Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №526/1760/25 — Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/1760/25

Провадження № 2/526/83/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Максименко Л.В.

секретаря судових засідань Павленко Т.І.

прокурора Гринь В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч в порядку загального позовного провадження цивільну справу №526/1760/25 за позовом заступника керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області Шикунова Сергія Петровича в інтересах держави в особі Міністерства культури України, Полтавської обласної військової адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство «Центр охорони та досліджень пам`яток археології» Полтавської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою та пам`яткою археології, зобов`язання повернути земельну ділянку,

з участю представника позивача Кострюкової Л.М.

в с т а н о в и в:

06 червня 2025 року до суду звернувся заступник керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області Шикунов С. П. в інтересах держави в особі Міністерства культури України, Полтавської обласної військової адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи: Комунальне підприємство «Центр охорони та досліджень пам`яток археології» Полтавської обласної ради, ТОВ «Агро-Край» про усунення перешкод власнику - державі в особі Полтавської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні землями історико-культурного призначення, а також, в особі Міністерства культури України у користуванні та розпорядженні пам`яткою археології національного значення - курганами К11 площею 0,0255 га та К2 площею 0,0443 га, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 5320483000:00:004:0061, площею 2,0339 га, та курганами К12 площею 0,0255 га, К І3 площею 0,0062 га, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 5320483000:00:004:0060 площею 2,0000 га, охоронний номер -160013-Н, які увійшли до складу «Скіфського некрополя. Броварківський курганний могильник скіфського часу с. Броварки, VII- IV ст. до н.е., шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути на користь держави в особі Полтавської обласної військової адміністрації: пам`ятку археології національного значення - курган К11 площею 0,0255 га та курган К2 площею 0,0443 га, які знаходяться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5320483000:00:004:0061 площею 2,0339 га, охоронний номер - 160013-Н, які увійшли до складу «Скіфського некрополя. Броварківський курганний могильник скіфського часу с. Броварки, VII- IV ст. до н.е.; пам`ятку археології національного значення - курган К12, площею 0,0255 га та курган КІ3 площею 0,0062 га, які знаходяться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5320483000:00:004:0060, площею 2,0000 га, охоронний номер - 160013-Н, які увійшли до складу «Скіфського некрополя. Броварківський курганний могильник скіфського часу с. Броварки, VII- IV ст. до н.е. Також, просив стягнути з відповідача на користь Офісу Генерального прокурора судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 6056 грн.

Позов обґрунтовує тим, що поблизу с. Броварки Великобудищанської територіальної громади, Миргородського (колишнього Гадяцького) району, розташована пам`ятка археології національного значення - «Скіфський некрополь. Броварківський курганний могильник скіфського часу с. Броварки, VII- IV ст. до н.е., яку занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією національного значення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. N 928 «Про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», охоронний номер - 160013- Н. Відповідно до паспорта об`єкта культурної спадщини, який складено 15.11.2001 Центром охорони та дослідження пам`яток археології управління культури Полтавської облдержадміністрації, найменування пам`ятки - Курганний могильник, скіфський час - VII- IV ст. до н.е, знаходиться за адресою: Полтавська область, Гадяцький район, Книшівська сільська рада, с.Броварки, праворуч від автодороги м. Гадяч - с.Бакути. Усі пам`ятки археології є державною власністю. Землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв. Заволодіння громадянами та юридичними особами землями, на яких розташовані пам`ятки археології (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. В межах кримінального провадження №42024172050000010 від 20.02.2024, досудове розслідування у якому проводиться Миргородським РВП ГУНП в Полтавській області, проведено огляд курганного могильника, який розташований в західній околиці с. Броварки Миргородського району (колишнього Гадяцького району) Полтавської області, на території Великобудищанської ОТГ, який зафіксований протоколом огляду місця події від 30.05.2024. Під час огляду встановлено, що вищевказані кургани знаходяться на земельних ділянках, які розорані одним масивом та на ріллі виявлено стовбури рослин кукурудзи та сої. Серед інших земельних ділянок на яких знаходяться кургани, встановлено земельні ділянки з кадастровими номерами 5320483000:00:004:0061 площею 2,0339 га та 5320483000:00:004:0060 площею 2 г. Вказані земельні ділянки на праві власності належать ОСОБА_1 , які він успадкував після смерті батьків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і які належали останнім на підставі Державних актів на право приватної власності на землю, виданих відповідно 17.01.2002 та 12.01.2002. В подальшому між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро-Край» (орендар) були укладені договори оренди та додаткові угоди про оренду вказаних земельних ділянок. Відповідно до листа та схеми геодезичних вимірювань земельних ділянок від 03.06.2024 інженера – землевпорядника ОСОБА_4 встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 5320483000:00:004:0061, приватної форми власності, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,0339 га знаходиться два кургани: К11 площею 0,0255 га та К2 площею 0,0443 га.; на земельній ділянці з кадастровим номером 5320483000:00:004:0060 приватної форми власності, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,9963 га, знаходиться два кургани: К12, площею 0,0255 га та КІ3 площею 0,0062 га. Власник земельної ділянки на якій розташовані пам`ятки археології може вимагати усунення порушення його права користування на цю ділянку, зокрема, вимагаючи повернути таку ділянку. Оскільки Полтавська обласна військова адміністрація та Міністерство культури України неналежним чином здійснювали захист інтересів держави щодо захисту пам`ятки археології, тому прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 11.06.2025 відкрито провадження у справі порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.11.2025 року замінено первісного позивача – Міністерство культури та стратегічних комунікацій України на належного позивача у зв`язку зі зміною його назви - Міністерство культури України.

09 липня 2025 року від Міністерства культури України надійшло пояснення в якому вказується, що ним було розглянуто лист Миргородської окружної прокуратури від 03.03.2025 № 54/2-1722ВИХ-25 (вхідний реєстраційний номер МКСК від 03.03.2025 № 1717/05-25) щодо пам`ятки археології національного значення поблизу села Броварки Великобудищанської територіальної громади Миргородського (колишнього Гадяцького) району Полтавської області. За результатами розгляду міністерство листом від 17.03.2025 №06/113/2944-25 звернулось до Полтавської обласної державної адміністрації та виконавчого комітету Великобудищанської селищної ради з проханням в межах компетенції провести перевірку дотримання вимог законодавства про охорону культурної спадщини, вжити, за необхідності та в межах повноважень, заходів реагування та за результатами поінформувати Миргородську окружну прокуратуру та Міністерство культури України. Земельні ділянки з кадастровим номером 5320483000:00:004:0060 та 5320483000:00:004:0061 зареєстровані на праві приватної власності на ОСОБА_1 , проте згідно обмежень встановлених законодавством не можуть перебувати у приватній власності із виникненням титульного власника та титульного володільця, тому права держави щодо зазначених земельних ділянок підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про зобов`язання ОСОБА_1 повернути спірні земельні ділянки Державі (титульному власнику) в особі Полтавської обласної військової адміністрації. Також просили вказану позовну заяву задовольнити.

31 липня 2025 року від Комунального закладу «Центр охорони та досліджень пам`яток археології» Полтавської обласної ради, надійшло пояснення в якому вказується, що оскільки спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 5320483000:00:004:0060 (площа 2,0000 га) та 5320483000:00:004:0061 (площа 2,0339 га), знаходяться в межах пам`ятки археології національного значення «Курганний могильник IX століття до нашої ери - IV століття» та входять до складу «Скіфського некрополя. Броварський курганний могильник скіфського часу с. Броварки, VІІ- ІV ст. до н.е., що розташовані в с. Броварки, Миргородського району (бувший Гадяцький район), охоронний номер 160013-Н, відтак відносяться до земель історико –культурного призначення, а тому не можуть перебувати у приватній власності. Таким чином незаконна передача земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, порушує державні інтереси у сфері захисту об`єктів культурної спадщини, ставить під загрозу стан належного збереження пам`ятки археології та може призвести до її втрати. Враховуючи вищевикладене, просять задовольнити позовні вимоги Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в повному обсязі.

11 серпня 2025 року від представника третьої особи ТОВ « Агро-Край» надійшло пояснення в якому вказується, що згідно з частинами першою-другою, шостою статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам`ятка, крім пам`ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб`єкти права власності на пам`ятку визначаються згідно із законом. Усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю. Такі рухомі предмети підлягають віднесенню до державної частини Музейного фонду України, обліку та збереженню у порядку, визначеному законодавством. Землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв . Таким чином, обраний спосіб захисту позивачем порушує Конституцію України, а саме статтю 41. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. З цих підстав просили відмовити у задоволенні позовних вимог Миргородської окружної прокуратури Полтавської області.

20 серпня 2025 року від Комунального закладу «Центр охорони та досліджень пам`яток археології» Полтавської обласної ради, надійшло пояснення в якому вказується що доказами, долученими до матеріалів позовної заяви, Миргородською окружною прокуратурою Полтавської області доведено факт існування пам`ятки археології національного значення - «Скіфський некрополь. Броварківський курганний могильник скіфського часу с. Броварки, VII- IV ст. до н.е.». Вказані висновки підтверджуються відповідно до паспорта об`єкта культурної спадщини, рішенням Полтавської обласної ради народних депутатів від 23.04.1982 № 247, та іншими доказами, долученими до позовної заяви. Крім того, вважають, що Миргородською окружною прокуратурою Полтавської області доведено факт розташування пам`ятки археології в межах земельної ділянки відповідача, що підтверджується відомостями кримінального провадження №42024172050000010 від 20.02.2024, досудове розслідування у якому проводиться Миргородським РВП ГУНП в Полтавській області, за наслідками проведеного огляду курганного могильника, який розташований в західній околиці с. Броварки Миргородського району (колишнього Гадяцького району) Полтавської області, на території Великобудищанської ОТГ, який зафіксований протоколом огляду місця події від 30.05.2024. Також інформація про спірні земельні ділянки відображена у Технічній документації по складанню Державних актів на право приватної власності на землю власникам земельних часток (паїв) в межах Книшівської сільської ради Гадяцького району Полтаської області та встановлено, що рішенням 14 сесії 23 скликання Книшівської сільської ради від 10.10.2001 «Про передачу у приватну власність громадянам земельних часток (паїв) із земель ТОВ «Калина»; інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та іншими доказами, долученими до матеріалів позовної заяви. З цих підстав просили позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 14.08.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

03.12.2025 року від заступника керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області надійшла заява про зміну предмета позову, в якій вказує, що у зв`язку із зміною законодавства єдиним можливим способом захисту порушених інтересів держави у даній справі є витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) згідно ст. 387 ЦК України, з цих підстав просив суд розглянути позовні вимоги: «Усунути перешкоди власнику - державі в особі Полтавської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні землями історико-культурного призначення, а також, в особі Міністерства культури України, у користуванні та розпорядженні пам`яткою археології національного значення - курганами К11, площею 0,0255 га, та К2, площею 0,0443 га, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 5320483000:00:004:0061, площею 2,0339 га, та курганами К12, площею 0,0255 га, КІЗ, площею 0,0062 га, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 5320483000:00:004:0060, площею 2,0000 га, охоронний номер - 160013- Н, які увійшли до складу «Скіфського некрополя. Броварківський курганний могильник скіфського часу с. Броварки, VII- IV ст. до н.е., шляхом: витребування від ОСОБА_1 у власність держави в особі Полтавської обласної військової адміністрції пам`ятку археології національного значення - курган К11, площею 0,0255 га та курган К2, площею 0,0443 га, які знаходяться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5320483000:00:004:0061, площею 2,0339 га, охоронний номер-160013-Н, які увійшли до складу «Скіфського некрополя. Броварківський курганний могильник скіфського часу с. Броварки, VII- IV ст. до н.е. Витребування від ОСОБА_1 у власність держави в особі Полтавської обласної військової адміністрації пам`ятку археології національного значення - курган К12, площею 0,0255 га курган КІ3, площею 0,0062 га, які знаходяться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5320483000:00:004:0060, площею 2,0000 га, охоронний номер - 160013-Н, які увійшли до складу «Скіфського некрополя. Броварківський курганний могильник скіфського часу с. Броварки, VII- IV ст. до н.е.» Стягнути з відповідача на користь Офісу Генерального прокурора 6056 грн. судового збору, сплаченого за пред`явлення цього позову.

Ухвалою суду від 15.12.2025 заяву заступника керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області про зміну предмету позову ОСОБА_5 за її заявою – залишено без розгляду.

22 жовтня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшло пояснення в якому він вказує, що позовні вимоги Миргородської окружної прокуратури Полтавської області не визнає, оскільки під час набуття й оформлення земель йому не повідомляли, що саме на цих ділянках розташовані спірні кургани, не надавали документів із їхніми точними межами та не повідомляли про відповідні обмеження. Він покладався на офіційні рішення, висновки й реєстраційні документи та не мав підстав сумніватися у правомірності оформлення землі. Він не перешкоджав охороні пам`яток або законним обстеженням. До звернення з позовом ніхто не пропонував йому добровільно визначити спірні частини землі чи обговорити законні способи врегулювання, включно з можливим викупом. Повернення державі частин земель і встановлення обмежень на решті площ може позбавити його орендного доходу та можливості використовувати землю за її призначенням. Вважає, що у цій ситуації належить оцінити дії органів, які раніше погодили передачу земель, здійснили реєстрацію та мали забезпечувати облік і охорону пам`яток. Крім того, прокуратура просить стягнути з нього 6056 грн судового збору. Проте, вважає несправедливим покладати на нього ці витрати без оцінки причин виникнення спору та відсутності з його боку неправомірних дій.

Також, 22 жовтня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сергієнка В.І. надійшло пояснення, в якому вказує, що прокуратура просить повернути земельні ділянки під курганами К11, К2, К12 і К13 загальною площею 0,1015 га, що, за її твердженням, розташовані на двох ділянках площею 4,0339 га. В акті обстеження від 30.05.2024 наведено площі К2 — 0,0415 га та К13 — 0,0060 га, тоді як у позовних вимогах — відповідно 0,0443 га і 0,0062 га. З акта також убачається, що частина насипу К13 виходить за межі ділянки відповідача. Ці розбіжності необхідно пояснити з урахуванням геодезичних матеріалів і меж конкретних ділянок. У поясненнях Міністерства культури від 09.07.2025 зазначено, що за картографічними матеріалами паспорта пам`ятки неможливо встановити локалізацію зазначених кадастрових ділянок; підтримка позову в повному обсязі пов`язана з підтвердженням відповідних обставин експертизами. За повідомленням прокурора в останньому засіданні, призначені у кримінальному провадженні експертизи не завершено і висновки до цивільної справи не подано. Це не знецінює наявні акт обстеження й геодезичні документи, але зобов`язує оцінити їхню достатність щодо кожного конкретного об`єкта. Вказує, що ОСОБА_1 не вчиняв самовільного захоплення спірних земельних ділянок, одержав землю у спадщину на підставі офіційно оформлених прав та не відмовлявся від досудового врегулювання спору. Просить не покладати судовий збір на відповідача, оскільки недоліки дій органів, що не є сторонами, не можуть автоматично вважатися неправильними діями відповідача.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити шляхом повернення спірних земельних ділянок державі.

Представник позивача Міністерства культури України Кострюкова Л.М. в судовому засіданні позов підтримала, суду пояснила, що курганний могильник у с. Броварки є пам`яткою археології, які внесені до переліку, на них є паспорт, а тому підлягають вилученню у відповідача та поверненню державі.

Представник позивача Полтавської обласної військової адміністрації в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 надав суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, відмовити у задоволенні позовних вимог заступника керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області з підстав, викладених у його пояснені та пояснені його представника адвоката Сергієнка В.І.

Представник відповідача адвокат Сергієнко В.І. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, відмовити у задоволенні позовних вимог заступника керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області з підстав, викладених у його пояснені.

Представник третьої особи, Комунального підприємства «Центр охорони та досліджень пам`яток археології» Полтавської обласної ради Сарибекян М.С. направила до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник ТОВ «Агро-Край» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справ був повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення сторін, їх представників, вивчивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст.15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 53, 54 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико- культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.

Згідно з пунктом «г» частини четвертої статті 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 1 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» визначено, що археологічна спадщина України (далі - археологічна спадщина) - сукупність об`єктів археологічної спадщини, що перебувають під охороною держави, та пов`язані з ними території, а також рухомі культурні цінності (археологічні предмети), що походять з об`єктів археологічної спадщини; об`єкт археологічної спадщини (далі - археологічний об`єкт) - місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їх частини, пов`язані з ними території чи водні об`єкти, створені людиною, незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінності з археологічного, антропологічного та етнографічного погляду і повністю або частково зберегли свою автентичність.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-ІІІ (надалі - Закон №1805).

Судом встановлено, що в с. Броварки Книшівського старостату, Великобудищанської територіальної громади, Миргородського району, Полтавської області знаходиться Курганний могильник с. Броварки IX - IV ст. до н. е., який є пам`яткою археології національного значення та взятий на облік рішенням виконавчого комітету Полтавської обласної ради народних депутатів від 23.04.1982 №247 і занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України постановою Кабінету Міністрів України «Про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» від 03.09.2009 №928 (охоронний №160013-Н).

15 листопада 2001 року на пам`ятку археології – курганний могильник скіфського часу VІІ-ІV ст. до н.е. виготовлено паспорт.

Із Технічної документації по складанню Державних актів на право приватної власності на землю власникам земельних часток (паїв) в межах Книшівської сільської ради Гадяцького району Полтаської області встановлено, що рішенням 14 сесії 23 скликання Книшівської сільської ради від 10.10.2001 «Про передачу у приватну власність громадянам земельних часток (паїв) із земель ТОВ «Калина» на території сільської ради», затверджено розміри земельних часток (паїв) у фізичних гектарах з урахуванням якості ґрунтів громадянам, власникам сертифікатів на право на земельні частки (паї). Також, вказаним рішенням вирішено встановити межі земельних ділянок згідно погодженого проекту організації території всіх земельних ділянок та видати державні акти на право приватної власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.а.с15-52).

Згідно висновку Гадяцького районного відділу земельних ресурсів від 23.06.2001 р. №113, технічну документацію зі складання державних актів на право приватної власності на землю власникам сертифікатів на землі частки (паї) в межах Книшівської сільської ради, розроблену ПП «Земельно-кадастровий центр» м. Гадяч, районний відділ земельних ресурсів погодив її і вважав за можливе видати державні акти на право приватної власності на землю власникам сертифікатів на земельні частки (паї) згідно додатку до рішення 14 сесії сільської ради від 10.10.2001 ( т.1 а.с. 29).

Відповідно до висновку Гадяцького районного відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства про наявність обмеження на використання земельних ділянок власникам сертифікатів на земельні частки (паї) в межах Книшівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області від 12.12.2001 року за №288, всі земельні ділянки, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не мають спеціальних обмежень прав власності на землю за винятком тих, які розташовані в санітарно-захисних зонах інженерно-технічних споруд і комунікацій (т.1 а.с. 30).

12 січня 2002 року Книшівською сільською радою було видано державний акт на право приватної власності на землю РЗ №666797 на земельну ділянку площею 2,000 га на ім`я ОСОБА_3 , який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №817.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Книшівка Гадяцького району.

17 січня 2002 року Книшівською сільською радою було видано державний акт на право приватної власності на землю РЗ №666796 на земельну ділянку площею 2,030 га на ім`я ОСОБА_2 , який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №818.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (т.1 а.с. 60).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №411774739 від 06.02.2025 ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим 27.03.2014 приватним нотаріусом Гадяцького районного нотаріального округу Заєць Н.М., реєстровий номер 587, являється власником земельної ділянки площею 2,000 га з кадастровим номером 5320483000:00:004:0060 призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Номер відомостей про речове право 5133321. Вказана земельна ділянка на підставі договору оренди землі від 27.03.2014 та додаткових угод до договору оренди землі від 01.01.2018 та 07.03.2024 передана в оренду ТОВ «Агро-Край» до 31.12.2031 з правом пролонгації, орендодавець ОСОБА_1 (т.1 а.с.74).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №390812828 від 13.08.2024 ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданим 20.05.2015 державним нотаріусом Першої лохвицької державної нотаріальної контори Жук Т.П., являється власником земельної ділянки площею 2,0339 га з кадастровим номером 5320483000:00:004:0061 призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Номер відомостей про речове право 9733241. Вказана земельна ділянка на підставі договору оренди землі від 20.05.2015 та додаткових угод до договору оренди землі від 01.01.2018 та 07.03.2024 передана в оренду ТОВ «Агро-Край» до 31.12.2031 з правом пролонгації, орендодавець ОСОБА_1 (т.1 а.с.75).

Таким чином, ОСОБА_1 отримав у власність спірні земельні ділянки в порядку спадкування після смерті батьків.

ФОП ОСОБА_6 - інженером землевпорядником 19.03.2013 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно замовлення ОСОБА_1 , на земельну ділянку, розташовану на території Книшівської сільської ради Гадяцького району, площею 2,0339 га, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 5320483000:00:004:0061. Дата позначки про визначення кадастрового номеру вказаної земельної ділянки - 04.04.2013.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості) померлої ОСОБА_2 , розроблена ФОП ОСОБА_6 відповідно до вимог Земельного кодексу України, Закону України »Про землеустрій», нормативно - правових документів Держкомзему України, технічного завдання.

В межах кримінального провадження №42024172050000010 від 20.02.2024, досудове розслідування у якому проводиться Миргородським РВП ГУНП в Полтавській області, проведено огляд курганного могильника, який розташований в західній околиці с. Броварки Миргородського району (колишнього Гадяцького району) Полтавської області, на території Великобудищанської ОТГ, який зафіксований протоколом огляду місця події від 30.05.2024. Проведеним оглядом встановлено: об`єкт огляду є курганний могильник скіфського часу, що розташований у західній околиці с. Броварки Миргородського (межі колишнього Гадяцького) району Полтавської області. Група курганів складається з 46 курганів, які на момент проведення огляду розорані і лежать крупним у плані невисоким насипом виразного сегменівського профілю. Дані кургани розташовані в межах географічних точок: крайня західна 50*24'7.807”, крайня східна 50*24'5.436”, крайня північна 50*24'15.205”, крайня південна 50*23'56.629”(вище вказана ширина), крайня західна 34*2'38.936”, крайня східна 34*3'16.874”, крайня північна 34*2'47.492”, крайня південна 34*2 '42.656 ’’(вище вказана довжина). Оглядом встановлено, що вказані вище кургани мають висоту від 0, 10 м до 1,6 м. Найвищим курганом є курган під номером 37, найменшими є кургани під номером 42, 43. За площею найменший курган має розміри діаметром 10 м, найбільший 30 м, відповідно площа найменшого насипу є 80 м2, найбільшого 706 м2.

Кадастрові номери земельних ділянок на яких знаходяться кургани: 5320483000:00:004:0063; 5320483000:00:004:0062; 5320483000:00:004:0061; 5320483000:00:004:0060; 5320483000:00:004:0059; 5320483000:00:004:0058; 5320483000:00:004:0057; 5320483000:00:004:0056; 5320483000:00:004:0055; 5320483000:00:004:0054; 5320483000:00:004:0038; 5320483000:00:004:0039; 5320483000:00:004:0040; 5320483000:00:004:0041; 5320483000:00:004:0042; 5320483000:00:004:0043; 5320483000:00:004:0044; 5320483000:00:004:0045; 5320483000:00:004:0047.

Вище вказані кургани знаходяться на земельних ділянках, які на час огляду розорані одним масивом та на ріллі виявлено стовбури рослин кукурудзи та сої.

Знахідки археологічного характеру на насипах курганів і поблизу них відсутні. (т.1 а.с. 76-82).

Згідно Акту візуального обстеження від 30.05.2024 в с. Броварки Великобудищанської територіальної громади Миргородського району Полтавської області, виконаного завідуючим відділом Комунального закладу «Центр охорони та досліджень пам`яток археології» Полтавської обласної ради Мироненко К.М., завідуючим відділом Комунального закладу «Центр охорони та досліджень пам`яток археології» Полтавської обласної ради Коваленком М. В. із залученням інженера - землевпорядника ОСОБА_4 : «…Польова» частина могильника, яка розташована поза межами населеного пункту с. Броварки використовується на сьогодні, як землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і перебувають у приватній власності в межах 18 земельних ділянок…». Серед яких і земельні ділянки з кадастровими номерами 5320483000:00:004:0060 та 5320483000:00:004:0061 ( т.1 а.с.16 7-174).

Відповідно до листа та схеми геодезичних вимірювань земельних ділянок від 03.06.2024 інженера - землевпорядника ОСОБА_4 (т.1 а.с. 83-85, 175-176), були проведені обстеження та вимірювання земельних ділянок, на яких розташована пам`ятка археології національного значення «Скіфський некрополь. Броварківський курганний могильник скіфського часу с.Броварки».

За результатами обмірів та огляду, обраховано площі земельних ділянок під пам`ятками археології (курганами). Вони розміщені в межах земельних ділянок, а також, частково поза їх межами.

Із листа та схеми геодезичних вимірювань вбачається, що в місці розташування пам`ятки археології національного значення «Скіфський некрополь. Броварківський курганний могильник скіфського часу с.Броварки», на земельній ділянці з кадастровим номером 5320483000:00:004:0061 приватної форми власності, землі сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа 2,0339 га, знаходиться два кургани: К11, площею 0,0255 га та К2, площею 0,0443 га.; на земельній ділянці з кадастровим номером 5320483000:00:004:0060 приватної форми власності, землі сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа 1,9963 га, знаходиться два кургани: К12, площею 0,0255 га та КІЗ, площею 0,0062 га.

Також, з метою підтвердження розташування земельної ділянки з кадастровим номером 5320483000:00:004:0060 та земельної ділянки з кадастровим номером 5320483000:00:004:0061 в межах «Курганний могильник IX століття до нашої ери - IV століття», розташований в с. Броварки Миргородського району (бувший Гадяцький район), охоронний номер 160013-Н, у кримінальному провадженні №42024172050000010 від 20.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, 17.04.2025 за вихідними номерами 54-3224 вих-25 та 54-3223вих-25 процесуальним керівником винесено постанови про призначення судової експертизи з питань землеустрою та земельно - технічної експертизи, до проведення яких залучено експертів Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Заел. проф. М.С. Бокаріуса» (колишній - Харківський НДІСЕ ім. Заел. проф. М.С. Бокаріуса), які на даний час знаходяться на виконанні (т.1 а.с. 95).

Частиною першою статті 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Приписами частини першої статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить, зокрема, здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за охороною пам`яток історії та культури, збереженням житлового фонду.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 21 зазначеного Закону місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Статтею 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні (зі змінами)», в Україні введено воєнний стан.

На виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, Указом Президента України від 24.02.2022 №68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» утворено, зокрема, "Полтавську обласну військову адміністрацію. У зв`язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій і повинні здійснювати на відповідних територіях державний контроль за охороною пам`яток історії та культури, збереженням житлового фонду.

Згідно з частинами першою-другою, шостою статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам`ятка, крім пам`ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб`єкти права власності на пам`ятку визначаються згідно із законом. Усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю. Такі рухомі предмети підлягають віднесенню до державної частини Музейного фонду України, обліку та збереженню у порядку, визначеному законодавством. Землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв.

Тобто, заволодіння громадянами та юридичними особами землями, на яких розташовані пам`ятки археології (перехід до них права володіння цими землями), є неможливим. Розташування таких земель вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця. Відтак зайняття земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. У такому разі позовну вимогу - зобов`язати повернути земельну ділянку -слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України). Залежно від обставин справи вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку суд може кваліфікувати як негаторний позов.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року в справі №813/4701/16 (адміністративне провадження №К/9901/43183/18) вказано, що земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення за фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури. Неприйняття міською радою рішення про зміну цільового призначення цієї земельної ділянки та приведення його у відповідність до дійсного призначення не впливає на правовий режим цієї земельної ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки за законом такий правовий режим пов`язаний з фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури, а не рішенням органу місцевого самоврядування. Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку, що оскільки спірна земельна ділянка знаходиться в межах території, віднесеної до історичного ареалу м. Львова, на ній знаходиться пам`ятка культурної спадщини місцевого значення (готель), то така земельна ділянка в силу закону належить до земель історико-культурного призначення. Невиконання Львівською міською радою передбачених судовим рішенням заходів не може спростовувати належності спірної земельної ділянки до земель історико-культурного призначення в силу статей 1, 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2019 року в справі № 751/1776/17 (провадження № 61-31111св18) зазначено, що звертаючись до суду з позовом прокурор зазначав, що спірна земельна ділянка, розташована на території пам`ятки археології місцевого значення ІІІ-V, ХІ-ХІІІ ст. поселення «Гора», в охоронній археологічній зоні № 2, взята під державну охорону і облік, паспортизована. Вказана територія є об`єктом культурної спадщини в розумінні статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» і належить до земель державної власності в розумінні частини четвертої статті 84 Земельного Кодексу України. Суд першої інстанції, перевіривши належним чином встановлені фактичні обставини справи з урахуванням наданих сторонами доказів у їх сукупності дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог. Судом першої інстанції було обґрунтовано враховано доведеність знаходження спірної земельної ділянки у межах пам`ятки археології значення ІІІ-V, XI-XIII ст. поселення «Гора» (охоронний номер № 1848 ), та яка може перебувати виключно у державній власності. Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1805-ІІІ надання земельних ділянок здійснюється за погодженням відповідних органів культурної спадщини. Проте, як убачається з матеріалів справи, документація із землеустрою з органом охорони культурної спадщини не погоджувалась, відповідний висновок ОСОБА_1 не видавався. Державна землевпорядна експертиза щодо відведення земельної ділянки усупереч вимог статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» у редакції, чинній на час прийняття радою оскаржуваного рішення, не проводилась, на спростування цих обставин відповідачами не надано жодних належних і допустимих доказів».

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.2 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» за типами об`єкти культурної спадщини поділяються, зокрема, на визначні місця - зони або ландшафти, природно-антропогенні витвори, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.

За видами об`єкти культурної спадщини поділяються, зокрема, на археологічні - рештки життєдіяльності людини (нерухомі об`єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов`язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації.

Згідно ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини», землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проєктів землеустрою, іншої проєктно-планувальної та містобудівної документації.

Встановлення зон охорони пам`яток та затвердження меж історичних ареалів населених місць не може бути підставою для примусового вилучення з володіння (користування) земельних ділянок у юридичних та фізичних осіб за умов дотримання землевласниками та землекористувачами правил використання земель історико-культурного призначення.

Зміна цільового призначення земельної ділянки, зміна функціонального призначення території, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, не є підставою для припинення обмежень у використанні земель, встановлених у зв`язку з наявністю таких об`єктів.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16 зазначено, що не проведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до дійсного призначення не впливає на правовий режим цієї ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки за законом такий правовий режим пов`язаний з фактом знаходження на ній пам`ятки, а не рішення органу місцевого самоврядування чи державної влади про надання їй державного статусу.

Отже, заволодіння громадянами та юридичними особами землями, на яких розташовані пам`ятки - археології (перехід до них права володіння цими землями), є неможливим. Розташування таких земель вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця. Відтак зайняття земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави.

Твердження відповідача та його представника про відсутність судової експертизи з визначення меж локалізації спірних земельних ділянок, суд вважає безпідставним, оскільки пам`ятка археології національного значення - курган К11 площею 0,0255 га та курган К2 площею 0,0443 га, які знаходяться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5320483000:00:004:0061, охоронний номер - 160013-Н та пам`ятка археології національного значення - курган К12, площею 0,0255 га та курган К 13 площею 0,0062 га, які знаходяться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5320483000:00:004:0060, охоронний номер - 160013-Н, увійшли до складу «Скіфського некрополя. Броварківський курганний могильник скіфського часу с. Броварки, VII- IV ст., що підтверджується схемою геодезичних вимірювань земельних ділянок, відтак відносяться до земель історико - культурного призначення, а тому не можуть перебувати у приватній власності.

Суд встановив, що спірні земельні ділянки розташовані в межах пам`ятки археології національного значення та не можуть перебувати в приватній власності громадян, тому суд вважає, що позовні вимоги Миргородської окружної прокуратури Полтавської області про повернення спірної земельної ділянки в державну власність підлягають задоволенню.

При цьому повернення у володіння держави земельної ділянки, незаконно переданої у власність фізичній особі органом виконавчої влади, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом земельної ділянки - належністю її до земель історико-культурного призначення.

Враховуючи зазначене вище та те, що спірні земельні ділянки розташовані в межах пам`ятки археології національного значення та не можуть перебувати в приватній власності, суд вважає, що Книшівська сільська рада Миргородського (колишнього Гадяцького) району була позбавлена права розпоряджатись земельними ділянками з кадастровими номерами 5320483000:00:004:0060 та 5320483000:00:004:0061, оскільки останні розташовані в межах пам`ятки археології національного значення Курганного могильника с. Броварки IX - IV ст. до н. е, тому рішення Книшівської сільської ради від 10.10.2001 про передачу у приватну власність зазначених земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які в подальшому успадкував їх син ОСОБА_1 , є незаконним.

Враховуючи, що Книшівською сільською радою передано спірні земельні ділянки у приватну власність без належної правової підстави, то її подальші дії щодо передачі їх у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які в подальшому успадкував їх син ОСОБА_1 , були незаконними і не породжували як для них так і для ОСОБА_1 юридичних наслідків у вигляді права укладення договорів оренди земельних ділянок.

З огляду на наведене договори оренди, укладені особою, яка не мала необхідного обсягу прав на його вчинення, суперечить загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України.

Таким чином, недійсність даних правочинів встановлена законом, тобто вони є нікчемними, відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦПК України, що не вимагає визнання вказаних правочинів недійсними та їх припинення у судовому порядку.

Близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90 цс 19, пункт 72), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18, пункти 69, 70).

Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1, 2 статті 89 ЦПК України).

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд вважає, що позивачем доведено факт незаконного вибуття земельних ділянок історико – культурного призначення з земель державної власності у приватну власність на підставі нікчемних правочинів, тому суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту прав держави шляхом звернення до суду з негаторним позовом відповідає нормам чинного законодавства і є належним способом захисту.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги Миргородської окружної прокуратури Полтавської області до ОСОБА_2 про зобов`язання повернути на користь держави в особі Полтавської обласної військової адміністрації: пам`ятку археології національного значення - курган К11 площею 0,0255 га та курган К2 площею 0,0443 га, які знаходяться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5320483000:00:004:0061 площею 2,0339 га, охоронний номер - 160013-Н, які увійшли до складу «Скіфського некрополя. Броварківський курганний могильник скіфського часу с. Броварки, VII- IV ст. до н.е.; пам`ятку археології національного значення - курган К12, площею 0,0255 га та курган КІ3 площею 0,0062 га, які знаходяться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5320483000:00:004:0060, площею 2,0000 га, охоронний номер - 160013-Н, які увійшли до складу «Скіфського некрополя. Броварківський курганний могильник скіфського часу с. Броварки, VII- IV ст. до н.е. підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки позовні вимоги позивача задоволені, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді судового збору в сумі 6056 грн.

Керуючись ст.12, 77-81, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позовні вимоги заступника керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області Шикунова Сергія Петровича в інтересах держави в особі Міністерства культури України, Полтавської обласної військової адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство «Центр охорони та досліджень пам`яток археології» Полтавської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою та пам`яткою археології, зобов`язання повернути земельну ділянку - задовольнити.

Усунути перешкоду власнику - державі в особі Полтавської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні землями історико-культурного призначення, а також, в особі Міністерства культури України у користуванні та розпорядженні пам`яткою археології національного значення - курганами К11 площею 0,0255 га та К2 площею 0,0443 га, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 5320483000:00:004:0061, площею 2,0339 га, та курганами К12 площею 0,0255 га, К 13 площею 0,0062 га, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 5320483000:00:004:0060 площею 2,0000 га, охоронний номер - 160013-Н, які увійшли до складу «Скіфського некрополя. Броварківський курганний могильник скіфського часу с. Броварки, VII- IV ст. до н.е.»

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути на користь держави в особі Полтавської обласної військової адміністрації пам`ятку археології національного значення - курган К11 площею 0,0255 га та курган К2 площею 0,0443 га, які знаходяться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5320483000:00:004:0061 площею 2,0339 га, охоронний номер - 160013-Н, які увійшли до складу «Скіфського некрополя. Броварківський курганний могильник скіфського часу с. Броварки, VII- IV ст. до н.е.»

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути на користь держави в особі Полтавської обласної військової адміністрації пам`ятку археології національного значення - курган К12, площею 0,0255 га та курган К13 площею 0,0062 га, які знаходяться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5320483000:00:004:0060, площею 2,0000 га, охоронний номер - 160013-Н, які увійшли до складу «Скіфського некрополя. Броварківський курганний могильник скіфського часу с. Броварки, VII- IV ст. до н.е.»

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, р/р №ГГА05820172034319000100000016», банк ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 00034051, код класифікації видатків бюджету - 2800) судові витрати по справі у вигляді сплаченого судового збору в сумі 6056 грн.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Миргородська окружна прокуратура Полтавської області, адреса: 37601, м. Миргород, вул. Усика Якова,9 Полтавської області, код ЄДРПОУ 02910060, яка діє в інтересах:

- Міністерство культури України, адреса: 01601, м. Київ, вул. Івана Франка, код ЄДРПОУ 43220275;

- Полтавська обласна військова адміністрація, адреса: 36014, вул. Соборності,45, м. Полтава, код ЄДРПОУ 00022591.

Відповідач – ОСОБА_1 , адреса: с. Броварки, Миргородського району, Полтавської області, РНОКПП НОМЕР_1 .

Третя особа - Комунальний заклад «Центр охорони та досліджень пам`яток археології» Полтавської обласної ради, адреса: 36011, вул. Стрітенська, 37, м. Полтава, код ЄДРПОУ 21043367.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Край», адреса: 37300, вул. Лохвицька,29, м. Гадяч, код ЄДРПОУ 41103827.

Головуюча: Л. В. Максименко