Суд: Томаківський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №195/1639/26
Суддя: Омеко М. В.
Справа № 195/1639/26
2/195/852/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И
(заочне)
09.11.2026 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – Омеко М.В., за участі секретаря Мартинової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Томаківського районного суду Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», в інтересах якого діє представник Сахарова Ольга Ігорівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В :
15.10.2026 року представник позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» Сахарова О.І. через підсистему «Електронний суд» звернулася до Томаківського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №9682644 від 12.12.2025 року у розмірі 16 400,00 грн., а також суму сплаченого судового збору 2662,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 12 грудня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №9682644, про надання споживчого кредиту в сумі 5000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності. Водночас, відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість.
28.07.2026 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу № 28072026, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Пунктом 1.1. Договору Факторингу 1 визначено, що Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору Факторингу 1 перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №3, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.
Разом із підписанням Акту прийому-передачі Реєстру Боржників Клієнт передає Фактору Додаткову інформацію до Реєстру Боржників згідно Додатку №2 до Договору.
Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників 2 від 28.07.2026 до Договору Факторингу 1 та Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 28.07.2026 до Договору Факторингу 1 (Додаток №9, №10), до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.
ТОВ «ФК «Ейс» після отримання права вимоги не здійснювало жодних нарахувань за кредитним договором, однак свою заборгованість відповідач так і не погасив.
Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить – 26 400,00 грн, яка складається з: 5 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11 400,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 10 000,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку за період 28.07.2026 – 15.08.2026. Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 16 400,00 грн.
Ухвалою судді Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до суду не надходило.
Правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, щодо подачі відзиву на позовну заяву, відповідач не скористався.
Представник позивача ТОВ «ФК «Ейс» у судове засідання не з`явився, натомість в прохальній частині позовної заяви зазначив, що просить розглянути справу без його участі та позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом відповідно до вимог ст. 130 ЦПК України, на зареєстровану адресу місця проживання якого було надіслано ухвалу про відкриття провадження, позовну заяву з додатками та повістку про виклик. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернувся до суду з відміткою «про одержання поштового конверту за підписом ОСОБА_2 ».
Крім того, відповідач повідомлявся про розгляд справи судом на офіційному сайті «Судової влади».
Так, Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідачів та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши подані стороною документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає задоволенню з наступник підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (Кредитор) є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК №870 від 28.02.2017, видане Національним банком України. Також, ТОВ «Авентус Україна» має ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, яка була видана розпорядженням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 28.03.2017р. №756.
12 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», яке є фінансовою установою та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний Договір №9682644 про надання споживчого кредиту, який було укладено відповідно до Правил надання фінансових кредитів ТОВ «Авентус України», які розміщені на сайті www.creditplus.ua.
Пунктом 1.1. Кредитного договору визначено, що укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний застосунок "CreditPlus". Ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет/ Мобільний застосунок "CreditPlus", в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході(в т.ч через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно Пароля входу до Особистого кабінету/Мобільного застосунку "CreditPlus". При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ Мобільного застосунку "CreditPlus".
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року (далі Закон № 675-VIII), на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з положеннями статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону № 675-VIII, електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.
На офіційному веб-сайті ТОВ «Авентус Україна», у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «Авентус Україна» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: текстом кредитного договору, Правилами, Паспортом споживчого кредиту, інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом, тощо
Згідно ч. 3 ст.11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 675-VIII, моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), від 12 січня 2021 року справа № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20).
Тобто, судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Відповідач пройшов реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Авентус Україна» та в Особистому кабінеті прийняв умови та у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «C5495», підписав електронний Кредитний договір, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомився до моменту укладання.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Абзац другий частини другої статті 639 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналізуючи отримані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що договір №9682644 про надання споживчого кредиту від 12.12.2025 року укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Згідно п.п. 1.3, 1.4, 1.5 Кредитного договору Сума кредиту (загальний розмір) складає 5000,00 гривень (п.1.3 Кредитного договору). Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни(дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.(п. 1.4 Кредитного договору). У Споживача відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених Договором, на підставі звернення до Товариства у паперовій, формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора. (п. 1.4.1.) Тип процентної ставки фіксована (п. 1.5 Кредитного договору). За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: 1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору (п.1.5.1. Кредитного договору); знижена процентна ставка 0,93 % в день та застосовується якщо Споживач до 11.01.2026 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (п. 1.5.2). Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2333,95% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2222,27% річних (п. 1.9.-1.9.2).
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки №4874-07XX-XXXX-0277.
Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 12.12.2025 року або 12.12.2025 року (п. 2.2. Кредитного договору).
Згідно з п.3.1. Кредитного договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.
Сторони погодили Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит до договору про надання споживчого кредиту №9682644 від 12.12.2025 року.
Отже, між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ЦК України, Законом України «Про електрону комерцію», Законом України «Про електронний цифровий підпис» та Законом України «Про споживче кредитування»
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Позивач (через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім», з яким укладено договір №087/20-П від про надання послуг з приймання та переказу платежів від 08.07.2020 р. та який має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків №21/772-рк від 29.04.2023 р., видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішне перерахування платежу на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.
Відповідно до листа ТОВ «ФК «Контрактовий дім» вих. №24771 від 31.07.2026 року 12.12.2025 року ОСОБА_1 успішно перераховано грошові кошти в сумі 5000,00 гривень, код транзакції 1725043473, номер картки: №4874-07XX-XXXX-0277.
Отже, ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 5000,00 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, яку останнім вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та в кредитному договорі.
В свою чергу, відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти.
Разом з тим, відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення суми кредиту та нарахованих процентів не виконував та відповідно до Картки обліку Договору (розрахунок заборгованості), сформованого ТОВ «Авентус Україна станом на 15.08.2026 року має заборгованість в сумі 26 400,00 грн, яка складається з: 5 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11 400,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 10 000,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
В ході розгляду справи відповідач не оспорював фактів укладання Договору №9682644 про надання споживчого кредиту від 12.12.2025 року, отримання кредитних коштів за даним договором в сумі 5000,00 гривень, а також невиконання ним зобов`язань щодо повернення кредиту.
Щодо наявності у ТОВ «ФК «Ейс» права вимоги до відповідача за Договором №9682644 про надання споживчого кредиту від 12.12.2025 року, суд зазначає наступне.
28.07.2026 року між ТОВ «АВЕНТУС» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу №28072026, за умовами якого ТОВ «АВЕНТУС» відступило, а ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги за кредитними договорами, зазначеними в реєстрі боржників.
Згідно з витягом з Реєстру боржників від 28.07.2026 року до договору факторингу №28072026, ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №9682644 від 12.12.2025 року, заборгованість за яким складає 26 400,00 грн, яка складається з: 5 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11 400,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 10 000,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
Отже, до ТОВ «ФК «Ейс» відповідно до укладеного Договору факторингу №28072026 від 28.07.2026 року, перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором №9682644 про надання споживчого кредиту від 12.12.2025.
Після отримання права вимоги до відповідача ОСОБА_1 , ТОВ «ФК «Ейс» не здійснювало жодних нарахувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даними договором.
Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 2 ст. 615 ЦК України).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Суд бере до уваги, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання та згідно з матеріалами справи має заборгованість перед ТОВ «ФК «Ейс», яке є правонаступником кредитодавця, в загальному розмірі 26 400,00 грн, яка складається з: 5 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11 400,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 10 000,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
При цьому, позивач, користуючись своїм правом визначив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за Договором №9682644 про надання споживчого кредиту від 12.12.2025 року в сумі 16 400,00 гривень, тобто без стягнення 10 000,00 гривень штрафних санкцій.
За таких обставин, оцінивши надані позивачем докази, оскільки доказів повернення кредиту чи спростування вказаних позивачем обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором №9682644 про надання споживчого кредиту від 12.12.2025 року, в межах позовних вимог, в розмірі 16 400,00 грн., яка складається з: 5 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11 400,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Між АБ «ПАРХОМЧУК ТА ПАРТНЕРИ» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір про надання правничої допомоги №10/08/26-01 від 10.08.2026 року та Додаткову угоду №25771633042 від 10.08.2026 року до Договору про надання правничої допомоги №10/08/26-01 від 10.08.2026 року.
Відповідно до п. 3.6. Договору про надання правничої допомоги №10/08/26-01 від 10.08.2026 року, сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь клієнта сплачується на користь адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок клієнта.
Обсяг виконаних робіт визначений в Акті прийому-передачі наданих послуг №10/08/26-01 від 10.08.2026 року, який є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги. Згідно з даним актом, позивачу надано правову допомогу на суму 7000,00 гривень.
Під час розгляду справи відповідачем не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Також, за звернення до суду з позовною заявою в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір», позивачем ТОВ «ФК «Ейс» були понесені витрати з оплати судового збору в сумі 2662,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті від 14.10.2026 року №61508.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
Таким чином, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень.
Керуючись ст. ст. 16, 526-530, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», в інтересах якого діє представник Сахарова Ольга Ігорівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за Кредитним договором №9682644 від 12.12.2025 у розмірі 16 400,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) сплачений по справі судовий збір у розмірі 2662,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності з п. 15.5 Розділ у XIII Перехідні положення ЦПК України до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://court.gov.ua/sud0442/.
В порядку п. 4. ч. 5 ст. 265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:
позивач: ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, (місцезнаходження: 02094, Україна, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13);
відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Суддя: М.В.Омеко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua