Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №524/10431/26
Суддя: Нестеренко С. Г.
Справа № 524/10431/26
Провадження №2/524/7874/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.11.2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини, -
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2026 року до суду звернулася ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини.
В обґрунтування позову вказувала, що вона ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьками: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Судовим наказом Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.09.2023 року у справі № 533/740/23 2-н/524/1257/23 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 кошти (аліменти) на утримання дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, як мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 31 липня 2023 року до досягнення дітьми повноліття.
Зазначала, що в Автозаводському ВДВС у м. Кременчуці СМРУ Мін`юсту перебуває на примусовому виконанні виконавче провадження щодо примусового стягнення аліментів на підставі судового наказу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.09.2023 року у справі №533/740/23, виконавче провадження № 76441418.
01.11.2024 року Автозаводським ВДВС в м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрите виконавче провадження ВП № 76441418.
31.01.2025 року державним виконавцем Автозаводського ВДВС у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_2 .
Згідно пунктів 1, 2 мотивувальної частини постанови: звернене стягнення на доходи боржника ОСОБА_3 шляхом здійснення відрахувань із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування: 1) у розмірі 50%, з них 33,3% - в рахунок оплати поточних аліментів та 16,6% - в рахунок погашення заборгованості у сумі 86 266,32 грн. (UAH), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; 2) після погашення заборгованості у сумі 86 266,32 грн., проводити утримання в розмірі 33,3% - в рахунок сплати поточних аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 повноліття. Таким чином, на кожну дитину з заробітку (доходів) ОСОБА_2 стягувалися аліменти в розмірі по 1/6 частки (16,6%). Старша дитина ОСОБА_7 досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв`язку з чим стягнення 1/6 частки аліментів на її утримання за виконавчим провадженням завершено. Стягнення аліментів в розмірі іншої 1/6 частки на утримання молодшої дитини ОСОБА_4 продовжується до досягнення нею повноліття.
Просила збільшити розмір аліментів, який стягується з відповідача на утримання молодшої доньки ОСОБА_4 до 1/4 частки з всіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді від 07 вересня 2026 року відкрито спрощене провадження у справі, залучено сторін, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 10 листопада 2026 року поставновлено провести заочний розгляд справи.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_8 у судове засідання не прибули, просили розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримали, проти заочного розгляду справи не заперечували, про що надали письмову заяву.
Відповідач ОСОБА_2 повторно не прибув в судове засідання, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, засобами рекомендованого поштового зв`язку, та шляхом опублікування оголошення про виклик, про причини неявки суд не повідомив та не подавав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник третьої особи - в/ч НОМЕР_3 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Представник третьої особи Автозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бажан М.О. у судове засідання не прибула, просила розглянути справу за відсутності представника третьої особи, про що надала заяву до суду.
Суд дійшов висновку, що згідно ст. 280 ЦПК України необхідно та можливо здійснити заочний розгляд справи.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні докази, з`ясувавши обставини справи, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьками: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Судовим наказом Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.09.2023 року у справі № 533/740/23 2-н/524/1257/23 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 кошти (аліменти) на утримання дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, як мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 31 липня 2023 року до досягнення дітьми повноліття.
В Автозаводському ВДВС у м. Кременчуці СМРУ Мін`юсту перебуває на примусовому виконанні виконавче провадження щодо примусового стягнення аліментів на підставі судового наказу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.09.2023 року у справі №533/740/23, виконавче провадження № 76441418.
01.11.2024 року Автозаводським ВДВС в м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрите виконавче провадження ВП № 76441418.
31.01.2025 року державним виконавцем Автозаводського ВДВС у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_2 .
Згідно пунктів 1, 2 мотивувальної частини постанови: звернене стягнення на доходи боржника ОСОБА_3 шляхом здійснення відрахувань із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування: 1) у розмірі 50%, з них 33,3% - в рахунок оплати поточних аліментів та 16,6% - в рахунок погашення заборгованості у сумі 86 266,32 грн. (UAH), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; 2) після погашення заборгованості у сумі 86 266,32 грн., проводити утримання в розмірі 33,3% - в рахунок сплати поточних аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 повноліття. Таким чином, на кожну дитину з заробітку (доходів) ОСОБА_2 стягувалися аліменти в розмірі по 1/6 частки (16,6%).
ІНФОРМАЦІЯ_5 старша дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 досягла повноліття, у зв`язку з чим стягнення 1/6 частки аліментів на її утримання за виконавчим провадженням завершено. Стягнення аліментів в розмірі іншої 1/6 частки на утримання молодшої дитини ОСОБА_4 продовжується до досягнення нею повноліття.
Тому позивач з посиланням на поліпшення майнового (фінансового) стану відповідача просила збільшити розмір аліментів, який стягується з відповідача на утримання молодшої доньки ОСОБА_4 до 1/4 частки з всіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Надаючи правову оцінку зазначеному, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з частинами восьмою, дев`ятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року за № 789-ХІІ та набула чинності для України 27.09.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Частинами першою та другою статті 27 Конвенції передбачено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини, дитині мають належати права: на здорове зростання і розвиток, на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Аналогічні положення закріплені частиною першою ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний, моральний розвиток.
Статтею 8 вказаного Закону передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7 та ч. 8 ст. 7 СК України, при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду в частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 року у справі № 6-143цс13.
У постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року по справі № 715/2073/20 звернуто увагу на пункт 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
З аналізу правових норм вбачається, що при вирішенні питання про збільшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у збільшеному розмірі.
Також суд звертає увагу, що під час розгляду позову про збільшення розміру аліментів суд не переглядає рішення, яким стягнуто аліменти, а лише з`ясовує наявність обставин, які дають підстави для збільшення розміру аліментів.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено з 01.01.2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: для дітей віком від 6 до 18 років у розмірі 3209,00 грн.
Враховуючи, що станом на день розгляду справи старша дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 досягла повноліття, суд вважає за можливе те необхідне збільшити розмір аліментів на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до 1/4 частки з всіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
При цьому суд звертає увагу на те, що відповідач не подав суду належні і допустимі докази на підтвердження фактів наявності у нього тяжкого матеріального становища, наявності інших утриманців.
За змістом ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За правилами ст. 191 СК України збільшення розміру аліментів відбувається з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. п. 3 та 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у мінімальному розмірі у 1331,20 грн. в дохід держави.
Сторони не заявляли про понесення ними будь-яких інших судових витрат.
Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог та наданих учасниками справи доказів.
Керуючись ст. 180-185, 192 Сімейного Кодексу України, ст. 3, 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 137, 141, 247, 258, 264, 265, 273, 280 - 282, 352, 354 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Змінити розмір аліментів, які стягуються на підставі судового наказу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12 вересня 2023 року по цивільній справі № 533/740/23 2-н/524/1257/23 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти (аліменти) на утримання дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом збільшення їх розміру до 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Треті особи:
- Автозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Ігоря Сердюка, буд. 43.
- Військова частина НОМЕР_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса місця знаходження: Житомирська область, с. Іванівка.
Повний текст заочного рішення суду виготовлено 10 листопада 2026 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його нескасування. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua