Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення вимог фінансового контролю
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №554/11863/26
Суддя: Сметаніна А. В.
Дата документу 06.11.2026Справа № 554/11863/26
Провадження № 3/554/1368/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«06» листопада 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого – судді Сметаніної А.В.,
за участі секретаря – Злобинець Д.О.,
прокурора – Кондратенка Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава адміністративний матеріал, який надійшов з Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, м. Київ, бул. Миколи Міхновського, буд. 28) у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, військовослужбовця Східного квартирно-експлуатаційного управління, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ,
-за ч.2 ст. 172-6 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , відповідно до розпорядження Президента України від 03.02.2021 №34-2021-рп, займаючи посаду голови Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області, будучи суб?єктом декларування, тобто особою, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані, шляхом внесення інформації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у зв?язку із отриманням доходу 05.06.2026 у вигляді заробітної плати на суму 274 287,84 грн., яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2026 року (166 400 грн), подавши таке повідомлення лише 25.06.2026 о 14:31 годині, хоча повідомлення належало подати до 15.06.2026, чим порушив вимоги ч.4 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у скоєному правопорушення не визнав, суду пояснив, що у вказаний період перебував у хворобливому стані, 05.06.2026 року на свій картковий рахунок він отримав виплату з цільовим призначенням «відпускні за червень 2026» в розмірі 140 871,49 грн. та складалась з відпускних в розмірі 4 430,56 грн. та матеріальної допомоги з соціально-побутових питань в розмірі 135 094,10 грн. Оскільки отримана сума не перевищувала 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2026 року, не показувала загальну суму з податками та зборами, йому не було зрозуміло, які виплати вона охоплює, тому він не міг зробити висновок про наявність обов?язку подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. Крім того, 03.06.2026 він захворів на ГРВІ, 04.06.2026 звернувся до сімейного лікаря, йому було видано медичний висновок про тимчасову непрацездатність з 04 до 08 червня 2026 року. У зв?язку із станом здоров?я він не міг належним чином сприймати та аналізувати інформацію. 09.06.2026 він знову звернувся до медичного закладу зі скаргами на біль у попереково-крижовому відділі, загальну слабкість і підвищення артеріального тиску, а 11.06.2026 відбувся повторний огляд, призначено медикаментозне лікування і рекомендовано стаціонарне лікування, від якого він відмовився. 15.06.2026 він повторно звернувся зі скаргами на біль у попереково-крижовому відділі хребта та інші симптоми, йому знову призначили лікуванні, пропонували госпіталізацію, однак він відмовився. І вже 23.06.2026, через відсутність поліпшення стану здоров`я, його було госпіталізовано. У період з 23 червня до 03 липня 2026 року він лікувався у неврологічному відділенні КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», а з 06 до 20 липня 2026 року проходив реабілітацію в умовах стаціонару в Центрі реабілітаційної медицини КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». Таким чином, стан його здоров`я з 03.06.2026 позбавив його здатності сприймати інформацію про розмір отриманого доходу 05.06.2026 та усвідомити необхідність подання повідомлення про зміни в майновому стані. Крім того, головний бухгалтер Полтавської РВА ОСОБА_2 перебувала у щорічній відпустці з 01 до 08 червня 2026 року, у зв`язку із чим він не міг отримати розрахунковий лист та письмове роз`яснення про нараховану суму та необхідність подання повідомлення про зміни в майновому стані. 25.06.2026, уже під час стаціонарного лікування, з ним зв?язалася головний спеціаліст Полтавської РВА з питань запобігання корупції ОСОБА_3 , яка повідомила про розмір нарахованого доходу, після чого він уперше усвідомив, що розмір нарахованого йому доходу 05.06.2026 перевищує встановлений поріг декларування. Того самого дня о 14:31 він подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані із зазначенням загальної суми нарахованого доходу. Просить врахувати, що раніше він ніколи не подавав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, пов?язаного з отриманням одноразового грошового доходу понад порогову суму декларування. Крім того, 23.07.2026 він подав декларацію при звільненні за період з 01.01.2026 до 21.07.2026, в якій у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» відобразив доходи, включно з доходами за червень 2026 року. Несвоєчасне подання повідомлення не було наслідком свідомого ігнорування встановленого законом обов?язку чи наміру приховати відповідну інформацію. Прострочення відбулося на тлі тривалого погіршення стану здоров?я, яке розпочалося ще до отримання коштів, тривало у тому числі протягом строку, встановленого для подання повідомлення, та згодом призвело до госпіталізації і необхідності подальшої реабілітації. Вказане свідчить про наявність істотних об?єктивних перешкод для повноцінного виконання покладеного на нього обов?язку та відсутність умислу на неподання такого повідомлення. Зазначає, що за час перебування на державній службі до нього не було жодного зауваження, він сумлінно працював на благо держави, в теперішній час проходить військову службу, також захищає державу. Просить врахувати всі обставини, які стали підставою для пропуску строку подання повідомлення про суттєві зміни, врахувати його особу та закрити провадження у справі, у зв`язку зі відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП.
Представник ОСОБА_1 – адвокат Стойка А.М. подав суду письмове клопотання про закриття провадження у справі, у зв?язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, яке просить долучити до справи та врахувати, викладені в ньому доводи. Зазначає, що у ОСОБА_1 була відсутня інформація про види виплат, які були нараховані та виплачені, відомості щодо їх загального розміру (нарахованого доходу), стан здоров`я ОСОБА_1 , оскільки він хворів з 03.06.2026 аж до 20.07.2026, на підтвердження чого додані відповідні медичні документи, поведінку ОСОБА_1 після отримання відомостей про розмір нарахованого доходу. Також зазначив, що в протоколі від 30.07.2026 зазначено дату виплати, дату закінчення строку й дату подання ОСОБА_1 повідомлення, а також дату виявлення і місце складання самого протоколу. Однак не встановлено, де, коли й за яких умов ОСОБА_1 дізнався про склад і загальну суму доходу та вирішив свідомо не подавати повідомлення, як йому інкримінується. Саме наведені вище обставини, а не формальна наявність двох дат, мають значення для висновку про умисел. За відсутності доказів ознайомлення з розрахунковим листом, аналіз медичних документів дає підстави стверджувати про відсутність умислу несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни. У протоколі про адміністративне правопорушення від 30.07.2026 також не наведено обґрунтувань та доказів на підтвердження суб?єктивної сторони даного правопорушення в діях ОСОБА_1 . Також не наведено доказового обґрунтування мотиву й мети приховати виплату. Корисливий мотив або спеціальна мета хоча прямо не названі обов?язковими ознаками частини 2 статті 172-6 КУпАП, втім відсутність конкретних фактичних даних, які б указували на свідоме ухилення, необхідно оцінити разом із негайним поданням ОСОБА_1 повідомлення після отримання інформації від ОСОБА_3 та відображенням доходу в декларації при звільненні. Всі надані стороною захисту докази узгоджується з поясненнями ОСОБА_1 , який стверджує, що 05.06.2026 він побачив зарахування суми доходу нижче порога декларування, перебував у стані непрацездатності, не отримав підтвердженого матеріалами розшифрування нарахувань, протягом строку неодноразово звертався за медичною допомогою, після отримання інформації 25.06.2026 одразу подав повідомлення про суттєві зміни. Відсутність суб`єктивної сторони означає відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП.
Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності, призначивши штраф в сумі 100 НМДГ, що становить 1700 грн. Також просив долучити висновок, в якому викладені обставини адміністративного правопорушення, пов?язаного з корупцією, докази, що підтверджують вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також пропозицію щодо застосування адміністративного стягнення.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , його представника, доводи прокурора, дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, приходить до наступних висновків:
Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їхньої компетенції відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП підтверджується матеріалами, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення №47-01/247/26 від 30.07.2026 року, а саме: витягом з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; повідомленням про суттєві зміни в майновому стані ОСОБА_1 ; послідовністю дій користувача ЄДРД за період з 05.06.2026 по 25.06.2025; повідомленням головного спеціаліста апарату Полтавської районної військової адміністрації Полтавської області на адресу НАЗК від 08.07.2026 №75372/0/06-26 про факт несвоєчасного подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані ОСОБА_1 ; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; листом Полтавської районної військової адміністрації Полтавської області на адресу НАЗК від 01.07.2026 №01-27/1376 щодо несвоєчасно подання ОСОБА_1 повідомлення про суттєві зміни у майновому стані; вимогою Національного агентства від 13.07.2026 № 47-01/47511-26; листом з Полтавської районної військової адміністрації Полтавської області від 23.07.2026 № 2989/1/01-17 з додатками; Розпорядженням Президента України №341/2020-рп від 25.05.2020 про призначення ОСОБА_1 головою Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області; Розпорядженням голови Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області №17-к від 26.05.2020 про приступання до виконання обов`язків голови Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області з 26.05.2020; Розпорядженням Президента України №26/2021-рп від 03.01.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області; Розпорядженням голови Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області №5-к від 03.02.2021 про припинення виконання повноважень голови Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області з 03.02.2021; Розпорядженням Президента України №34/2021-рп від 03.02.2021 про призначення ОСОБА_1 головою Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області; Розпорядженням голови Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області №6-к від 03.02.2021 про приступання до виконання обов`язків голови Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області з 03.02.2021; Розпорядженням Президента України №81/2026-рп від 10.07.2026 про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області; Розпорядженням начальника військової адміністрації ОСОБА_4 №105-к від 21.07.2026 про звільнення з посади ОСОБА_4 з посади голови Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області; листом Національного агентства від 13.07.2026 №47-01/47606-26; витягом із системи документообігу щодо направлення та вручення ОСОБА_1 відправлення; роздруківкою з сайту АТ «Укрпошта» щодо вручення поштового відправлення ОСОБА_1 ; поясненнями ОСОБА_1 ; копією службової записки Департаменту інформаційних систем, аналітичної роботи та захисту інформації Національного агентства від 06.07.2026 №70-05/7861-25; копією наказу Голови Національного агентства № 1/25 від 01.01.2025 про визначення уповноважених осіб Національного агентства; копією Положення про відділ контролю за своєчасністю подання декларацій Управління проведення спеціальних перевірок та контролю щодо своєчасності подання декларацій; копією посадової інструкції головного спеціаліста відділу контролю за своєчасністю подання декларацій Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій тощо.
Відповідно до частини другої статті 172-6 КУпАП адміністративна відповідальність настає за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.
В примітці до ст. 172-6 КУпАП зазначено, що суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Суб`єктами правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані є суб`єкти декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб`єкти декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції".
Відповідно статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон №1700-VII) корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно з частиною першою статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Частиною 4 ст. 52 Закону встановлено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов`язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Положення частини четвертої цієї статті застосовуються до суб`єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 51-3 цього Закону.
Відповідно до розпорядження Президента України від 03.02.2021 №34-2021-рп ОСОБА_1 призначено на посаду голови Полтавської районної адміністрації Полтавської області з 03.02.2021.
Відповідно до розпорядження Президента України від 10.07.2026 №81/2026-рп ОСОБА_1 звільнено з посади голови Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області 10.07.2026.
Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Таким чином, відповідно до пп. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб?єктом, на якого поширюється дія Закону.
Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 45 вказаного Закону, приміткою до ст. 172-6 КУпАП ОСОБА_1 є суб?єктом декларування та суб?єктом адміністративного правопорушення.
Згідно з приміткою до ст. 56 Закону посади, які належать до посад керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів республіканського значення в Автономної Республіки Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення, відносяться до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Згідно з статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3 328,00 гривень.
Таким чином, з 01.01.2026 суб?єкти декларування зобов?язані повідомляти Національне агентство про суттєві зміни у майновому стані, а саме у разі отримання доходу, здійснення видатку або придбання майна на суму, що перевищує 166 400,00 гривень.
Відповідно до інформації наданої Полтавською районною військовою адміністрацією (лист 2989/1/01-17 від 23.07.2026) ОСОБА_1 нараховано суму 274 287,84 грн. (із урахуванням обов?язкових платежів і податків) та фактично виплачено 05.06.2026.
Відповідно до змісту п.п.14.1.54 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України), дохід з джерелом походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, зокрема у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.
Кожен зобов?язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ч. 1 ст. 67 Конституції України).
Пунктом 164.1, пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПК України визначено, що доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку на доходи фізичних осіб відповідно до умов трудового договору (контракту), належать до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, який є базою оподаткування.
Податковий агент, який нараховує, виплачує або надає оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов?язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України).
Під поняттям «одноразовий дохід» слід розуміти отримання суб?єктом декларування доходу, що перевищує суму в розмірі 50 прожиткових мінімумів доходів громадян, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, який нарахований та фактично виплачений одним джерелом доходу, має ознаку доходу та визначену дату набуття права власності на такий дохід (дату отримання доходу).
При вирішенні питання про наявність чи відсутність обов?язку подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані слід брати до уваги розмір нарахованого одноразового доходу, який при цьому був фактично отриманий суб?єктом декларування, до оподаткування (оскільки податковий агент, який нараховує, виплачує або надає оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов?язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб - пп. 168.1.1 . 168.1 ст. 168 ПК України), а також до можливої оплати роботодавцем інших платежів - аліментів, відрахувань до недержавного пенсійного фонду тощо).
3 огляду на вищевикладене, ОСОБА_1 , відповідно до ч. 4 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» зобов?язаний був у строк до 00 години 00 хвилин 15.06.2026 подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у зв?язку з отриманням 05.06.2026 доходу у вигляді заробітної плати у сумі 274 287,84 грн. шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Відповідно до послідовності дій користувача Реєстру ОСОБА_1 , у період з 05.06.2026 (день отримання доходу) по 15.06.2026 (останній день подання повідомлення) жодних дій щодо заповнення та подання повідомлення у визначений строк не вчиняв.
Згідно з відомостями з Реєстру, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у зв?язку з отриманням 05.06.2026 доходу у вигляді заробітної плати у сумі 274 287,84 грн. ОСОБА_1 подав 25.06.2026 о 14:31 (унікальний ідентифікатор декларації - e3ade2ad-03c7-48e9-86d0-eb3b191ca7d8).
Таким чином, ОСОБА_1 допустив порушення вимог ч.4 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», в частині несвоєчасного повідомлення Національного агентства про суттєві зміни у майновому стані.
Доводи сторони захисту, викладені в письмових поясненнях, клопотанні про закриття провадження у справі та в судовому засіданні про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, суд відхиляє з огляду на наступне:
Відповідно до сталих роз`яснень НАЗК та судової практики, під «отриманням доходу» розуміється нарахована сума доходу (нарахована заробітна плата/дохід), включаючи податки і збори, а не фактично отримана сума після їх утримання. Нарахована ОСОБА_1 сума доходу становила 274 288,84 грн. ОСОБА_1 достеменно знав про отримання грошової суми 05.06.2026 в розмірі 140 871,49 грн., яка була зарахована на його картковий банківський рахунок і не був позбавлений можливості протягом строку встановленого для подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані (з 05.06.2026 по 15.06.2026 включно) дізнатися про розмір нарахованого доходу. Медичний висновок про тимчасову непрацездатність було видано ОСОБА_1 лише на період з 04.06.2026 по 07.06.2026 включно, протягом іншої частини цього періоду, виходячи з аналізу поданих ОСОБА_1 документів, а саме з 08.06.2026 по 15.06.2026 ОСОБА_1 не перебував на лікарняному, від госпіталізації відмовлявся, медикаментозне лікування проходив самостійно, що свідчить про те, що його стан здоров`я не був критичним і не перешкоджав вчиненню простих цифрових дій - заповненню відповідної форми в Реєстрі декларацій. До того ж, 25.06.2026, перебуваючи вже на стаціонарному лікуванні, ОСОБА_1 зміг подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, що повністю спростовує доводи сторони захисту про абсолютну неспроможність сприймати та аналізувати відповідну інформацію у попередні дні.
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що перебування на лікарняному (амбулаторному лікуванні) автоматично не звільняє особу від обов`язку подати декларацію чи повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, якщо особа мала фізичну можливість здійснити такі дії. Об`єктивною неможливістю може вважатися лише перебування у безпорадному стані (наприклад, у комі, реанімації), інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації чи повідомлення, або відсутність будь-якого технічного доступу з незалежних від особи причин, чого у даній справі судом не встановлено.
Згідно зі службовою запискою керівника Департаменту інформаційних систем, аналітичної роботи та захисту інформації Національного агентства від 06.07.2026 №70-05/7861-26, технічних несправностей та перебоїв у роботі Реєстру, які б завадили поданню документів у визначений законом період не зафіксовано.
Таким чином, поважних причин для несвоєчасного подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у ОСОБА_1 не встановлено.
Суд наголошує, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, як це визначено ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, є адміністративним правопорушенням з формальним складом. Для наявності складу правопорушення достатньо самого факту неповідомлення або несвоєчасного повідомлення, незалежно від наявності умислу чи інших суб?єктивних ознак.
Отже, ОСОБА_1 , усвідомлюючи факт отримання 05.06.2026 доходу, проявив недбалість до виконання своїх антикорупційних обов`язків, маючи об`єктивну можливість протягом десяти днів з`ясувати точний розмір нарахованого доходу та подати повідомлення про суттєві зміни, цього не зробив. Своєчасне неотримання розрахункового листа через відпустку головного бухгалтера, не усвідомлення виду доходу (заробітна плата, відпускні, матеріальна допомога), неподання раніше повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, у зв`язку із отриманим доходом, не є поважними причинами пропуску такого строку, оскільки ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, займаючи відповідальну посаду державного службовця та, виконуючи особливі державні функції, зобов`язаний самостійно, добросовісно та всебічно контролювати свій майновий стан, та у разі його зміни, з урахуванням вимог ч.4 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» повідомляти про це, у встановленому законом порядку.
Факт подання ОСОБА_1 декларації при звільненні 23.07.2026 та відображення там вказаної суми нарахованого доходу не виключає склад вже вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, оскільки правопорушення є закінченим з моменту пропуску 10-денного терміну, встановленого Законом для подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.
Законодавство у сфері запобігання корупції встановлює для суб`єктів декларування підвищений стандарт поведінки. Особа, яка добровільно приймає на себе обов`язки з виконання функцій держави або місцевого самоврядування, одночасно бере на себе тягар безумовного та суворого дотримання інституту фінансового контролю. Одним із ключових елементів цього статусу є обов`язок самостійного, постійного та належного моніторингу власних майнових та фінансових показників та дотримання встановлених законом строків фінансового контролю.
Таким чином, наведені стороною захисту аргументи судом не приймаються, оскільки доказів існування об?єктивних перешкод, що фактично унеможливили подання ОСОБА_1 повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у встановлений законом строк, не надано.
Сумлінна праця ОСОБА_1 у минулому та проходження ним військової служби в теперішній час характеризують його особу з позитивного боку, проте не є тими обставинами, які виключають склад адміністративного правопорушення або звільняють від відповідальності за порушення вимог фінансового контролю та можуть бути враховані судом при призначенні розміру адміністративного стягнення.
Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У п. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини, п. 2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, принципі 36 Зводу принципів захисту всіх осіб, ст. 62 Конституції України закріплено одне з найважливіших положень демократичної, правової держави презумпцію невинуватості, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно рішення ЄСПЛ в справі «Коробов проти України від 21.07.2011, Європейський суд з прав людини, зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій фактів.
На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що сукупність зібраних у справі доказів, які є належними, допустимими та достовірними і поза розумним сумнівом підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, а саме у несвоєчасному повідомленні про суттєві зміни у майновому стані.
Згідно з висновками Верховного Суду (лист від 09.04.2021 № 1089/0/2-21, абз. 1, 2 сторінки 7) виявити адміністративне правопорушення означає установити наявність підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об?єктивних та суб?єктивних ознак відповідного складу правопорушення. Обов`язок установлення вказаного факту, а також його документування, має особа, уповноважена складати протоколи про адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією. Окрім того, така особа у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають відношення до вчинення адміністративного правопорушення (збір документів, інформації, відібрання пояснень тощо). Висновок про те, що виявлено правопорушення, пов?язане з корупцією як сукупність об?єктивних та суб?єктивних ознак, особа, уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.
Виходячи в вищевикладеного, датою вчинення адміністративного правопорушення, пов?язаного з корупцією слід вважати дату несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни в майновому стані (наступний день після закінчення визначеного Законом десятиденного терміну для подання ОСОБА_1 повідомлення про суттєві зміни в майновому стані), тобто 16.06.2026 року, а датою виявлення адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією слід вважати дату складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто 30.07.2026 року.
Згідно ч.4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Таким чином, на момент розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією відносно ОСОБА_1 строк, передбачений ч.4 ст. 38 КУпАП, не сплив.
Згідно із статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, яке є правопорушенням, пов?язаним з корупцією, особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності за даний вид правопорушення, його особу, який на даний час проходить військову службу в Збройних Силах України, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення, у межах визначених санкцією частини 2 статті 172-6 КУпАП, у виді мінімального штрафу.
За глибоким переконанням суду саме така міра стягнення буде законною, обґрунтованою, справедливою, пропорційною і співмірною із характером вчиненого правопорушення, особою правопорушника, ступенем його провини, а також буде відповідати меті застосування адміністративного стягнення - виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
При цьому, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлюється Законом України «Про державний бюджет» на відповідний календарний рік та станом на 01 січня 2026 року згідно Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3 328 грн.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 23, 33, 40-1, ч.2 ст. 172-6, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», -
П О С Т А Н О В И В :
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП.
Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 /ста/ неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 /одна тисяча сімсот/ гривень 00 копійок в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у Полтавській області/тг м. Полтава/21081100; код отримувача (код ЄДРПОУ): 37959255; Банк: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (IBAN): UA988999980313000106000016719; код класифікації доходів бюджету: 21081100). Стягувач – Національне агентство з питань запобігання корупції (01103, м. Київ, бул. Миколи Міхновського, буд. 28).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106). Стягувач – ТУ ДСА України в Полтавській області (вул. Соборності, 17, м. Полтава, 36030, код ЄДРПОУ - 26304855).
Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Шевченківського районного
суду міста Полтави: Аліна СМЕТАНІНА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua