Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №916/1242/26 — Південно-західний апеляційний господарський суд

Суд: Південно-західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №916/1242/26

Суддя: Ярош А.І.

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/1242/26

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Богацької Н.С.,

секретар судового засідання: Кияшко Р.О.

представники учасників справи участі не брали

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Балтської міської ради Подільського району Одеської області

на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 24.08.2026 року, суддя в І інстанції Гут С.Ф., повний текст якого складено 24.08.2026, в м. Одесі

у справі: №916/1242/26

за позовом: Фермерського господарства "АЛБИС"

до відповідача: Балтської міської ради Подільського району Одеської області

про визнання додаткової угоди укладеною

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство "АЛБИС" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Балтської міської ради Одеської області, в якій просило суд визнати укладеною додатковою угоду у запропонованій позивачем редакції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.07.2026 у справі №916/1242/26 позов Фермерського господарства "АЛБИС" до Балтської міської ради Подільського району Одеської області про визнання додаткової угоди укладеною задоволено; визнано додаткову угоду до договору оренди землі від 29.03.2019 № 96, укладеною в редакції, визначеній у резолютивній частині рішення.

18.07.2026 Фермерське господарство "АЛБИС" звернулось до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Балтської міської ради Подільського району Одеської області 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 24.08.2026 у справі №916/1242/26 заяву Фермерського господарства "АЛБИС" про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/1242/26 задоволено частково; стягнуто з Балтської міської ради Подільського району Одеської області на користь Фермерського господарства "АЛБИС" 9000 грн витрат на професійну правничу допомогу у справі № 916/1242/26; у задоволенні решти заяви відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ФГ «АЛБИС» дотрималося процесуальних вимог щодо своєчасного подання доказів та звернення із заявою про розподіл судових витрат.

За результатами оцінки складності справи, пов`язаності витрат із її розглядом, обґрунтованості та пропорційності їх розміру предмету спору суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Балтської міської ради на користь ФГ «АЛБИС» 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. При цьому суд визнав заявлені 20 000,00 грн неспівмірними, а зменшення витрат до 2 000,00 грн або повну відмову в їх компенсації - такими, що не ґрунтуються на встановлених обставинах справи та нормах процесуального закону.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Балтської міської ради Подільського району Одеської області, в якій скаржник просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 24 серпня 2026 року у справі №916/1242/26; ухвалити нове рішення та визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з Балтської міської ради Подільського району Одеської області на користь Фермерського господарства “АЛБИС”, у сумі 2 000 грн.

Балтська міська рада в апеляційній скарзі зазначає, що не заперечує право ФГ «АЛБИС» та його адвоката погодити гонорар, однак вважає, що така домовленість не зумовлює автоматичного покладення всієї суми на іншу сторону без оцінки її обґрунтованості, необхідності та співмірності з обсягом наданої правничої допомоги.

На обґрунтування неспівмірності витрат апелянт посилається на встановлену судом першої інстанції незначну складність справи № 916/1242/26, відсутність значного обсягу доказів і складних юридичних конструкцій, а також на наявність аналогічних справ № 916/4154/25, № 916/4156/25 та № 916/1243/26 між тими самими сторонами. На думку скаржника, оскільки справа № 916/1242/26 є вже четвертим аналогічним спором, представник позивача мав сформовану правову позицію, опрацьоване законодавство та судову практику, що істотно зменшувало обсяг нової правової й аналітичної роботи.

Посилаючись на акт приймання-передачі правничої допомоги від 16.07.2026, Балтська міська рада вказує, що різні види послуг - від аналізу документів і формування правової позиції до підготовки процесуальних документів та представництва інтересів - визначені як єдина послуга вартістю 20 000,00 грн, що, на її думку, потребувало оцінки з огляду на фактичний обсяг необхідної роботи.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції, зменшивши заявлені витрати з 20 000,00 грн до 9 000,00 грн, не навів достатніх мотивів визначення саме такого розміру компенсації. На його думку, посилання суду на внутрішнє переконання не замінює обов`язку обґрунтувати співмірність присудженої суми з урахуванням установлених обставин справи. Також суд, відхиляючи клопотання відповідача про зменшення витрат до 2 000,00 грн, належним чином не пояснив, чому наведені обставини не дають підстав для більш істотного зменшення.

З огляду на викладене Балтська міська рада вважає, що присуджені 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірними з фактичною складністю справи та обсягом необхідної роботи адвоката, у зв`язку з чим просить зменшити їх розмір до 2 000,00 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, призначено справу до розгляду на 20.10.2026 о 13:15.

Між тим, у зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Богацької Н.С. у відпустці з 16.10.2026 по 22.10.2026 згідно наказу в.о. голови суду від 15.10.2026 №277-в, судове засідання у призначений день та час не відбулось, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 26.10.2026 розгляд даної справи призначено на 03.11.2026 о 12:30.

28.10.2026 від позивача надійшли письмові пояснення.

28.10.2026 від скаржника надійшла заява про розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні сторони участі не брали, про дату, час та розгляд справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за відсутності представників сторін за наявними матеріалами справи, яких достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті.

Судова колегія залишила без розгляду подані позивачем письмові пояснення від 28.10.2026 з огляду на таке.

За приписами статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 29.09.2026. Також роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 29.09.2026 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк встановлений судом у вигляді їх повернення заявникові без розгляду.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач звернувся із письмовими поясненнями поза межами строку, встановленого для їх подання апеляційним судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, не просив суд поновити або продовжити строк для подання вказаного документу та не навів жодних причин пропуску цього строку, вказані пояснення залишаються судом без розгляду на підставі частини другої статті 118 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У частині третій цієї ж статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1)попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2)визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3)розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із частинами першою, другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому, перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Так, у першій заяві по суті, тобто у позові ФГ "АЛБИС" було зазначено про орієнтований розмір судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 23328,00 грн, а також зроблено заяву в порядку частини 8 статті 129 ГПК України.

14.07.2026 судом ухвалено рішення про задоволення позову.

20.07.2026 ФГ "АЛБИС" подано заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої додано витяг з Договору, Додаткову угоду та акт приймання-передачі наданих послуг.

Судом встановлено, що між ФГ "АЛБИС" як Клієнтом та Адвокатом Тихоходом М.М. укладено 02.02.2026 Договір, котрий передбачає, що Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання щодо надання Клієнту професійної правничої допомоги, передбаченої Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити таку правничу допомогу на умовах цього Договору (пункт 1.1).

Конкретний обсяг, зміст та види професійної правничої допомоги, що надається Адвокатом Клієнту, визначаються сторонами у відповідних додатках та/або додаткових угодах до цього Договору, які є його невід`ємною частиною (пункт 1.2).

Розмір гонорару Адвоката, порядок та строки його сплати визначаються сторонами у додаткових угодах до цього Договору (пункт 2.1).

Сторони мають право погодити фіксований розмір гонорару за надання професійної правничої допомоги у конкретній справі, який може підлягати сплаті як до, так і після завершення судового розгляду (пункт 2.2).

Надання професійної правничої допомоги підтверджується Актом приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги, який підписується Сторонами (пункт 3.1).

В Акті зазначається перелік виконаних робіт (наданих послуг) та розмір узгодженого сторонами гонорару (пункт 3.2).

Підписанням Акта Клієнт підтверджує належне та повне надання Адвокатом професійної правничої допомоги та відсутність будь-яких претензій щодо її обсягу та якості (пункт 3.3).

27 березня 2026 року між ФГ "АЛБИС" (Клієнт) та Адвокатом Тихоходом М.М. укладено Додаткову угоду до Договору, пунктом 1 якої передбачено, що ця Додаткова угода визначає розмір та порядок оплати професійної правничої допомоги, яка буде надана Адвокатом Клієнту у зв`язку з підготовкою та веденням судового спору з Балтською міською радою Одеської області щодо визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі № 96 від 29.03.2019 року земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 5120681100:01:001:0760 розташовану: Одеська область Балтський район, (за межами населеного пункту) площею 8,5758 га, утому числі: 7,8453 га ріллі та 0,7305 га пасовища.

До складу правничої допомоги входить: ознайомлення та аналіз документів Клієнта; аналіз законодавства та судової практики; формування правової позиції; підготовка та подання до суду позовної заяви; підготовка та подання процесуальних документів (відповіді на відзив, пояснень, клопотань тощо); представництво інтересів Клієнта у Господарському суді Одеської області; вчинення інших дії необхідних для належного ведення справи (пункт 2).

Сторони погодили, що у випадку ухвалення судового рішення на користь Клієнта та набрання ним законної сили. Клієнт сплачує Адвокату гонорар у розмірі 20000,00 (двадцять тисяч) грн (пункт 3).

Загальна вартість правничої допомоги становить 20000,00 грн (пункт 4).

Сторони погодили, що оплата узгодженого гонорару здійснюється Клієнтом протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту набрання законної сили судового рішення у відповідній справі на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі наданої правничої допомоги (пункт 5).

Сторони підтверджують, що зазначений гонорар є фіксованим та відповідає складності майбутнього спору (пункт 6).

Інші умови договору про надання правової допомоги залишаються без змін (пункт 7).

Адвокат Тихоход М.М. представляв інтереси ФГ "АЛБИС" у Господарському суді Одеської області на підставі ордеру від 30.03.2026, серії ВЕ, № 1190384.

16 липня 2026 року між ФГ "АЛБИС" (Клієнт) та Адвокатом Тихоходом М.М. підписано акт приймання-передачі наданої правової допомоги, відповідно до якого Адвокатом належним чином і в повному обсязі надана, а Клієнтом прийнята правова допомога Клієнту в межах Додаткової угоди № 2 від 02.02.2026 року до договору про надання правової допомоги 02.02.2026 року щодо визнання в судовому поряду укладеною додаткової угоди до договору оренди землі № 96 від 29.03.2019 року земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 5120681100:01:001:0760 розташовану: Одеська область Балтський район, (за межами населеного пункту) площею 8.5758 га, у тому числі: 7,8453 га ріллі та 0,7305 га пасовища.

Перелік наданих Адвокатом послуг: підготовка та ведення судового спору з Балтською міською радою Одеської області щодо визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі № 96 від 29.03.2019 року земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 5120681100:01:001:0760 розташовану: Одеська область Балтський район, (за межами населеного пункту) площею 8.5758 га, у тому числі: 7,8453 га ріллі та 0,7305 га пасовища.

До складу правничої допомоги входить: ознайомлення та аналіз документів, наданих Клієнтом; дослідження фактичних обставин справи; аналіз норм земельного, цивільного, господарського та процесуального законодавства; аналіз актуальної судової практики Верховного Суду; формування правової позиції у справі; підготовка та подання позовної заяви з додатками; підготовка та подання відповіді на відзив; підготовка інших процесуальних документів у межах розгляду справи; представництво інтересів Клієнта у Господарському суді Одеської області; підготовка документів щодо розподілу судових витрат. Наведене визначено як 1 (одна) послуга вартістю 20000,00 грн.

Послуги надані в повному обсязі та з дотриманням умов договору. Претензій щодо наданих послуг у Замовника немає. Загальна вартість послуг складає 20000,00 (двадцять тисяч) грн. Оплата за надані послуги, які зазначені в даному Акті здійснюється в наступному порядку: 100% вартості послуги правової допомоги (гонорару) сплачується протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати набрання законної сили Рішенням Господарського суду Одеської області по справі № 916/1242/26.

З огляду на наведене, судова колегія дійшла висновку, що позивачем документально підтверджено факт надання професійної правничої допомоги та понесення витрат на її оплату.

Суд першої інстанції врахував обставини спору та зменшив заявлену до стягнення суму з 20000,00 грн до 9 000,00 грн.

Відповідно до положень статей 126 та 129 Господарського процесуального кодексу України сторона, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, повинна довести їх неспівмірність.

Отже, саме відповідач мав навести конкретні аргументи та докази, які б свідчили про невідповідність визначеного до компенсації розміру складності справи, обсягу фактично наданих послуг або іншим критеріям, установленим процесуальним законом.

Проте доводи апеляційної скарги переважно ґрунтуються на загальних посиланнях на незначну складність спору, наявність аналогічних справ та суб`єктивній оцінці відповідачем належного, на його думку, розміру компенсації.

Колегією суддів не встановлено, а відповідачем не доведено, що надання таких послуг є недоведеними, а їх вартість неспіврозмірнимою із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Апелянт не навів переконливого обґрунтування того, чому фактично надані позивачу послуги мають компенсуватися виключно в іншій, аніж визначені судом сумі 9000,00 грн.

Щодо доводів про відсутність відомостей про час, фактично витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, судова колегія зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, договором про надання правничої допомоги передбачено фіксований розмір гонорару. За такого способу визначення винагороди її розмір не обчислюється безпосередньо залежно від кількості годин, витрачених адвокатом на кожну окрему послугу, а погоджується сторонами у визначеній сумі за надання правничої допомоги на передбачених договором умовах.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначила, що в разі погодження фіксованого розміру гонорару він обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги.

Аналогічний підхід викладено в постанові Верховного Суду від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.

Отже, за умови погодження фіксованого гонорару відсутність погодинного розрахунку не свідчить про недоведеність розміру винагороди.

Доводи апелянта про відсутність у додатковому рішенні детального розрахунку та пояснення, чому до стягнення визначено саме 9 000,00 грн, судова колегія відхиляє, адже визначення суми, яка підлягає компенсації, передбачає оцінку сукупності обставин справи, а не обов`язкове встановлення окремої вартості кожної дії адвоката.

У цій справі суд першої інстанції врахував характер спору та інші обставини, що мають значення для розподілу судових витрат, і не поклав на відповідача обов`язку компенсувати весь заявлений гонорар, а зменшив його розмір до 9 000,00 грн.

Зменшуючи заявлену суму до 9000 грн, суд першої інстанції фактично знайшов процесуальний баланс між інтересами Позивача (який має право на компенсацію) та фінансовим навантаженням на Відповідача, про яке заявляв останній, а тому суд першої інстанції правомірно застосував критерій розумності та визначив компенсацію на рівні 9 000 грн, яка є справедливою та відповідає ринковим реаліям юридичних послуг у господарських судах.

Судова колегія також відхиляє доводи апелянта про необхідність зменшення витрат до 2000,00 грн, оскільки стягнення витрат у такому розмірі фактично нівелювало б мету інституту професійної правничої допомоги та гарантії ефективного захисту прав особи, порушуючи засаду відшкодування судових витрат (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Апелянт не довів, що визначена судом сума є надмірною або не відповідає обсягу наданої правничої допомоги.

Отже, судова колегія вважає, що суд першої інстанції належним чином дослідив подані докази, установив факт надання позивачу професійної правничої допомоги та врахував обставини, які мають значення для визначення суми витрат, що підлягає компенсації.

Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованості висновку про стягнення з Балтської міської ради на користь ФГ «АЛБИС» 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та не підтверджують наявності підстав для зменшення цієї суми до 2 000,00 грн.

Колегія суддів при апеляційному перегляді додаткового рішення суду першої не виявила у діях суду порушень приписів статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України або інших порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до ухвалення судом незаконного рішення.

Таким чином, звертаючись з апеляційною скаргою, позивач не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування прийнятого судового рішення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає за необхідне апеляційну скаргу Балтської міської ради Подільського району Одеської області на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 24.08.2026 у справі №916/1242/26 залишити без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для його скасування.

Керуючись статтями 129, 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Балтської міської ради Подільського району Одеської області на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 24.08.2026 у справі №916/1242/26 - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 24.08.2026 у справі №916/1242/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 09.11.2026.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді: Г.І. Діброва

Н.С. Богацька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua