Суд: Північний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: кредитування, з них
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №910/14598/17
Суддя: Демидова А.М.
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" жовтня 2026 р. Справа № 910/14598/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Владимиренко С.В.
Ходаківської І.П.
за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з`явився
від відповідача-1: не з`явився
від відповідача-2: не з`явився
від відповідача-3: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.07.2026
про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення рішення (суддя Джарти В.В.)
у справі № 910/14598/17 Господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс"
до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері - Завод бурового обладнання" (відповідач-1);
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері - Бурове обладнання (Україна)" (відповідач-2);
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Консорис Партнери" (відповідач-3)
про стягнення 3 397 091,17 дол. США та 75 389 577,42 грн
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст і підстави заяви про роз`яснення судового рішення
02.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" (далі також - ТОВ "ФК "Фактор Плюс", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою від 02.07.2026 про роз`яснення судового рішення у справі № 910/14598/17, в якій просило суд роз`яснити рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2019 шляхом надання відповіді: "Яким чином Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" може звернути рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2019 року у справі № 910/14598/17 до примусового виконання, попри обставину визнання за ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 року виданих на його виконання наказів такими, що не підлягають виконанню за ситуації встановлення, як у даній справі, так і на підставі судових рішень у справі № 910/17006/23, які набрали законної сили - обставини, що саме Товариство було та залишається безперервно з 04.02.2015 володільцем (набувачем) права вимоги за кредитним договором № 196/12-KL від 28.08.2012 і що таке право не могло перейти до будь-яких інших осіб?".
Мотивуючи вказану заяву, заявник зазначив, що хоче зрозуміти від суду, яким чином ТОВ "ФК "Фактор Плюс" як позивач, стягувач та володілець права вимоги за кредитним договором, відносно якого було ухвалено судове рішення про стягнення заборгованості з відповідачів, може звернути таке рішення до примусового виконання, попри процесуальну обставину визнання виданих на його виконання судом наказів такими, які не підлягають виконанню.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2026 у справі № 910/14598/17 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "ФК "Фактор Плюс" про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 у справі № 910/14598/17.
Ухвалу суду мотивовано тим, що резолютивна частина рішення суду від 01.08.2019 у справі № 910/14598/17 викладена чітко та зрозуміло, а порушені заявником питання виходять за межі правового регулювання статті 245 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2026 у справі № 910/14598/17, ТОВ "ФК "Фактор Плюс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати повністю та ухвалити замість неї нове судове рішення, яким заяву ТОВ "ФК "Фактор Плюс" про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2019 у справі № 910/14598/17 задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не надав оцінки аргументам заявника, якими останній обґрунтовував необхідність отримання роз`яснення судового рішення.
За доводами скаржника, суд в оскаржуваній ухвалі обмежився виключно констатацією, що нібито судове рішення є ясним, чітким та зрозумілим, без врахування того, що ТОВ "ФК "Фактор Плюс" обґрунтовувало необхідність роз`яснення з огляду на вплив кардинально інших обставин, не пов`язаних із будь-якими дефектами ухваленого рішення, які стосувалися його чіткості та зрозумілості.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 (колегія суддів у складі: головуючого - Демидової А.М., суддів: Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Фактор Плюс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.07.2026 у справі № 910/14598/17; розгляд апеляційної скарги призначено на 15.09.2026 об 11:00; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 31.08.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2026 задоволено заяву ТОВ "ФК "Фактор Плюс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2026 (з урахуванням ухвали від 17.09.2026 про виправлення описки) продовжено строк розгляду апеляційної скарги ТОВ "ФК "Фактор Плюс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.07.2026 у справі № 910/14598/17; відкладено розгляд апеляційної скарги на 12.10.2026 о 09:40.
Позиції учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Діскавері - Бурове обладнання (Україна)" (далі - ТОВ "Діскавері - Бурове обладнання (Україна)", відповідач-2) у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Інші учасники справи не скористались своїм правом, відзиви на апеляційну скаргу не подали, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не є перешкодою для апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.
Явка представників учасників справи
У судове засідання 12.10.2026 представники сторін не з`явились.
Усі учасники справи належним чином повідомлені судом про дату, час та місце судового засідання.
Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а їхня неявка в судове засідання не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представників сторін.
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
ТОВ "ФК "Фактор Плюс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері - Завод бурового обладнання" (далі - ТОВ "Діскавері - Завод бурового обладнання", відповідач-1), ТОВ "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Консорис Партнери" (відповідач-3) про стягнення 3 397 091,17 дол. США та 75 389 577,42 грн, з яких 2 400 000 дол. США - заборгованість за кредитом, 997 091,17 дол. США - заборгованість за відсотками, 75 384 577,41 грн - заборгованість по пені, 5 000,00 грн - штраф.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами як солідарними боржниками зобов`язань за кредитним договором № 196/12-KL від 28.08.2012.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 у справі № 910/14598/17 позов задоволено частково, стягнуто солідарно з ТОВ "Діскавері - Бурове обладнання (Україна)" та ТОВ "Діскавері - Завод бурового обладнання" на користь ТОВ "ФК "Фактор Плюс" заборгованість за кредитом у розмірі 2 400 000,00 дол. США, 95 000,00 дол. США заборгованості за процентами, 16 055 388,09 грн пені та штраф у розмірі 5 000,00 грн. Стягнуто з ТОВ "Діскавері - Завод бурового обладнання" на користь ТОВ "ФК "Фактор Плюс" 59 160,00 грн судового збору. Стягнуто з ТОВ "Діскавері - Бурове обладнання (Україна)" на користь ТОВ "ФК "Фактор Плюс" 59 160,00 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 повернуто без розгляду апеляційну скаргу ТОВ "Діскавері-Бурове обладнання (Україна)" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 у справі № 910/14598/17.
06.11.2019 на виконання вищевказаного рішення суду видано відповідні накази.
15.08.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідачів-1, 2 надійшла заява про визнання наказів Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі № 910/14598/17 такими, що не підлягають виконанню, а також про заборону приймати до виконання вказані накази.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Діскавері - Завод бурового обладнання" та ТОВ "Діскавері - Бурове обладнання (Україна)" про визнання наказів Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 такими, що не підлягають виконанню.
20.10.2023 до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (далі - ПАТ "Златобанк") надійшла заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні правонаступником у порядку статті 334 ГПК України у справі № 910/14598/17.
08.12.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Алексєєв, Боярчуков та партнери" (далі - ТОВ "ЮФ "Алексєєв, Боярчуков та партнери") надійшла заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні правонаступником у справі № 910/14598/17.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 відмовлено в задоволенні заяви ПАТ "Златобанк" про заміну стягувача у виконавчому провадженні правонаступником у справі № 910/14598/17; задоволено заяву ТОВ "ЮФ "Алексєєв, Боярчуков та партнери" про заміну стягувача у виконавчому провадженні правонаступником у справі № 910/14598/17, а саме: замінено у даній справі стягувача - ТОВ "ФК "Фактор Плюс" на ТОВ "ЮФ "Алексєєв, Боярчуков та партнери" на стадії виконання судового рішення від 01.08.2019.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 у справі № 910/14598/17 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 03.06.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 910/14598/17 в оскаржуваній частині скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ "ЮФ "Алексєєв, Боярчуков та партнери" про заміну стягувача у виконавчому провадженні правонаступником у справі № 910/14598/17; в іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 910/14598/17 залишено без змін.
10.06.2024 до Господарського суду міста Києва від ТОВ "ФК "Фактор Плюс" надійшла заява про видачу дублікату наказу у справі № 910/14598/17.
08.08.2024 до Господарського суду міста Києва від ТОВ "Діскавері - Завод бурового обладнання" та ТОВ "Діскавері - Бурове обладнання (Україна)" надійшли заяви про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню у справі № 910/14598/17.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 у справі № 910/14598/17 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "ФК "Фактор Плюс" про видачу дублікату наказу.
Іншою ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 заяви ТОВ "Діскавері - Завод бурового обладнання" та ТОВ "Діскавері - Бурове обладнання (Україна)" про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, у справі № 910/14598/17 задоволено частково; визнано наказ Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі № 910/14598/17 щодо солідарного стягнення з ТОВ "Діскавері - Бурове обладнання (Україна)" на користь ТОВ "ФК "Фактор Плюс" заборгованість за кредитом у розмірі 2 400 000,00 дол. США, 95 000,00 дол. США заборгованість за процентами, 16 055 388,09 грн пені та штраф у розмірі 5 000,00 грн та наказ Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі № 910/14598/17 щодо солідарного стягнення з ТОВ "Діскавері - Завод бурового обладнання" на користь ТОВ "ФК "Фактор Плюс" заборгованість за кредитом у розмірі 2 400 000,00 дол. США, 95 000,00 дол. США заборгованість за процентами, 16 055 388,09 грн пені та штраф у розмірі 5 000,00 грн такими, що не підлягають виконанню.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2025 ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, у справі № 910/14598/17 залишено без змін.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 про відмову у видачі судового наказу у справі № 910/14598/17 залишено без змін.
02.10.2025 ТОВ "ФК "Фактор Плюс" подало до Господарського суду міста Києва заяву про визнання наказів такими, що підлягають виконанню, у справі № 910/14598/17.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2025 у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Фактор Плюс" про визнання наказів такими, що підлягають виконанню, у справі № 910/14598/17 відмовлено. Вказану ухвалу залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026.
Постановою Верховного Суду від 08.04.2026 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Фактор Плюс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 зі справи № 910/14598/17.
03.07.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ТОВ "ФК "Фактор Плюс" про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 у справі № 910/14598/17.
У зазначеній заяві заявник просив суд роз`яснити: "Яким чином Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фактор Плюс" може звернути рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2019 року у справі № 910/14598/17 до примусового виконання, попри обставину визнання за ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 року виданих на його виконання наказів такими, що не підлягають виконанню за ситуації встановлення, як у даній справі, так і на підставі судових рішень у справі № 910/17006/23, які набрали законної сили - обставини, що саме Товариство було та залишається безперервно з 04.02.2015 володільцем (набувачем) права вимоги за кредитним договором № 196/12-KL від 28.08.2012 і що таке право не могло перейти до будь- яких інших осіб?".
Обґрунтовуючи вказану заяву, ТОВ "ФК "Фактор Плюс" зазначило, що рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.20217 у справі № 910/17763/17, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2021, відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ "Златобанк" до ТОВ "ФК "Фактор Плюс" про визнання недійсним договору, натомість позовні вимоги Національного банку України як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про визнання недійсним договору відступлення права вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним з моменту укладення договір відступлення права вимоги від 04.02.20215, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Л.В., за реєстровим номером 236, що укладений між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "ФК "Фактор Плюс" відносно права вимоги за кредитним договором, за яким було вирішено в даній справі питання стягнення заборгованості.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 у справі № 910/17006/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 та постановою Верховного Суду від 16.04.2025, задоволено частково позовні вимоги ТОВ "ФК "Фактор Плюс"; визнано право власності ТОВ "ФК "Фактор Плюс" на право вимоги за кредитним договором від 28.08.2012 № 196/12-KL та договорами, що укладені для забезпечення його виконання.
Таким чином, як вказав заявник, можна констатувати, що:
- рішення від 01.08.019 у справі № 910/14598/17 залишається без будь-якого належного виконання, не було виконаним відповідачами (боржниками) як у порядку добровільного виконання, так і в примусовому порядку у виконавчому провадженні;
- рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 у справі № 910/17006/23, яке набрало законної сили, було підтверджено (визнано) право вимоги ТОВ "ФК "Фактор Плюс" за кредитним договором, за яким вирішувалось питання про стягнення заборгованості з боржників у даній справі, та встановлено, що таке право вимоги, попри обставину визнання недійсним договору відступлення від 04.02.2015, не могло перейти до інших осіб, оскільки залишилось у розпорядженні ТОВ "ФК "Фактор Плюс" як його добросовісного набувача;
- ухвалами суду від 21.08.2024 та від 05.11.2025 фактично було заблоковано будь-яке виконання рішення суду від 01.08.2019, оскільки накази були визнані такими, що не підлягають виконанню.
У зв`язку з викладеним, як зазначило ТОВ "ФК "Фактор Плюс", у нього як позивача/стягувача у справі № 910/14598/17 виникла необхідність звернутися з даною заявою про роз`яснення рішення суду від 01.08.019 шляхом отримання від суду відповіді на питання, яким чином вказане судове рішення підлягає примусовому виконанню з огляду на обставину визнання такими, що не підлягають виконанню, виданих наказів та з огляду на обставину того, що саме ТОВ "ФК "Фактор Плюс" було, залишалось та є власником права вимоги за кредитним договором, і таке право не могло перейти до інших осіб, яка встановлена судовими рішеннями як у даній справі, так і в справі № 910/17006/23?
За доводами заявника, ТОВ "ФК "Фактор Плюс" хоче зрозуміти від суду, яким чином воно як позивач, стягувач та володілець права вимоги за кредитним договором, відносно якого було ухвалено судове рішення про стягнення заборгованості з відповідачів, може звернути таке рішення до примусового виконання, попри процесуальну обставину визнання виданих на його виконання судом наказів такими, які не підлягають виконанню. Беззаперечним є те, що рішення суду від 01.08.2019 з огляду на майновий його характер є таким, що підлягає примусовому виконанню, а строк дії виданих наказів досі не сплив, а тому суд повинен надати роз`яснення, яким чином підлягає виконанню його рішення.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Згідно із частиною першою статті 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 904/2526/18 зазначено, що роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 233/3676/19 вказано, що необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.
Отже, роз`яснення рішення здійснюється тим судом, який прийняв рішення, розуміння якого викликає труднощі (воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання), не вносячи при цьому змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.04.2020 у справі № 22а-11177/08, від 14.03.2024 у справі № 380/15190/22.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документа. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
За загальними нормами права, роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Єдиним критерієм для роз`яснення судового рішення є встановлення судом факту того, що рішення є незрозумілим, тобто зі змісту його резолютивної частини не можна зробити висновки про обсяг прав та обов`язків учасників справи у спірних правовідносинах.
Такі правові позиції висловлені Верховним Судом у постановах від 16.07.2020 у справі № 619/3407/16-а, від 18.09.2020 у справі № 280/5324/19, від 01.09.2020 у справі № 806/984/18 та ряді інших.
У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме в рішенні є незрозумілим, у чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.
Такі правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 814/907/16.
У постанові від 17.02.2025 у справі № 420/32785/23 Верховний Суд також вказував, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення, а в противному випадку судове рішення підлягає роз`ясненню.
Системне тлумачення вищевказаних положень процесуального закону дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Такі висновки були неодноразово висловлені у постановах Верховного Суду від 26.01.2018 у справі № 138/815/17, від 16.07.2020 у справі № 619/3407/16-а, від 30.12.2020 у справі № 766/9580/17, від 26.05.2022 у справі № 620/1269/20.
Водночас положення статті 245 ГПК України не наділяють суд повноваженнями надавати правову оцінку мотивам ухвалення судового рішення, роз`яснювати правові висновки суду, надавати учасникам справи юридичні консультації щодо порядку вчинення процесуальних дій у майбутньому або роз`яснювати порядок застосування процесуальних норм під час наступних етапів розгляду справи.
Верховним Судом у постанові від 16.11.2018 у справі № 910/10916/16 висловлено правову позицію, що якщо порушені заявником питання, виходять за межі правового регулювання статті 245 ГПК України, то суд відмовляє у роз`ясненні судового рішення, зокрема, якщо: заявлена вимога про роз`яснення судового рішення зводиться до необхідності надання консультацій і роз`яснень з правових питань щодо порядку виконання рішення або заявник просить роз`яснити те, що знаходиться поза судовим рішенням, про роз`яснення якого подано заяву.
Тобто до повноважень суду не входить надання консультацій і роз`яснень із правових питань щодо порядку виконання судового рішення.
Відтак, як правильно виснував суд першої інстанції, порушені ТОВ "ФК "Фактор Плюс" у заяві про роз`яснення судового рішення у справі № 910/14598/17 питання виходять за межі правового регулювання статті 245 ГПК України, оскільки фактично заява зводиться до прохання надати консультацію з приводу того, яким чином ТОВ "ФК "Фактор Плюс" як позивач, стягувач та володілець права вимоги за кредитним договором, відносно якого було ухвалено судове рішення про стягнення заборгованості з відповідачів, може звернути таке рішення до примусового виконання, попри процесуальну обставину визнання виданих на його виконання судом наказів такими, що не підлягають виконанню.
Разом із тим, як слушно зауважив місцевий господарський суд, резолютивна частина рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 у справі № 910/14598/17 викладена чітко та зрозуміло.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заява ТОВ "ФК "Фактор Плюс" про роз`яснення судового рішення у справі № 910/14598/17 не підлягає задоволенню.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно із ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної в даній справі ухвали відсутні.
За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судові витрати
У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати зі сплати судового збору за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.07.2026 у справі № 910/14598/17 залишити без змін.
3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню не підлягає.
Повна постанова складена 09.11.2026.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді С.В. Владимиренко
І.П. Ходаківська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua