Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №273/1205/25 — Баранівський районний суд Житомирської області

Суд: Баранівський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №273/1205/25

Суддя: Бєлкіна Д. С.

Справа № 273/1205/25

Провадження № 2/273/373/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м.Баранівка

Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді Бєлкіної Д.С., секретаря судових засідань Стаднюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №508503-КС-001 від 29.08.2024 року в розмірі 20 340 ,00 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн., а також просило витребувати письмові докази по справі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29.08.2024 року між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 було укладено договір №508503-КС-001 про надання кредиту в електронній формі, згідно з яким відповідач отримала кредит у розмірі 6 000,00 грн. на умовах строковості та сплати процентів за користування кредитом, та зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти у порядку та на умовах, визначених договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів.

ТОВ "Бізнес Позика" свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало відповідачу грошові кошти в сумі 6000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника.

Всупереч умовам договору, відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем станом на 22.06.2025 року у розмірі 30 340,00 грн., що складається з: 6 000,00 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 10 140,00 грн. - сума прострочених платежів по процентах, 3000,00 грн. – сума заборгованості по штрафах, 1200,00 грн. – сума прострочених платежів за комісією.

Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 18.08.2025 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, клопотання про витребування письмових доказів задоволено

В судове засідання представник позивача не з`явився, в прохальній частині своєї позовної заяви просив про розгляд справи у відсутності представника позивача. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася і не повідомила причин своєї неявки, про час і місце розгляду справи повідомлена належно за зареєстрованим місцем свого проживання. Будь-яких заяв, клопотань до суду не надходило. Правом на відзив відповідач не скористалася.

Відповідно до ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечує, відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, в установлений строк відзив на позов не подала, суд вважає за можливе на підставі ст. 211, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 29.08.2024 року між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 було укладено договір №508503-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію" (а.с. 14-52).

ТОВ "Бізнес Позика" 29.08.2024 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №508503-КС-001 про надання кредиту. ОСОБА_1 29.08.2024 року прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №508503-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ "Бізнес Позика" направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 29.08.2024 року між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 було укладено Договір №508503-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".

Підписуючи договір електронним цифровим підписом, саме як фізична особа, відповідач підтвердила, що вона погоджується виконати його умови та розуміє їх зміст.

Відповідно до кредитного договору №508503-КС-001 від 29.08.2024 року ТОВ "Бізнес Позика" надало позичальнику грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит . Строк кредиту – 24 тижні, процентна ставка в день – 1 % фіксована.

Пунктом 4.2.2 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

Паспортом споживчого кредиту встановлено, що ТОВ "Бізнес Позика" надало ОСОБА_1 кредит у сумі 6 000,00 грн., строком на 24 тижні, безготівковим шляхом, протягом трьох робочих днів. Зазначене також підтверджується копією візуальної форми послідовності дій клієнта (а.с.50-51).

ТОВ "Бізнес Позика" свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 6 000,00 гривень шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід» (а.с.53).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №508503-КС-001 від 29.08.2024 року та довідки про стан заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 станом на 22.06.2025 року складає 30 340,00 грн., що складається з: 6 000,00 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 10 140,00 грн. - сума прострочених платежів по процентах, 3000,00 грн. – сума заборгованості по штрафах, 1200,00 грн. – сума прострочених платежів за комісією (а.с.13).

Згідно відповіді АТ КБ «Приватбанк», що надійшла на запит суду, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , а також суду направлено виписку по рахунку за період з 29.08.2024 – 13.02.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 отримала 29.08.2024 року кошти в розмірі 6000,00 грн. від ТОВ «Бізпозика» згідно договору №508503-КС-001 від 29.08.2024 року, та користувалася ними (а.с. 90-98).

Згідно ч. 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті, ч.12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію"та ч. 3 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію".

Як регламентовано ч. 6 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк , встановлений договором або законом відповідно до вимог ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1050 ЦК України встановлені наслідки порушення договору позичальником, зокрема за частиною 2: якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач свої кредитні зобов`язання виконав, а відповідач свої зобов`язання перед позивачем, а саме повернення кредитних коштів у строки та на умовах, передбачених кредитним договором, не виконав та не надав суду доказів, які б спростовували заявлені до нього позивачем вимоги.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості по комісії у розмірі 1200,00 грн. суд зазначає наступне.

Як встановлено з кредитного договору №508503-КС-001 від 29.08.2024 року сторони узгодили супровідні послуги, а саме щодо сплати комісії за надання кредиту, які фактично є послугами з розрахунково-касового обслуговування.

Розрахунково-касове обслуговування - це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, у тому числі у вигляді електронного документа, укладеного між ними, які пов`язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором.

Розрахунково-касове обслуговування є однією з базових операцій банків. Будь яка операція - і пасивна, і активна, і надання послуг - неминуче супроводжується здійсненням платежу, отже - розрахунковим чи касовим обслуговуванням відповідного клієнта. Причому виконання таких операцій виконуються за дорученням клієнтів, яких банки здійснюють платежі, чи касові операції.

Банки на договірній основі здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконують їх розпорядження щодо перерахування коштів з рахунків, за що стягують плату з клієнтів у вигляді комісійної винагороди.

Отже, касове обслуговування - це сукупність банківських операцій з прийняття готівкових коштів від клієнтів і зарахування їх на відповідні банківські рахунки та видачі з клієнтських рахунків через касу банку готівкових коштів згідно з розпорядженням клієнтів на цілі, передбачені чинним законодавством.

Касові операції виконуються відповідно до інструкції з організації емісійно-касової роботи в установах банків України.

Крім того, відповідно до ч.1,2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за комісією в розмірі 1200,00 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення з відповідача суми заборгованості по штрафах, то суд зазначає наступне.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань.

Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом встановлено, що кредитний договір між позивачем та відповідачем укладено 29.08.2024 року, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

За викладених обставин у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 3000,00 грн. штрафу слід відмовити.

З врахування наведеного, заявлені ТзОВ "Бізнес Позика" позовні вимоги, підлягають частковому задоволенню.

З приводу вимоги позивача про відшкодування понесених ним судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 гривень . Оскільки позовні вимоги ТзОВ "Бізнес Позика" задоволено частково, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1922,19 гривень (79,35 %).

Керуючись ст.ст.525, 526, 530, 610-611, 1048-1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за кредитним договором №508503-КС-001 від 29.08.2024 року у розмірі 16 140 (шістнадцять тисяч сто сорок ) гривень 00 копійок, з яких: 6 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 10 140,00 грн. - заборгованість по процентам.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (код ЄДРПОУ 41084239) сплачений судовий збір в розмірі 1922,19 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Бєлкіна Д.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua