Постанова від 04 листопада 2026 р. у справі №163/739/26 — Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/739/26

Провадження № 3/163/608/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2026 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л.,

з участю секретаря Кузьміної А.В.,

представника Волинської митниці Федчишиної С.Ф.,

захисника Крючкова В.О. (в режимі відеоконференції),

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом №0123/UA205000/2026 про притягнення до відповідальності за ст.485 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , директора ТОВ «ІМПОРТТРЕЙД УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 45007535), РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «ІМПОРТТРЕЙД УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 45007535), через декларантів ТОВ «С-7», під час митного оформлення товарів: «транспортні засоби…» за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ №№: 24UA205140031114U5, 24UA205140031194U1, 24UA205140032135U7, 24UA205140032647U6, 24UA205140032662U0, 24UA205140033002U2, 24UA205140033887U2, 24UA205140033900U0, 24UA205140034194U2, 24UA205140034228U4, 24UA205140035325U8, 24UA205140035537U5, 24UA205140036490U5, 24UA205140037111U0, 24UA205140037820U6, 24UA205140038302U2, 24UA205140038303U1, 24UA205140038307U8, 24UA205140038777U9, 24UA205140039137U0, 24UA205140040752U7, 24UA205140040856U0, 24UA205140042063U7, 24UA205140042131U2, 24UA205140042279U0, 24UA205140043627U2, 24UA205140044027U2, 24UA205140044334U1, 24UA205140044429U0, 24UA205140045113U2, 24UA205140046190U5, 24UA205140046435U5, 24UA205140046564U7, 24UA205140047686U5, 24UA205140047690U5, 24UA205140047692U3, 24UA205140048112U4, 24UA205140049051U0, 24UA205140049085U0, 24UA205140049290U3, 24UA205140049291U2, 24UA205140050463U0, 24UA205140050471U7, 24UA205140050538U0, 24UA205140050661U7, 24UA205140050944U7, 24UA205140051664U8, 24UA205140051723U8, 24UA205140052625U2, 24UA205140052682U2, 24UA205140053587U4, 24UA205140054381U9, 24UA205140054488U0, 24UA205140054701U1, 24UA205140054718U0, 24UA205140055415U4, 24UA205140056621U0, 24UA205140057091U2, 24UA205140066393U0, 24UA205140066398U6, 24UA205140066399U5, 24UA205140066400U0, 24UA205140066401U9, 24UA205140066403U7, 24UA205140066405U5 вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в загальній сумі 4 366 489, 80 грн. (чотири мільйони триста шістдесят шість тисяч чотириста вісімдесят дев`ять гривень 80 копійок), шляхом подання з цією метою митному органу сертифікатів з перевезення товару EUR.1 №№: PL/MF/AV 00070131, PL/MF/AV 00070132, PL/MF/AV 00070143, PL/MF/AV 00070156, PL/MH/AV 00070157, PL/MF/AV 00070159, PL/MF/AV 00070171, PL/MF/AV 00070172, PL/MF/AV 00070174, PL/MF/AV 00070155, PL/MF/AV 00070185, PL/MF/AV 00070189, PL/MF/AV 00070200, PL/MF/AV 00070214, PL/MF/AV 00070220, PL/MF/AV 00070226, PL/MF/AV 00070225, PL/MF/AV 00070227, PL/MF/AV 00070233, PL/MF/AV 00070243, PL/MF/AV 00070252, PL/MF/AV 00070253, PL/MF/AV 00070267, PL/MF/AV 00070266, PL/MF/AV 00070269, PL/MF/AV 00070284, PL/MF/AV 00070287, PL/MF/AV 00070293, PL/MF/AV 00070292, PL/MF/AV 00070305, PL/MF/AV 00070307, PL/MF/AV 00070312, PL/MF/AV 00070309, PL/MF/AV 00070325, PL/MF/AV 00070326, PL/MF/AV 00070327, PL/MF/AV 00070329, PL/MF/AS 1638008, PL/MF/AS 1638007, PL/MF/AS 1638009, PL/MF/AS 1638010, PL/MF/AS 1638050, PL/MF/AS 1638051, PL/MF/AS 1638053, PL/MF/AS 1638052, PL/MF/AS 1638054, PL/MF/AS 1638063, PL/MF/AS 1638064, PL/MF/AS 1638073, PL/MF/AS 1638074, PL/MF/AS 1638081, PL/MF/AS 1638084, PL/MF/AS 1638085, PL/MF/AS 1638093, PL/MF/AS 1638094, PL/MF/AS 1638111, PL/MF/AS 1638112, PL/MF/AS 1638115, PL/MF/AS 1638147, PL/MF/AS 1638141, PL/MF/AS 1638140, PL/MF/AS 1638142, PL/MF/AS 1638148, PL/MF/AS 1638143, PL/MF/AS 1638146, що містять неправдиві відомості та стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого в митних деклараціях, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

04 листопада 2026 року від адвоката Крючкова В.О. в інтересах ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення до протоколу, у яких він вказав на відсутність у діях його клієнта ознак складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, з огляду на таке. У протоколі вказано, що митні декларації подавалися через митних брокерів, жодної конкретної дії ОСОБА_1 щодо виготовлення, отримання, передання брокеру чи подання митниці будь-якого із 65 сертифікатів у протоколі не індивідуалізовано, митниця не довела об`єктивну сторону правопорушення: особисте подання документів ОСОБА_1 . Крім того, не доведено і наявність суб`єктивної сторони вказаного правопорушення – вини у формі умислу на вчинення правопорушення, а саме відсутні докази про те, що ОСОБА_1 достовірно знав про неавтентичність сертифікатів та цілеспрямовано використав їх для зменшення платежів; сам по собі економічний результат для товариства не доводить психічного ставлення його директора. Відповідно до умов поставки та порядку видачі сертифікатів, такі документи складаються продавцем, а не ОСОБА_1 , за межами території України, тому обізнаність імпортера не може презюмуватися. Крім того, сам протокол про порушення митних правил складено раніше аніж проведено документальну перевірку. У протоколі вказано про 65 декларацій, натомість акт за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ «ІМПОРТТРЕЙД УКРАЇНА» оперує ширшим масивом митних операцій, яка саме частина акта стосується вказаних у протоколі декларацій у матеріалах справи не розмежовано. У матеріалах справи відсутній оригінал відповіді уповноваженого митного органу. Висновок акта про «умисність» стосується платника податків і не є доказом особистого умислу директора. Крім того, під час складання протоколу було порушено право ОСОБА_1 на захист, адже складено протокол за його відсутності, на останній сторінці відсутній його підпис та дата одержання примірнику, відсутня інформація про вручення йому повідомлення про складання протоколу.

ОСОБА_1 на розгляд справи в суд не з`явився, свої права та інтереси доручив захищати адвокату Крючкову В.О.

В судовому засіданні адвокат Крючков В.О. повністю підтримав письмові заперечення, висловив позицію про закриття провадження у справі за відсутністю в діях його клієнта складу правопорушення, зокрема, суб`єктивної сторони у формі умислу. Сертифікати надаються відправником товару імпортеру, при митному контролі товарів у працівників митниці не виникало жодних питань до вказаних документів, імпортер жодним чином не може перевірити справжність сертифікатів про перевезення товару, на відміну від працівників митниці, які мають доступ до реєстру, відтак ОСОБА_1 не знав про підробку документів на момент їх подання і доказів про це матеріали справи не містять.

Представниця Волинської митниці під час розгляду протоколу заявила, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил доданими доказами до справи, зокрема відповіддю іноземного митного органу, копію оригіналу якої подала у судовому засіданні. Сума недоборів митних платежів підтверджується актом, крім того окремо додано розрахунки щодо вказаних у протоколі 65 сертифікатів. Просила накласти стягнення на ОСОБА_1 в межах санкції ст.485 МК України.

Дослідженням доказів по справі встановлено таке.

Факт ввезення на митну територію України в адресу ТОВ «ІМПОРТТРЕЙД УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 45007535) товару: «транспортні засоби…» і його випуск у вільний обіг підтверджується копіями вищевказаних митних декларацій типу ІМ40ДЕ.

Товар заявлений у митному режимі імпорт, його продавцем і відправником зазначена компанія «GLOBAL TARGET TRADE s. r. o.» Dolezalova 3424/15C, 821 04 Bratislava-Ruzinov, Slovakia.

Керівником фірми отримувача товару ТОВ «ІМПОРТТРЕЙД УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 45007535) на дату декларування товару був ОСОБА_1 , що підтверджується обліковою карткою суб`єкта ЗЕД.

Декларування товару здійснювали уповноважені від ТОВ «С-7» особи.

У графі 36 митних декларацій заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).

Преференція заявлена на підставі вищеперерахованих сертифікатів з перевезення товару EUR.1.

На вчинений Держмитслужбою запит уповноважений митний орган Республіки Польща листом від 13.10.2025 № 0601-IGC.4331.40.2025.MG повідомив, що дані сертифікати, не є автентичними. Зазначені сертифікати EUR.1 не були видані митницею в Любліні. Сертифікати є підроблені.

З огляду на таку інформацію начальник управління контролю та адміністрування митних платежів Волинської митниці у доповідній записці від 26.11.2025 №15-03/15/13419 констатувала, що товар, зазначений у вказаних сертифікатах з перевезення товару EUR.1, не має преференційного походження відповідно до положень Додатку I «Визначення поняття «походження товарів» та методів адміністративного співробітництва до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження». Управлінню проведення митного аудиту визначено здійснити контрольно-перевірочні заходи у відповідності до положень статей 345-354 МК України до платника податків ТОВ «ІМПОРТТРЕЙД УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 45007535).

Згідно із ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно із ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил … при вчиненні таких порушень підприємствами можуть бути посадові особи цих підприємств.

Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Стаття 485 МК України встановлює відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Відповідно до ч.2 ст.36 МК України країною походження товару вважається країна, в якій:

1) товар був повністю отриманий;

2) товар був підданий останнім економічно обґрунтованим виробничим та технологічним операціям з переробки, що призвели до виробництва нового товару або є важливою стадією виробництва, за умови виконання в цій країні критеріїв достатньої переробки, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч.4 ст.4 МК України під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон, територія чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару (ч.1 ст.41 МК України).

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч.3 ст.41 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.43 МК України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Частиною 1 статті 281 МК України встановлено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

За змістом ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частина 8 статті 257 МК України передбачає, що митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі про країну походження товару.

Відповідно до ч.1 ст.16 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію), товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Отже, підставою для застосування спеціального преференційного митного режиму у відповідності до Угоди про асоціацію є, зокрема, сертифікат з перевезення товару EUR.1.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 03.06.2005 року (зі змінами, внесеними згідно з Постановою ВСУ № 8 від 30.05.2008 року) «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

За змістом ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У Протоколі І Угода про асоціацію наведений зразок Сертифіката з перевезення товару, у якому: в пункті 11 зазначається «митний дозвіл» із наведенням митного підрозділу, країни або території видачі, що завіряється підписом уповноваженої посадової особи та засвідчується відтиском печатки; пункт 12 передбачає «декларацію від експортера», у якій особа, яка звернулась за видачею сертифіката заявляє, що описане в сертифікаті майно відповідає умовам, необхідним для його видачі, та таке запевнення засвідчує власноручним підписом.

У цій справі у сертифікатах з перевезення в пункті 11 митним органом, який їх видав, указано митницю в Любліні Республіки Польща та проставлено відтиск печатки цього митного органу.

Проте, уповноважений митний орган Республіки Польща у своїй відповіді спростував видачу указаних сертифікатів митницею в Любліні.

За змістом п.8 ст.336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів, зокрема, шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Відповідь митних органів Республіки Польща у цій справі здобута у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, який складений і видавався службовою особою від імені органів державної влади іноземної країни та посвідчує важливі факти, які мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом по справі в розумінні п.8 ст.336, п.5 ч.1 ст.352 МК України та у взаємозв`язку із положеннями ст.495 МК України, і цей доказ нічим не спростований.

Наведена у відповіді уповноваженого іноземного митного органу інформація є конкретною та однозначною, підтверджує юридично значимі факти та будь-яких посилань на необхідність проведення додаткових перевірочних заходів на підтвердження існування цих фактів не містить.

Таким чином, досліджені у справі докази у своїй сукупності достатньо підтверджують той факт, що переміщення в адресу ТОВ «ІМПОРТТРЕЙД УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 45007535) і випуск у вільний обіг товарів за аналізованими по справі митними деклараціями типу ІМ40ДЕ відбулося з використанням сертифікатів з перевезення товару EUR.1, видача яких за результатами проведеної перевірки компетентним органом Республіки Польща підтверджена не була, що свідчить про безпідставність заявлення в митних деклараціях преференції за кодом 410 і, як наслідок, неправомірного звільнення від сплати митних платежів в обсязі, передбаченому чинним законодавством України.

Щодо визначення розміру несплаченої суми митних платежів встановлено таке.

У протоколі про ПМП №0123/UA205000/2026 вказано, що ОСОБА_1 під час оформлення товарів занижено розмір митних платежів в загальній сумі 4 366 489,80 гривень.

Актом документальної невиїзної перевірки, проведеної Волинською митницею, від 19.05.2026 №48/26/7.3-19/17/45007535 встановлено порушення ТОВ «ІМПОРТТРЕЙД УКРАЇНА» під час декларування товарів, зокрема за вищевказаними митними деклараціями, вимог статей 15, 16 Доповнення І до Регіональної конвенції, ч.1 ст.257, ч.5 ст.280 МК України, п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита та по сплаті податку на додану вартість.

Довідками-розрахунками митниці встановлено, що з урахуванням преференції за кодом 410, при розмитнені товарів, сума митних платежів за вказаними у протоколі 65 деклараціями була зменшена на 4 366 489,80 гривень, тому доводи захисту в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Посилання захисника на порушення митним органом процедури складання протоколу і незабезпечення права ОСОБА_1 на захист не знайшли свого підтвердження, зокрема, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 митний орган неодноразово напрявляв повідомлення про необхідність його прибуття до митниці для дачі пояснень та копію протоколу, крім того, такі листи направлялися на електронну адресу ТОВ «ІМПОРТТРЕЙД УКРАЇНА».

Таким чином, ураховуючи встановлені фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст.485 МК України порушення митних правил є повністю доведеною поза будь-яким розумним сумнівом, та не спростовується доводами захисту, тому він підлягає відповідальності в межах санкції даної норми.

При визначенні обсягу відповідальності суд зважує на конкретні обставини справи, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність обставин, та вважає необхідним застосувати до порушника стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів.

З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України, суддя -

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 4 366 489, 80 грн (чотири мільйони триста шістдесят шість тисяч чотириста вісімдесят дев`ять гривень 80 копійок).

Штраф у розмірі 4 366 489, 80 грн (чотири мільйони триста шістдесят шість тисяч чотириста вісімдесят дев`ять гривень 80 копійок) підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області А.Л. Гайдук