Суд: Північний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: поставки товарів, робіт, послуг, з них
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №911/505/26
Суддя: Євсіков О.О.
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" жовтня 2026 р. Справа№ 911/505/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Корсака В.А.
Алданової С.О.
за участю:
секретаря судового засідання Лукінчук І.А.,
представників сторін:
від позивача: не з`явилися,
від відповідача: Михалевич М.М. (поза межами приміщення суду),
розглянувши апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач"
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2026 (повний текст складено 17.07.2026)
у справі № 911/505/26 (суддя Турчин С.О.)
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач"
про зобов`язання виконати умови договору,
в с т а н о в и в :
Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.
23.02.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - Управління) сформувало у системі «Електронний суд» позовну заяву, у якій (з урахуванням заяви про усунення недоліків від 03.06.2026) просить Господарський суду Київської області зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" (далі - Товариство) обміняти: 200 талонів, номінал по 10л, на дизельне пальне ENERGY з порядковими номерами від №10300001600004505 по №10300001600024496 включно; 40 талонів, номінал по 20 л, на дизельне пальне ENERGY з порядковими номерами від №10320002233216969 по №10320002233220845 включно; 10 талонів, номінал по 20 л, з номерами від №10320002233221900 по №10320002233222883 включно; 40 талонів, номінал 20 л, з номерами від №10320002233222974 по №10320002233226869 включно, виданих Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області на підставі Договору про закупівлю № Т-2299/24/374 від 04.11.2024, строк дії яких закінчився, на нові талони такої ж якості, найменування, номіналу та кількості без додаткової оплати зі строком дії 1 рік (12 місяців) з дня набрання чинності рішенням суду.
На обґрунтування заявлених вимог Управління посилається на неналежне виконання Товариством умов договору №Т-2299/24/374 від 04.11.2024 про закупівлю.
Позиції учасників справи.
Заперечуючи проти заявлених Управлінням вимог Товариство зазначило, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що у замовника були перешкоди в отриманні товару, зумовлені неправомірними чи неналежними діями з боку постачальника. Товариство вважає, що забезпечило можливість отримання пального на АЗС у строк дії паливних талонів, а договір не визначає обов`язку постачальника постачати товар за раніше визначеною ціною після закінчення терміну дії паливного талона. Також відповідач зазначає, що строк дії договору становить до 31.12.2024 і після закінчення строку його дії сторони не можуть посилатись на умови договору як підстави для продовження терміну дії паливних талонів та поставки товару по талонах термін дії яких сплив.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2026 позов задоволено повністю. Зобов`язано Товариство обміняти: 200 талонів, номінал по 10 л, на дизельне пальне ENERGY з порядковими номерами від №10300001600004505 по №10300001600024496 включно; 40 талонів, номінал по 20 л, на дизельне пальне ENERGY з порядковими номерами від №10320002233216969 по №10320002233220845 включно; 10 талонів, номінал по 20 л, з номерами від №10320002233221900 по №10320002233222883 включно; 40 талонів, номінал 20 л, з номерами від №10320002233222974 по №10320002233226869 включно, виданих Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області на підставі договору про закупівлю №Т-2299/24/374 від 04.11.2024, строк дії яких закінчився, на нові талони, такої ж якості, найменування, номіналу та кількості без додаткової оплати зі строком дії 1 рік (12 місяців) з дня набрання чинності рішенням суду. Стягнуто з Товариства на користь Управління 2 662,40 грн судового збору.
Суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених Управлінням вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2026, Товариство звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог Управління відмовити; судові витрати покласти на позивача.
Скаржник вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте без повного врахування обставин по суті спорту та з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Апелянт зазначає, що сторони у договорі (п. 4.3) визначили строк дії талонів на пальне в 1 рік. Товариство висновує, що з таких умов договору можна дійти цілком логічного висновку про те, що зобов`язання поставити (передати у власність) у визначені строки товар покупцю обмежене строком дії паливного талону протягом одного року з моменту його отримання замовником. У разі неотримання товару у строк дії паливного талону з підстав та причин, які не залежали від волевиявлення постачальника, немає жодних підстав стверджувати, що відповідач не виконав своє зобов`язання за договором. Неотримання пального покупцем протягом строку дії паливного талону нічим не обґрунтоване, а безпідставне зволікання з отриманням товару не може мати своїм наслідком настання негативних обставин для постачальника. Товариство зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що у замовника були перешкоди в отриманні товару, зумовлені неправомірними чи неналежними діями з боку постачальника. Відповідач вважає, що забезпечив можливість отримання пального на АЗС у строк дії паливних талонів, а договір не визначає обов`язку постачальника постачати товар за раніше визначеною ціною після закінчення терміну дії талонів. Також скаржник зауважує, що договір, у т. ч. і п. 4.3, не передбачає обов`язку продовжувати строк дії талонів на один рік, а тому суд першої інстанції без жодних на те причин та підстав прийняв рішення про продовження строку дії талонів. Строк дії договору становить до 31.12.2024 і після його закінчення сторони не можуть посилатись на умови договору як на підстави для продовження терміну дії паливних талонів та поставки товару за ними.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2026 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №911/505/26 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2026 до надходження матеріалів справи №911/505/26.
31.08.2026 матеріали справи №911/505/26 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 апеляційну скаргу Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2026 у справі №911/505/26 залишено без руху.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2026 у справі №911/505/26. Розгляд справи призначено на 28.10.2026.
26.10.2026 Управління подало заяву про розгляд справи без участі, у якій просить здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за відсутності його представника за наявними в матеріалах справи документами.
Позиції учасників справи.
Управління надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів та вимог Товариства заперечує, наводить власні доводи на їх спростування, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
04.11.2024 Управління (замовник) та Товариство (учасник) уклали договір №Т-2299/24/374 про закупівлю (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого учасник зобов`язується поставити (передати у власність) у визначені строки замовникові дизельне пальне для генератора (далі - товар), визначений у додатку №1 «Специфікація Товару» до цього договору, а замовник - прийняти і оплатити його.
Найменування Товару: ДК 021:2015 - 09130000-9 Нафта і дистиляти (Дизельне паливо для генератора) (п. 1.2 договору).
Згідно з п. 1.3 договору відпуск товару з АЗС здійснюється за талонами на пальне.
Ціна цього договору становить 184 800,00 грн, у т. ч. ПДВ 30 800,00 грн. Ціна договору включає вартість зберігання товару учасником на умовах, передбачених цим договором, а також вартість доставки талонів на пальне (п. 2.1 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору строк поставки талонів на пальне - не пізніше трьох робочих днів з дня, наступного за днем укладення договору про закупівлю, згідно накладної та/або акта приймання-передачі.
Талони на пальне є товарно-розпорядчим документом на товар, на підставі якого здійснюється відпуск товару на автозаправних станціях (далі - АЗС). Талони на пальне не є розрахунковим чи платіжним засобом.
Строк дії талонів на пальне - 1 рік з дати отримання талонів замовником. Талони на пальне, не пред`явлені оператору АЗС протягом 1 (одного) року з дати їх отримання замовником, втрачають свою чинність і не є дійсними та заміняються учасником на нові талони в еквівалентному виразі протягом місяця без додаткової оплати (п. 4.3 договору).
Згідно з п. 4.7 договору датою поставки товару є дата отримання оператором АЗС талону на пальне від замовника.
Товар зберігається учасником до дати поставки (відпуску пального замовнику на АЗС у т. ч. в каністри у порядку, визначеному Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1159)) (п. 4.10 договору).
Відповідно до п. 11.1 договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2024 включно, але в будь-якому випадку до моменту остаточного виконання сторонами взятих за цим договором зобов`язань.
У специфікації товару (додаток №1 до договору) сторони погодили найменування товару, номінал талонів: дизельне пальне для генератора, номінал талонів по 10 л, 20 л, кількість - 4000, ціна за одиницю - 46,20 грн, загальна вартість - 184800,00 грн.
У Додатку №2 до договору сторони погодили перелік АЗС, на яких здійснюється відпуск пального у Рівненькій області.
04.11.2024 на виконання умов договору зв видатковою накладною №ОТКР-00014988 та актом №ОТКР-00014988 приймання-передачі паливних скретч-карток Товариство передало, а Управління прийняло товар (талони) на дизельне пальне ENERGY:
- номіналом 10 л у кількості 200 шт. з початковим номером 10300001600004505 по кінцевий номер 10300001600024496;
- номіналом 20 л у кількості 40 шт. з початковим номером 10320002233216969 по кінцевий номер 10320002233220845;
- номіналом 20 л у кількості 10 шт. з початковим номером 10320002233220936 по кінцевий номер 10320002233221819;
- номіналом 20 л у кількості 10 шт. з початковим номером 10320002233221900 по кінцевий номер 10320002233222883;
- номіналом 20 л у кількості 40 шт. з початковим номером 10320002233222974 по кінцевий номер 10320002233226869.
Всього 300 бланків дозволу, що підтверджують право покупця на отримання пального у кількості 4000 літрів.
Строк дії талонів - 04.11.2025.
14.11.2024 Управління платіжною інструкцією №4280 перерахувало Товариству 184 800,00 грн за придбання талонів.
На початок листопада 2025 року Управління фактично використало лише 10 талонів номіналом 20 літрів, тобто всього на 200 літрів. Невикористаними залишились талони в кількості 290 шт. номіналом 10 л та 20 літрів, всього на 3 800 літрів (підтверджується інформацією про залишки по товарно-матеріальних рахунках станом на 12.02.2026 (тип запасів 152412 паливо в талонах)).
Керуючись п. 4.3 договору, Управління звернулося до Товариства (на електронну пошту контактної особи - Yaroslav.Voitovych@postach.ukrnafta.com) з листом вих. № 1700-1201-8/82251 від 03.11.2025, у якому просило замінити протягом місяця (в найкоротший термі) талони на 3 800 літрів на нові.
08.12.2025 Управління звернулося до Товариства з листом (вих. №1700-1301-8/95160), у якому просило надати письмову відповідь, зокрема, щодо листа вих №1700-1201-8/82251 від 03.11.2025.
У відповідь на лист Управління вих. №1700-1301-8/95160 Товариство листом від 17.12.2025 вих № 1840 повідомило, що погоджується здійснити заміну талонів, строк дії яких скінчився, однак у зв`язку зі значним коливанням цін на ринку нафтопродуктів в сторону збільшення (Товариство) вимушене ініціювати зміну ціни за одиницю товару. У разі неможливості прийняття таких умов Товариство готове здійснити повернення коштів за неотримані нафтопродукти.
Управління звернулося до Товариства з претензією від 25.12.2025 вих. №1700-0903-8/1002313, у якій просило здійснити обмін талонів на нові.
06.01.2026 Товариство отримало претензію, однак залишило її без відповіді та задоволення.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
У силу приписів ст. 202 ЦК України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату.
Правочин - це основна підстава виникнення цивільних прав і обов`язків.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
За визначенням ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, 526 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За визначенням ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України (п. 1 ч. 1 ст. 693 ЦК України).
Згідно зі ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.
Суд встановив, що сторони уклали договір, за умовами якого Товариство (учасник) зобов`язалося поставити (передати у власність) у визначені строки Управлінню як замовнику дизельне пальне для генератора, а Управління - прийняти і оплатити його.
Управління взяте на себе зобов`язання виконало та сплатило Товариству 184 800,00 грн за дизельне пальне у кількості 4000 л.
Товариство, у свою чергу, передало Управлінню талони у кількості 300 шт. на дизельне пальне у кількості 4000 л зі строком дії до 04.11.2025.
За умовами п. 4.3 договору строк дії талонів на пальне - 1 рік з дати отримання талонів замовником. Талони на пальне, не пред`явлені оператору АЗС протягом 1 (одного) року з дати їх отримання замовником, втрачають свою чинність і не є дійсними та заміняються учасником на нові талони в еквівалентному виразі протягом місяця без додаткової оплати.
Талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому (пункт 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти, затверджено спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживної політки №281/171/578/155 від 20.05.2008).
Отже, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС, а підписані сторонами видаткові накладні є підтвердженням отримання позивачем від відповідача таких талонів, проте лише після отоварювання талону на АЗС замовник вважається таким, що отримав товар фактично.
Управління використало лише 10 талонів номіналом 20 літрів, тобто всього на 200 літрів, у зв`язку з чим невикористаними залишились талони у кількості 290 шт. на 3800 літрів дизельного пального номіналом 10 л у кількості 200 шт. з початковим номером 10300001600004505 по кінцевий номер 10300001600024496; номіналом 20 л у кількості 40 шт. з початковим номером 10320002233216969 по кінцевий номер 10320002233220845; номіналом 20 л у кількості 10 шт. з початковим номером 10320002233221900 по кінцевий номер 10320002233222883; номіналом 20 л у кількості 40 шт. з початковим номером 10320002233222974 по кінцевий номер 10320002233226869.
Товариство не надало доказів на підтвердження того, що талони на вказану кількість палива погашені (використані) Управлінням.
Суд встановив, що умовами договору сторони визначили, що датою поставки товару є дата отримання оператором АЗС талону на пальне від замовника. Товар зберігається учасником до дати поставки (відпуску пального замовнику на АЗС).
Тобто, товар, що є предметом закупівлі, не був переданий Управлінню у зазначеній у специфікації до договору кількості, а продовжує знаходитись у Товариства на зберіганні, оскільки на цей товар не був використаний талон, строк дії якого закінчився.
При цьому, укладаючи договір, Товариство погодилося замінити талони, строк дії яких закінчився, на нові в еквівалентному виразі протягом місяця без додаткової оплати.
Пункт 4.3 договору встановлює обов`язок, а не право Товариства замінити талони, строк дії яких закінчився, на нові, оскільки містить імператив «заміняються учасником на нові талони».
Отже, Товариство як постачальник не виконало свої договірні зобов`язання з обміну талонів на пальне на нові з новим строком дії.
Метою заявленого Управлінням позову (зобов`язання виконати умови договору поставки) є спонукання відповідача до виконання цього передбаченого договором обов`язку, від якого залежить і виконання постачальником свого основного зобов`язання - передати покупцю товар в повному обсязі, передбаченому договором, який є оплаченим та належить на праві власності позивачу, однак зберігається у відповідача.
У спірних правовідносинах невиконання відповідачем як постачальником умов договору щодо видачі позивачу (покупцю) товаро-розпорядчих документів на товар або обміну цих документів унеможливлює для позивача фактичне отримання такого товару у повному обсязі та, як наслідок, порушує майнові права та інтереси позивача.
Тобто порушене право позивача полягає у позбавленні його можливості реалізувати право на отримання свого уже оплаченого товару за договором у повному обсязі та у порушенні права власності на майно (товар).
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 06.04.2023 у справі №908/507/22.
Товариство не надало до матеріалів справи доказів виконання ним обов`язку із заміни талонів.
Положення ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як примусове виконання обов`язку в натурі.
Такий спосіб захисту застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його. Зокрема, цей спосіб захисту може мати місце у разі невиконання обов`язку сплатити кошти, передати річ кредитору, виконати роботи чи надати послуги за відповідним договором. Обов`язок боржника виконати певні дії повинен бути встановлений договором або актом цивільного законодавства.
Подібні висновки Верховного Суду щодо застосування п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України стосовно такого способу захисту як примусове виконання обов`язку в натурі викладені у постановах від 19.05.2020 у справі №910/9167/19, від 10.02.2021 у справі №910/18950/19.
Верховний Суд у постанові від 06.04.2023 у справі № 908/507/22 зазначив, що вимога про зобов`язання виконати умови договору поставки, а саме: обміняти видані позивачу талони на пальне, строк дії яких закінчився, на нові з новим строком дії є належним способом захисту порушеного права, що узгоджується з таким способом захисту, як примусове виконання зобов`язання в натурі, оскільки ця позовна вимога безпосередньо стосується договірного зобов`язання, застосована позивачем саме у зобов`язальних правовідносинах, в яких відповідач відмовляється від виконання свого договірного обов`язку.
Цей спосіб захисту відповідає змісту порушеного права позивача та забезпечить поновлення порушеного права позивача, оскільки заявлена позивачем вимога направлена на спонукання відповідача виконати умови договору, що надасть позивачу можливість реалізувати право на отримання свого уже оплаченого товару за договором у повному обсязі та у порядку, встановленому у договорі.
Суд встановив, що укладений між сторонами у справі договір передбачає обов`язок відповідача передати позивачу товар лише на підставі талону на пальне, а також обов`язок замінити талони, які втратили чинність, на нові протягом місяця без додаткової оплати.
Отже, здійснення обміну / заміни талонів на пальне на нові у разі закінчення строку їх дії за умовами договору поставки є обов`язковим для відповідача.
З огляду на невиконання відповідачем покладених на нього п. 4.3 договору зобов`язань у погоджений сторонами строк, правомірним є висновок місцевого суду про законність та обґрунтованість вимог позивача про зобов`язання відповідача обміняти:
- 200 талонів, номінал по 10 л, на дизельне пальне ENERGY з порядковими номерами від №10300001600004505 по №10300001600024496 включно;
- 40 талонів, номінал по 20 л, на дизельне пальне ENERGY з порядковими номерами від №10320002233216969 по №10320002233220845 включно;
- 10 талонів, номінал по 20 л, з номерами від №10320002233221900 по №10320002233222883 включно;
- 40 талонів, номінал 20 л, з номерами від №10320002233222974 по №10320002233226869 включно, строк дії яких закінчився, на нові талони такої ж якості, найменування, номіналу та кількості без додаткової оплати зі строком дії 1 рік (12 місяців) з дня набрання чинності рішенням суду.
Суд першої інстанції надав належну оцінку доводам Товариства, з якою погоджується апеляційний суд, та зазначив, зокрема, таке.
Згідно зі ст. 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов`язань, визначених ним.
Навіть після припинення дії договору невиконані стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і зазначена обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 № 910/16750/18, від 28.03.2023 у справі № 903/620/22.
Таким чином, договір, який є обов`язковим для його сторін, містить в собі погоджені ними умови, на яких сторони домовилися реалізувати свої права та обов`язки, тобто виконати свою частину зобов`язання. Кожна зі сторін у зобов`язанні після узгодження своєї волі, вираженої у формі договору, має розумні сподівання добросовісного дотримання і виконання домовленостей з боку іншої сторони.
Отже, закінчення строку дії договору не припиняє та не звільняє від обов`язку передати оплачений товар, який за умовами договору перебуває у відповідача на зберіганні. Виконання відповідачем вимог п. 4.3 договору не ставиться в залежність від того, чи були у замовника перешкоди в отриманні товару протягом строку дії талонів. При цьому суд відзначає вчасність звернення Управління до Товариства з листом щодо заміни талонів.
Враховуючи суть підприємництва та принципи підприємницької діяльності, що будується зокрема на засадах власного комерційного ризику, суд вважає, що посилання відповідача на зростання цін на пальне є безпідставними та не свідчать про наявність підстав для звільнення відповідача від обов`язку виконати свої договірні зобов`язання перед позивачем.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Зважаючи на всі наведені вище обставини в їх сукупності, колегія суддів не вбачає фактичних чи правових підстав для зміни чи скасування рішення місцевого суду.
Судові витрати.
У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В :
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2026 у справі №911/505/26 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2026 у справі №911/505/26 залишити без змін.
3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.
4. Справу №911/505/26 повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 09.11.2026.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді В.А. Корсак
С.О. Алданова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua