Постанова від 09 листопада 2026 р. у справі №916/1379/26 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/1379/26

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський»

на рішення Господарського суду Одеської області від 10.08.2026, суддя суду першої інстанції Д`яченко Т.Г., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 12.08.2026

по справі №916/1379/26

за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»

до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський»

про стягнення 164 189,54 грн, –

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Акціонерне товариство «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський» про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію у розмірі 134 515,60 грн, 3% річних у розмірі 6 497,20 грн та інфляційних втрат у розмірі 23 176,74 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 28.08.2007 між правопопередником позивача та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії № 150100. У подальшому відповідач приєднався до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 150100. При цьому багатоквартирний будинок за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова (нова назва — вул. Віталія Нестеренка), 34, до переліку об`єктів за договором та заявою-приєднанням не включено.

Позивач зазначав, що 13.06.2024 під час перевірки на вказаному об`єкті представниками оператора системи розподілу виявлено самовільне підключення до електромережі, що не є власністю оператора системи розподілу, струмоприймачів та електроустановок, освітлення сходових клітин, підвального приміщення, комірок мешканців і прибудинкової території. Підключення, зафіксоване в акті про порушення № 8007088, виконано дротами від РЩ-0,4 кВ житлового будинку; точка споживання до договору не внесена. Перевірку допущено майстром з експлуатації дільниці відповідача Лабою Петром Івановичем, який пред`явив службове посвідчення.

За результатами перевірки складено акт про порушення № 8007088 та акт-вимогу № 6001426 від 13.06.2024 щодо оформлення договірних відносин за відповідною точкою обліку. 09.07.2024 комісією позивача з розгляду акта про порушення прийнято рішення, оформлене протоколом № 61/5, про здійснення нарахувань за 16519 кВт/год необлікованої електричної енергії на суму 134 515,60 грн. Копію протоколу, розрахунок та рахунок № 8007088, за твердженням позивача, відповідач отримав 29.07.2024, однак суму не сплатив, у зв`язку з чим позивач також заявив до стягнення 3 % річних та інфляційні втрати.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.08.2026 позов задоволено повністю; стягнуто з Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський» на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» заборгованість за необліковану електричну енергію у розмірі 134 515,60 грн, 3% річних у розмірі 6 497,20 грн, інфляційні втрати у розмірі 23 176,74 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є управителем багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Віталія Нестеренка, 34, що підтверджується договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 135 від 01.10.2017 та відповіддю самого відповідача. Суд зазначив, що за законодавством про житлово-комунальні послуги управитель зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна та укладати договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування і функціонування іншого спільного майна будинку.

Суд визнав акт про порушення № 8007088 дійсним, оскільки перевірку здійснено у присутності працівника відповідача — майстра з експлуатації дільниці Лаби П.І., який допустив представників оператора системи на об`єкт, мав доступ до електроустановок та пред`явив службове посвідчення. Суд також установив, що рішення комісії щодо нарахування вартості необлікованої електричної енергії відповідач не оскаржував, а розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат є правильним.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.08.2026 по справі №916/1379/26.

Апелянт вважає себе неналежним відповідачем, оскільки він не є споживачем або замовником послуг з розподілу електричної енергії за адресою: м. Одеса, вул. Віталія Нестеренка, 34, не є балансоутримувачем та користувачем місць загального користування цього будинку. На думку відповідача, договір про постачання електричної енергії № 150100 від 28.08.2007 припинив дію у зв`язку з реформою ринку електроенергії, а укладений шляхом приєднання публічний договір про надання послуг з розподілу електричної енергії № 150100-4 не містить спірного об`єкта та відповідної точки розподілу.

За доводами скаржника, КП «ЖКС «Пересипський» є лише управителем будинку на підставі договору № 135 від 01.10.2017 і має діяти в межах повноважень, визначених співвласниками, договором та кошторисом витрат. Договір і кошторис не передбачають надання послуг з освітлення місць загального користування та підвалів або закупівлі електричної енергії для цих цілей. Апелянт зазначає, що співвласники не уповноважували його укладати договір щодо такої точки, а самостійне включення відповідних послуг до кошторису означало б перевищення ним наданих повноважень.

Апелянт також посилається на те, що будинок у 2017 році списано з його балансу, а спільне майно належить співвласникам. Зазначає, що технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж електропостачання та електрообладнання не тотожне закупівлі електричної енергії для освітлення місць загального користування. На думку скаржника, положення постанови Кабінету Міністрів України № 712 та наказу Міністерства регіонального розвитку № 190 не можуть змінювати умови договору № 135, укладеного до набрання ними чинності, без відповідного рішення співвласників.

Крім того, апелянт стверджує, що позивач не дотримався процедури складання та розгляду акта про порушення № 8007088. Зокрема, представникові відповідача не було роз`яснено право надати пояснення чи зауваження, у матеріалах справи відсутні докази вручення йому примірника акта та належного повідомлення про засідання комісії 09.07.2024. На переконання відповідача, це позбавило його права бути присутнім на засіданні комісії та оскаржити її рішення.

Також скаржник наголошує, що сам факт самовільного підключення не доводить вчинення такого підключення працівниками КП «ЖКС «Пересипський», фактичного користування ним електричною енергією або одержання підприємством вигоди. На його думку, підключення могло бути здійснено співвласниками чи іншими невстановленими особами, а покладення відповідальності лише на підставі статусу управителя суперечить принципу індивідуальної відповідальності.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 10 серпня 2026 року у справі № 916/1379/26, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» у повному обсязі.

Додаткові пояснення, подані з пропуском встановленого судом строку.

07.10.2026 від Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» надійшли додаткові пояснення по справі.

Дані додаткові пояснення фактично є відзивом на апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.08.2026 по справі №916/1379/26.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 30.09.2026.

Крім того, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2026 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про продовження до 09.10.2026 строку на подання відзиву на апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.08.2026 у справі №916/1379/26 – відмовлено.

Таким чином, крайній строк на подання відзиву припадав на 30.09.2026.

Отже, додаткові пояснення Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», які фактично є відзивом на апеляційну скаргу, були подані з пропуском строку, встановленого судом.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, колегія суддів залишає без розгляду додаткові пояснення Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/1379/26 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді – Богатиря К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2026.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/1379/26 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2026 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.08.2026 по справі №916/1379/26 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/1379/26 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/1379/26.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.08.2026 по справі №916/1379/26; розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.08.2026 по справі №916/1379/26 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 30.09.2026.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» надійшло клопотання про продовження до 09.10.2026 строку на подачу відзиву на апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.08.2026 по справі №916/1379/26.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2026 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про продовження до 09.10.2026 строку на подання відзиву на апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.08.2026 у справі №916/1379/26 – відмовлено.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 2, 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали апеляційного господарського суду від 14.09.2026, якою відкрито апеляційне провадження у справі №916/1379/26, була отримана в електронному кабінеті позивачем – 15.09.2026, відповідачем – 15.09.2026.

Тобто учасники справи вважаються повідомленими належним чином про розгляд апеляційним господарським судом апеляційної скарги в письмовому провадженні без виклику сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом.

28.08.2007 між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» (в подальшому перейменованого на Акціонерне товариство «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО», в подальшому на Акціонерне товариство «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ») та Комунальним підприємством "ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИЙ СЕРВІС "ПЕРЕСИПСЬКИЙ» було укладено договір про постачання електричної енергії № 150100 (надалі – Договір).

Умовами вищезазначеного Договору передбачено, що Компанія продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок останнього з приєднаною потужністю, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п.9.4 Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

У додатках № 2, 10 до договору № 150100 від 28.08.2007 наявний перелік об`єктів Споживача, на адреси яких Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» надавалися послуги з постачання електричної енергії. У відповідному переліку об`єкт «багатоповерховий (багатоквартирний) житловий будинок», який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова (нова назва Віталія Нестеренка), 34 відсутній.

В матеріалах справи відсутні докази того, що сторони заявляли про припинення договору про постачання електричної енергії № 150100.

В подальшому, шляхом підписання заяви-приєднання Комунальне підприємство "ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИЙ СЕРВІС "ПЕРЕСИПСЬКИЙ», на умовах попередньо діючого договору про постачання електричної енергії, приєднався до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 150100.

Так згідно до переліку об`єктів, зазначених у відповідній заяві-приєднання об`єкт «багатоповерховий (багатоквартирний) житловий будинок», який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова (нова назва Віталія Нестеренка), 34 відсутній.

13.06.2024, персоналом Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» проводилася перевірка на предмет дотримання споживачами Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі – ПРРЕЕ), зокрема за адресою м. Одеса, вул. Академіка Воробйова (нова назва Віталія Нестеренка), 34.

За результатом проведеної перевірки було складено Акт про порушення №8007088 від 13.06.2024.

Зі змісту даного Акту вбачається, що перевірка була проведена персоналом Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» - майстром ЦРКВ Куценко С.Є. та інженером ЦРКВ Панекіним П.Г. за участі представника КП «ЖКС «ПЕРЕСИПСЬКИЙ» - майстра Лаби Петра Івановича (посвідчення №35-НР).

За результатом перевірки було встановлено порушення обліку електричної енергії, а саме порушення п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3., 5.5.5. ПРРЕЕ, порушення п. 8.4.2. ПРРЕЕ - самовільне підключення до електромережі, що не є власністю ОСР струмоприймачів, електроустановок, освітлення сходових клітин, підвального приміщення, комірок мешканців будинку, прибудинкової території. Самовільне підключення виконано дротами від РЩ – 0,4 кВ ж/б відкрито. Порушення продемонстровано споживачу. Точка споживання не внесена в договір».

В Акті вказано, що Комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 09 липня 2024 року о 10:00 за адресою м. Одеса, вул. Боровського, 28б. На засідання комісії запрошується споживач або уповноважена ним особа. У разі неявки на засідання комісії це й акт розглядається без участі споживача або уповноваженої особи.

Крім того, в акті міститься помітка про ознайомлення з його змістом представником споживача Лабою П.І. та вказано, що зауваження до складеного Акту відсутні.

До матеріалів справи долучено рукописні пояснення до акта про порушення № 8007088 від 13.06.2024. У поясненнях зазначено, що акт складено стосовно КП «ЖКС «Пересипський» за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 34, щодо самовільного підключення. Автор пояснень указує, що підключення було виконане кабелем АПВ 2 Ч 2,5 ммІ, позначеним на схемі; на схемі також наявне позначення кабелю ПВ3 2 Ч 2,5 ммІ. Далі вказано, що в таблиці 4 поряд із кабелем АПВ 2 Ч 2,5 ммІ зазначено кабель ПВ3 2 Ч 2 ммІ, однак таке позначення є опискою; за фактом, як зазначено в поясненнях, застосовувався кабель ПВ3 2 Ч 2,5 ммІ. Пояснення датовано 13.06.2024 та підписано працівниками КП, а саме майстром ЦРКВ Куценко С.Є. та інженером ЦРКВ Панекіним П.Г.

Також надано письмове пояснення майстра з експлуатації дільниці № 1 КП «ЖКС «Пересипський» Петра Лаби, адресоване виконувачу обов`язків директора підприємства Ганні Матросовій та датоване 15.06.2026. У ньому Петро Лаба зазначає, що акт про порушення від 13.06.2024 щодо встановлення самовільного підключення електричної енергії за адресою: вул. Віталія Нестеренка, 34 у місті Одесі представниками АТ «ДТЕК Одеські електромережі» йому не вручався. За змістом пояснення, під час перевірки або огляду примірник акта йому не передавався, підпису про його отримання він не ставив, а про необхідність отримати акт його належним чином не повідомляли. Автор зазначив, що надає пояснення для підтвердження факту невручення йому акта.

До матеріалів справи також долучено акт-вимогу № 6001426 від 23.06.2024 щодо приведення розрахункових засобів обліку та схем їх підключення у відповідність до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, Кодексу комерційного обліку, Правил улаштування електроустановок, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та інших нормативно-технічних документів. В акті зазначено, що його складено представниками оператора системи розподілу на підставі технічної перевірки або контрольного огляду. Споживачем визначено КП «ЖКС «Пересипський» за договором № 150100; адресою точки комерційного обліку зазначено: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 34. У рукописних додаткових вимогах указано на необхідність укласти договір з ОСР; строк виконання визначено до 13.07.2024. Акт містить підписи представників оператора системи розподілу та представника споживача.

До матеріалів справи долучено протокол № 61/5 від 09.07.2024 засідання комісії з розгляду акта про порушення № 8007088 від 13.06.2024. У протоколі зазначено, що предметом розгляду були правомірність цього акта, обсяг та вартість необлікованої електричної енергії, а також сума збитків, що, за висновком комісії, підлягає оплаті споживачем. У графі запрошених осіб зазначено КП «ЖКС «Пересипський» за договором № 150100; водночас у документі вказано, що акт розглянуто без участі споживача або його представника. У протоколі також зафіксовано висновок комісії про порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії на об`єкті: житловий будинок за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 34. У ньому наведено відомості про переріз проводу — алюміній 2 Ч 2,5 ммІ, допустимий струм — 19 А та дату усунення порушення — 13.06.2024.

За результатами розгляду комісія прийняла рішення провести нарахування відповідно до пункту 8.4.2, підпункту 7, пунктів 8.4.7, 8.4.8 та формули № 8 пункту 8.4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312. У протоколі зазначено тривалість роботи струмоприймачів — 12 годин на добу та період нарахування: з 13.06.2023 по 13.06.2024. До сплати визначено 134 515,60 грн за 16 519 кВт·год необлікованої активної електричної енергії; нараховану суму запропоновано сплатити протягом 30 календарних днів з дня отримання рахунку.

Додатками до протоколу визначено розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, до акта № 8007088 від 13.06.2024, а також рахунок № 8007088. У розрахунку наведено період з 13.06.2023 по 13.06.2024, кількість днів — 366, добовий обсяг — 45,144 кВт·год, загальний обсяг необлікованої електричної енергії — 16 519 кВт·год та вартість без ПДВ — 112 096,33 грн. Рахунок виставлено КП «ЖКС «Пересипський» за договором № 150100; у ньому зазначено ПДВ у сумі 22 419,27 грн і загальну суму до сплати — 134 515,60 грн.

В матеріалах справи міститься повідомлення АТ «ДТЕК Одеські електромережі» від 11.07.2024 на адресу КП «ЖКС «ПЕРЕСЕПСЬКИЙ», у якому зазначено, що 13.06.2024 за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 34 складено акт про порушення № 8007088. У повідомленні вказано, що комісія без участі споживача розглянула цей акт, оформивши рішення протоколом № 61/5 від 09.07.2024, а розмір заборгованості за необліковану електричну енергію визначено у сумі 134 515,60 грн. Підприємству запропоновано добровільно сплатити вказану суму протягом 30 днів із дня отримання повідомлення.

На підтвердження направлення повідомлення на адресу відповідача наявні рекомендоване поштове повідомлення, список рекомендованих відправлень і розрахунковий документ Укрпошти від 12.07.2024. За змістом рекомендованого поштового повідомлення, відправлення №0600941373043 було отримано відповідачем 29.07.2026.

До матеріалів справи долучено адвокатський запит представника Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» від 03.04.2026 № 21/289, адресований Комунальному підприємству «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський». У запиті зазначено, що 13.06.2024 представниками товариства на об`єкті за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова (нова назва — вул. Віталія Нестеренка), 34 виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії у вигляді самовільного підключення до електричної мережі для освітлення сходових клітин, підвального приміщення та прибудинкової території без укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії на цей об`єкт. У зв`язку з цим адвокат просив повідомити, чи перебував будинок на балансі КП «ЖКС «Пересипський» та чи обслуговувався ним у період з 13.06.2023 по 13.06.2024, а також надати документи на підтвердження передачі будинку на баланс підприємства.

Листом від 06.04.2026 КП «ЖКС «Пересипський» повідомило, що згідно з договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 135 від 01.10.2017 підприємство здійснює управління будинком по вул. Віталія Нестеренка, 34 з 01.10.2017 по теперішній час, а сам будинок обліковується на його забалансовому рахунку. Підприємство також підтвердило здійснення ним управління цим будинком у період з 13.06.2023 по 13.06.2024 та додало копії договору № 135 і повідомлення щодо визначення управителя будинку.

01.10.2017 між КП «ЖКС «Пересипський» як управителем та уповноваженою особою співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 34 було укладено Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 135.

Відповідно до пункту 1 розділу «Предмет договору» управитель зобов`язався протягом строку дії договору надавати послуги з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою Академіка Воробйова, 34.

Відповідно до пункту 2 розділу «Предмет договору», послуга полягає у забезпеченні управителем належного утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території, належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Розділом 4 договору визначено обов`язки КП «ЖКС «Пересипський» як управителя. Підприємство зобов`язалося:

- своєчасно і належної якості надавати послугу з додержанням правил утримання житлових будинків і прибудинкових територій, санітарно-гігієнічних та протипожежних правил, інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг і умов договору — в межах коштів, отриманих від співвласників;

- надавати співвласникам відомості про складові послуги, їх вартість, структуру ціни, загальний місячний платіж, доходи і витрати по будинку, а також порядок надання послуг;

- своєчасно готувати будинок до експлуатації в осінньо-зимовий період;

- розглядати у встановлений законодавством строк претензії та скарги співвласників;

- власним коштом усувати неполадки, пов`язані з наданням послуг, якщо вони виникли з вини управителя;

- протягом одного місяця після укладення договору розмістити на інформаційних стендах у під`їздах та біля будинку оголошення з відомостями про істотні умови договору.

Цей договір набрав чинності 01.10.2017 та був укладений до 31.12.2017; якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення строку його дії не заявляє про припинення договору, він вважається продовженим на кожний наступний календарний місяць.

Крім того, надано повідомлення від співвласників будинку по вул. Академіка Воробйова, 34, адресоване в. о. голови Суворовської районної адміністрації та директору ТОВ «ЖЕП Суворовський». У ньому зазначено, що на підставі протоколу загальних зборів мешканців будинку від 27.07.2017 та повідомлення Департаменту міського господарства Одеської міської ради від 30.08.2017 № Т-2186 38-Т-5101 управителем будинку № 34 по вул. Академіка Воробйова визначено КП «ЖКС «Пересипський».

В матеріалах справи також міститься довідка КП «ЖКС «Пересипський» №234/вих від 01.05.2026, в якій вказано, що будинок, який знаходиться за адресою вул Нестеренко, 34 списаний з балансового рахунку підприємства на підставі рішення Пересипської міської ради №302р від 16.05.2017.

Також до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформований 27.06.2024, з якого вбачається, що КП «ЖКС «Пересипський» (код ЄДРПОУ 32190044) є зареєстрованим комунальним підприємством; його засновником зазначено Одеську міську раду, а основним видом економічної діяльності — комплексне обслуговування об`єктів.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі, врегульовані Законом України «Про ринок електричної енергії», Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 14.03.2018 № 310, та ПРРЕЕ.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з п. 1 та 3 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначена відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до ч.1 ст.77 ЗУ «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

За ч.2 ст.77 ЗУ «Про ринок електричної енергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема: - недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; - крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної без приладів обліку; - пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку тощо.

Вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини операторів систем розподілу (ОСР), оператора системи передачі (ОСП), користувачів системи розподілу та замовників послуг з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок, визначені Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018.

Відповідно до п.1.1.2 гл. 1.1 розділу I ПРРЕЕ, самовільне підключення з порушенням схеми обліку - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, не передбаченою проєктними рішеннями та/або договором з оператором системи, та/або без укладення договору з оператором системи.

Згідно п. 1.2.15 гл. 1.1. розділу І ПРРЕЕ, на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Як встановлено судом, 13.06.2024, персоналом Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (майстром ЦРКВ Куценко С.Є. та інженером ЦРКВ Панекіним П.Г.) проводилася перевірка на предмет дотримання споживачами Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі – ПРРЕЕ), зокрема за адресою м. Одеса, вул. Академіка Воробйова (нова назва Віталія Нестеренка), 34 та як результат, на об`єкті «багатоповерховий (багатоквартирний) житловий будинок», який знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Академіка Воробйова (нова назва Віталія Нестеренка),34, було виявлено порушення ПРРЕЕ, а саме відповідно до змісту акту про порушення: «самовільне підключення до електромережі, що не є власністю ОСР струмоприймачів, електроустановок, освітлення сходових клітин, підвального приміщення, комірок мешканців будинку, прибудинкової території. Самовільне підключення виконано дротами від РЩ – 0,4 кВ ж/б відкрито. Порушення продемонстровано споживачу. Точка споживання не внесена в договір».

Відповідно до п.8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення (п.8.2.5 ПРРЕЕ).

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою. До акту про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Як з`ясовано судом, за результатами проведеної перевірки, представниками позивача було складено Акт про порушення №8007088 від 13.06.2024 та з метою усунення виявленого порушення, представниками позивача дане несанкціоноване підключення було відключено.

Зі змісту даного Акту вбачається, що перевірка була проведена персоналом Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» - майстром ЦРКВ Куценко С.Є. та інженером ЦРКВ Панекіним П.Г. за участі представника КП «ЖКС «ПЕРЕСИПСЬКИЙ» - майстра Лаби Петра Івановича (посвідчення №35-НР).

За результатом перевірки було встановлено порушення обліку електричної енергії, а саме порушення п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3., 5.5.5. ПРРЕЕ, порушення п. 8.4.2. ПРРЕЕ - самовільне підключення до електромережі, що не є власністю ОСР струмоприймачів, електроустановок, освітлення сходових клітин, підвального приміщення, комірок мешканців будинку, прибудинкової території. Самовільне підключення виконано дротами від РЩ – 0,4 кВ ж/б відкрито. Порушення продемонстровано споживачу. Точка споживання не внесена в договір».

Виявлене порушення також відображене у долученій до акта фотофіксації. Отже, зміст установленого порушення відповідає кваліфікації, передбаченій підпунктом 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ.

В Акті вказано, що Комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 09 липня 2024 року о 10:00 за адресою м. Одеса, вул. Боровського, 28б. На засідання комісії запрошується споживач або уповноважена ним особа. У разі неявки на засідання комісії цей акт розглядається без участі споживача або уповноваженої особи.

Крім того, в акті міститься помітка про ознайомлення з його змістом представником споживача Лабою П.І. та вказано, що зауваження до складеного Акту відсутні.

Позивачем до матеріалів справи було долучено до матеріалів справи Посвідчення №35-НР Лаби П.І., який є майстром з експлуатації дільниці №1 Комунального підприємства "ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИЙ СЕРВІС "ПЕРЕСИПСЬКИЙ». (а.с. 73, т.1).

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про недодержання процедури оформлення акта. Пункт 8.2.5 ПРРЕЕ передбачає складення акта про порушення на місці виявлення порушення у присутності споживача, його представника або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, за умови посвідчення такої особи. Таким чином, Правила розмежовують представника споживача та іншу належно посвідчену особу, яка фактично допустила представників ОСР до об`єкта; для останньої не встановлено вимоги про надання окремої довіреності.

Верховний Суд у постановах від 17.05.2022 у справі № 910/18902/20 та від 21.06.2022 у справі № 912/1133/21 сформулював висновок про застосування пункту 8.2.5 ПРРЕЕ: іншою особою, яка допустила представників оператора системи до об`єкта, є особа, яка має доступ до об`єкта, можливість допустити до нього представників ОСР і встановлена за документами, що унеможливлюють сумніви щодо її особи. Цей підхід послідовно підтверджений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.04.2026 у справі № 922/1977/24.

Застосовуючи наведений висновок до встановлених обставин, колегія суддів враховує, що представників ОСР до електроустановок будинку допустив майстер з експлуатації дільниці КП «ЖКС «Пересипський» Лаба Петро Іванович. Його особу та посаду посвідчено службовим посвідченням № 35-НР, копія якого міститься в матеріалах справи. Він був присутній під час перевірки, мав фактичний доступ до об`єкта, підписав акт про порушення та зазначив у ньому про відсутність зауважень. За таких обставин у ОСР були об`єктивні підстави вважати цю особу як представником споживача, так і, щонайменше, іншою особою, яка у розумінні пункту 8.2.5 ПРРЕЕ правомірно допустила представників оператора системи до об`єкта. Відтак акт № 8007088 складено в присутності належно посвідченої особи споживача та з дотриманням установленого ПРРЕЕ порядку.

Посилання відповідача на відсутність окремого документа про повноваження ОСОБА_1 не спростовує цього висновку. Посвідчення, яке підтверджує його належність до КП «ЖКС «Пересипський» та займану посаду, у поєднанні з фактичним допуском до електроустановок, участю в перевірці й підписанням акта є достатніми та взаємоузгодженими доказами його повноважень для цілей пункту 8.2.5 ПРРЕЕ. Протилежне тлумачення нівелювало б самостійне нормативне значення поняття «інша особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт», яке прямо передбачене цією нормою.

Колегія суддів також враховує, що пунктом 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено право споживача бути присутнім на засіданні комісії з розгляду акта про порушення, а оператор системи зобов`язаний повідомити споживача про місце, час і дату такого засідання не пізніше ніж за сім календарних днів до дня його проведення. В акті № 8007088 безпосередньо зазначено дату, час і місце засідання комісії — 09.07.2024 о 10 год. 00 хв. за адресою: м. Одеса, вул. Боровського, 28б. Цей акт ОСОБА_1 підписав без зауважень, а від дня його складення до дати засідання комісії минуло більше семи календарних днів. Отже, відповідача було належно повідомлено про засідання комісії. Передбачені пунктом 8.2.6 Правил підстави для додаткового направлення повідомлення рекомендованим листом — відмова споживача або його представника від отримання акта чи окремого повідомлення — матеріалами справи не підтверджені.

Не приймаються також посилання на незазначення ЕІС-коду точки комерційного обліку. Зафіксоване порушення полягало саме у позадоговірному та неоформленому підключенні, щодо якого точка комерційного обліку не була внесена до договору. Відсутність у такого несанкціонованого підключення ідентифікатора не усуває встановленого факту порушення та не впливає на зміст акта, у якому наведено необхідні для розрахунку параметри самовільного підключення.

Зміст акта № 8007088, підписаного без зауважень, містив відомості про подальший розгляд матеріалів комісією. Одночасно за результатами перевірки було складено акт-вимогу № 6001426, який також підписано представником споживача; у ньому відповідачу запропоновано оформити договірні відносини щодо спірної точки.

Після розгляду акта комісія оформила протокол № 61/5 від 09.07.2024, розрахунок та рахунок, які були направлені на юридичну адресу відповідача і отримані ним 29.07.2024.

Отже, відповідач був обізнаний як про виявлене порушення, так і про результати розгляду акта та суму нарахування.

Твердження Лаби П.І., викладені значно пізніше у письмових поясненнях, про неодержання примірника акта не спростовують наведених документів, складених безпосередньо під час перевірки, а також його підпису без зауважень і факту одержання відповідачем протоколу, розрахунку та рахунку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17 сформульовано висновок, за яким рішення комісії енергопостачальника, оформлене протоколом, безпосередньо впливає на права та обов`язки споживача і може бути предметом судового оскарження. Водночас у цій справі рішення комісії від 09.07.2024 відповідачем не оскаржувалося, а до оператора системи із заявою про повторний розгляд акта він не звертався. Зазначене саме по собі не звільняє суд від оцінки акта й протоколу як доказів, проте у сукупності з підписанням акта без зауважень та відсутністю власного контррозрахунку підтверджує необґрунтованість заперечень відповідача.

Відповідно до пункту 8.2.6 ПРРЕЕ споживач може подати оператору системи звернення про перегляд рішення комісії протягом 180 календарних днів з дня прийняття комісією відповідного рішення.

Упродовж встановленого пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ строку відповідач не ініціював повторного розгляду акта комісією, не надав доказів своєчасного заперечення проти факту порушення або неналежного повідомлення про засідання комісії. Такі обставини в сукупності виключають висновок про позбавлення відповідача можливості реалізувати права, передбачені ПРРЕЕ. Саме лише наступне заперечення без належних і допустимих доказів не може нівелювати доказове значення акта та інших письмових доказів.

Відповідно до пункту 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення комісія визначає обсяг необлікованої електричної енергії та суму збитків, завданих споживачем.

За пунктами 8.4.7, 8.4.8 та формулою № 8 пункту 8.4.12 ПРРЕЕ у разі такого виду порушення обсяг необлікованої електричної енергії розраховується з урахуванням технічних параметрів самовільного підключення, часу його використання та періоду порушення, який не може перевищувати дванадцяти календарних місяців до дня його виявлення.

Комісія застосувала саме цей порядок: виходила з перерізу проводу 2 Ч 2,5 ммІ, допустимого струму 19 А, розрахункової потужності 3,762 кВт, часу використання 12 годин на добу та періоду з 13.06.2023 по 13.06.2024. Визначений обсяг 16 519 кВт·год і вартість 134 515,60 грн апелянт не спростував ані доказами помилковості вихідних даних, ані альтернативним розрахунком.

Такий висновок узгоджується з підходом Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постанові від 01.04.2026 у справі № 922/1977/24: акт про порушення має містити дані, які дозволяють однозначно встановити зміст виявленого порушення та перевірити правильність визначення його наслідків. Акт № 8007088 містить опис самовільного підключення, місце його виявлення, технічні характеристики кабелю, відомості про приєднану потужність та посилання на здійснену фотофіксацію. У протоколі комісії і розрахунку наведено формулу, вихідні дані та період, за який визначено обсяг необлікованої електричної енергії. Тому зміст порушення та підстави розрахунку є конкретними й такими, що підлягають перевірці.

Ключовим доводом скарги є те, що КП «ЖКС «Пересипський» не є належним споживачем, оскільки не є власником чи балансоутримувачем будинку, а договір № 150100 та заява-приєднання не містять спірної точки. Цей довід є помилковим. Відсутність точки у переліку об`єктів договору не виключає, а навпаки підтверджує позадоговірний характер установленого споживання, який і є предметом спору. Питання про право власності на будинок або внутрішньобудинкові мережі не є визначальним для встановлення особи, відповідальної перед ОСР за правомірне електропостачання місць загального користування.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком включає, зокрема, купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Пункти 1, 2, 6 частини четвертої статті 8 цього Закону покладають на управителя обов`язок забезпечувати належне утримання спільного майна, від свого імені укладати необхідні договори для виконання окремих робіт і послуг, а також укласти договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів і забезпечення функціонування іншого спільного майна.

Норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712, деталізують цей обов`язок. За частиною другою статті 13 названого Закону договір про постачання та розподіл електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку укладається саме з управителем. Пункти 9, 10 та 13 Правил № 712 відносять до послуги з управління утримання спільного майна й внутрішньобудинкових систем, а також прямо покладають на управителя обов`язок укласти договір про постачання та розподіл електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна. Отже, статус відповідача як споживача у спірних правовідносинах зумовлений не лише наявністю або відсутністю окремого договору електропостачання, а передусім установленим законом і договором управління обов`язком забезпечувати функціонування спільного майна та внутрішньобудинкових електричних мереж.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2026 у справі № 904/6809/25 сформульовано правовий висновок у подібних за змістом правовідносинах: «правове значення для визначення статусу споживача має факт користування електричною енергією для забезпечення функціонування спільного майна», а не право власності на електричні мережі. Верховний Суд також зазначив, що належним суб`єктом відповідальності у відносинах з ОСР є особа, яка на законних підставах організовує утримання спільного майна, забезпечує його функціонування та взаємодіє з учасниками ринку електричної енергії. Цей висновок підлягає застосуванню до спірних правовідносин з урахуванням їх установлених фактичних обставин.

Правова позиція Верховного Суду у справі № 904/6809/25 є релевантною до спірних правовідносин: особа, яка фактично здійснює управління багатоквартирним будинком та забезпечує функціонування його спільного майна, є належним суб`єктом відповідальності у відносинах з оператором системи розподілу за споживання електричної енергії для таких потреб. Тому посилання відповідача на відсутність доказів перебування конкретного кабелю на його балансі не спростовує його статусу споживача, оскільки визначальним є виконання ним функцій управителя та обов`язків щодо внутрішньобудинкових систем у спірний період.

У цій справі статус відповідача як управителя будинку у спірний період підтверджений листом КП «ЖКС «Пересипський» № 199 від 06.04.2026, договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 135 від 01.10.2017, повідомленням про визначення управителя, а також фактичними діями його працівника під час перевірки.

У відповіді на адвокатський запит відповідач прямо підтвердив, що здійснював управління будинком з 01.10.2017, у тому числі протягом періоду, за який проведено нарахування.

За договором № 135 відповідач узяв на себе обов`язок забезпечувати належне утримання і ремонт спільного майна та належні умови проживання. Додатком до договору передбачено технічне обслуговування і поточний ремонт мереж електропостачання та електрообладнання.

Отже, внутрішньобудинкові електромережі, до яких здійснено самовільне підключення, перебували у сфері експлуатаційного контролю саме відповідача.

Посилання апелянта на списання будинку з балансу, належність спільного майна співвласникам та невключення окремого рядка щодо освітлення до кошторису не змінюють цього висновку. Управитель не повинен бути власником спільного майна, адже змістом його діяльності є управління та утримання майна співвласників. Внутрішні відносини управителя із співвласниками, зокрема щодо структури ціни послуги чи порядку компенсації витрат, не можуть створювати для нього право споживати електричну енергію без договору або покладати наслідки такого споживання на ОСР. У разі потреби зміни умов договору управління чи узгодження витрат відповідач мав скористатися передбаченими законом і договором механізмами взаємодії зі співвласниками, але не міг залишити фактичне споживання електричної енергії поза договірними відносинами.

Не заслуговують на увагу й доводи про те, що постанова Кабінету Міністрів України № 712 та наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 190 не можуть змінювати договір № 135, укладений у 2017 році. Суд не змінює умов договору № 135 і не покладає на відповідача обов`язків лише на підставі цих актів. Обов`язок управителя щодо забезпечення електропостачання спільного майна випливає безпосередньо із Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ПРРЕЕ та фактично прийнятих відповідачем функцій з управління й технічного обслуговування електромереж. Постанова № 712 та наказ № 190 лише узгоджуються з таким законодавчим регулюванням і не скасовують його.

Посилання на те, що позивач не довів, ким саме було виконано самовільне підключення, також не спростовує позовних вимог. У цьому спорі не вирішується питання про цивільну, адміністративну чи кримінальну відповідальність конкретної фізичної особи за монтаж проводу. Предметом доказування є факт безоблікового споживання через самовільне підключення, належність відповідних електромереж до сфери управління відповідача та статус відповідача як особи, зобов`язаної організувати правомірне електропостачання спільного майна. Самовільне підключення виявлено в мережах, які відповідач за договором обслуговував; воно забезпечувало електроенергією саме місця загального користування будинку. Версія про можливі дії невстановлених співвласників або третіх осіб має припущувальний характер і не підтверджена доказами. Вона не звільняє управителя від обов`язку здійснювати належний контроль за внутрішньобудинковими мережами та не допускати бездоговірного споживання.

Таким чином, сукупність досліджених доказів підтверджує, що КП «ЖКС «Пересипський» у спірний період було управителем будинку та споживачем електричної енергії для функціонування його спільного майна, а акт про порушення № 8007088 оформлено відповідно до ПРРЕЕ. Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до іншого тлумачення тих самих обставин, однак не спростовують ані факту безоблікового споживання, ані належності відповідача як суб`єкта відповідальності, ані правильності застосованого порядку розрахунку.

Відповідно до пункту 8.2.7 ПРРЕЕ споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів з дня отримання рахунка. Оскільки протокол комісії, розрахунок і рахунок були отримані 29.07.2024, граничним днем оплати було 28.08.2024. Несплата основної суми з 29.08.2024 є простроченням грошового зобов`язання.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову в частині стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію у розмірі 134 515,60 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів зазначає наступне.

Невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несплата відповідачем вартості спожитого природного газу) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання, зокрема з боку відповідача.

Ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Тобто, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він або взагалі не приступив до виконання зобов`язання, або якщо він не виконав зобов`язання в межах встановленого в договорі чи законі строку.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язаннях і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Згідно роз`яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.

З огляду на прострочення відповідачем зобов`язання зі сплати заборгованості за необліковану електричну енергію, у позивача виникло право нарахування на таку заборгованість інфляційних втрат та 3 % річних.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок відсотків річних та інфляційних втрат, колегія суддів вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, тому позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних у сумі 6 497,20 грн та інфляційних втрат у сумі 23 176,74 грн. Розрахунки цих сум, їх періоди й арифметичну правильність апелянт окремо не заперечив та не спростував.

Як встановлено вище, доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки апеляційного господарського суду.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 10.08.2026 по справі №916/1379/26 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 10.08.2026 по справі №916/1379/26 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.08.2026 по справі №916/1379/26 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 10.08.2026 по справі №916/1379/26 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Відповідно до ст. 287 ч. 3 ГПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню за винятком випадків, передбачених п.п. а), б), в), г) п. 2) ч. 3 ст. 287 цього Кодексу.

Повний текст постанови складено та підписано 10.11.2026.

Головуючий суддя К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран