Суд: Північний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: поставки товарів, робіт, послуг, з них
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №910/5420/26
Суддя: Сітайло Л.Г.
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" жовтня 2026 р. Справа №910/5420/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Шапрана В.В.
Майданевича А.Г.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники сторін:
від позивача: Рябчинський Д.А.
від відповідача: Савинський С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Трейд ОПТ"
на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026
у справі №910/5420/26 (суддя Плотницька Н.Б.)
за позовом Військової частини НОМЕР_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Трейд ОПТ"
про стягнення 1 211 899,00 грн
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Військова частина НОМЕР_1 (далі - В/ч НОМЕР_1 ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Трейд ОПТ" (далі - ТОВ "Вектор Трейд ОПТ") штрафних санкцій у розмірі 1 211 899,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги В/ч НОМЕР_1 посилається на порушення ТОВ "Вектор Трейд ОПТ" умов договору про закупівлю товарів за кошти Державного бюджету України та інших джерел від 14.11.2025 №712, в частині своєчасної поставки товару, у зв`язку з чим позивач, на підставі пунктів 7.2.1, 7.2.3 договору, здійснив нарахування пені в сумі 11 999,00 грн та штрафу в розмірі 1 199 900,00 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі №910/5420/26 позов задоволено.
Стягнуто з ТОВ "Вектор Трейд ОПТ" на користь В/ч НОМЕР_1 11 999,00 грн пені, 1 199 900,00 грн штрафу та 18 178,49 грн витрат по сплаті судового збору.
Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, а також враховуючи те, що порушено строк поставки товару, дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги щодо стягнення 11 999,00 грн пені та 1 199 900,69 грн штрафу за порушення строків постачання товару, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Вектор Трейд ОПТ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі №910/5420/26 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. У разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для застосування до ТОВ "Вектор Трейд ОПТ" відповідальності у вигляді штрафу, змінити рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі №910/5420/26 у відповідній частині та зменшити розмір штрафу, нарахованого на підставі пункту 7.2.3 договору від 14.11.2025 №712, щонайменше на 90%.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ТОВ "Вектор Трейд ОПТ" посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню.
Так, на переконання скаржника, суд першої інстанції фактично ототожнив будь-яке прострочення поставки з істотним порушенням і не перевірив, чи настали передбачені пунктами 6.2.1, 7.4, 12.4 договору №712 та статтею 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), умови для одностороннього розірвання. За відсутності правомірного розірвання відсутня і юридична передумова для застосування пункту 7.2.3 договору №712 та стягнення штрафу у розмірі 1 199 900,00 грн. Це свідчить про неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду першої інстанції встановленим обставинам та неправильне застосування норм матеріального права, у розумінні статті 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Апелянт вважає, що суд першої інстанції не дослідив належним чином причинно-наслідковий зв`язок між обставинами міжнародної логістики та затримкою поставки, не встановив дату, від якої обчислював триденний строк повідомлення, та не надав оцінки наявному в матеріалах справи листу TRACE S.R.O. від 17.12.2025. Навіть якщо наведені обставини не будуть визнані достатніми для повного звільнення апелянта від відповідальності за статтею 617 ЦК України, вони безпосередньо впливають на оцінку вини, добросовісності, істотності порушення та співмірності відповідальності. Неврахування цих обставин свідчить про неповне з`ясування фактичних обставин і невідповідність висновків оскаржуваного рішення доказам справи, у розумінні статті 277 ГПК України.
Також, скаржник зазначає, що 20% штрафу в сумі 1 199 900,00 грн фактично набуває карального характеру та виходить за межі розумного співвідношення між допущеним порушенням і його наслідками. Тому, якщо суд апеляційної інстанції не погодиться з основною позицією апелянта про відсутність належних правових підстав для застосування пункту 7.2.3 договору №712, апелянт просить застосувати частину 3 статті 551 ЦК України та зменшити штраф щонайменше на 90%, тобто до суми не більше 119 990,00 грн, або до іншого розумного та співмірного розміру, який суд визначить з урахуванням усієї сукупності обставин справи, у розумінні статті 277 ГПК України.
Крім того, враховуючи виняткові обставини, внаслідок яких правова позиція та докази відповідача не були представлені суду першої інстанції, апелянт просить суд апеляційної інстанції прийняти та дослідити додаткові докази, додані до цієї апеляційної скарги, відповідно до частини 3 статті 269 ГПК України, а також надати належну оцінку доказам, які вже містяться у матеріалах справи, з урахуванням доводів та заперечень апелянта, викладених у цій апеляційній скарзі.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Вектор Трейд ОПТ" у справі №910/5420/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2026 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5420/26.
17.09.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/5420/26.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2026 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
25.09.2026, через систему "Електронний суд", скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2026 поновлено ТОВ "Вектор Трейд ОПТ" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі №910/5420/26. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Вектор Трейд ОПТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі №910/5420/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на 26.10.2026. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі №910/5420/26 до закінчення її перегляду в апеляційному порядку. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 21.10.2026.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2026, у зв`язку з перебуванням судді Суліма В.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці з 26.10.2026 до 30.10.2026, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2026, для розгляду справи №910/5420/26 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Майданевич А.Г., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2026 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Вектор Трейд ОПТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі №910/5420/26 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Майданевич А.Г.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
21.10.2026, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу ТОВ "Вектор Трейд Опт" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі №910/5420/26 - без змін.
Так, у відзиві позивач стверджує про правомірність одностороннього розірвання договору та застосування штрафу, визначеного пунктом 7.2.3 цього договору.
Також, позивач зазначає, що його збитки не зводяться до грошового виразу. Предметом договору були квадрокоптери DJI Mavic 3 Enterprise, які є товаром спеціального призначення для забезпечення потреб військової частини в умовах воєнного стану. Їх непоставка позбавила позивача можливості своєчасно отримати й використати цю техніку за призначенням, що безпосередньо пов`язано з боєздатністю та виконанням завдань із захисту суверенітету і територіальної цілісності України, які відповідно до статті 17 Конституції України, є найважливішими функціями держави. Така шкода має нематеріальний, публічний характер і виходить за межі приватних інтересів сторін договору.
Крім того, позивач вказує на відсутність у відповідача підстав для звільнення від відповідальності внаслідок обставин непереборної сили, а також співмірність розміру штрафу принципам справедливості, добросовісності та розумності.
Узагальнені доводи, заперечення та пояснення учасників справи
23.10.2026, через систему "Електронний суд", відповідачем подані письмові пояснення по суті спору.
Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення
Щодо клопотання відповідача про прийняття додаткових доказів колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
У силу статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Отже, з метою забезпечення своєчасного розгляду справ і правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, чинним ГПК України встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, визначено стадії судового процесу, запроваджено розумні обмеження, у тому числі щодо подання доказів.
Так, з аналізу наведених вище норм слідує, що суд апеляційної інстанції може прийняти до розгляду докази, які не були подані стороною до суду першої інстанції, лише у виняткових випадках за умови, якщо учасник справи доведе, що з об`єктивних, незалежних від нього причин не мав можливості подати їх до суду першої інстанції.
В обґрунтування неможливості подання до суду першої інстанції долучених до апеляційної скарги додаткових доказів, відповідач посилається на те, що він не скористався можливістю подати відзив на позовну заяву та викласти свою правову позицію у суді першої інстанції з огляду на сукупність об`єктивних обставин, а саме:
- значний обсяг позовних матеріалів та документів, доданих позивачем на підтвердження заявлених вимог, потребував належного опрацювання, аналізу умов договору №712, обставин його виконання та підготовки обґрунтованої правової позиції відповідача;
- об`єктивні умови здійснення господарської діяльності в умовах триваючої повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, зокрема пов`язані з повітряними тривогами, перебоями у роботі інфраструктури та іншими обмеженнями, істотно ускладнювали своєчасне опрацювання матеріалів справи та підготовку процесуальних документів;
- на момент розгляду справи відповідач не мав кваліфікованого фахівця, який здійснював би його правовий супровід у цьому спорі та міг своєчасно підготувати належний відзив на позовну заяву. Правничу допомогу адвоката Савинського Сергія Миколайовича ТОВ "Вектор Трейд Опт" залучило вже після ухвалення оскаржуваного рішення та набрання ним законної сили.
Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 відкрито провадження у справі №910/5420/26. Зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати суду відзив на позов, в порядку статті 165 ГПК України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому та докази направлення цих документів позивачу.
Вказана ухвала надіслана 19.05.2026 на адресу відповідача (08297, Київська область, Бучанський район, місто Буча, вулиця Гмирі Бориса, будинок 11/6, 1, 1) рекомендованим листом з повідомленням №R067176362321.
05.06.2026 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося повідомлення про вручення №R0068099277347, згідно з яким 29.05.2026 відповідачем отримано ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 у справі №910/5420/26.
З судового рішення у даній справі вбачається, що відповідач відзив на позов не надав.
У той же час, оскаржуване рішення датовано 02.07.2026, у той час як ухвалу суду першої інстанції відповідач отримав 29.05.2026. Тобто, у відповідача було достатньо часу для залучення представника для представництва своїх інтересів, а також підготовки та подання відзиву на позовну заяву. При цьому, колегія суддів зауважує, що обсяг позовних матеріалів та документів, доданих позивачем на підтвердження заявлених вимог не є значним, оскільки містить лише 32 аркуші.
За наведених обставин, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, оскільки на підставі частини 3 статті 269 ГПК України останній, не надав суду апеляційної інстанції доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 26.10.2026 з`явилися представники сторін.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі №910/5420/26 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі №910/5420/26 залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
14.11.2025 між В/ч НОМЕР_1 (покупець) та ТОВ "Вектор Трейд ОПТ" (постачальник) укладено договір про закупівлю товарів за кошти Державного бюджету України та інших джерел №712 (далі по тексту - договір).
Відповідно до умов вищезазначеного договору відповідач був зобов`язаний поставити позивачу товар спеціального призначення, зазначений у специфікації (додаток №1 до договору), що є невід`ємною частиною цього договору, а позивач прийняти і оплатити даний товар.
Згідно зі специфікацією, а також пунктами 3.1, 5.1 договору відповідач мав поставити квадрокоптери DJI Mavic 3 Enterprise (CP.EN.00000411.01) у кількості 50 шт. загальною вартістю 5 999 500,00 грн строком до 15.12.2025 за адресою позивача у місті Києві (конкретні реквізити, адреси поставки повідомляються відповідачу безпосередньо перед поставкою товару товару).
Листом від 18.12.2025 №18-12 відповідач повідомив позивача, про неможливість здійснити поставку товару у встановлений договором строк, у зв`язку з чим просив продовжити термін постачання до 30.12.2025. Причиною неможливості виконання договірних зобов`язань відповідач вказує наявність форс-мажорних обставин, пов`язаних з порушенням міжнародних логістичних маршрутів та значними затримками митного оформлення вантажів у межах Європейського Союзу, та країни Азії, у зв`язку з завантаженням авіаційних перевезень.
За умовами пункту 8.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін.
Відповідно до пункту 8.2 договору сторона яка не може виконувати зобов`язання у наслідок обставин непереборної сили, повинна не пізніше 3-х днів з моменту їх виникнення повідомити іншу сторону у письмовій формі.
Згідно з пунктом 8.3. договору доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їхньої дії є сертифікат виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними ТПП, державною службою з надзвичайних ситуацій та іншими органами, що можуть засвідчити настання форс-мажорних обставин.
Всупереч наведеним вимогам договору відповідачем не надано доказів настання форс-мажорних обставин та не дотримано строків повідомлення про їх настання.
Відповідно до пункту 7.2.1 договору за порушення строків, визначених пунктом 5.1 договору, стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.
Згідно з пунктом 6.2.1 договору позивач має право в односторонньому випадку розірвати або змінити цей договір, у разі істотного порушення його умов відповідачем в порядку, визначеному пунктом 12.4 цього договору, та в інших випадках, встановлених договором або законом (відповідно до вимог статей 611 та 651 ЦК України), повідомивши про це відповідача у спосіб, визначений договором.
Пунктом 12.4 договору встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язання (в тому числі затримки поставки товару більше 30 діб, або поставки в неповному обсязі, або якщо якість не відповідає вимогам зазначеним в розділі 2 договору), у разі істотного порушення його умов відповідачем та інших випадках встановлених договором або законом (відповідно до вимог статті 651 ЦК України), позивач має право розірвати договір в односторонньому порядку шляхом направлення на адресу електронної пошти відповідача, що вказана в розділі 14 договору, електронного листа-повідомлення про розірвання. Договір вважається розірваним з дати відправлення зазначеного листа-повідомлення.
Відповідно до пункту 7.2.3 договору, у випадку його розірвання в односторонньому порядку з ініціативи позивача, у разі істотного порушення умов договору відповідачем та інших випадках, встановлених договором або законом, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20 відсотків від суми невиконаного зобов`язання.
У зв`язку з зазначеним, позивач 18.12.2025, на підставі пунктів 6.2.1, 12.4 договору, розірвав в односторонньому порядку договір, шляхом направлення відповідного листа-повідомлення від 18.12.2025 №1901/10509 на електронну адресу відповідача зазначену у розділі 14 договору.
26.02.2026 позивачем направлено відповідачу претензію №1901/3488 з вимогою сплатити штрафні санкції за невиконання умов договору. 19.03.2026 поштове відправлення, яке містило претензію від 26.02.2026 №1901/3488 повернуто позивачу, у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на порушення відповідачем строків поставки товару за договором 14.11.2025 №712, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача 11 999,00 грн пені та 1 199 900,69 грн штрафу за порушення строків постачання товару.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За приписами статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.
Частинами 1, 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами частини 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з частиною 1 статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що найменування (номенклатура, асортимент, кількість) товару: квадрокоптер DJI Mavic 3 Enterprise (CP.EN.00000411.01), відповідно до специфікації (додаток №1 до договору).
Згідно зі специфікацією продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в загальній кількості 50 штук.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Пунктом 5.1 договору встановлено, що постачальник зобов`язується здійснити поставку товару (у тому числі можлива поставка товару партіями та дострокова поставка) до 15.12.2025 за адресою замовника.
Відповідно до частини 1 статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.
Частиною 5.4 договору встановлено, що датою поставки вважається дата фактичної передачі товару замовнику, що підтверджується актами приймання-передачі, видатковою накладною та/або товарно-транспортною накладною.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
18.12.2025 ТОВ "Вектор Трейд ОПТ" направило на адресу В/ч НОМЕР_1 листа в якому повідомило, що у зв`язку з форс-мажорними обставинами, пов`язаними з порушенням міжнародних логістичних маршрутів, значними затримками митного оформлення вантажів у межах Європейського Союзу та країни Азії, а також завантаженням авіаційних перевезень, поставку товару у встановлений договором строк здійснити не можливо, а тому просило продовжити строк поставки до 30.12.2025.
Відповідно до пункту 8.3 договору доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їхньої дії є сертифікат виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними ТПП, державною службою з надзвичайних ситуацій та іншими органами, що можуть засвідчити настання форс-мажорних обставин.
Однак, відповідачем позивачу не надано доказів настання форс-мажорних обставин та не дотримано строків повідомлення про їх настання.
Згідно з пунктом 12.4 договору, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язання (в тому числі затримки поставки товару більше 30 діб, або поставки в неповному обсязі, або якщо якість не відповідає вимогам зазначеним в розділі 2 договору), у разі істотного порушення його умов відповідачем та інших випадках встановлених договором або законом (відповідно до вимог статті 651 ЦК України), позивач має право розірвати договір в односторонньому порядку шляхом направлення на адресу електронної пошти відповідача, що вказана в розділі 14 договору, електронного листа-повідомлення про розірвання. Договір вважається розірваним з дати відправлення зазначеного листа-повідомлення.
18.12.2025 позивач, на підставі пунктів 6.2.1, 12.4 договору, розірвав в односторонньому порядку договір шляхом направлення відповідного листа-повідомлення від 18.12.2025 №1901/10509 на електронну адресу відповідача, зазначену у розділі 14 договору.
За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.2.1 договору встановлено, що за порушення строків, визначених пунктом 5.1 договору, стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.
Згідно з пунктом 7.2.3 договору, у випадку його розірвання в односторонньому порядку з ініціативи позивача, у разі істотного порушення умов договору відповідачем та інших випадках, встановлених договором або законом, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20 відсотків від суми невиконаного зобов`язання.
Таким чином, відповідно до поданих доказів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем, в порушення норм чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору про закупівлю товарів за кошти Державного бюджету України та інших джерел від 14.11.2025 №712, належним чином не виконано зобов`язання щодо своєчасної та повної поставки товару, що є підставою для застосування відповідальності, відповідно до умов пунктів 7.2.1, 7.2.3 договору.
За результатами здійсненої перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення суми пені та штрафу, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що розмір пені та штрафу відповідає вимогам норм законодавства, умовам договору та є арифметично вірним, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 11 999,00 грн пені та 1 199 900,69 грн штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Доводи відповідача про те, що він фактично не скористався можливістю подати відзив на позовну заяву та викласти свою правову позицію у суді першої інстанції з огляду на сукупність об`єктивних обставин є безпідставними, оскільки, як зазначалось вище, останній не скористався своїм правом для залучення представника для представництва своїх інтересів, а також підготовки та подання відзиву на позовну заяву.
Стосовно клопотання відповідача про зменшення штрафу щонайменше на 90%, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що вони не є імперативними і застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.
Однак, суд апеляційної інстанції враховує, що скаржником, під час розгляду справи в суді першої інстанції, не заявлялося відповідне клопотання про зменшення розміру штрафу. Також, відповідачем не надано доказів наявності винятковості обставин, з якими закон пов`язує можливість зменшити розмір штрафу, а отже, з врахуванням положень статті 551 ЦК України розмір штрафу не може бути зменшений, а висновок суду першої інстанції про задоволення позову частині стягнення штрафу є обґрунтованим, відповідає нормам закону, здійснений на підставі з`ясованих обставин справи.
Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі №910/5420/26 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Вектор Трейд ОПТ" задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат
У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на ТОВ "Вектор Трейд ОПТ".
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Трейд ОПТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі №910/5420/26 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі №910/5420/26 залишити без змін.
3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі №910/5420/26.
4. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор Трейд ОПТ".
5. Матеріали справи №910/5420/26 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 10.11.2026, у зв`язку з перебуванням судді Шапрана В.В. у відрядженні (з 30.10.2026 до 09.11.2026).
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді В.В. Шапран
А.Г. Майданевич
Оригінал: reyestr.court.gov.ua