Вирок від 08 листопада 2026 р. у справі №161/22569/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/22569/26

Провадження № 1-кп/161/1695/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 09 листопада 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

представника потерпілого – адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026170020011164 від 12.05.2026 року про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Баківці Луцького району Волинської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, має на утриманні малолітню дитину – донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з повною середньою освітою, учасника бойових дій, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в:

Так, ОСОБА_6 , 29 липня 2026 року близько 22 год.30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись поблизу магазину «Промінь», що по вул.Садовій, у с.Промінь Луцького району, діючи умисно, в ході конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязних стосунків з ОСОБА_4 , керуючись метою заподіяння шкоди здоров?ю останньому, усвідомлюючи значення і суспільно небезпечний характер власних дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, наніс множинні удари обома руками в область голови та в ділянку тулуба потерпілого ОСОБА_4 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді політравми – відкритої черепно-мозкової травми: забою головного мозку в потиличній ділянці справа, багатовідламкового перелому з порушенням цілісності стінок обох гайморових пазух, решітчастого лабіринту, фронтального синуса, орбіт з обох сторін зі значним зміщенням відламків, утворенням гематосинусів, відламкового зламу виличної кістки зліва, переломів скроневих відростків виличних кісток з обох сторін, носової кровотечі; закритої травми грудної клітки: перелому 9 ребра зліва по задньо-аксілярній лінії, 10 ребра зліва по лопатковій лінії, забоїв базальних сегментів обох легень, посттравматичного пневмотораксу зліва, посттравматичного малого гемотораксу зліва, а також гематом навколо обох очей та множинних саден обличчя і голови, які за ступенем тяжкості відповідно до висновку судово-медичного експерта відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Таким чином, ОСОБА_6 , обвинувачується в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, а саме у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 листопада 2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, для продовження проходження військової служби. Кримінальне провадження за №62026170020011164 від 12.05.2026 року про обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 407 КК України закрито, на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

В судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердивши розуміння ним пред`явленого обвинувачення та не оспорював наведених в обвинувальному акті фактичних обставин правопорушень, пояснивши, що дійсно, 29 липня 2026 року близько 22 год.30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись поблизу магазину «Промінь», що по вул.Садовій, у с.Промінь Луцького району, в ході конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязних стосунків з ОСОБА_4 , наніс множинні удари обома руками в область голови та в ділянку тулуба потерпілого ОСОБА_4 . У вчиненому ОСОБА_6 щиро розкаявся та просив суд його суворо не карати. Цивільний позов потерпілого визнав повністю.

Враховуючи те, що обвинувачений свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю, ним, як і іншими учасниками судового провадження не оспорюються обставини, викладені в обвинувальному акті та судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення його у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, повністю та об`єктивно доведена.

Відтак, суд вважає, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки він вищевказаними своїми діями умисно наніс тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

У судових дебатах прокурор просив суд визнати винним обвинуваченого за ч. 1 ст.121 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із застосуванням статей 75, 76 КК України.

Потерпілий та його представник – авдокат ОСОБА_5 у судових дебатах просили суд суворо обвинуваченого не карати, дати йому можливість продовжити військову службу, призначивши умовне покарання. Позов повністю підтримали, інших претензій до обвинуваченого не мають.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у вчиненому, щиро розкаявся, згідно ст.89 КК України раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, є учасником бойових дій, нагороджений орденом «За мужність 3 ступеня», має на утриманні малолітню дитину, має на утримання батька, інваліда 2 групи з дитинства, потерпілий на суворому покаранні не наполягав, виявив бажання повернутись на військову службу, а тому їх суд визнає обставинами, які позитивно характеризують особу обвинуваченого.

Водночас, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч. 2 ст. 50 КК України, обираючи покарання, передбачене санкцією статті закону, за яким визнав ОСОБА_6 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, враховуючи конкретні обставини справи та особу обвинуваченого, а саме повне визнання ним вини, щире каяття у вчиненому, міцні соціальні зв`язки, стан здоров`я та службу в ЗСУ, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання із випробуванням на підставі ст.75 КК України, встановивши при цьому іспитовий строк, із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Розглядаючи заявлений цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином суд враховує наступне.

Згідно з ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Частиною 1 статті 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що потерпілим було понесено витрати на придбання лікарських препаратів в сумі 5290,22 грн., а тому вказана сума підлягаю стягненню з обвинуваченого ОСОБА_6 в користь потерпілого.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Внаслідок вчиненого злочину потерпілий зазнав моральних страждань, які виявилися у сильних душевних переживаннях, крім того, значна кількість травм, їх характер породжує занепокоєння щодо повноти відновлення здоров`я потерпілого та можливих подальших наслідків для нього. Отримані ушкодження голови, лицевого черепа, грудної клітки та легень вимагають тривалого медичного спостереження, лікування та реабілітації. Невизначеність щодо строків відновлення та взагалі можливості повернення до попереднього стану здоров`я потерпілого є додатковим психотравмуючим фактором. В подальшому в потерпілого має бути операція по зору та відновлення кісток лицевого відділу черепа.

Враховуючи конкретні обставини справи, характер та обсяг завданих моральних і душевних страждань, а також виходячи із засад виваженості та справедливості, а також визнання цивільного позову самим обвинуваченим, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_4 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.

На підставі наведеного, цивільний позов підлягає до задоволення.

Питання про речові докази та арешт майна суд вирішує відповідно до вимог ст.100, 174 КПК України.

Запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту слід скасувати.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України необхідно зарахувати обвинуваченому ОСОБА_6 у строк покарання 2 (два) дні строку його попереднього ув`язнення, який обчислювати з 30.07.2026 (час затримання) по 31.07.2026 (звільнення з-під варти в залі суду) включно.

Відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України слід зарахувати у строк покарання за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 72 КК України домашній арешт за період часу з 01.08.2026 по 30.10.2026 року включно – три дні цілодобового домашнього арешту – за один день позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 349, 366-368, 371, 374, 376, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України,

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробовуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 виконання наступних обов`язків:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_6 у строк покарання 2 (два) дні строку його попереднього ув`язнення, який обчислювати з 30.07.2026 по 31.07.2026 включно.

Відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 72 КК України домашній арешт за період часу з 01.08.2026 по 30.10.2026 року включно – три дні цілодобового домашнього арешту – за один день позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення– задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_4 завдану матеріальну шкоду в сумі 5 290 (п`ять тисяч двісті дев`яносто) гривень 22 (двадцять дві) копійки та 500 000 (п`ятсот тисяч ) гривень завданої моральної шкоди.

Речові докази:

- електронний носій інформації – USB –флеш накопичувач, на якому містяться відеозаписи з камер зовнішнього спостереження за період з 22:00 год. 29.07.2026 до 23:00 год.29.07.2026 – залишити в матеріалах кримінальної справи.

- штани чорного кольору марки «adidas», кросівки темно-синього кольору «joma», які поміщено до картонної коробки – знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений із врахуванням обмежень, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України, до Волинського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1