Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №534/1286/26 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Суд: Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №534/1286/26

Суддя: Малюк М. В.

Справа №534/1286/26

Провадження №2/534/662/26

РІШЕННЯ

Іменем України

09 листопада 2026 року місто Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

у складі:

головуючого судді Малюк М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Савченко Я.О.,

представника позивача Тімашова А.С.,

представника відповідача Губки Д.В.,

інші учасники не з`явилися,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання дитини,

встановив:

Зміст позовних вимог позивача

1. ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє представник – адвокат Тімашов Андрій Сергійович на підставі ордеру на надання правничої допомоги від 20.04.2026, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про зміну розміру аліментів на утримання дитини.

1.1. У позовній заяві позивач просить:

змінити розмір аліментів, визначений рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 15.11.2021 у справі №534/574/21, шляхом зменшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини, ОСОБА_3 . Стягнути з позивача на користь відповідачки на утримання малолітньої дитини аліменти у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

1.2. Обґрунтування позовних вимог:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на таке.

Позивачка та відповідач мають спільну дитину – доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитина проживає разом з матір`ю.

Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 15.11.2021 з позивача на користь відповідачки стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно.

Вважає, що наявні підстави для зменшення розміру аліментів. Підставами вказує те, що проходить військову службу в ЗСУ, змінилися структура та розмір його доходів, стягнення 1/3 стало невідповідним потребам дитини та надмірно важким для платника.

Зазначає, що позивач погодився із розміром аліментів, тому що не знав, що такий може бути меншим. Вказує, що є добросовісним платником аліментів.

Також зазначає, що відповідачка разом з дитиною перебувають за кордоном у Німеччині та отримують там соціальне забезпечення. Дитина не має особливих потреб або захворювань, що потребували б утримання в зазначеному судовим рішенням розмірі.

Відповідачка перешкоджає спілкуватися позивачеві з донькою, не виконує рішення органу опіки та піклування щодо способу участі батька у вихованні.

2. Відповідачка не скористалася правом відзиву на позовну заяву, про наслідки повідомлена ухвалою про відкриття провадження у справі.

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

3. Ухвалою від 17.06.2026 Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області відкрив провадження у справі, вирішив її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

4. Згідно з ухвалою від 06.08.2026 суд здійснив перехід розгляду справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

5. Суд ухвалою від 18.08.2026 витребував від Державної прикордонної служби інформацію щодо перетинання державного кордону відповідачкою та малолітньою ОСОБА_5 .

6. На виконання цією ухвали від ДПСУ 24.09.2026 надійшла витребувана інформація.

7. 30.09.2026 представник відповідача – адвокат Губка Д.В., яка діє на підставі ордера на надання правничої допомоги від 30.09.2026, подала заяву про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву разом із відзивом.

8. Суд 12.10.2026 постановив ухвалу, якою відзив на позовну заяву повернув заявникові без розгляду.

9. Сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, на судове засідання не з`явилися

10. Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення щодо підстав позову, аналогічні тим, що зазначені в позові. Додав, що йому не відомо який розмір доходу мав позивач при вирішенні справи про стягнення аліментів та де він працював. Вважає, що матеріальний стан позивача наразі погіршився. Наголошував, що відповідачка з дитиною виїхали за кордон у зв`язку з війною, в Німеччині отримує соціальну допомогу на себе та на трьох дітей, перешкоджає позивачеві спілкуватися з донькою. Вважав, що аліменти на одну дитину мають дорівнювати частки доходів, це передбачено законодавством. Просив позов задовольнити.

11. Представник відповідача заперечувала проти позовних вимог позивача. Зазначала, що підстави для зміни аліментів передбачені законодавством. Позивачем не доведено наявність будь-яких підстав для зменшення розміру аліментів. Перебування відповідачки разом із дитиною за кордоном обумовлено небезпековою ситуацією, а отримання соціальної допомоги в іншій країні не є підставою для зменшення розміру аліментів. Заперечувала стосовно перешкод відповідачки позивачеві у спілкуванні з дитиною, наголошувала, що існує судовий порядок захисту права в разі його порушення, до якого позивач не звертався.

Виклад обставин справи, встановлених судом.

12. Суд дослідив та оцінив докази у справі та встановив, що:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актовим записом про народження 2588.

13. Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 15.11.2021 у справі №534/574/21 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини заробітку, але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, що становить 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08.04.2021 до повноліття дитини.

14. В описовій частині судового рішення зазначено, що відповідач позовні вимоги визнав повністю.

15. Згідно з довідкою від 07.09.2024 №635 за формою 5, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині.

16. З інформації, наданої Державною прикордонною службою України листом від 14.09.2026 (вх №ЕП-2247/26 від 24.09.2026), вбачається, що відповідачка - ОСОБА_6 та малолітня ОСОБА_5 04.05.2022 перетнули Державний кордон України. Відповідачка за період часу з 04.05.2022 по 14.09.2026 неодноразово здійснювала виїзд з України та повернення в Україну.

Норми права, які застосував суд

17. У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

18. Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

19. Частинами першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

20. Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

21. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

22. Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

23. Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).

24. Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

25. Розмір аліментів на утримання дитини, визначений судовим рішенням, не вважається незмінним, про що, зокрема, вказував і Верховний Суд у постанові від 23.11.2022, справа № 128/2206/21.

26. Згідно зі статтею 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни

матеріального або сімейного стану,

погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та

в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

27. Разом із тим стаття 182 СК України визначає обставини, які враховуються судом при визначення розміру аліментів. Так, згідно із частиною першою цієї статті, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

5) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

6) інші обставини, що мають істотне значення.

28. Відповідно до частини четвертої статті 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

29. Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

30. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частини 1, 2 статті 13 ЦПК України).

31. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини 1,4 статті 77 ЦПК України).

32. Згідно з вимогами статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

33. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

34. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

35. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

36. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (частина перша статті 82 ЦПК України).

Висновки суду

37. Суд, застосував відповідні норми права, оцінив наявні докази, зіставив обставини справи із правилами, зазначеними в застосованих нормах права, й надав таку правову оцінку спірним правовідносинам.

38. Предметом спору є вимоги позивача про зміну розміру аліментів на утримання малолітньої дитини шляхом зменшення їх розміру з 1/3 частки доходу, стягнутих за рішенням суду в 2021 році, на 1/4 частку доходу.

40. Позивач зазначає, а відповідачкою не оспорюється, що сторони є батьками малолітньої дитини, на утримання якої з позивача на користь відповідачки стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частки доходу, також визнаються факти, що в зв`язку з небезпекою в державі відповідачка разом із малолітньою дитиною виїхали за кордон у Німеччину, а також, що в іншій державі відповідачка отримує соціальну допомогу.

41. Позивач вказує, що підставою зміни аліментів є:

1) зміна матеріального стану, стягнення 1/3 стало надмірним для позивача, розмір отримуваних аліментів є невідповідним потребам дитини;

2) змінилися обставини життя відповідачки, що полягає у виїзді останньої за кордон та отриманні соціального забезпечення;

3) порушення прав батька, оскільки відповідачка, на думку представника позивача, не виконує рішення органу опіки та піклування щодо способу участі батька у вихованні дитини.

42. З цього приводу суд зазначає, що позивачем не доведено виникнення підстав або зміни обставин, що у розумінні СК України (пункт 26 цього рішення) та ЦПК України (пункт 28 цього рішення) можуть вплинути на розмір аліментів, стягнутих з позивача судовим рішенням.

43. Щодо зміни матеріального стану суд зазначає, що позивачем не надано доказів, на підставі яких суд міг би вирішити це питання, зокрема зіставити матеріальний стан останнього на час розгляду цієї справи із матеріальним станом платника аліментів на час ухвалення судом рішення від 15.11.2021 у справі №534/574/21 (пункт 13 цього рішення)

44. Суд не бере до уваги посилання позивача, що розмір отримуваних відповідачкою аліментів не є відповідним потребам дитини.

По-перше, це формальне зазначення не доведене у встановленому порядку.

По-друге, враховуючи, що дитина зростає, на час ухвалення судом рішення про стягнення аліментів їй виповнився рік, наразі - досягла шестирічного віку, це безумовно тягне за собою збільшення потреб дитини та, відповідно, витрат на її утримання.

45. Виїзд відповідачки з дитиною за кордон, на переконання суду, саме по собі не можна вважати зміною обставин, що можуть вплинути на розмір аліментів, позаяк перш за все викликане необхідністю забезпечення безпеки життю та здоров`ю дитини, виїхали, рятуючись від війни.

Позивачем не надано доказів, що матеріальне становище дитини є таким, що виключає потребу в допомозі зі сторони батьків.

46. Правовідносини з приводу участі батьків у вихованні дитини не є предметом цього спору і не впливають на його вирішення.

47. Суддя зазначає, що утримання дитини батьками є обов`язком останніх. При вирішенні спору стосовно прав дитини суд має керуватися принципом забезпечення якнайвищих інтересів дитини.

48. Зважаючи на це, а також на відсутність доказів щодо виникнення підстав для зміни розміру аліментів, суд доходить висновку, що подання позивачем цього позову фактично зводиться останнім до незгоди із судовим рішенням, ухваленим Комсомольським міським судом Полтавської області 15.11.2012 у справі №534/574/21, перегляд якого може здійснюватися в іншому (апеляційному) порядку.

49. Суддя наголошує, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

50. Принцип диспозитивності полягає в тому, що суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

51. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (частина 6 статті 81 ЦПК України).

52. Зважаючи на це, суддя зазначає про безпідставність позову, необхідність відмовити позивачеві в його задоволенні.

53. Керуючись ст ст. 180-182,192 СК України, ст ст. 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини.

2. Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

4. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Повне ім`я позивача: ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Марина МАЛЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua