Суд: Хорольський районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №548/2492/26
Суддя: Старокожко В. П.
Справа № 548/2492/26
Провадження № 3/548/536/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.11.2026 м. Хорол
Суддя Хорольського районного суду Полтавської області Старокожко В.П., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, гр. України, з неповною вищою освітою, непрацюючого, особи з інвалідністю 3 групи, такого, що раніше не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ст. 130 ч.1 КУпАП, суддя
установив:
ОСОБА_1 05.10.2026 о 15 год 53 хв рухався по 1 км автодороги Хорол-Семенівка Лубенського району Полтавської області на мотоциклі марки ІЖ Планета, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло, неприродна блідність обличчя, тремтіння пальців рук), в порушення п. 2.5 ПДР України від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, вказав, що наркотичних засобів не вживав, а його стан обумовлений наявністю контузій, які він отримав на війні, відмовився проходити огляд на стан сп`яніння, так як вживав лікарські препарати гідозепам, велаксин, кветиксол, після вживання яких не дозволено керувати транспортом, боявся, що експертиза виявивить, що він вживав такі препарати.
Незважаючи на невизнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, його винуватість доводиться сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 789328 від 05.10.2026, де зазначені обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та вказано, що 05.10.2026 о 15:53 год на 1 км автодороги Хорол-Семенівка Лубенського району Полтавської області водій ОСОБА_1 керував мотоциклом марки ІЖ Планета, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло, неприродна блідність обличчя, тремтіння пальців рук), в порушення п. 2.5 ПДР України від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився.
До вказаного протоколу долучені додатки, а саме відеозпис на DVD-диску з місця вчинення правопорушення, направлення, акт огляду. У протоколі мається підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з датою та місцем розгляду справи, запис про відмову у видачі тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами та підпис працівника поліції, що склав протокол / т. 1 а.с. 2/;
- відеозаписом з бодікамери працівника поліції, з якого вбачається, що 05.10.2026 о 15 год 53 хв повз патрульний автомобіль проїзжджає мотоцикліст з пасажиром без шоломів. З відеозапису вбачається, що водій мотоцикла зупиняється на вимогу працівників поліції. На бодікамеру зафіксовано, що за кермом мотоцикла перебуває ОСОБА_1 . Під час розмови працівник поліції виявляє у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння та вказує на блідість обличчя водія, трмтіння пальців рук, і що зіниці його очей не реагують на світло. Пропонуєь пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікувальному закладі, ОСОБА_1 відмовляється.
Вказаний відеозапис достовірно підтверджує ту обставину, що ОСОБА_1 рухався мотоциклом перед його зупинкою працівниками поліції, його зовнішній вигляд, поведінка і мова давали працівникам поліції підстави підозрювати останнього у вживанні наркотичних засобів.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Правила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністру України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно доЗакону України ''Про дорожній рух`встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції..
Як можна спостерігати із наявних матеріалів справи, водій ОСОБА_1 не виконав вимог п. 2.5 ПДР України.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАПнеобхідна наявність одночасно двох умов: 1) встановлений належним чином факт керування транспортним засобом; 2) встановлений належним чином факт перебування водія цього транспортного засобу в стані сп`яніння на момент зупинки транспортного засобу, або його відмови від проходження відповідного огляду.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі ''Коробов проти України'' Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення ''поза розумним сумнівом''. Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65).
Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 перед зупинкою його працівниками поліції керував транспортним засобом.
Відтак, суд вважає, що факт керування ОСОБА_1 доведений поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами у справі.
Щодо доведеності факту відмови ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду на стан сп`яніння у визначеному законом порядку, вважаю, що вказаний факт також доведений належними та допустимими доказами, зважаючи на таке.
Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівники поліції вказують ОСОБА_1 на наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння і перераховують їх, та пропонують пройти огляд у медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовляється.
При цьому, суддя зауважує, що в силу приписів ч. 1 ст. 130, ст. 266 КУпАП, п. 2.5 ПДР України проходження водієм огляду на стан наркотичного сп`яніння на вимогу поліцейського відповідно до встановленого законом порядку є обов`язком водія, в той час як мотиви відмови особистого характеру від проходження цього огляду не впливають на кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, ОСОБА_1 мав всі можливості зняти із себе висунуту поліцейськими підозру про перебування у стані наркотичного сп`яніння, проїхавши з поліцейськими для проведення огляду у медичний заклад, але умисно цього не зробив.
Останній, як водій, був обізнаний про обов`язок пройти огляд на стан сп`яніння за вимогою працівника поліції, розумів наслідки цієї процедури і наслідки відмови від неї.
У цьому випадку доказом відмови від проходження огляду на стан сп`яніння є відеозапис, у якому ОСОБА_1 після пропозиції працівниками поліції пройти огляд на стан сп`яніння категорично відмовився це зробити.
Порушень поліцією порядку висування ОСОБА_1 вимоги щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що ставили би під сумнів факт учинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, не встановлено.
З відеозапису вбачається, що працівники поліції зафіксували факт порушення ОСОБА_1 вимог ПДР України, який керуючи механічним транспортним засобом був без шолому, як і його пасажир, за що склали відносно нього постанову Серії ЕНА №8000418, якою наклали стягнення на останнього за ст. 121 ч.5 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 510 грн.
З відеозапису вбачається, що ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 були явно виражені, тому давали поліцейським безумовні підстави вважати, що він перебуває під дією наркотичних засобів, тому вимога пройти огляд на стан сп`яніння носила явно законний характер.
Суд критично сприймає твердження ОСОБА_1 , що ці ознаки викликані наявністю в нього контузій, оскільки водій ОСОБА_1 не був позбавлений можливості пройти огляд у медичному закладі, однак категорично відмовися це зробити навіть після роз`яснення поліцейським, що за відмову пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння стосовно нього буде складено протокол за ст. 130 ч.1 КУпАП.
Під час здійснення судового розгляду беззаперечно, поза розумним сумнівом встановлено, що ОСОБА_1 не мав наміру проходити оглядна стан сп`яніння у медичному закладі.
З відеозапису вбачається, що працівники поліції не обмежували ОСОБА_1 у праві вибору способу поведінки, поліцейські не застосовували до нього фізичний та психологічний примус.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд для визначення стану сп`яніння.
У рішенні по справі ''О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства'' від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Отож, ОСОБА_1 погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя розцінює як спосіб захисту правопорушника та намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення. Ці його пояснення у своїй сукупності спростовуються дослідженими доказами по справі.
У судовому засіданні встановлено, що дії працівників поліції були послідовні та узгоджені, вчиненні без перевищення повноважень, без порушень прав ОСОБА_1 , які б слугували підставою для визнання його невинуватим.
Суддя приймає як належний та допустимий доказ відеозапис на СД диску, так як про його наявність зазначено в протоколі, відеозапис хоч і складається із двох відео, проте послідовно відтворює події. На відеозаписі відобрежені дата та час зйомки, яка відповідає фактичним даним, встановленим в судовому засіданні.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч.2 ст.61 Конституції України). Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинили адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
За загальними правилами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Стаття 280 КУпАП визначає обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Ураховуючи вищевикладене, беручи до уваги суть та характер вчиненого ОСОБА_1 грубого адміністративного правопорушення у сфері транспорту, за відсутності обставин, що пом`якшують його відповідальність, з метою запобігання вчинення ним нових правопорушень у сфері транспорту, суд вважає за необхідне застосувати відносно останнього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, що передбачений санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, суд враховує, що згідно юридичної структури видів адміністративних стягнень, передбаченихст. 24 КУпАП, штраф за своєю юридичною суттю є одним із найменш суворіших видів адміністративних стягнень, що передбачені даною статтею КУпАП, а також встановлений санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП як безальтернативний і єдиноможливий (згідно логіки законодавця). При цьому, враховуючи положення ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення застосовує до винної особи разом із штрафом позбавлення права керування транспортними засобами, що також визначене законодавцем як безальтернативне у санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно із ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення. Ураховуючи цю норму законодавства та виходячи з положень ст. 4 Закону України ''Про судовий збір'', судовий збір у даній справі про адміністративне правопорушення в сумі 665,60 грн належить стягнути з ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст. 61 Конституції України, ст. 9, 23, 32, 33, ч. 1 ст. 130, 251, 252, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП, суддя
постановив:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Реквізити для сплати штрафу: Полтавська/21081300 код отримувача ЄДРПОУ: 37959255; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рр UA048999980313050149000016001).
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП сума штрафу, вказана вище, підлягає стягненню у подвійному розмірі - в сумі 34000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн (отримувач: ГУК Полтав.обл/Полтавська/21081300 код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рр: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106)
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 10 діб з дня її винесення шляхом подання апеляції через Хорольський районний суд Полтавської області.
Суддя В.П. Старокожко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua