Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №910/10776/24 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №910/10776/24

Суддя: Майданевич А.Г.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2026 р. Справа№ 910/10776/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 (повний текст складено та підписано 29.06.2026)

у справі №910/10776/24 (суддя Карабань Я.А.)

за заявою Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Екобуд" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі № 910/10776/24

за позовом ОСОБА_1

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Екобуд"

про зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави заявлених вимог

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Екобуд» про зобов`язання надати для ознайомлення та виготовлення копій документи та відомості про діяльність кооперативу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 у справі № 910/10776/24 позов задоволено повністю. Зобов`язано Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Екобуд» надати ОСОБА_1 для ознайомлення та виготовлення копій визначені рішенням суду документи та відомості про діяльність кооперативу. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 422,40 грн судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 залишено без змін.

26.05.2025 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 видано відповідний наказ.

Постановою Верховного Суду від 02.07.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 залишено без змін.

12.02.2026 Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Екобуд» звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання наказу від 26.05.2025 у частині зобов`язання надати ОСОБА_1 для ознайомлення та виготовлення копій документів та відомостей про діяльність кооперативу таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування поданої заяви боржник посилався на положення частини другої статті 328 Господарського процесуального кодексу України та зазначав, що покладений на нього судовим рішенням обов`язок фактично виконано в межах об`єктивно наявної можливості, оскільки стягувачу забезпечено доступ до наявних у кооперативі документів та надано їх копії, водночас окремі документи не можуть бути надані у зв`язку з їх відсутністю, втратою або нестворенням.

При цьому, заявник наголошував, що обставини виконання рішення суду вже були предметом судового контролю в порядку статті 382 Господарського процесуального кодексу України, за результатами якого ухвалами Господарського суду міста Києва від 23.12.2025 та від 11.02.2026 прийнято звіти боржника про виконання рішення суду від 14.01.2025.

Зазначені ухвали залишено без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026.

Посилаючись на наведені обставини, боржник вважав, що наявні передбачені частиною другою статті 328 Господарського процесуального кодексу України підстави для визнання наказу Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у відповідній частині таким, що не підлягає виконанню.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі № 910/10776/24 заяву Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Екобуд» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задоволено.

Визнано наказ Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 910/10776/24 у частині зобов`язання Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Екобуд» надати ОСОБА_1 для ознайомлення та виготовлення копій документів та відомостей про діяльність кооперативу таким, що не підлягає виконанню.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що обставини виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2025, повнота вчинених боржником дій та обґрунтованість пояснень щодо неможливості надання окремих документів уже були предметом судового контролю в порядку статті 382 Господарського процесуального кодексу України.

Місцевий господарський суд врахував, що ухвалами від 23.12.2025 та від 11.02.2026 прийнято звіти боржника про виконання рішення суду, в межах розгляду яких досліджувалися обставини фактичного надання стягувачу наявних у кооперативу документів, а також надавалася оцінка поясненням і доказам боржника щодо відсутності, втрати або нестворення окремих документів, визначених судовим рішенням.

При цьому суд зазначив, що прийняття звітів про виконання рішення та відмова у застосуванні до боржника заходів процесуального примусу свідчать про належне виконання ним судового рішення в межах об`єктивно наявної можливості та відсутність підстав вважати, що боржник ухиляється від його виконання.

Суд першої інстанції також врахував, що постановами Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 ухвали Господарського суду міста Києва від 23.12.2025 та від 11.02.2026 залишено без змін, а отже, встановлені під час судового контролю обставини виконання рішення вже отримали судову оцінку та не потребують повторного доказування.

Відхиляючи заперечення стягувача, місцевий господарський суд зазначив, що звернення боржника із заявою в порядку статті 328 Господарського процесуального кодексу України не є переглядом судового рішення по суті, а спрямоване на встановлення наявності передбачених законом підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на встановлені обставини, результати судового контролю за виконанням рішення суду, прийняття звітів боржника та залишення відповідних ухвал без змін судом апеляційної інстанції, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви боржника та визнання наказу від 26.05.2025 у відповідній частині таким, що не підлягає виконанню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі № 910/10776/24 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Екобуд» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржниця посилається на неправильне застосування судом першої інстанції положень статті 328 Господарського процесуального кодексу України, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення принципу обов`язковості судового рішення.

На переконання апелянтки, визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можливе лише за наявності обставин, які свідчать про припинення обов`язку боржника після ухвалення судового рішення, водночас обставини відсутності, втрати або нестворення окремих документів, на які посилається кооператив, існували ще під час розгляду спору по суті та мали бути предметом дослідження у межах позовного провадження.

Скаржниця зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2025, яке набрало законної сили та залишене без змін судами апеляційної і касаційної інстанцій, встановлено обов`язок кооперативу надати визначені судом документи. Відтак, на її думку, посилання боржника на неможливість виконання цього обов`язку фактично спрямоване на переоцінку обставин, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, та перегляд його висновків поза передбаченими процесуальним законом процедурами.

Апелянтка також заперечує належність і достатність наданих боржником доказів, зокрема, складених самим кооперативом довідок, актів та інших внутрішніх документів, якими обґрунтовується відсутність або неможливість надання витребуваної документації. На її переконання, такі докази не підтверджують припинення встановленого судовим рішенням обов`язку та не можуть бути підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, скаржниця не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо правового значення ухвал про прийняття звітів боржника, зазначаючи, що здійснення судового контролю за виконанням рішення не змінює його змісту та не звільняє боржника від обов`язку виконати судове рішення в повному обсязі.

Окремо апелянтка посилається на судові рішення у справі № 910/5940/25 за участю тих самих сторін, у яких суди відмовили кооперативу в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, з огляду на недопустимість перегляду в порядку статті 328 Господарського процесуального кодексу України обставин, установлених під час вирішення спору по суті. Скаржниця вважає, що аналогічний підхід підлягає застосуванню і в цій справі.

Також в апеляційній скарзі зазначено, що виконавче провадження № 78215911 було закінчено без фактичного виконання рішення суду, а приватним виконавцем повідомлено правоохоронні органи про його невиконання. На думку апелянтки, закінчення виконавчого провадження не свідчить про припинення обов`язку боржника та не створює підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Посилаючись на правові висновки Верховного Суду щодо застосування положень процесуального законодавства про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, скаржниця наголошує, що відповідна процесуальна процедура не може використовуватися для повторного вирішення спору або нівелювання обов`язковості судового рішення, яке набрало законної сили.

Короткий зміст письмових пояснень Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Екобуд»

Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Екобуд» у поданих до суду апеляційної інстанції письмових поясненнях заперечує проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі № 910/10776/24 - без змін.

На обґрунтування своєї позиції боржник зазначає, що суд першої інстанції правильно застосував положення частини другої статті 328 Господарського процесуального кодексу України, врахувавши встановлені під час здійснення судового контролю обставини виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2025.

Кооператив наголошує, що ухвалами Господарського суду міста Києва від 23.12.2025 та від 11.02.2026 прийнято звіти боржника про виконання судового рішення, під час розгляду яких судом досліджено докази надання стягувачу наявних документів та пояснення щодо об`єктивної неможливості надання окремих документів у зв`язку з їх відсутністю, втратою або нестворенням.

При цьому, зазначені ухвали залишено без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026, що, на переконання боржника, підтверджує належну судову оцінку обставин виконання рішення та спростовує твердження апелянтки про їх недослідженість.

Боржник вважає безпідставними доводи скаржниці про те, що звернення із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, спрямоване на перегляд рішення суду по суті, оскільки предметом розгляду такої заяви є не правомірність покладення на кооператив відповідного обов`язку, а наявність підстав для подальшого примусового виконання виконавчого документа з урахуванням обставин, установлених після ухвалення рішення.

Заперечуючи проти посилань апелянтки на судові рішення у справі №910/5940/25, кооператив зазначає, що обставини цієї справи є відмінними, оскільки у справі № 910/10776/24 судом здійснювався контроль за виконанням рішення, за результатами якого прийнято відповідні звіти боржника, а ухвали про їх прийняття перевірено судом апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, кооператив вважає, що місцевий господарський суд належним чином встановив фактичні обставини справи, надав їм відповідну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання наказу від 26.05.2025 у відповідній частині таким, що не підлягає виконанню.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі №910/10776/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Коробенко Г.П. (судді доповідача), суддів Михальська Ю.Б., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі №910/10776/24 та призначено справу залишено без руху.

24.07.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків з доказами сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн (квитанція про сплату від 24.07.2026).

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2026 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв`язку з перебуванням суддів Михальської Ю.Б. та Тарасенко К.В. у відпустці.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2026, справу №925/1322/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Коробенко Г.П. (судді доповідача), суддів Хрипун О.О., Колесник Р.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі №910/10776/24 та призначено справу до розгляду на 22.09.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2026 задоволено заяву головуючого судді Коробенка Г.П., суддів Хрипуна О.О та Колесника Р.М. про самовідвід. Справу №910/10779/24 передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32. Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі №910/10776/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Майданевича А.Г. (судді доповідача), суддів Суліма В.В., Коротун О.М.

Згідно із витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2026, у зВ`язку з перебуванням судді Коротун О.М. на вебінарі НШСУ, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі №910/10776/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Майданевича А.Г. (судді доповідача), суддів Гаврилюка О.М., Суліма В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2026 задоволено заяву судді Суліма В.В. про самовідвід. Матеріали справи №910/10779/24 передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32. Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі №910/10776/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Майданевича А.Г. (судді доповідача), суддів Гаврилюк О.М., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2026 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу у вищезазначеному складі колегії суддів та призначено її розгляд на 02.11.2026.

Явка представників сторін

Представники сторін у судове засідання 02.11.2026 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином шляхом направлення електронного документу до електронного кабінету, що підтверджується відповідними довідками.

Згідно з ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання принципів розумності строків розгляду справи судом, враховуючи те, що явка учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, які належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 у справі № 910/10776/24 позов ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Екобуд» про зобов`язання вчинити дії задоволено повністю.

Зобов`язано Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Екобуд» надати ОСОБА_1 для ознайомлення та виготовлення копій документи та відомості про діяльність кооперативу, зокрема рішення загальних зборів його членів, органів управління та контролю, документи фінансової звітності, кошториси, відомості про понесені витрати, первинні документи на їх підтвердження та інші документи, визначені резолютивною частиною рішення суду, за відповідні періоди з 2017 року по 25.07.2024.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 02.07.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 у справі № 910/10776/24 залишено без змін.

26.05.2025 Господарським судом міста Києва на примусове виконання зазначеного рішення видано відповідний наказ.

У подальшому, на виконанні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мялара Я.А. перебувало виконавче провадження № 78215911 щодо примусового виконання судового рішення в частині зобов`язання кооперативу надати стягувачу документи та відомості про його діяльність.

Постановою приватного виконавця від 01.10.2025 виконавче провадження № 78215911 закінчено на підставі пункту 11 частини першої статті 39 та частини третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначена постанова надійшла до Господарського суду міста Києва 08.10.2025.

Водночас, ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва із заявою про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2025 зазначену заяву задоволено та зобов`язано Обслуговчий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Екобуд» у десятиденний строк із дня отримання ухвали надати суду звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 у справі № 910/10776/24 у частині немайнових вимог.

12.11.2025 від боржника надійшов звіт про виконання рішення суду разом із клопотанням про поновлення строку на його подання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2025 боржнику поновлено строк на подання звіту про виконання судового рішення, відмовлено у задоволенні клопотання стягувача про застосування до боржника заходів процесуального примусу та призначено звіт до розгляду в судовому засіданні.

01.12.2025 від стягувачки надійшли заперечення проти звіту боржника, в яких остання, зокрема, просила відмовити у його затвердженні, застосувати до боржника захід процесуального примусу у вигляді штрафу та встановити новий строк для подання звіту про виконання судового рішення.

За результатами розгляду звіту боржника ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2025 прийнято звіт Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Екобуд» про виконання рішення суду від 14.01.2025, встановлено новий місячний строк для подання звіту про виконання судового рішення та відмовлено у задоволенні клопотання стягувачки про застосування до боржника заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.

Надалі ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 прийнято наступний звіт боржника про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 у справі № 910/10776/24.

Постановами Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 апеляційні скарги ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвали Господарського суду міста Києва від 23.12.2025 та від 11.02.2026 без змін.

Як встановлено судом першої інстанції, під час розгляду звітів боржника предметом судового дослідження були обставини фактичного надання стягувачці документів, які перебували у володінні кооперативу, а також пояснення та докази боржника щодо неможливості надання окремих документів у зв`язку з їх відсутністю, втратою або нестворенням.

Зокрема, судом перевірялися обсяг дій, учинених боржником на виконання рішення суду, наявність у нього документів, визначених резолютивною частиною рішення від 14.01.2025, та обґрунтованість повідомлених причин неможливості надання окремих із них.

За результатами розгляду поданих звітів та заперечень стягувачки суд першої інстанції прийняв відповідні звіти боржника, а ухвали за результатами їх розгляду були залишені без змін судом апеляційної інстанції.

12.02.2026 Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Екобуд» звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання наказу від 26.05.2025 у справі № 910/10776/24 у частині зобов`язання надати ОСОБА_1 для ознайомлення та виготовлення копій документів та відомостей про діяльність кооперативу таким, що не підлягає виконанню.

Заява мотивована тим, що боржником учинено дії, спрямовані на виконання рішення суду, забезпечено стягувачці доступ до наявних документів та надано їх копії, водночас, виконання рішення в частині надання окремих документів є об`єктивно неможливим з огляду на їх відсутність, втрату або нестворення.

На підтвердження своєї позиції боржник посилався, зокрема, на обставини, встановлені під час здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, та ухвали Господарського суду міста Києва від 23.12.2025 і від 11.02.2026 про прийняття звітів боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2026 зупинено провадження за заявою боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, до розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2025.

Після залишення судом апеляційної інстанції ухвал від 23.12.2025 та від 11.02.2026 без змін, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2026 поновлено провадження за заявою боржника та призначено її розгляд на 23.06.2026.

15.06.2026 від представника боржника надійшли письмові пояснення, а 22.06.2026 від представника стягувачки заперечення проти задоволення заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

За результатами розгляду зазначеної заяви ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 її задоволено та визнано наказ Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 910/10776/24 у частині зобов`язання Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Екобуд» надати ОСОБА_1 для ознайомлення та виготовлення копій документів та відомостей про діяльність кооперативу таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Водночас обов`язковість судового рішення не виключає застосування передбачених процесуальним законом механізмів вирішення питань, пов`язаних із виконанням виданого на його підставі виконавчого документа.

Так, відповідно до частини першої статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Аналіз наведеної норми свідчить, що підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можуть мати процесуально-правовий характер, пов`язаний із помилковою видачею виконавчого документа, або матеріально-правовий характер, пов`язаний із відсутністю обов`язку боржника.

При цьому, законодавець, передбачивши можливість визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з відсутністю обов`язку боржника «з інших причин», не обмежив застосування зазначеної норми виключно випадками добровільного виконання або припинення зобов`язання з прямо визначених законом підстав.

Разом із тим, застосування статті 328 Господарського процесуального кодексу України не може ґрунтуватися лише на твердженні боржника про складність або неможливість виконання рішення, а потребує встановлення обставин, які мають правове значення для визначення подальшої можливості виконання виконавчого документа.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 у справі № 910/10776/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 та постановою Верховного Суду від 02.07.2025, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Екобуд» зобов`язано надати ОСОБА_1 для ознайомлення та виготовлення копій визначені судовим рішенням документи та відомості про діяльність кооперативу.

На виконання зазначеного рішення Господарським судом міста Києва 26.05.2025 видано відповідний наказ.

Звертаючись із заявою про визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню в частині зобов`язання надати документи, боржник посилався на фактичне виконання рішення в межах наявної можливості та об`єктивну неможливість надання окремих документів у зв`язку з їх відсутністю, втратою або нестворенням.

Отже, підставою звернення боржника із заявою було не твердження про помилкову видачу наказу, а посилання на відсутність обов`язку щодо його подальшого виконання з огляду на фактично вчинені дії та характер обставин, які перешкоджають наданню решти документів.

Колегія суддів встановила, що обставини виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 були предметом окремого судового контролю в порядку статей 345-1 - 345-4 Господарського процесуального кодексу України.

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2025 боржника зобов`язано подати звіт про виконання рішення суду в частині немайнових вимог.

На виконання зазначеної ухвали боржником подано звіт про виконання судового рішення, який був предметом розгляду Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2025 прийнято звіт Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Екобуд» про виконання рішення суду від 14.01.2025, встановлено новий строк для подання звіту та відмовлено в задоволенні клопотання стягувачки про застосування до боржника заходу процесуального примусу у вигляді штрафу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 зазначену ухвалу залишено без змін.

Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали від 23.12.2025, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо вчинення боржником дій, спрямованих на виконання рішення суду, та наявності обставин, які ускладнювали його виконання.

Зокрема, судами враховано направлення боржником копій документів поштовим зв`язком, вжиття заходів щодо погодження зі стягувачкою дати та часу ознайомлення з оригіналами документів, а також обставини, які перешкоджали узгодженню відповідного порядку ознайомлення.

Водночас, враховуючи відсутність доказів виконання рішення в повному обсязі, суд першої інстанції встановив боржнику новий строк для подання звіту, з чим погодився суд апеляційної інстанції.

Надалі, 27.01.2026, боржником подано наступний звіт про виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 зазначений звіт прийнято.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 також залишено без змін.

Таким чином, до звернення боржника із заявою в порядку статті 328 Господарського процесуального кодексу України, питання щодо вчинених ним дій на виконання рішення від 14.01.2025, змісту поданих звітів та обставин, які перешкоджали виконанню рішення, вже були предметом судового розгляду.

При цьому, колегія суддів зазначає, що прийняття звіту про виконання судового рішення саме по собі не є тотожним встановленню факту повного виконання такого рішення та не становить самостійної підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Водночас, зазначене не означає, що обставини, досліджені судами під час здійснення судового контролю, не можуть враховуватися під час вирішення питання про застосування частини другої статті 328 Господарського процесуального кодексу України.

Навпаки, такі обставини мають значення для встановлення характеру дій боржника, обсягу фактично виконаного та причин, з яких подальше виконання відповідного обов`язку є неможливим або ускладненим.

Саме з урахуванням результатів здійсненого судового контролю місцевий господарський суд вирішував питання про наявність підстав для визнання наказу від 26.05.2025 таким, що не підлягає виконанню у відповідній частині.

Колегія суддів звертає увагу, що характер покладеного на боржника обов`язку має істотне значення для вирішення зазначеного питання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 кооператив зобов`язано надати стягувачці для ознайомлення та виготовлення копій конкретні документи та відомості про його діяльність.

За змістом такого рішення обов`язок боржника полягає в забезпеченні доступу до визначених документів та відомостей, а не у створенні нових документів замість тих, які не складалися, або у відновленні втрачених документів, якщо відповідні дії прямо не передбачені резолютивною частиною судового рішення.

Отже, під час оцінки можливості подальшого виконання наказу необхідно враховувати відмінність між невиконанням обов`язку внаслідок небажання боржника надати документи, які перебувають у його розпорядженні, та об`єктивною неможливістю надати документи, які фактично відсутні.

У першому випадку існує обов`язок, виконання якого залежить від волевиявлення та дій боржника. У другому - постає питання про наявність фактичного предмета виконання відповідного обов`язку та можливість його реалізації у спосіб, визначений судовим рішенням.

Разом із тим, сама лише відсутність документа у володінні боржника не свідчить безумовно про припинення його обов`язку. Для застосування статті 328 Господарського процесуального кодексу України необхідно встановити, чи має відповідна обставина об`єктивний характер та чи виключає вона можливість подальшого виконання наказу, а не лише ускладнює його виконання.

Як встановлено судом першої інстанції, боржник посилався на сукупність обставин, а саме надання наявних документів, вчинення дій щодо забезпечення можливості ознайомлення з ними та неможливість надання окремих документів через їх відсутність, втрату або нестворення.

Зазначені обставини не були залишені поза межами судової перевірки, оскільки дії боржника та наведені ним перешкоди досліджувалися під час розгляду звітів про виконання рішення.

За таких обставин, суд першої інстанції, розглядаючи заяву в порядку статті 328 Господарського процесуального кодексу України, виходив із того, що подальше виконання наказу в частині надання документів, які фактично відсутні, втрачені або не створювалися, не може бути забезпечене шляхом повторного покладення на боржника обов`язку вчинити ті самі дії, якщо відповідні документи об`єктивно не можуть бути надані.

При цьому, зазначений висновок не означає зміни змісту рішення від 14.01.2025 або звільнення боржника від обов`язку на власний розсуд, а стосується оцінки можливості подальшого виконання виконавчого документа з урахуванням обставин, які були предметом судового дослідження.

Колегія суддів враховує, що частина друга статті 328 Господарського процесуального кодексу України допускає визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у разі відсутності обов`язку боржника не лише внаслідок добровільного виконання, а й з інших причин.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано розглянув наведені боржником обставини в контексті зазначеної норми, а не обмежився формальним посиланням на факт прийняття звітів.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що боржник не довів належного виконання рішення суду, колегія суддів зазначає таке.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, ОСОБА_1 заперечує достатність учинених кооперативом дій, ставить під сумнів достовірність пояснень про відсутність або втрату документів та наполягає на неналежності доказів, поданих боржником.

Разом із тим, аналогічні за змістом заперечення вже наводилися стягувачем під час здійснення судового контролю за виконанням рішення.

Зокрема, під час перегляду ухвали від 23.12.2025 суд апеляційної інстанції перевіряв доводи щодо недостатності вчинених боржником дій та наявності обставин, які перешкоджали виконанню рішення.

За результатами апеляційного перегляду відповідні доводи не стали підставою для скасування ухвали про прийняття звіту.

Відтак, доводи апеляційної скарги в цій частині фактично зводяться до незгоди скаржниці з висновками, викладеними в ухвалах Господарського суду міста Києва від 23.12.2025 та від 11.02.2026, залишених без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026.

Колегія суддів наголошує, що предметом апеляційного провадження є перевірка законності та обґрунтованості ухвали Господарського суду міста Києва від 23.06.2026, постановленої за результатами розгляду заяви боржника в порядку статті 328 Господарського процесуального кодексу України.

Натомість, законність та обґрунтованість ухвал від 23.12.2025 та від 11.02.2026 уже були предметом окремого апеляційного перегляду.

Тому, в межах даного провадження суд апеляційної інстанції не здійснює повторного перегляду зазначених ухвал, а враховує встановлені під час їх постановлення обставини в тій частині, в якій вони мають значення для вирішення питання про подальше виконання наказу.

Водночас, колегія суддів не ототожнює результати розгляду звітів із встановленням усіх передбачених статтею 328 Господарського процесуального кодексу України підстав, оскільки останні підлягають самостійній правовій оцінці в межах розгляду відповідної заяви.

Щодо тверджень скаржниці про те, що відсутність окремих документів існувала ще на момент розгляду спору по суті, а тому не може бути підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, колегія суддів зазначає таке.

Частина друга статті 328 Господарського процесуального кодексу України не містить прямої вимоги про те, що всі обставини, які можуть зумовлювати відсутність обов`язку боржника, обов`язково мають виникнути після ухвалення судового рішення.

Водночас, наведене положення не надає суду права повторно вирішувати питання, які становили предмет спору по суті, або змінювати встановлений судовим рішенням обов`язок.

У даній справі суд розглядав не питання правильності рішення від 14.01.2025, а те, чи існують обставини, які впливають на обов`язок боржника виконати це рішення та можливість подальшого виконання наказу.

Отже, посилання боржника на відсутність окремих документів оцінювалося місцевим господарським судом у взаємозв`язку з фактичними діями, вчиненими після набрання рішенням законної сили, та результатами здійсненого судового контролю.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для висновку про те, що сам розгляд заяви боржника в порядку статті 328 Господарського процесуального кодексу України становив повторний розгляд спору по суті.

Щодо доводів скаржниці про те, що визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, фактично змінює рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2025, колегія суддів зазначає, що оскаржуваною ухвалою не змінено резолютивної частини зазначеного рішення та не переглянуто встановленого ним права стягувачки на отримання відповідних документів.

Вирішення питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є самостійним процесуальним механізмом, прямо передбаченим статтею 328 Господарського процесуального кодексу України.

Тому, застосування зазначеної норми за наявності встановлених законом підстав не може саме по собі розцінюватися як перегляд судового рішення, на виконання якого видано наказ.

Стосовно посилань скаржниці на закінчення виконавчого провадження №78215911 колегія суддів зазначає, що постановою приватного виконавця від 01.10.2025 відповідне виконавче провадження закінчено на підставі пункту 11 частини першої статті 39 та частини третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Закінчення виконавчого провадження із зазначених підстав саме по собі не підтверджує фактичного виконання рішення суду в повному обсязі.

Разом із тим, ця обставина не виключає можливості подальшого вирішення судом питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, за наявності підстав, передбачених статтею 328 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, після закінчення виконавчого провадження здійснювався судовий контроль за виконанням рішення від 14.01.2025, за результатами якого постановлено ухвали від 23.12.2025 та від 11.02.2026.

Отже, посилання скаржниці на постанову приватного виконавця від 01.10.2025 не спростовує обставин, досліджених судами в межах подальшого судового контролю.

Щодо посилань скаржниці на судові рішення у справі № 910/5940/25 колегія суддів зазначає, що застосування положень статті 328 Господарського процесуального кодексу України залежить від установлених у кожній конкретній справі обставин, зокрема характеру покладеного на боржника обов`язку та наявності підстав для висновку про його відсутність.

У справі, що переглядається, місцевий господарський суд врахував результати окремого судового контролю за виконанням рішення від 14.01.2025, у межах якого досліджувалися дії боржника та обставини, які перешкоджали виконанню рішення.

Відтак, саме по собі посилання на судові рішення в іншій справі без встановлення тотожності істотних фактичних обставин не спростовує висновків місцевого господарського суду.

Колегія суддів також враховує, що доводи скаржниці щодо недобросовісності поведінки кооперативу та його наміру ухилитися від виконання судового рішення підлягають оцінці з урахуванням встановлених судами обставин вчинення боржником дій, спрямованих на виконання рішення.

При цьому, сам факт неповного надання документів не може безумовно свідчити про умисне ухилення від виконання рішення, так само як і вчинення окремих дій на його виконання не є безумовним підтвердженням відсутності обов`язку боржника.

Вирішальне значення має оцінка сукупності встановлених обставин та їх відповідності передбаченим частиною другою статті 328 Господарського процесуального кодексу України підставам.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції щодо необхідності врахування результатів судового контролю, фактично вчинених боржником дій та обставин, які перешкоджали наданню окремих документів, під час вирішення питання про подальше виконання наказу.

Доводи апеляційної скарги переважно спрямовані на повторну оцінку обставин, які вже досліджувалися під час здійснення судового контролю, та не спростовують правомірності врахування відповідних обставин під час розгляду заяви боржника.

Відтак, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 з наведених в апеляційній скарзі мотивів.

За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі № 910/10776/24 підлягає залишенню без змін.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином з`ясував обставини, які мають значення для вирішення заяви боржника, надав їм відповідну правову оцінку та постановив оскаржувану ухвалу з додержанням вимог процесуального законодавства.

За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі №910/10776/24 задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі № 910/10776/24 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржницю.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі №910/10776/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі №910/10776/24 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/10776/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає оскарженню.

Повна постанова складена та підписана 10.11.2026.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

О.М. Коротун

Оригінал: reyestr.court.gov.ua