Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №289/1839/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1839/26

Номер провадження 2/289/1649/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участі секретаря судового засідання Василенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 31.08.2026 звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором та судові витрати посилаючись на те, що 20.03.2026 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 588549001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 5000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності шляхом перерахування на банківську карту позичальника, а останній зобов'язався повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними.

Відповідач ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 06.08.2026 утворилась заборгованість в розмірі 14150,00 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 5000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах – 5650,00 грн., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ – 2500,00 грн. та суми прострочених платежів за комісією – 1000,00 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою від 07.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; визначено сторонам строки для подачі відзиву, відповіді на відзив та заперечення, задоволено клопотання позивача про витребування доказів (а.с.95-96), витребувана судом інформація надійшла від АТ КБ «ПриватБанк» 16.09.2026 (а.с.103-104).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просить розгляд справи здійснювати без участі представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.10).

Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином шляхом направлення повістки на зареєстроване місце його проживання (а.с.94), однак направлена судом кореспонденція повертається до суду неврученою адресату по причині «адресат відсутній» (а.с.105,112), що згідно усталеної практики Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22, від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18) вважається належним повідомленням, таким чином, з урахуванням положень п. 4 ч. 8 статті 128 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомлений про судове засідання.

Окрім того, відповідача про судовий розгляд було повідомлено шляхом направлення SMS-повідомлення щодо документу «Судова повістка» на вказаний у позовній заяві номер телефону, однак повідомлення не доставлено по причині «Абонент тимчасово недоступний» (а.с.102,111), а також шляхом направлення електронного листа на електронну адресу відповідача, які не доставлено адресату (а.с.101,108) таким чином судом вжито всі можливі заходи для повідомлення відповідача про дати судових засідань.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, заяви чи клопотання щодо відкладення судового засідання від сторони відповідача до суду не надходили, відзив не подавав.

З огляду на вказане суд, з урахуванням положень ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, протокольно ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У доктрині цивільного процесуального права вважається, що, з одного боку, заочне провадження є додатковою гарантією для позивача від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу та дотримання судами строків розгляду справи.

З іншого боку, відповідачу частиною першою статті 284 ЦПК України гарантується право на перегляд заочного рішення за його письмовою заявою за «спрощеною процедурою», тобто тим самим судом (Постанова ВС від 13.10.2025 у справі №572/3022/24).

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.03.2026 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали Договір № 588549001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», на наступних умовах: кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів, договір позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2232 (а.с.15-24).

Згідно умов договору позичальнику надано кредит строком на 16 тижнів (п.2.3.), стандартна процентна ставка за Кредитом : 1%, фіксована (п.2.4.), в п. 2.5 договору комісія за надання кредиту: 1000,00 грн. нараховується одноразово при видачі кредиту; строк дії договору до 10.07.2026 (п.2.8.); Дата видачі кредиту 20.03.2026 (п.2.13.), дата повернення кредиту 10.07.2026 (п.2.14.). Сторони в договорі узгодили графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватися та застосовується Знижена процентна ставка (п.4.2.2.).

Вказаний договір укладений з використанням ІКС кредитодавця, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом надання пропозиції (оферти) укласти договір про надання кредиту № 588549001 від 20.03.2026 (а.с.25-35) та її прийняття (акцептування) позичальником, що підписане відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора UA-2232 (а.с.36-45), а також позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-7709 Паспорт споживчого кредиту, яким проінформовано позичальника про його умови (а.с.12-14).

На підтвердження укладення договору № 588549001 від 20.03.2026 в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті https://my.tpozyka.com позивачем надано візуальну форму послідовності укладення цього договору, з якої вбачається, що 20.03.2026 о 10:28:34 клієнт ОСОБА_1 , використовуючи номер телефону НОМЕР_1 ідентифікувався в ІТС, зайшов у особистий кабінет, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами кредитного договору, здійснив акцептування кредитного договору шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-7709 (а.с.46).

В анкеті клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи https://my.tpozyka.com) зазначено особисті дані ОСОБА_1 : адресу реєстрації та проживання, РНОКПП, дату та місце народження, а також інформацію стосовно бажаного кредиту, сума бажаного кредиту, дату отримання кредиту, електронну адресу позичальника, номер телефону та номер банківської картки/банківської картки для перерахунку коштів НОМЕР_2 (а.с.47).

Таким чином, у підписаному ОСОБА_1 . Договорі № 588549001 від 20.03.2026 чітко визначені сума кредиту, відсотки за користування кредитними коштами, із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними, отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору та укладено договір позики у формі електронного документу з електронними підписами сторін, такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договір, згідно зі ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Як убачається із матеріалів справи, 20.03.2026 10:42 ТОВ «Бізнес позика» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 , який останній зазначив в договорі про надання кредиту, грошові кошти в сумі 5000,00 грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи Підтвердженням від ТОВ «ПрофітГід» (а.с.48), та випискою по відкритому відповідачем рахунку у АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.104).

За інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 16.09.2026 в даному банку на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 (а.с.103), а згідно виписки з рахунку на цю картку 20.03.2026 відбулося зарахування коштів в сумі 5000,00 грн. (а.с.104 на звороті).

Згідно матеріалів справи позичальник ОСОБА_1 не виконав свої зобов'язання за укладеним Договором № 588549001 від 20.03.2026, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка відповідно до наданого ТОВ «Бізнес Позика» розрахунку станом на 08.08.2026 становить 14150,00 грн., що складається з заборгованості за кредитом 5000,00 грн., по відсотках – 5650,00 грн., по % за ст. 625 ЦКУ – 2500,00 грн., по комісії – 1000,00 грн. (а.с.62-63,64).

Відповідно до наданого ТОВ «Бізнес Позика» розрахунку, проценти за користування кредитом нараховувалися ним в межах строку кредитування, визначеного договором.

Відповідач не спростував зазначені обставини.

За пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

В силу частину 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відтак після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги фінансової установи.

Згідно вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

На підставі встановлених відповідно до матеріалів справи обставин, виходячи з «балансу ймовірностей» як стандарту доказування, котрий ЄСПЛ у рішенні «J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» (заява № 59166/12) від 23.08.2016 визнає притаманним саме цивільним справам, відповідно до якого доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав, суд доходить до висновку, що між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини. Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі надавши відповідачу кредитні ресурси та можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, в порушення умов договору відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Щодо стягнення 2500,00 грн. заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно п. 7.5. Договору № 588549001 від 20.03.2026 у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії, та/або суми кредиту у визначені цим Договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700000% річних від суми заборгованості в силу положень ст. 625 ЦК України.

Разом з тим, відповідно до пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Починаючи з 24.02.2022 указом Президента України №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України був введений в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє до теперішнього часу.

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України, а основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).

Оскільки позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України за період, у який на території України введено воєнний стан, беручи до уваги положення пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення 8402,60 грн. як суму заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України відсутні, тому у цій частині позовну заяву слід залишити без задоволення.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до переконання, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором № 588549001 від 20.03.2026, заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 11650,00 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту – 5000,00 грн., заборгованості по відсотках у розмірі 5650,00 грн., за комісією 1000,00 грн., відтак суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.

Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду копії: договору про надання професійної правничої допомоги від 15.05.2026, укладеного між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та АО «ПРАВОВИЙ БАЛАНС» (а.с.79-81); рахунок-фактуру №05-588549001 на суму 10000,00 грн. (а.с.82).

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України, згідно положень ч. 1 та 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сплата позивачем судового збору у розмірі 2662,40 грн. підтверджується наявною у справі платіжною інструкцією №25892 від 25.08.2026 (а.с.87).

Ціна позову визначена позивачем сумою стягнення 16950,00 грн.

За таких обставин, оскільки вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню :

у рахунок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8233,21 грн. (11650,00 /14150,00 х 10000,00);

судовий збір в розмірі 2192,01 грн. (11650,00 /14150,00 х 2662,40).

Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265, 273, 274-279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 411, код ЄДРПОУ 41084239) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 588549001 від 20.03.2026 у розмірі 11650,00 грн. (одинадцять тисяч шістсот п`ятдесят грн. 00 коп.) та судові витрати : судовий збір в розмірі 2192,01 грн. (дві тисячі сто дев`яносто дві грн. 01 коп.) та витрати на правничу допомогу в розмірі 8233,21 грн. (вісім тисяч двісті тридцять три грн. 21 коп.), а всього 22075,22 грн. (двадцять дві тисячі сімдесят п`ять грн. 22 коп.).

У задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Радомишльським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Наталія СІРЕНКО