Рішення від 09 листопада 2026 р. у справі №293/156/26 — Черняхівський районний суд Житомирської області

Суд: Черняхівський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про встановлення батьківства або материнства

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №293/156/26

Суддя: Лось Л. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/156/26

Провадження № 2/293/328/2026

10 листопада 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Лось Л.В.

за участі секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

третіх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхів справу за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_5

з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Черняхівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ;

2. ОСОБА_3 ;

3. ОСОБА_4

про встановлення батьківства

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії по справі.

06.02.2026 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_5 , за змістом якої просить:

встановити, що ОСОБА_5 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - село Ксаверівка Черняхівського району Житомирської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , є батьком ОСОБА_6 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - місто Житомир, актовий запис про народження № 1012 від 18 червня 2025 та змінити в актовому запису про народження № 1012 від 18 червня 2025 ОСОБА_6 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - місто Житомир, прізвище з " ОСОБА_7 " на прізвище " ОСОБА_8 ".

09.02.2026 суд, у порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України, сформував запит в ЄСІТС "Електронний суд", та отримав відповідь з ЄДДР № 2317397 від 09.02.2026 щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 11.02.2026 суд позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

24.02.2026 на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позову з додатками, зокрема, з позовною заявою у новій редакції, за змістом якої позивач просить:

визнати батьківство ОСОБА_5 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - село Ксаверівка Черняхівського району Житомирської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , щодо ОСОБА_6 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - місто Житомир, актовий запис про народження № 1012 від 18 червня 2025 та змінити в актовому запису про народження № 1012 від 18 червня 2025 ОСОБА_6 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - місто Житомир, прізвище з " ОСОБА_7 " на прізвище " ОСОБА_8 ".

Ухвалою від 02.03.2026 суд прийняв до свого провадження цивільну справу та призначив підготовче засідання на 06.04.2026.

Одночасно п. 11 даної ухвали суд, у порядку ст. 84 ЦПК України, витребував в Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 00024) відомості з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, щодо громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Пунктом 12 даної ухвали суд у порядку ст.91 ЦПК України викликав в судове засідання свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Ухвалою від 06.04.2026, занесеною до протоколу підготовчого засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, суд відклав підготовче судове засідання на 29.04.2026.

18.03.2026 на адресу суду від Управління з питань осіб, зниклих безвісті за особливих обставин МВС надійшла копія витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин.

Ухвалою від 06.04.2026, занесеною до протоколу підготовчого засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, суд відклав підготовче засідання на 29.04.2026.

29.04.2026 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про проведення молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої просить доручити Київському наукову дослідницькому інституту судових експертиз Міністерства юстиції, на вирішення якої поставити наступні питання:

Чи може бути біологічним батьком ОСОБА_5 малолітньої ОСОБА_6 ?

Чи є біологічна спорідненість між ОСОБА_5 та малолітньою ОСОБА_6 ?

Ухвалою від 29.04.2026, занесеною до протоколу підготовчого засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 12.05.2026, для належного оформлення клопотання про призначення експертизи.

11.05.2026 представник позивача надав суду додаткові пояснення, відповідно до яких вказує що проведення судово-молекулярної експертизи є неможливим оскільки відсутні біологічні зразки ймовірного батька, а відповідно до листа із Житомирського науково-дослідницький експертно-криміналістичний центр МВС України методика проведення ДНК-дослідження між можливою бабусею та дідусем (батьками можливого батька) та можливою онукою у РМПСЕ Міністерства юстиції відсутній, тому клопотання про прихначення експертизи просив залишити без розгляду.

Ухвалою від 12.05.2026, занесеною до протоколу підготовчого засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, суд відклав судове засідання на 17.06.2026 за клопотанням представника позивача.

Ухвалою від 17.06.2026, занесеною до протоколу підготовчого засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, суд клопотання про проведення експертизи від 29.04.2026 залишив без розгляду за клопотання представника позивача.

Ухвалою від 17.06.2026 суд зупинив провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України, до припинення перебування відповідача ОСОБА_5 в складі ЗСУ.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 07.08.2026 ухвалу Черняхівського районного суду Житомирської області від 17.06.2026 скасовано та справу направлено на продовження розгляду справи.

04.09.2026 на адресу суду повернулась цивільна справа № 293/156/26. Суд призначив у справі підготовче засідання на 12.10.2026.

12.10.2026 від представника позивача надійшла заява про відвід головуючої судді Лось Л.В.

Ухвалою від 12.10.2026 суд відмовив представнику позивача ОСОБА_2 в задоволенні заяви про відвід. Ухвалою від 12.10.2026, яка занесена до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 27.10.2026.

Ухвалою від 27.10.2026, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, суд відклав розгляд справи по суті на 29.10.2026.

Ухвалою від 29.10.2026, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, суд перейшовдо стадії ухвалення рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що з відповідачем проживала в незареєстрованому шлюбі, в результаті чого в них ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась донька ОСОБА_6 .

Позивачка доводить, що (відповідач) ОСОБА_5 є також батьком ОСОБА_6 . Однак, оскільки сторони не перебували в зареєстрованому шлюбі та відповідач не підписав спільну заяву про встановлення батьківства дитини в порядку ст.126 СК України, то батька дитини було записано в порядку ч.1 ст. 135 СК України.

Позивачка пояснює, що відповідач не мав змоги підписати заяву про встановлення батьківства порядку ст. 126СК України через відсутність в с. Ксаверівка Житомирського району Житомирської області, оскільки пропав безвісті 17.11.2024 під час бойових дій.

Оскільки відповідач рахується зниклим безвісті позивачка змушена звернутися до суду про встановлення батьківства в порядку п.3 ч.2 ст. 125 та ст.128 СК України.

Позивачка та представник позивача в судовому засіданні підтримали позов та просили його задовольнити з обставин викладених в ньому.

Третя особа - Черняхівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повноважних представників у судове засідання не направили. В матеріалах справи міститься заява, за змістом якої, третя особа просить проводити розгляд справи у відсутності представників відділу та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Третя особа - ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позову та пояснила суду, що її син проживав із позивачкою не на постійній основі. На початку війни її син проживав на Закарпатті, а перед початком війни приїхав у Черняхів. Зазначила, що з літа 2022 року її син мешкав у селі Ксаверівка у своєї бабусі, у 2023 році його призвали на військову службу, а з 11 листопада 2024 року відправили до Куп`янського району Харківської області. Про вагітність позивачки син їй не повідомляв. Також ОСОБА_3 підтвердила, що на фотографіях, які містяться в матеріалах справи, зображений її син.

Третя особа - ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову оскільки вважає, що ОСОБА_6 не є дочкою його сина.

На запитання представника позивача ОСОБА_4 пояснив, що перша дитина позивачки є дитиною їхнього сина. На фотографіях, які містяться в матеріалах справи, зображені позивачка, син, фото зроблене під час під час святкування дня народження старшої дитини позивачки.

Відповідач у судове засідання не з`явився, оскільки є особою безвісти зниклою під час бойових дій.Виклик відповідача здіснювався за зареєстрованим місцем проживання.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

Ухвалою від 29.10.2026, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, суд відклав судове засідання на 09.11.2026 для оголошення тексту рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Житомирі, про що видано свідоцтво серії НОМЕР_2 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрально міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 18.06.2025 та зроблено актовий запис №1012 ( а.с. 7).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00146590116 від 18.06.2025, ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено актовий запис про народження від 18.06.2025 №1012, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрально міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Відповідно до інформації, яка міститься у зазначеному вище витягу, батьком дитини ОСОБА_6 зазначений ОСОБА_12 , матір`ю вказана ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 . Відомості про батька вказані відповідно до частини першої ст.135 СК України (за вказівкою матері) ( а.с.9).

За даними витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00145161801 від 29.11.2023, ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 ,за актовим записом про народження від 29.11.2023 №2011, зареєстрованим реєстратором Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрально міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), батьком дитини ОСОБА_13 зазначений ОСОБА_5 , матір`ю вказана ОСОБА_1 . Відомості про батька записані відповідно до ст.126 СК України ( а.с.8).

Відповідно до сповіщення сім`ї від 21.11.2024 №9/5624, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 в наслідок скиду противником боєприпаси з безпілотника поблизу н.п. Круглеківка Куп`янського району Харківської області зник безвісті ( а.с. 16).

Згідно з Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20260317-1998-1 від 17.03.2026, сформований Міністерством внутрішніх справ України, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Ксаверівка Черняхівського району Житомирської області, за фактом зникнення на території бойових дій розпочато кримінальне провадження № 12024060400003633 від 23.11.2024, дата набуття особою статусу зниклої безвісті за особливих обставин – 20.01.2025 ( а.с. 78-79)

Відповідно до листа Житомирського науково-дослідницький експертно-криміналістичний центр МВС України №19/106/10-9163-2026 від 08.05.2026 повідомляється, що фахівцями Житомирського НДЕКЦ МВС проводяться молекулярно-генетичні дослідження аутосомної ДНК відповідно методичних рекомендацій, внесених до Реєстру методик проведення судових експертиз Міністерства юстиції України повідомляється що методика проведення ДНК-дослідження між можливою бабусею та дідусем (батьками можливого батька) та можливою онукою у вище вказаному реєстрі відсутній (а.с. 108).

Допитана у судовому засіданні від 27.10.2026 як свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали разом сім`ю. Спочатку у них народилась одна донька та згодом народилась друга донька. Другою донькою вагітна ОСОБА_14 була в той час, коли ОСОБА_15 вже перебував на військовій службі. Це відомо свідку, оскільки вона проживає по сусідству.

Оскільки, позивач у позасудовому порядку не має можливості вирішити питання батьківства ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , вона звернулась до суду за захистом прав малолітньої дочки.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом спору у даній справі є встановлення походження дитини ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , від відповідача ОСОБА_5 .

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Положеннями статті 128 СК України визначено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Тлумачення статті 128 СК України свідчить, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення батьківства. Підставою для встановлення батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів.

Щодо предмету доказування у даній категорії справі, то Сімейний кодекс України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто, при вирішенні спору про встановлення батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Вказане резюмує у своїй постанові Верховний Суд від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18).

Тобто, при вирішенні спору про встановлення батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують встановлення особою батьківства.

Підставою для категоричного висновку для встановлення батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Як зауважив Європейський суд з прав людини, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

Отже, підставою для висновку для встановлення батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

Судово-медичні експертизи і дослідження з використанням ДНК-аналізу проводяться відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи і виконуються лікарями та судово-медичними експертами-імунологами. При проведенні експертних досліджень керуються Методичними рекомендаціями «Використання ДНК аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), розробленими фахівцями Національної бюро судово-медичної експертизи МОЗ України».

Згідно із п. 3 Методичних рекомендацій батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність складає не менше 99,99%.

Верховний Суд у постановах від 23.10.2019, справа № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 справа № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорювання кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Оскільки відповідає є безвісті зниклим позивач об`єктивно позбавлений можливості провести експертизу за участі відповідача, про те позивач не позбавлений можливості заявити клопотання на проведення експертизи з імовірними кровними родичами відповідача, зокрема із іх спільною зх відповідачем дитиною ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4

Позивачем таакого висновку експертизи не надано та клопотань про її призначення не заявлено.

Суд не приймає як належні та допустимі докази роздруківку фотознімків фото позивачки та відповідача та дитини, оскільки суду невідомо коли вони зроблені. Крім тог,о суд вважає необхідним зазначити, що ймовірне зображення відповідача та дитини не підтверджене іншими належним та допустимими доказами не може бути підставою для задоволення позову.

Разом з тим не є беззеаперчним доказом батьківства відповіача єдині покази свідка ОСОБА_9 , яка вказзала, що сторони якийсь час проживали разом.

За результатами розгляду справи та дослідження доказів суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами батьківство відповідача щодо ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

При вирішенні спору про встановлення батьківства судом мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності, та не викликати сумніву щодо доведеності обставин, зазначених у позові.

Також в судовому засіданні не підтверджено належними доказами факт кровної спорідненості між ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 та ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

Таким доказом може бути висновок молекулярно-генетичної експертизи. Однак, вказана експертиза по даній справі не проводилась та стороною позивача відповідного клопотання не заявлялось. Інших належних та допустимих доказів на підтвердження батьківства стороною позивача не надано.

Так, суду на підтвердження позовних вимог надано лише копія свідоцтва про народження дитини та роздруковані фотознімків, при цьому доказів спільного проживання сторін, ведення спільного господарства суду не надано.

Верховний Суд в своїй постанові від 15.04.2021 у справі №361/2653/15-ц вказав, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після.

Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

Доказами батьківства також можуть бути фото, електронні повідомлення. Проте основним доказом в таких спорах залишається експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза.

Під час розгляду даної справи заявник клопотання про призначення експертизи не заявила.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Суд, враховуючи встановлені обставини та досліджені докази, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку із чим у задоволенні позову про встановлення батьківства необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до норм ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 4-5, 12, 76-83, 223, 141, 164, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Черняхівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України; 2. ОСОБА_3 ; 3. ОСОБА_4 про встановлення батьківства - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач: ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Третя особа 1: Черняхівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 22061781, юридична адреса: вул. Шевченка, 4, с-ще Черняхів, Житомирський район, Житомирська область, 12301);

Третя особа 2: ОСОБА_3 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 );

Третя особа 3: ОСОБА_4 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 )

Повний текст рішення проголошено:10.11.2026

СуддяЛюдмила ЛОСЬ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua