Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №371/1165/26 — Миронівський районний суд Київської області

Суд: Миронівський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №371/1165/26

Суддя: Кириленко М. О.

Єдиний унікальний № 371/1165/26

Номер провадження № 2/371/1496/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кириленко М.О.

за участю секретаря судового засідання Овчаренко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У червні 2026 року до Миронівського районного суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним: 30.03.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії №350648675 на суму 600, 00 грн. Проте в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 6 150, 00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов кредитного договору, кредитор перерахував відповідачу грошові кошти на банківську картку, яку відповідач вказав у заявці при укладенні кредитного договору.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01.

28.05.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №28/0525-01.

У подальшому, в зв`язку з укладенням 16.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» договору факторингу №16/07//25-Е, право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договір кредитної лінії №350648675 від 30.03.2023, перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс».

Відповідно до Реєстру боржників №2 від 16.07.2025 за Договором факторингу №16/07/25-Е ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 30 066, 97 грн, з яких: 6 149, 11 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 23 917, 86 грн - сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Однак, відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання по погашенню заборгованості, в зв`язку з чим позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором кредитної лінії №350648675 від 30.03.2023 у розмірі 30 066, 97 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 7 000, 00 грн та судові витрати у розмірі 2 662, 40 грн.

Ухвалою суду від 13.07.2026 відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін. Задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» про витребування доказів.

27.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача було подано відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити. Відзив обґрунтовано тим, що 30.03.2023 між ним та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір кредитної лінії №350648675. Разом з тим, зазначив, що матеріали не містять доказів того, що отримання кожного наступного траншу кредитних коштів було ініційоване саме позичальником у порядку визначеному кредитним договором. Посилається на те, що матеріали справи не містять належного доказу про те, що його було повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором №350648675 від 30.03.2023 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс». Вказав про необґрунтованість розрахунку заборгованості за кредитним договором, а саме, що йому нараховані проценти за користування кредитом поза межами строку кредитування. Щодо стягнення витрат на правову допомогу, то вважав заявлений розмір завищеним. Просив врахувати характер спірних правовідносин, незначну складність цієї справи, усталену судову практику та у разі задоволення позовних вимог просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до мінімального розміру.

27.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача Сахарової О.І. було подано відповідь на відзив, в якому вона зазначила, що факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання грошового зобов`язання жодному кредиторів не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов`язань. Вважає заперечення відповідача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 30.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №350648675, за яким кредитодавець - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 20 000, 00 грн, на умовах зворотності, строковості, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом(а.с. 57-65).

Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора MNV9R84X.

Згідно умов п. 2.3. договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у сумі 2 100, 00 грн одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення якого 21.04.2023 року.

Згідно з п. 3.1 договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк Дисконтного періоду користування складає 22 (двадцять два) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується за порядком передбаченим п. 3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

У пункті 3.2 сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду, кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Відповідно п. 3.3. договору, для здійснення першої пролонгації Дисконтного періоду за цим договором позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 22 днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 383, 46 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет.

Згідно п 7.1. договору, на момент укладення цього договору сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення Дисконтного періоду кредитування - 21.04.2023 року, а саме: протягом 22 (двадцять два) днів від дати отримання першого траншу позичальником.

Згідно п. 8.1 договору кредиту за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, договором не передбачено.

Відповідно до п.11.1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання.

За змістом заявки на отримання грошових коштів в кредит від 30.03.2023 значено інформацію про позичальника ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_1 , виданий Миронівським РВ ГУ МВС 10.08.2011, РНОКПП НОМЕР_2 , адресу реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , номер картки НОМЕР_3 (а.с. 55).

На підтвердження надання кредиту на підставі вказаного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало платіжні доручення відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було перераховано кошти на рахунок відповідача, із призначенням платежу- переказ коштів згідно договору № 350648675 від 30.03.2023, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_3 (а.с. 81-98).

Матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до Договору №350648675 від 30.03.2023 (а.с. 55зв.-56).

Крім того на підтвердження позовних вимог представником позивача подано Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.67-71).

28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» був укладений Договір факторингу №28/1118-01 (а.с. 113-116).

28 листопада 2019 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» була укладена Додаткова угода №19 до Договору факторингу№28/1118-01 (а.с.118зв.).

31 грудня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» була укладена Додаткова угода №26 до Договору факторингу№28/1118-01 (а.с.119-122).

31 грудня 2021 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» була укладена Додаткова угода №27 до Договору факторингу№28/1118-01 (а.с.124).

31 грудня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» була укладена Додаткова угода №31 до Договору факторингу№28/1118-01 (а.с.124зв.).

31 грудня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» була укладена Додаткова угода №32 до Договору факторингу№28/1118-01 (а.с.128).

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №241 від 25.07.2023 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 14 674, 81 грн (а.с. 9-10).

28 травня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» був укладений Договір факторингу №28/0525-01 (а.с. 12-15).

Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 28.05.2025 за договором факторингу №28/0525-01 від 28.05.2025, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 30 066, 97 грн (а.с. 16-17).

16 липня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» був укладений Договір факторингу №16/07/25-Е, відповідно до якого ТОВ «ФК «Ейс» відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором (а.с. 19-22).

Відповідно до реєстру боржників №2 до договору факторингу № 16/07/22-Е від 16.07.2025 від «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 30 066, 97 грн (а.с. 25).

Згідно Виписки з особового рахунка за договором кредитної лінії №350648675 від 30.03.2023 ОСОБА_1 станом на 18.03.2026 має заборгованість перед ТОВ «ФК «Ейс» у розмірі 30 066, 97 грн, яка складається з 6 149, 11 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 23 917, 86 грн - прострочена заборгованість за процентами (а.с. 37).

На виконання ухвали суду від 13.07.2026, Акціонерне товариство «Універсал Банк» надав інформацію, з якої встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) банком було емітовано картку № НОМЕР_4 . Крім того, підтверджено інформацію щодо поповнення картки за період: 31.03.2023 до 05.04.2023 в сумі 100, 00 грн; 31.03.2023 до 05.04.2023 в сумі 250, 00 грн; 31.03.2023 до 05.04.2023 в сумі 200, 00 грн; 31.03.2023 до 05.04.2023 в сумі 250, 00 грн; 31.05.2023 до 05.06.2023 в сумі 150, 00 грн; 19.04.2023 до 24.04.2023 в сумі 200, 00 грн; 14.05.2023 до 19.05.2023 в сумі 200, 00 грн; 04.06.2023 до 09.06.2023 в сумі 600, 00 грн; 03.06.2023 до 08.06.2023 в сумі 150, 00 грн; 01.04.2023 до 06.04.2023 в сумі 350, 00 грн; 30.03.2023 до 04.04.2023 в сумі 2 100, 00 грн; 05.04.2023 до 10.04.2023 в сумі 200, 00 грн; 02.04.2023 до 07.04.2023 в сумі 100, 00 грн; 02.04.2023 до 07.04.2023 в сумі 200, 00 грн; 03.06.2023 до 08.06.2023 в сумі 300, 00 грн; 19.05.2023 до 24.05.2023 в сумі 350, 00 грн; 04.04.2023 до 09.04.2023 в сумі 100, 00 грн; 04.04.2023 до 09.04.2023 в сумі 350, 00 грн. Номер телефону НОМЕР_5 був фінансовим номером телефону за картковим рахунком № НОМЕР_4 та знаходиться в анкетних даних. Про що надано рух коштів за картковим рахунком (а.с. 143-148).

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України).

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції визначені частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Судом встановлено, що при підписанні договору кредитної лінії 350648675 від 30.03.2023 між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» сторонами було погоджено всі істотні умови договору.

Позивачем до суду надано докази переказу грошових коштів у розмірі 6 150, 00 грн на користь відповідача, а саме: платіжні доручення від 30.03.2023, 31.03.2023, 31.03.2023, 31.03.2023, 31.03.2023, 01.04.2023, 02.04.2023, 02.04.2023, 04.04.2023, 04.04.2023, 05.04.2023, 19.04.2023, 14.05.2023, 19.05.2023, 31.05.2023, 03.06.2023, 03.06.2023, 04.06.2023 та довідки.

Крім того факт перерахування кредитних коштів підтверджується інформацією наданою Акціонерним товариством «Універсал Банк» на виконання ухвали суду від 13.07.2026 про витребування доказів.

Вказані докази є належними та достатніми для висновку про виконання первісним кредитором ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» свого обов`язку за договором кредитної лінії №350648675 від 30.03.2023.

Жодних доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, відповідачем надано не було.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Судом встановлено, що 28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ТОВ «Таліон Плюс» договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, на умовах, визначених цим договором.

Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять інші права та обов`язки клієнт за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більше ніж одного Реєстру прав вимоги, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не змінює його (п.2.2).

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром прав вимоги (п.4.1).

Відповідно пункту 1.3 договору, правом вимоги є всі права клієнта за кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно з п. 8.1 цього договору, договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками (за наявності її у сторони).

28.11.2019 додатковою угодою №19 строк договору було продовжено до 31.12.2020, при цьому умови договору залишилися без змін.

31.12.2020 року між клієнтом і фактором укладено додаткову угоду №26 від 31.12.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу викладено у новій редакції, проте дата укладення його укладення залишено 28.11.2018.

31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року.

31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №241 від 25.07.2023 за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 14 674, 81 грн.

Таким чином, відповідно до п. 4.1 договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року право вимоги до боржника в повному обсязі перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» 25 липня 2023 року, тобто, в день підписання Реєстру прав вимоги № 241.

28.05.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №28/0525-01 відповідно до якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, на умовах, визначених цим договором. Строк якого закінчується 31 грудня 2025 року.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 28.05.2025 за договором факторингу №28/0525-01 від 28.05.2025, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 30 066, 97 грн.

16.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» було укладено договір факторингу №16/07/25-Е, відповідно до якого ТОВ «ФК «Ейс» відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №16/07/25-Е від «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 30 066, 97 грн.

Умовами укладених договорів факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс», між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», а саме п.5.3.3 передбачено право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі, відступати право вимоги на користь третіх осіб.

Копії договорів факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, №28/0525-01 від 28 травня 2025 року, №16/07/25-Е від 16 липня 2025 року містять підписи уповноважених представників сторін та скріплені печатками, на підтвердження укладання таких договорів.

Копії витягів з Реєстру прав вимоги, укладених договорів факторингу.

З огляду на те, що договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладений між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», який було пролонговано на підставі додаткових угод №19, №26, №27, №31 до даного договору (строк договору пролонговано до 31 грудня 2023 року) на момент укладання кредитного договору (30 березня 2023 року) був чинним, то відповідно до витягу з Реєстру права вимоги №241 від 25.07.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідача, яке в подальшому перейшло від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», відповідно, та від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до позивача.

Вказані договори факторингу підтверджують належний перехід прав вимоги до відповідача від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК Ейс».

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивачем ТОВ «ФК «Ейс» доведено факт переходу до нього права вимоги до відповідача за укладеним договором кредитної лінії №350648675 від 30.03.2023.

Звертаючись із позовом ТОВ «ФК «Ейс» просило суд стягнути із відповідача на свою користь заборгованості за договором кредитної лінії №350648675 від 30.03.2023 у розмірі 30 066, 97 грн, з яких 6 149, 11 грн - тіло кредиту, 23 917, 86 грн - відсотки за користування кредитом.

Відповідачем фактично отримані та використані кредитні кошти у розмірі 6 150, 00 грн, що підтверджується матеріалами справи. У добровільному порядку відповідач отримані у кредит кошти в сумі 6 149, 11 грн на користь ТОВ «ФК «Ейс» не повертав, а тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь кредитора ТОВ «ФК «Ейс» заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 149, 11 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 23 917, 86 грн, то суд враховує, що відповідно до висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13 «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.».

При цьому, у договорі кредитної лінії №350648675 від 30.03.2023 сторони, діючи відповідно до положень ст. 6, 627 ЦК України, врегулювали відносини щодо сплати процентів за користування кредитом, що передбачено розділом 7 та 8 договору.

Окрім цього сторонами було погодження строк дії договору. Відповідно до п. 11.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії цього договору діють до повного їх виконання.

За вказаних обставин, а також враховуючи відсутність у матеріалах справи жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували належне та своєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором та/або спростовували наведену у розрахунку позивача суми наявної заборгованості, розмір отриманих та неповернутих кредитних коштів, правильність нарахування та розміру заборгованості за відсотками суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором кредитної лінії №350648675 від 30.03.2023 у розмірі 30 066, 97 грн, з яких: 6 149, 11 грн - заборгованість по тілу кредиту, 23 917, 86 грн - заборгованість по несплаченим відсотки за користування кредитом.

Посилання відповідача на те, що він не отримував жодного письмового повідомлення про зміну кредитора, суд відхиляє, адже наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

З огляду на викладене, саме по собі неповідомлення позичальника про уступку права вимоги, на що посилається відповідач, не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 278/1679/13-ц.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 7 000, 00 грн, то суд зазначає наступне.

Відповідач надав заперечення щодо стягнення цієї суми та вказав, що витрати не є співмірними із обсягом послуг, наданих за договором.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"(далі -Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; - представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги, представником позивача суду надано: договір про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026, укладений між Адвокатським об`єднанням «Тимошенко та партнери» та ТОВ ФК «Ейс»; протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026; додаткову угоду №25771070085 від 21.01.2026 до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026; акт прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026 на суму 7 000, 00 грн, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 38-39, 39 зв., 40, 41зв., 41).

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10,11,12,13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вважає за необхідне надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких позивач має заперечення.

Враховуючи складність справи та виконану адвокатом роботу, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, заперечення з боку відповідача щодо розміру заявленої до стягнення суми, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача 2 000, 00 грн.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 662, 40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 279 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» -задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», ЄДРПОУ 42986956 кредитну заборгованість за Договором кредитної лінії №350648675 від 30.03.2023 у розмірі 30 066, 97 (тридцять тисяч шістдесят шість гривень 97 коп) гривень, понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2 662, 40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп. ) гривень та 2 000, 00 (дві тисячі) гривень на відшкодування витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області.

Суддя М.О. Кириленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua