Рішення від 09 листопада 2026 р. у справі №377/1203/26 — Славутицький міський суд Київської області

Суд: Славутицький міський суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №377/1203/26

Суддя: Теремецька Н. Ф.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/1203/26

Провадження №2-а/377/13/26

10 листопада 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання Єршової Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник – адвокат Буряк Олексій Іванович, до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, інспектор Ніжинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області старший лейтенант поліції Іваницька Тетяна Володимирівна, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

У С Т А Н О В И В:

30 вересня 2026 року до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла позовна заява, у якій позивач, від імені якого діє представник – адвокат Буряк Олексій Іванович, посилаючись на статті 287-289, 293 КУпАП, статті 5, 9, 20, 160-161, 286 КАС України, просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №7930451 від 23 вересня 2026 року про накладення адміністративного стягнення, справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Позовна заява обґрунтовується тим, що 23 вересня 2026 року відносно позивача було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7930451, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень. Згідно даної постанови, він, 23 вересня 2026 року о 10:01:12, керуючи транспортним засобом RENAULT PREMIUM, державний номерний знак НОМЕР_1 , в місті Ніжин, вулиця Носівський шлях, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив пункт 9.2.б Правил дорожнього руху– «Порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом». З винесеною постановою позивач не погоджується, оскільки дорожній знак, вимоги якого йому інкримінуються як порушені, на вказаній ділянці дороги був встановлений із порушенням вимог пункту 8.2-1 ПДР та ДСТУ. Згідно зазначених норм дорожні знаки повинні застосовуватися відповідно до Правил дорожнього руху та відповідати вимогам національного стандарту — ДСТУ 4100, зокрема чинному ДСТУ 4100:2021. Основні вимоги ПДР та ДСТУ щодо дорожніх знаків: відповідність стандартам - знаки повинні мати встановлену форму, колір та розмір згідно з ДСТУ 4100; видимість -дорожні знаки повинні бути помітними для учасників дорожнього руху на відстані не менш як 100 метрів за напрямком руху; висота розміщення - знаки розміщуються на висоті не вище 6 метрів над рівнем проїзної частини. Вказаний дорожній знак був повністю обмежений для видимості: закритий гілками дерев, через що візуально не проглядався з робочого місця водія під час руху, в зв`язку з чим постанова серії ЕНА №7930451 від 23 вересня 2026 року про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою судді від 05 жовтня 2026 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам статті 161 КАС України, а позивачу було надано час для усунення зазначених недоліків, які ним усунені у встановлений в ухвалі строк.

Ухвалою судді від 12 жовтня 2026 року, після усунення недоліків, було відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, інспектора Ніжинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції Іваницьку Тетяну Володимирівну, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Вказаною ухвалою судді витребувано із Ніжинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області для огляду в судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП, відносно ОСОБА_1 разом із відеозаписом з нагрудної боді-камери поліцейського.

26 жовтня 2026 року від Ніжинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на виконання ухвали судді від 12 жовтня 2026 року засобами поштового зв`язку надійшла для огляду в судовому засіданні копія постанови про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП, відносно ОСОБА_1 (серії ЕНА № 7930451 від 23.09.2026), та копія відеозапису із нагрудного відеореєстратора інспектора ВРПП Ніжнинського РУП ГУ НП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції Іваницької Тетяни Володимирівни і копія відеозапису із службового автомобільного відеореєстратора.

28 жовтня 2026 року в підсистемі «Електронний суд» від відповідача Головного управління Національної поліції в Чернігівській області надійшов відзив на позовну заяву.

29 жовтня 2026 року до суду в підсистемі «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів - відеозапису візуального огляду ділянки дороги та копії рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 15.10.2026 у справі № 760/14986/26 з фотознімком дислокації знаків із технічним виділенням траєкторії руху.

06 листопада 2026 року до суду в підсистемі «Електронний суд» від представника позивача – адвоката Буряка О.І. надійшли додаткові письмові пояснення, в яких він зазначив, що висновки відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, не відповідають фактичним обставинам справи. Згідно з пунктом 1.10 Правил дорожнього руху головна дорога - дорога з покриттям відносно ґрунтової або та, що позначається знаками 1.22, 1.23.1-1.23.4 і 2.3. Оскільки дорожній знак 2.3 «Головна дорога» та табличка 7.8 «Напрямок головної дороги» візуально не проглядувались з робочого місця водія, твердження позивача, яке зафіксоване на боді камеру поліцейської: «Я рухався по головній дорозі…» базувалося лише на тому, що дорога мала асфальтове покриття. Як вбачається з нагрудного реєстратора поліцейського, після зупинки транспортного засобу позивача інспектор показала на знак, який розташований у протилежному напрямку його руху, і який позивач не міг бачити фізично з кабіни свого автомобіля, а висловлювання позивача після цього - «знак то є», стосувалось саме цього знаку, розташованого на іншому боці дороги. У своєму відзиві відповідач трактує вислови позивача на свій розсуд та спотворює факти, з метою введення суду в оману. Також у відзиві відповідач ставить під сумнів дійсність відео, яке було надано до суду, як доказ невідповідності встановленню дорожнього знаку 2.3 «Головна дорога» та таблички 7.8 «Напрямок головної дороги» Правилам дорожнього руху та ДСТУ. Дане відео було знято позивачем 23 вересня 2026 року, через декілька годин після винесення спірної постанови на власний мобільний телефон. Дорожній знак 2.3 «Головна дорога» та табличка 7.8 «Напрямок головної дороги» візуально не спостерігались при русі автомобільного транспорту з його кабіни.

Ухвалою суду від 10 листопада 2026 року продовжено Головному управлінню Національної поліції в Чернігівській області строк для подання до суду відзиву на позовну заяву та доказів і приєднано до матеріалів справи відзив на позовну заяву, копію постанови про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП, відносно ОСОБА_1 (серії ЕНА № 7930451 від 23.09.2026) та копію відеозапису із нагрудного відеореєстратора інспектора ВРПП Ніжнинського РУП ГУ НП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції Іваницької Тетяни Володимирівни і копію відеозапису із службового автомобільного відеореєстратора, відеозапис візуального огляду ділянки дороги, додаткові письмові пояснення, які надійшли до суду в підсистемі «Електронний суд» 06 листопада 2026 року від представника позивача – адвоката Буряка О.І.. Відмовлено у приєднанні до матеріалів справи копії рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 15.10.2026 у справі № 760/14986/26 з фотознімком дислокації знаків із технічним виділенням траєкторії руху.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що 23 вересня 2026 року о 10:01:12 в місті Ніжин, по вулиці Носівський шлях, інспектором Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області старшим лейтенантом поліції Іваницькою Тетяною Володимирівною під час візуального спостереження та патрулювання було виявлено факт грубого порушення Правил дорожнього руху. Водій ОСОБА_1 , керуючи великоваговим вантажним транспортним засобом RENAULT PREMIUM, державний номерний знак НОМЕР_1 , перед здійсненням фізичного маневру повороту праворуч (за траєкторією геометричної зміни напрямку головної дороги), не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку. На місці вчинення правопорушення, за адресою: місто Ніжин, вулиця Носівський шлях, 53, інспектор поліції на підставі статтей 258, 283 КУпАП розглянула справу про адміністративне правопорушення. З дотриманням усіх процесуальних норм та строків було винесено постанову серії ЕНА № 7930451, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП. Пункт 1.10 ПДР містить визначення понять: головна дорога — дорога з покриттям відносно ґрунтової або та, що позначається знаками 1.22, 1.23.1-1.23.4 і 2.3; маневрування (маневр) — початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з`їзд з проїзної частини, рух заднім ходом; перехрестя — місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Пункт 9.1 ПДР встановлює, що попереджувальними сигналами є сигнали, які подаються світловими покажчиками повороту або рукою. Пункт 9.2 «б» ПДР імперативно зобов`язує водія подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед поворотом. Пункт 9.4 ПДР визначає, що подавати сигнал покажчиками повороту належить завчасно до початку маневру (не менш як за 50-100 м у населених пунктах), і припиняти негайно після його закінчення. Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху. Зі змісту пункту 10.4 ПДР логічно слідує, що маневр повороту праворуч та ліворуч може бути виконаний, зокрема, і в напрямку головної дороги, причому як у ситуації, коли рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою, так і в ситуації, коли рух передбачений в різних напрямках. Системний аналіз положень ПДР дає підстави для висновку, що зміна напрямку руху в контексті ПДР — це будь-який маневр, при якому транспортний засіб відхиляється від прямолінійного руху, включаючи рух по головній дорозі, якщо її напрямок змінюється на перехресті з приляганням другорядних доріг. Рух водія по головній дорозі, яка змінює свій напрямок на перехресті, не звільняє його від обов`язку увімкнення покажчика повороту. Водій зобов`язаний інформувати інших учасників руху про зміну курсу, незалежно від пріоритету дороги. Вказана позиція повністю узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема у постанові від 14.02.2018 у справі № 484/1043/16-а та у постанові від 23.01.2019 у справі № 751/1238/17. Позивач у позовній заяві заперечує склад правопорушення, оскільки не бачив знаку і не знав конфігурації перехрестя через його дефекти, проте, як вбачається із відеозапису, безпосередньо на місці вчинення правопорушення позивач поводився кардинально інакше та володів повною інформацією про головну дорогу. Так, водій ОСОБА_1 під час діалогу з інспектором 2 рази поспіль прямо стверджував, що рухався по головній дорозі і не змінював напрямок руху, тому що рухався головною дорогою. Конфігурація перехрестя по вулиці Носівський шлях відповідно до таблички 7.8 вказує на те, що головна дорога фізично повертає праворуч. Рух за напрямком головної дороги, яка змінює напрямок на перехресті, є фізичним маневром повороту (зміною траєкторії руху автомобіля). Позивач керував масивним вантажним автопоїздом RENAULT PREMIUM, і його бездіяльність створювала загрозу безпеці. З урахуванням наведеного, позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими, штучно сфабрикованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями частини п`ятої статті 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), тому відповідно до положень частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина п`ята статті 250 КАС України).

Перевіривши матеріали справи та надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно постанови серії ЕНА № 7930451 від 23.09.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеної інспектором Ніжинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, старшим лейтенантом поліції Іваницькою Тетяною Володимирівною, копія якої долучена до матеріалів справи, ОСОБА_1 , позивача у справі, притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень.

Як вбачається із зазначеної постанови, 23 вересня 2026 року о 10:01:12, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом RENAULT PREMIUM, державний номерний знак НОМЕР_1 , в місті Ніжин по вулиці Носівський шлях, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив пункт 9.2.б Правил дорожнього руху – «Порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом».

Не погодившись з постановою від 23.09.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеної інспектором Ніжинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області старшим лейтенантом поліції Іваницькою Тетяною Володимирівною, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір відповідно до встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками і за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положеннями пункту 8 частини першої статті 23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно із статтею 2 Закону України «Про дорожній рух» законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

Частиною п`ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно із положеннями частин першої, другої статті 27 Закону України «Про дорожній рух» організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах здійснюється із застосуванням технічних засобів інформаційно-комунікаційних та автоматизованих систем керування та нагляду за дорожнім рухом відповідно до правил і нормативів, а також на основі проектів і схем організації дорожнього руху, погоджених із відповідними підрозділами Національної поліції. До вказаних проектів і схем за приписами відповідних підрозділів Національної поліції можуть бути внесені зміни та доповнення. Організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, - органами місцевого самоврядування; на інших автомобільних дорогах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами; на залізничних переїздах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки на залізничному транспорті.

Порядок дорожнього руху на території України визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху повинні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 8.1 Правил дорожнього руху регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Наказові знаки показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників руху по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження (пункт 8.4. г Правил дорожнього руху).

Відповідно до пункту 8.12 Правил дорожнього руху забороняється самовільно встановлювати, знімати, пошкоджувати чи закривати дорожні знаки, технічні засоби організації дорожнього руху (втручатись у їх роботу), розташовувати плакати, афіші, рекламні носії та встановлювати пристрої, які можуть бути прийняті за знаки та інші пристрої регулювання дорожнього руху або можуть погіршити їх видимість чи ефективність, осліпити учасників дорожнього руху, відволікти їхню увагу і поставити під загрозу безпеку дорожнього руху.

Згідно з підпунктом б) пункту 9.2 Правил дорожнього руху водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Пунктом 9.4 Правил дорожнього руху встановлено, що подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.

Згідно з частиною 2 статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, 23 вересня 2026 року о 10:01:12, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом RENAULT PREMIUM, державний номерний знак НОМЕР_1 , в місті Ніжин по вулиці Носівський шлях, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив пункт 9.2.б Правил дорожнього руху– «Порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом».

Судом оглянуто відеозаписи із нагрудного відеореєстратора інспектора ВРПП Ніжнинського РУП ГУ НП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції Іваницької Тетяни Володимирівни та із службового автомобільного відеореєстратора, на яких зафіксовано, як 23 вересня 2026 року о 10:01:12, транспортний засіб RENAULT PREMIUM, державний номерний знак НОМЕР_1 , продовжив рух через перехрестя головної дороги, яка повертала праворуч, без зміни проїзної частини, не включивши покажчик повороту. Як вбачається з відеозапису із нагрудного відеореєстратора інспектора ВРПП Ніжнинського РУП ГУ НП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції Іваницької Тетяни Володимирівни, позивач ОСОБА_1 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення пояснював, що він їхав по головній дорозі і не змінював напрямок руху, тому не зобов`язаний був включати покажчик повороту. Із переглянутого відеозапису, долученого позивачем до позовної заяви, та відеозапису, який надійшов до суду від відповідача в підсистемі «Електронний суд» 29.10.2026, встановлено, що перед перехрестям наявний знак пріоритету 2.3 «Головна дорога» та табличка до дорожнього знаку 7.8 «Напрямок головної дороги».

Так, табличка 7.8 «Напрямок головної дороги» застосовується разом зі знаком 2.1 «Поступитися дорогою», 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» та 2.3 «Головна дорога». Вона інформує водія про те, що головна дорога на перехресті змінює напрямок, а отже, і водій має враховувати цей напрямок при проїзді.

Пункт 10.5 Правил дорожнього руху визначає, що поворот необхідно виконувати так, щоб під час виїзду з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини. Виїзд з перехрестя, де організовано круговий рух, може здійснюватися з будь-якої смуги, якщо напрямок руху не визначено дорожніми знаками чи розміткою і це не створить перешкод транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку праворуч.

Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху проїзна частина - елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги; перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач рухався головною дорогою, на цій ділянці дороги розміщена табличка до дорожнього знаку 7.8 «Напрямок головної дороги», що уточнює напрямок головної дороги на перехресті, який застосовується разом зі знаком 2.3 «Головна дорога», і надає водієві право першочергового проїзду. Знак 7.8 чітко показує, куди повертає головна дорога, а знак 2.3 підтверджує, що водій на головній дорозі має пріоритет.

З врахуванням наведених вище положень Правил дорожнього руху можна дійти висновків про те, що поворот у Правилах дорожнього руху вживається у двох значеннях: поворот, як зміна напрямку дороги, та поворот, як маневр який здійснюється на перехрещенні проїзних частин та супроводжується зміною проїзної частини. При цьому, чіткої вказівки на те, що водій, який рухається проїзною частиною, яка змінює свій напрямок на перехресті, повинен вмикати світловий покажчик повороту, навіть якщо він не змінює проїзну частину, Правила дорожнього руху не містять, а тому притягнення позивача до адміністративної відповідальності за не увімкнення світлового покажчика повороту у цій справі не відповідатиме принципу правової визначеності.

Матеріалами справи стверджується, що позивач рухався головною дорогою, яка змінювала свій напрямок, зміни смуги руху чи проїзної частини, іншого маневру він не здійснював.

Слід зазначити, що позивач мав би подавати сигнал покажчика повороту лише у випадку, якби його рух під час проїзду цього перехрестя супроводжувався би зміною проїзної частини (тобто він здійснив поворот), або він рухався проїзною частиною, на яку б поширювалися дорожні знаки 4.2-4.6 Правил дорожнього руху. При цьому, Правила дорожнього руху не містять чіткої вказівки на обов`язок подавати сигнал повороту у разі продовження руху через перехрестя головною дорогою без зміни проїзної частини, навіть якщо вона повертає праворуч.

Таким чином, доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, про те, що рух водія по головній дорозі, яка змінює свій напрямок на перехресті, не звільняє його від обов`язку увімкнення покажчика повороту, не ґрунтуються на Правилах дорожнього руху, тому до уваги судом не приймаються.

Не приймаються до уваги суду і посилання відповідача у відзиві на постанову Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 751/1238/17, оскільки обставини, встановлені у вказаній справі, не релевантні до обставин, встановлених у цій справі. Так, у справі № 751/1238/17 було встановлено, що позивач не рухався по головній дорозі, а тому мав включити світловий покажчик повороту. Проїзд здійснювався не по прямій лінії, а передбачав здійснення певних маневрів із зміною напрямку руху, які згідно Правил дорожнього руху необхідно показувати світловими покажчиками відповідного напрямку. У даній справі встановлено, що позивач рухався головною дорогою, яка змінювала свій напрямок, проте зміни смуги руху чи проїзної частини, іншого маневру він не здійснював.

У відзиві на позовну заяву відповідач обґрунтовує свою позицію також посиланням на постанову Верховного Суду у справі № 484/1043/16-а. Проте, за результатами перевірки відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень (reyestr.court.gov.ua) з`ясовано, що постанови Верховного Суду у справі № 484/1043/16-а взагалі не існує. Відтак, відповідач посилається на неіснуюче судове рішення, яке не може бути враховане судом при вирішенні цього спору.

Інші доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, та доводи позивача і його представника – адвоката Буряка О.І., наведені у позовній заяві і додаткових письмових поясненнях, не впливають на висновки суду.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з положеннями статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, враховуючи, що в діях позивача ОСОБА_1 не встановлено та матеріалами справи не доведено складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, то необхідно скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7930451 від 23 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУПАП та накладенням штрафу в сумі 510 гривень, як неправомірну, і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись статтями 243-246, 286 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , від імені якого діє представник – адвокат Буряк Олексій Іванович, до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, інспектор Ніжинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, старший лейтенант поліції Іваницька Тетяна Володимирівна, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити .

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7930451 від 23 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУПАП та накладенням штрафу в сумі 510 гривень, і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Славутицький міський суд. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, код ЄДРПОУ: 40108651, місцезнаходження: місто Чернігів, проспект Перемоги, будинок № 74.

Третя особа – інспектор Ніжинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області старший лейтенант поліції Іваницька Тетяна Володимирівна, місцезнаходження: місто Ніжин, вулиця Станіслава Прощенка, 22.

Рішення складено 10 листопада 2026 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua