснюється протягом 15-ти днів з дати отримання рахунку.
АБ «Дмитра Штепи» надало позивачу рахунок-фактуру №629 від 14.09.2026, який позивач оплатив 16.09.2026, що підтверджується платіжною інструкцією № 155 від 16.09.2026.
Відповідно до пункту 7 додаткової угоди професійна правнича допомога вважаються наданою після підписання акта наданих послуг, який підписується Сторонами та скріплюється печатками (за наявності).
Бюро надає Клієнту акт наданих послуг протягом 2-х днів після проголошення
рішення, в якому зазначається зміст наданої професійної правничої допомоги, розмір гонорару, відповідно до умов Договору, додаткові витрати, які були понесені Бюро понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце) (пункт 8 додаткової угоди).
Адвокатським бюро «ДМИТРА ШТЕПИ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБУДКОМПЛЕКС» складено Акт від 30.10.2026 про надання професійної правничої допомоги відповідно до Договору про надання професійної правничої допомоги від 11.08.2025 №103/25.
Вказаним актом зафіксовано те, що виконавець надав, а клієнт прийняв правничу (правову) допомогу у справі № 910/6140/26, яка включала: вивчення та аналіз рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2026 у справі № 910/6140/26; вивчення та правовий аналіз аргументів відповідача, викладених у апеляційній скарзі; аналіз судової практики Верховного Суду та судів апеляційної інстанції щодо вирішення аналогічних спорів, а також формування правової позиції з урахуванням висновків, викладених у постановах Верховного Суду; - перевірка правильності проведених розрахунків та їх документальне обгрунтування; підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу.
Загальна сума наданої правничої (правової) допомоги складає 7 000,00 грн.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справ №922/1964/21).
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 16.06.2026 у справі №916/1951/25 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказав, що у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Водночас обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 - 6 статті 126 ГПК України).
При цьому розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У випадку встановленого фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо».
Судом апеляційної інстанції при розгляді клопотання представника позивача про розподіл судових витрат взято до уваги складність справи та наданих адвокатом послуг; час, витрачений адвокатом на надання послуг, обсяг наданих адвокатом послуг.
Згідно із частинами 4, 5 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
При цьому стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
Судом апеляційної інстанції враховано складність перегляду в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції. Також колегія суддів взяла до уваги, що спір у цій справі для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, за яким позивач, заперечуючи проти задоволення апеляційної інстанції відповідача, дотримувався правової позиції, яка викладена у суді першої інстанції.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України.
При цьому суд апеляційної інстанції врахував: чи змінювалася правова позиція сторін у справі, чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).
Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, з урахуванням заперечень відповідача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу на суму 3 500,00 грн.
Частиною 1 статті 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково.
Враховуючи те, що за подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу судовий збір не сплачується, то розподіл судового збору у відповідності до статті 129 ГПК України, у такому випадку, не здійснюється.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБУДКОМПЛЕКС» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, місто Київ, вул.Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБУДКОМПЛЕКС» (03045, місто Київ, провулок Віто-Литовський, будинок 15; ідентифікаційний код 32846559) 3 500, 00 грн (три тисячі п`ятсот гривень) 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу, понесених за розгляд справи №910/6140/26 у Північному апеляційному господарському суді.
3. Видачу наказу на виконання даної додаткової постанови доручити Господарському суду міста Києва.
4. Матеріали справи №910/6140/26 повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені у статтях 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді І.П. Ходаківська
А.М. Демидова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua