Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №565/2393/26 — Вараський міський суд Рівненської області

Суд: Вараський міський суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №565/2393/26

Суддя: Зейкан І.Ю.

Справа № 565/2393/26

Провадження № 2-а/565/17/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року м. Вараш

Вараський міський суд Рівненської області у складі:

-головуючого судді Зейкана І.Ю.,

-з участю секретаря судового засідання Ломази С.О.,

-позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у приміщенні Вараського міського суду Рівненської області у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу № 565/2393/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУНП в Рівненській області, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7951253 від 27.09.2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у вказаній справі.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27 вересня 2026 року о 00:40 закінчилась його робоча зміна у Відокремленому підрозділі «Рівненська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом». Після закінчення зміни він рухався додому власним автомобілем Mercedes-Benz Е 270 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , проспектом Шевченка в м. Вараш. Під час руху на перехресті поблизу кафе «Казочка» працівники поліції увімкнули на службовому автомобілі проблискові маячки синього і червоного кольорів, що відповідно до підпункту «б» пункту 8.9 Правил дорожнього руху України є вимогою про зупинку транспортного засобу. Конкретного місця зупинки поліцейські не вказували. Після увімкнення маячків він проїхав певну відстань, шукаючи місце, де зупинка дозволена, а службовий автомобіль почав його наздоганяти. Тому зупинив автомобіль на проспекті Шевченка навпроти будинку № 4/1 у мікрорайоні Будівельників, поблизу зупинки маршрутних транспортних засобів «Автохатка». Зазначив, що на цьому ж відрізку дороги працівники поліції вже неодноразово зупиняли його, коли він повертався додому після нічної зміни. У тих випадках, коли після подання вимоги проїжджав далі, щоб зупинитися в дозволеному місці. поліцейські заявляли, що він не виконав вимогу про зупинку. Матеріали тоді не були складені лише після тривалих пояснень з його боку. На його запитання про причину зупинки поліцейський повідомив, що він «порушив комендантську годину». Він пред`явив документи та пояснив, що повертається з робочої зміни. Жодних матеріалів щодо порушення комендантської години не складено, оскільки такого порушення не було. Після цього інспектор Вараського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області лейтенант поліції Семчук М. Р. виніс постанову серії ЕНА № 7951253 (дата розгляду справи 27.09.2026 01:00:47). Цією постановою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за порушення підпункту «е» пункту 15.9 ПДР (зупинка ближче 30 м від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів) і накладено штраф у розмірі 340 грн.

Місцем вчинення правопорушення в постанові зазначено «м. Вараш, вулиця Правика 6», час 00:55:49. Місцем розгляду справи зазначено ту саму адресу: вул. Правика, 6. Водночас за адресою вул. Правика, 5 розташоване приміщення Вараського районного відділу поліції.

Під час розгляду справи він заявив клопотання про відкладення розгляду до понеділка, щоб скористатися правовою допомогою адвоката. Інспектор відмовив. Мотивів відмови не навів, а саме клопотання в постанові не відобразив. Вважає зазначену постанову протиправною і такою, що підлягає скасуванню.

Фактично його автомобіль зупинився на проспекті Шевченка, а не на вулиці Правика. У постанові ж одну й ту саму адресу (вул. Правика, 6) поруч із приміщенням Вараського районного відділу поліції зазначено як місце правопорушення та як місце розгляду справи. Це свідчить, що адресу внесено не за фактичним місцем події. Отже, обставини справи належним чином не з?ясовано, а постанова описує подію, якої за зазначеною адресою не було. Зупинку здійснено виключно на вимогу поліцейських, вина відсутня. Він не мав наміру зупинятися біля зупинки маршрутних транспортних засобів. Він повертався з роботи додому і продовжив би рух, якби не ця вимога. Автомобіль перебував на місці лише стільки, скільки тривали перевірка документів і розгляд справи, тобто дії самих поліцейських. Крім того, під час зупинки біля посадкового майданчика не було маршрутних транспортних засобів. Тож його зупинка не створила перешкод для їх руху чи посадки пасажирів.

Причиною зупинки поліцейські назвали порушення комендантської години. Проте він повертався з робочої зміни на об?єкті критичної інфраструктури, яка закінчилась о 00:40, тобто приблизно за 15 хвилин до зупинки (час у постанові - 00:55:49). Жодних матеріалів щодо комендантської години не складено. Таким чином, після того як заявлена причина зупинки не підтвердилась, його притягнули до відповідальності за саму зупинку, яку спричинили поліцейські.

Він заявив клопотання про відкладення розгляду, щоб скористатися допомогою адвоката. Інспектор відмовив без жодного обґрунтування і виніс постанову приблизно через п?ять хвилин після зупинки (зупинка - 00:55:49, розгляд - 01:00:47). Клопотання в постанові не відображене. Тим самим його фактично позбавили можливості захищатися.

Просить врахувати статтю 22 КУпАП, оскільки зупинка тривала лише на час дій самих поліцейських, була зумовлена їхньою вимогою, не створила перешкод маршрутному транспорту і не завдала жодної шкоди.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Не оспорював про те, що зупинився навпроти посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів, проте вказував на те, що таку зупинку здійснив на вимогу поліцейських.

Інспектор СРПП Вараського РВП ГУНП в Рівненській області Семчук Максим Русланович у судовому засіданні пояснив, що позивач ОСОБА_1 був зупинений по проспекту Шевченка у м. Вараш, під час руху у комендантську годину. Відповідно до п. 2.4. ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил. Проте, позивач зупинився навпроти посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів, у зв`язку з цим щодо нього була винесена постанова за порушення п.п. «е» п. 15.9 ПДР України. У постанові про накладення адміністративного стягнення від 27.09.2026 помилково зазначене місце вчинення адміністративного правопорушення – вул. Правика, 6, м. Вараш. В дійсності зупинка була здійснена по про-ту Шевченка. Виправлень описки до постанови не вносив.

Дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.

У судовому засіданні встановлено, що 27.09.2026 року інспектором Вараського РВП ГУНП в Рівненській області Семчуком М.Р. винесено відносно позивача постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7951253 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 27.09.2026 року о 00 годині 55 хвилин, у м. Вараш, вул. Правика, 6, водій ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу Mersedes-Benz E270 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ближче 30 м. від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив п. 15.9.е ПДР України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1ст. 7 КУпАП).

Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої вона винесена.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі №524/5536/17 від 30.05.2018 року у справі №337/3389/16 від 17.07.2019 року у справі №295/3099/17 та від 05.03.2020 року у справі №607/7987/17.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

В силу вимог ст.59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу.

Згідно із вимогами ст.268 КУпАП, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитись із матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Зі змісту відеозаписів, наданими Вараським РВП ГУНП в Рівненській області на оптичному диску вбачається, що позивач ОСОБА_2 після роз`яснення поліцейським йому прав, заявив клопотання про намір залучити до участі у розгляді справи адвоката для захисту прав та інтересів. Також просив відкласти розгляд справи. Поліцейський погодився почекати приїзду захисника, однак в межах 2 хвилин, після цього повернувся та повідомив, що він прийняв рішення притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не обґрунтувавши причин відмови у клопотанні про залучення захисника. Після чого на місці виніс оскаржувану постанову.

Таким чином, особа, яка проводила розгляд справи, не забезпечила відповідачу як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності можливість реалізувати передбачене Законом право на захист.

Суд зазначає, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

У Кодексі України про адміністративні правопорушення закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.

Згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що незабезпечення права на захист є порушенням вимог Конвенції щодо розгляду справи.

Так, у своєму рішенні від 09 червня 2011 року у справі «Лучанінова проти України» Європейський суд з прав людини відмітив, що мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у поєднанні з підпунктами «b» і «c» пункту 3 статті 6 Конвенції у зв`язку з тим, що заявниці не було надано можливості підготувати свій захист та ефективно скористатись допомогою захисника.

Відтак, не надання працівником поліції можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 18.02.2020 у справі №524/9827/16, судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, особа виявила бажання скористатись правовою допомогою, про що надав відповідачу відповідне письмове клопотання. Однак, інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. Такими діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог частини 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи те, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи), з огляду на встановлене судом порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вважає за можливе частково задовольнити позов та скасувати оскаржувану постанову, а справу направити до Вараського РВП ГУНП в Рівненській області для повторного розгляду.

Крім того, суд враховує, що підставою для скасування оскаржуваної постанови є не лише сам факт ненадання можливості позивачу скористатись правовою допомогою, а те що позивач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, внаслідок порушення його права на захист, не висловлював свою позицію щодо малозначності такого правопорушення, яку виклав у позовній заяві, і як наслідок відповідач не вирішував таке питання. Також, у судовому засіданні інспектор СРПП Семчук М.Р. визнав, що в оскаржуваній постанові неправильно зазначене місце вчинення адміністративного правопорушення та місце розгляду справи.

У зв`язку із тим, що оскаржувана постанова відповідача підлягає скасуванню через наявність процедурних порушень, а саме порушення права на захист особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що потребує повторного розгляду справи відповідачем у встановленому законом порядку, питання наявності чи відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення підлягає встановленню під час нового розгляду уповноваженим суб`єктом справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання накладення адміністративного стягнення, на які юрисдикція адміністративних судів, в силу приписів п.3 ч.2 ст.19 КАС України, не поширюється.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 242, 244-246, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7951253 від 27.09.2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а справу передати на новий розгляд до Вараського РВП ГУНП в Рівненській області.

У задоволенні вимог у іншій частині відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Рівненській області, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Хвильового, буд.2, код ЄДРПОУ 40108761.

Головуючий суддя І.Ю.Зейкан

Оригінал: reyestr.court.gov.ua