Суд: Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №285/3657/26
Суддя: Помогаєв А. В.
РІШЕННЯ
Іменем України
Справа № 285/3657/26
провадження у справі № 2/0285/2468/26
10 листопада 2026 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
у складі судді Помогаєва А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит,
УСТАНОВИВ:
Представник АТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 166 867,61 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що 13.06.2025 між АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №362556246502, за яким Відповідач отримав кредит у розмірі 150 000 грн на строк 60 місяців. Позичальник взяв на себе зобов`язання щодо повернення суми кредиту, сплати процентів та комісії.
У зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань, Позивачем ініційовано дострокове розірвання кредитного договору.
Станом на 18.05.2026 заборгованість Відповідача 166 867,61 грн, що складається з наступного:
- 137 500 грн — заборгованість за основним боргом (кредитом);
- 20 246,42 грн — проценти за користування кредитом;
- 7 401,44 грн — пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту);
- 1 763,69 грн — пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом;
- 43,94 грн — 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту).
Посилаючись на норми ЦК України та умови укладеного договору, Позивач просив стягнути з Відповідача на свою користь зазначену заборгованість.
Відзив на позовну заяву, будь-яких заперечень проти позовної заяви та клопотань відповідачем до суду не подано.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Спір розглядається судом за правилами, встановленими для розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав відповідачу строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 625 ЦК України).
У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Наданими Позивачем доказами підтверджується укладання між АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 . Договору про споживчий кредит №362556246502 від 13.06.2025.
Умовами договору визначено: сума кредиту - 150 000 грн, строк кредитування - 60 місяців, процентна ставка - 40% річних.
Текст договору підписаний ОСОБА_1 .
Відповідач отримав кредитні кошти, що підтверджується випискою за банківським рахунком.
Посилаючись на тривале (понад три місяці) невиконання позичальником своїх зобов`язань, Позивач вимагає дострокового повернення кредитних коштів та заборгованості, що передбачено п. 3.11 кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За відсутності будь-яких заперечень проти позову з боку Відповідача, суд дійшов висновку, що наданими Позивачем доказами підтверджується виникнення між сторонами кредитних правовідносин.
Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі 166 867,61 грн, що складається з наступного:
- 137 500 грн — заборгованість за основним боргом (кредитом);
- 20 246,42 грн — проценти за користування кредитом;
- 7 401,44 грн — пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту);
- 1 763,69 грн — пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом;
- 43,94 грн — 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту).
Перевіривши наданий Позивачем розрахунок заборгованості, Суд дійшов висновку, що її розмір є завищеним.
Оскільки Суду не надано доказів повернення Відповідачем кредитних коштів, Суд стягує з Відповідача на користь Позивача заборгованість за Договором про споживчий кредит №362556246502 від 13.06.2025 у розмірі 157 746,42 грн з яких: 137 500 грн - заборгованість за тілом кредиту; 20 246,42 грн - заборгованість за процентами, що відповідає умовам договору.
У задоволенні позовних вимог у частині стягнення з Відповідача пені та 3% річних Суд відмовляє, з огляду на зміст п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено воєнний стан, дію якого продовжено і він триває до теперішнього часу.
На підставі ст. 141 ЦПК України Суд стягує з Відповідача на користь Позивача відшкодування витрат зі сплати судового збору пропорційно частині задоволених вимог в сумі 3146,09 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 12,13, 81, 258, 259, 265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 09311380) заборгованість за Договором про споживчий кредит №362556246502 від 13.06.2025 у розмірі 157 746 гривень 42 копійки.
Відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення решти нарахованої заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 09311380) відшкодування судових витрат у розмірі 3 146 гривень 09 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційна скарга не була подана. У випадку оскарження - рішення набирає законної сили за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії рішення.
Суддя А.В. Помогаєв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua