Вирок від 08 листопада 2026 р. у справі №215/6855/24 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа215/6855/24

1-кп/215/387/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі: головуючого, судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

Учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

цивільного позивача ОСОБА_5

представника потерпілого та цивільного позивача, адвоката ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника, адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 в м. Кривому Розі кримінальне провадження № 12024041230001898 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 30.08.2024 за обвинуваченням,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Павлівка, Іллінецький район, Вінницька область, громадянина України, пенсіонера, офіційно працевлаштованого, не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19.08.2024 о 15:00 годин по сухому асфальтобетонному покриттю проїзної частини вул. Симона Петлюри з боку Об`їзної дороги в напрямку вул. Романа Шухевича в Тернівському районі м. Кривого Рогу, рухався автомобіль «Dacia Logan» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_7 . В цей же час в його смузі, попереду у попутному напрямку, рухався автомобіль «Hyundai Getz» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуваючи на перехресті з вул. Новобудівель зупинився, щоб надати дорогу зустрічно рухаючимся автомобілям, перед поворотом ліворуч. Водій ОСОБА_7 в свою чергу не обрав безпечну дистанцию до автомобиля «Hyundai Getz», щоб мати можливість своєчасно реагувати на зміну дорожньої обстановки, наближаючись до вищевказаного транспортного засобу, проявив неуважність, чим порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 б) 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, згідно з якими:

-1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.»;

-2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі».

-13.1 «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу».

Внаслідок порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху України, виконання яких було необхідною та достатньою умовою для запобігання ДТП, водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем «Dacia Logan», допустив зіткнення з автомобілем «Hyundai Getz», який від удару потрапив на смугу зустрічного руху де зіткнувся з зустрічно рухаючимся автомобілем «Chevrolet Aveo» реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Під час ДТП водій автомобіля «Hyundai Getz» ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження, у вигляді: закрита черепно-лицьова травми - садна правої скроневої області, забійна рана правої надбрівної області, перелом медіальної стінки правої орбіти, струс головного мозку, контузія очного яблука тяжкого ступеня, травматична ерозія рогівки, гіфема, гемофтальм правого ока, травматичний мідріаз, травматична катаракта правого ока, що відноситься до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

Між порушенням водієм ОСОБА_7 п.п. 2.3 (б), 13.1 Правил дорожнього руху України та наслідками – спричинення ОСОБА_10 тілесних ушкоджень є прямий причинний зв`язок.

Ці дії ОСОБА_7 у кримінальному провадженні кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винуватим себе не визнав, позов не визнав в повному обсязі, вказує, що в той день, приблизно о 15.00 годині рухався на належному йому автомобілі по вул.Тимірязева (нов.назв. Симони Петлюри) зі швидкістю приблизно до 50 км/год. Попереду нього на відстані приблизно 30 метрів зі швидкістю близько 50 км/год та на відстані до 1,5 метра від правої обочини рухався автомобіль «Hyundai Getz» який раптово, перебуваючи ближче до крайнього правого дороги загальмував, а потім увімкнув покажчик лівого повороту. В наслідок непередбачуваних дій потерпілого він розгубився, тому як праворуч від нього на відстані приблизно 0,5м знаходилась бордюра, а ліворуч по зустрічний смузі рухався транспорт, загальмувати він також не встиг в наслідок чого допустив зіткнення з цим автомобілем, передньою лівою частиною свого автомобіля, в задню праву частини автомобіля «Hyundai Getz». Після ДТП він одразу поцікавився у потерпілого його станом здоров`я та викликав швидку допомогу та поліцію. Через деякий проміжок часу після ДТП він приїздив до міської лікарні №16 щоб запропонувати допомогу. В лікарні його повідомили, що потерпілий після ДТП був доставлений в травматологічний пункт де йому було накладено скоби на рану, та останній залишив лікарню відмовившись від госпіталізації. Також пояснив, що в ході досудового розслідування він мав намір надати потерпілому будь-яку допомогу, але останній відмовився. Просить у разі визнання його винуватості не позбавляти водійських прав у зв`язку з нагальною необхідністю використання автомобіля для підтримання життєдіяльності.

Потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що 19.08.2024 приблизно о 15:00 годині він керуючи автомобілем «Hyundai Getz» рухався по вул. Тимірязєва (нов.назв. Симони Петлюри) та бачив, що позаду нього на достатній відстані тривалий час рухається автомобіль «Dacia Logan». Наближаючись до перехрестя та маючи намір виконання лівого повороту поступово почав знижувати швидкість та включив покажчик лівого повороту. Виїхавши на перехрестя зупинився пропускаючи транспортний засіб який рухався у зустрічному напрямку та майже відразу відчув удар в задню частину автомобіля, в наслідок якого його автомобіль потрапив на зустрічну смугу та зіткнувся з автомобілем «Chevrolet» який рухався на зустріч повз нього. Після ДТП швидка допомога відвезла його до 16-лікарні де надали необхідну медичну допомогу. Потім він проходив тривале стаціонарне лікування у 16 міській лікарні та офтальмологічній лікарні. Будь-яких пропозицій з боку обвинуваченого та його захисника по відшкодуванню шкоди не надходили.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що 19.08.2024 приблизно о 15:00 години він на належному йому автомобілі рухався по головній дорозі та наближаючись до перехрестя побачив, що в зустрічному напрямку відносно нього на відстані приблизно 40 - 50 метрів на перехресті зупинився автомобіль «Hyundai Getz» з увімкненим покажчиком лівого повороту та очікував проїзду ним перехрестя. В той момент коли його автомобіль на перехресті порівнявся з автомобілем «Hyundai Getz», останній почав рух в його бік на зустрічну смугу та допустив зіткнення з лівою частиною його автомобіля, після чого він застосував гальмування та зупинився біля правого краю дороги. Також доповнив про відсутність розмітки на дорозі та перед здійснення повороту ліворуч автомобіль «Hyundai Getz» був розташований ближче до середини проїзної частини, і була можливість об`їзду його з правого боку іншими транспортними засобами. Коли наближався до перехрестя також бачив Автомобіль «Dacia Logan» який рухався позаду автомобіля «Hyundai Getz», але зосередившись на першому автомобілю, залишив поза увагою автомобіль «Dacia Logan».

Докази, які було досліджено судом.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення із заявою про вчинення кримінального правопорушення гр. ОСОБА_4 а.с.145 т.2. звернувся 29.08.2024.

Протокол огляду місця події від 19.09.2024 та фото таблицею до нього а.с.152 т.2 по якому дорожне покриття проїзної частини по вул.Тимірязева на якому сталося ДТП призначено для руху в обох напрямках, має загальну ширину 9.2 метра. Автомобіль «Dacia Logan» яким керував обвинувачений розташований вздовж правого краю дороги, передньою частиною в напрямку вул. Мусорського на відстані 0,6 метра від правого краю узбіччя та 5,2 метра до елктроопори. Автомобіль «Hyundai Getz» яким керував потерпілий розташований на перехресті під кутом, передньою частиною в напрямку вул. Мусорського. Відстань від правого переднього колеса до правого узбіччя 6,7 метра, від правого заднього колеса до правого узбіччя 5.3 метра. Автомобіль «Shevrot» яким керував свідок ОСОБА_9 розташований біля лівого краю дороги після зіткнення автомобілів. Слідова від лівого колеса автомобіля після зіткнення розпочинається на відстані 2,4 метра від лівого узбіччя. Осип скла та пластмаса у середини смуги відносно напрямку руху автомобілів «Hyundai Getz» та «Dacia Logan» розпочинається на відстані 3,1метра від правого краю узбіччя та продовжується до середини дороги. Транспортний засіб «Hyundai Getz» АЕ реєстраційний номер НОМЕР_2 має механічні пошкодження, деформовано передня та задня частини автомобіля. Транспортний засіб «Dacia Logan» НОМЕР_1 деформована передня частина автомобіля.

З виписки №2380/2301 а.с.173 т.2 медичної карти стаціонарного хворого відділення мікрохірургії ока ОСОБА_4 слідує, що зі слів останнього травму отримав 19.08.2024 під час ДТП, вдарився правою половиною лоба та обличчя. ПХО рани лобної ділянки надано в КНП «КМЛ №16» КМР. Скерований в КФ КП «ДОКОЛ» 20.08.2024, від госпіталізації утримався. Повторно, звернувся самостійно 21.08.2024 в зв`язку з погіршенням стану зору правого ока. Госпіталізований ургентно в відділення мікрохірургії ока. Основний діагноз: Контузія очного яблука тяжкого ступеня, травматична ерозія рогівки, гіфема, гемофтальм правого ока( травма від ДТП). Супутній діагноз Закрита черепно – мозкова травма, струс головного мозку, ребрасте нічний сіндром. Забійна рана правої надбрівної дуги ( стан після ПХО 19.08.2024), садно правої скроневої ділянки.

Відповідно до висновку спеціаліста судово – медичного експерта №1888 від а.с.181-184 т.2 а.с. на підставі заяви потерпілого ОСОБА_4 у останнього виявлені ушкодження у вигляді: закритої черепно-лицьової травми - садна правої скроневої області, забійна рана правої надбрівної області, перелому медіальної стінки правої орбіти, струс головного мозку, контузії очного яблука тяжкого ступеня, травматичної ерозії рогівки, гіфема, гемофтальму правого ока, травматичного мідріазу, травматичної катаракти правого ока, на момент огляду за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я більше 21 доби, П.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 №6. Які могли бути утворені від ударної дії тупого твердого предмету, або предметів, або при ударі об такі. Беручи до уваги ступень їх загоєння (дані мед.документів) свідчить що термін їх виникнення може відповідати терміну вказаному обстежуваним, тобто 19.08.2024.

Висновком експерта №1965 від 21.10.2024 а.с.186 -188 т.2 та схемою до нього а.с.189 т.2 у ОСОБА_4 встановлено закрита черепно-лицьова травма - садна правої скроневої області, забійна рана правої надбрівної області, перелом медіальної стінки правої орбіти, струс головного мозку, контузія очного яблука тяжкого ступеня, травматична ерозії рогівки, гіфема, гемофтальм правого ока, травматичний мідріаз, травматична катаракта правого ока, що підтверджується даними огляду, медичних документів на його ім`я, даними рентгенологічного дослідження. Виявлені ушкодження на момент огляду за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я більше 21 доби, П.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 №6. Ступень їх загоєння (дані мед.документів) свідчить що термін їх виникнення може відповідати терміну вказаному у постанові, тобто 19.08.2024. Характер тілесних ушкоджень у потерпілого свідчить про їх утворення від дії твердого предмета (предметів) за механізмом удар (удар – стиснення), такими предметами могли бути виступаючи частини салону автомобіля. Виявлені у потерпілого ушкодження могли утворитися при механізмі ДТП вказаному у постанові, про що свідчить локалізація та характер виявлених у нього ушкоджень.

Висновком експерта №СЕ-19/112-24/12754–ІТ від 21.10.2024 а.с.194-196 т.2 встановлено, що в дорожньо – транспортній ситуації яка досліджувалася, водій автомобіля «Dacia Logan» ОСОБА_7 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п.п.2.3(б) Правил дорожнього руху України, тексти яких зазначені в диспозиції. У цій дорожньо – транспортній ситуації водій автомобіля «Dacia Logan» ОСОБА_7 мав можливість запобігти виникненню дорожньо – транспортної пригоди, виконавши технічні вимоги п.п.2.3(б) Правил дорожнього руху України. В даній ситуації дії водія автомобіля «Hyundai Getz» ОСОБА_4 , спрямовані на можливість уникнути ДТП, вимогами ПДР не регламентовані. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «Hyundai Getz» ОСОБА_4 не мав можливості уникнути ДТП. У діях водія автомобіля «Dacia Logan» ОСОБА_7 вбачаються невідповідності технічним вимогам п.п. 2.3(б) Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку із настанням події дорожньо – транспортної пригоди.

Висновки суду.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, положень ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом… а також на припущеннях. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Такий обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Відповідно до ч.1 п.3, ч.3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що… в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Частина 1 статті 286 КК України, інкримінована ОСОБА_7 передбачає настання кримінальної відповідальності виключно за умов:

1.Порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом;

2. Наявності причинного зв`язку між порушенням правил безпеки дорожнього руху, та наслідками у вигляді спричиненн тілесних ушкоджень потерпілого.

Відповідно до п 2.3. Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі».

Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу».

Обвинувачений ОСОБА_7 підтверджує, що керував автомобілем «Dacia Logan» 19.08.2024 р. приблизно о 15.00 год. по вул.Мусорського (н.назв. Симона Петлюри), та під час руху якого допустив зіткнення з автомобілем «Hyundai Getz» під керуванням ОСОБА_4 ..

Показаннями потерпілого ОСОБА_4 , яке узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_9 підтверджується, що до моменту зіткнення, автомобіль потерпілого вже незначний проміжок часу перебував в нерухомому стані, ближче до середини проїзної частині (дорожня розмітка відсутня) з увімкненим покажчиком лівого повороту в очікуванні зустрічного проїзду автомобіля під керуванням свідка.

Показання потерпілого та свідка не суперечать даним отриманих в ході огляду місця події, а саме, осип скла та пластмаса яка залишилася після зіткнення автомобіля обвинуваченого з автомобілем потерпілого розпочинається з відстані 3.1 метра від правого краю узбіччя та продовжується до середини проїзної частини, що підтверджує перебування автомобіля потерпілого перед виконанням маневру повороту на ліво на середині проїзної частини дороги, тобто в крайньому лівому положенню відносно руху зустрічного транспорту. В наслідок зіткнення, автомобіль потерпілого від удару виштовхнуло на зустрічну смугу на якій відбулося його зіткнення з автомобілем під керуванням свідка на відстані 2,4 метра від лівого краю узбіччя, про що свідчать слідові зміни траєкторії руху автомобіля свідка після зіткнення, та вказує також на те, що автомобіль потерпілого перед зіткненням перебував у крайньому лівому положенні до середини дороги перед виконанням маневру лівого повороту. Протоколом огляду місця події встановлений характер пошкодження автомобіля обвинуваченого «Dacia Logan» передня ліва частина, та автомобіля «Hyundai Getz», а саме, задня права частина автомобіля, що зумовило викид автомобіля «Hyundai Getz» на зустрічну полосу під кутом, розташування якого зафіксовано у протоколі огляду.

Вказаними доказами спростовуються показання обвинуваченого, щодо руху автомобіля потерпілого перед поворотом по середині проїзної частини дороги по якій вони рухалися в попутному напрямку, не заняття ним перед поворотом крайнього лівого положення, раптового гальмування і зупинки автомобіля на перехресті без увімкненого покажчика лівого повороту.

Також судом не беруться до уваги доводи захисника щодо не звернення потерпілого після ДТП за медичною допомогою посилаючись на отримання ним довідки з міської лікарні № 16 в якій зазначається про відсутність у закладі інформації про наявність офтальмонологічних захворювань у ОСОБА_4 , що викликає сумнів отримання потерпілим середньої тяжкості тілесних ушкоджень від ДТП, оскільки потерпілий одразу після ДТП швидкою допомогою був доставленим до міської лікарні №16, що підтверджується показаннями самого обвинуваченого, випискою №2380/2301 а.с.173 т.2 та після ПХО лобної ділянки в лікарні №16 потерпілий був скерований до спеціалізованого закладу КФ КП «ДОКОЛ» куди був госпіталізованим 21.08.2024 у зв`язку з погіршенням стану правого ока, що і зумовило останнього 29.08.2024 звернутися із заявою про вчинене кримінальне правопорушення.

Вищевикладеним підтверджується порушення вимог п.п. 2.3, 13.1 (б) Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_7 що перебуває у причино-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної події, внаслідок якої ОСОБА_4 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, що підтверджується вище дослідженими судом висноком експерта.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає що висновками експертиз, протоколами слідчих дій, поясненнями потерпілого, свідка, судом встановлено, що зібрані обвинуваченням докази в їх сукупності є достовірними, та достатньою мірою підтверджують винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 в кримінальному правопорушенні за ст.286 ч.1 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Потерпілим ОСОБА_4 та його представником, адвокатом ОСОБА_6 подано цивільний позов до відповідачів: обвинуваченого ОСОБА_7 та «МОТОРНЕ (ТРАНСПОРТНЕ) СТРАХОВЕ БЮРО» про стягнення з відповідача 1 на користь ОСОБА_4 200000грн. на відшкодування моральної шкоди, з відповідача 2 – 2224,13грн моральної шкоди; 20906,56грн на відшкодування витрат пов`язаних з лікуванням; 23576,10грн в рахунок відшкодування шкоди пов`язаною з тимчасовою втратою працездатності та солідарно стягнути з відповідачів 25000грн. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування вказує, що оскільки цивільна правова відповідальність ОСОБА_7 була застрахована в страховій компанії Товариство з додатковою відповідальністю «СГ «ОБЕРІГ» поліс №220460576 яке втратило право на укладання договорів обов`язкового страхування та 06.01.2024 було виключено з Членів МТСБ то представник позивача ОСОБА_6 звернувся до МТСБУ, яке відповідно до ст.20 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. (далі Закон №1961), приймає на себе зобов`язання та повинно здійснити страхову, регламентну виплату відповідно до п.24.1 ст.24 Закону в межах витрат пов`язаних з лікуванням. Відповідно до ст.25 Закону №1961 має відшкодувати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності для працюючої особи середню заробітну плату за 120 діб лікарняного у розмірі 23 576,10грн. На підставі ст.26 Закону №1961, оскільки позивачу встановлена 3 група інвалідності то відповідач має відшкодувати позивачу 12 мінімальних заробітних. Мінімальна заробітна плата на день настання страхового випадку становила 8000 грн., тому розмір страхових виплат становить 96000 гривен. Також відповідно до ст.26 – 1 Закону №1961 (у випадках передбачених підпунктами підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 Закону – МТСБУ) відшкодовується шкода пов`язана з ушкодженням здоров`я під час ДТП у розмірі 5 відсотків страхової виплати що в цілому становить 7024,13гривен виходячи з розрахунку 96000,00+23576,10+20906,56=140482,66*5%=7024,13гривен. Оскільки відповідач відшкодував моральну шкоду в розмірі 4800гривен (96000*5%=4800), просить стягнути з відповідача різницю недоплаченої моральної шкоди в розмірі 2224,13грн.

Розмір заявленої вимоги в частині відшкодування завданої моральної шкоди позивач обґрунтовує тривалим лікуванням та наслідками яки настали, а саме, визнано інвалідом 3 групи, обмеження його трудової діяльності, неможливістю керувати автомобілем у зв`язку з суттєвим погіршенням зору, що в цілому призвело до фізичних та душевних страждань, погіршення якості життя та інше.

МТСБ 09.04.2025 здійснив страхову виплату у розмірі 100800 гривен, повідомивши в телефонному режимі, що вказана виплата стосується відшкодування шкоди пов`язаною із стійкою втратою працездатності потерпілим, отримання 3 групи інвалідності – 96 000 гривен та 4 800 гривен, моральної шкоди, про що позивач зазначає у позові та не спростовується відповідачем у відзиву.

Потерпілий ОСОБА_4 і його представник, адвокат ОСОБА_6 підтримали цивільний позов в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_7 позов не визнав, посилається на свою не винуватість в отриманні тілесних ушкоджень потерпілим.

МТСБУ проти позову заперечувало, представник ОСОБА_11 подав відзив на позов з клопотаннями про розгляд справи в свою відсутність.В обґрунтування заперечень вказує на відсутність документів що підтверджують лікування, а самі по собі чеки які є нерозбірливими, не вказують що придбання ліків пов`язане з ДТП, тому просять у задоволенні позову відмовити. Щодо інших заявлених вимог позивача до МТСБ будь яких заперечень з тексту відзова не вбачається.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону №1961 - Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

Відповідно до п.2.4 ст. 24 Закону №1961, у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Відповідно до ст.25 Закону №1961 у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю.

Відповідно до ст. 26-1 Закону №1961, страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Судом встановлена незаконність дій обвинуваченого, потерпілому ОСОБА_4 , заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження в наслідок ДТП, що призвело до тривалого лікування та витрат, встановлена 3 група інвалідності в наслідок чого потерпілий зазнав значних фізичних страждань, що загальновідомо вимагає від потерпілого додаткових зусиль для організації свого життя, та спричиняє моральні страждання.

На підтвердження вказаних вимог потерпілим надані наступні докази: витягом з сайту МТСБ, щодо страхового полісу №220460576 на автомобіль «Dacia Logan» реєстраційний номер НОМЕР_1 застрахований в страховій компанії Товариство з додатковою відповідальністю «СГ «ОБЕРІГ», яке втратило право на укладання договорів обов`язкового страхування та 06.01.2024 було виключено з Членів МТСБ; довідкою МСЕК від 15.12.2025 встановлена 3 група інвалідності; програма реабілітації інваліда №1445; довідка про заробітну плату за місцем роботи ОСОБА_4 яка у середньому складає 7272,16грн; пенсійне посвідчення на ім`я ОСОБА_4 пенсія по інвалідності; висновок спеціаліста (судово медичного експерта ) №1888; платіжна інструкція за проведення експертизи; довідка №3774 від 19.08.2024 видана травматологічним пунктом міської лікарні №16, ОСОБА_4 проведено ПХО, призначено ліки; товарний чек за оплату лікарських препаратів; довідка про звернення ОСОБА_4 в КП «ДОКОЛ» призначено лікарські препарати; огляд оториноларинголога 20.08.2024, призначено лікарських препарати; висновок спеціаліста травматолога, призначено ліки; виписка №2380/2301 перебував на стаціонаром лікуванні з 21.03.2024 по 02.09.2024, призначено ліки; листок лікарських призначень, товарні чеки на ліки, довідка про тимчасову втрату працездатності з 21.08.2024 по 02.09.2024, товарні чеки на придбання ліків 2шт, виписка з медичної №167496 перебував на стаціонарному лікуванні з 03.09.2024 по 17.09.2024; довідка про тимчасову втрату працездатності з 03.09.2024 по 17.09.2024, направлений на МСЕК; товарний чек на ліки т.2 а.с.221 - 249; товарні чеки на ліки відповідно до призначення, талон пацієнта; виписка №169121 з медичної карти, перебував на стаціонарному лікуванні з 29.10.2024 по 07.11.2024; товарні чеки на ліки за призначенням; виписка №169121 з медичної карти, перебував на стаціонарному лікуванні з 11.11.2024 по 13.11.2024; листок лікарських призначень; довідка про тимчасову втрату працездатності з 11.11.2024.10.2024 по 13.11.2024; товарні чеки за придбання ліків; заява про виплату страхового відшкодування від 10.02.2025 з переліком додатків та копій чеків т.3 а.с.1-25.

Дослідивши надані позивачем докази суд вважає, що заявлена позовна вимога про стягнення 20 906,56 гривен на підставі п.2.4 ст. 24 Закону №1961 підлягає задоволенню у повному обсязі, тому як заявлена до стягнення сума підтверджена товарними чеками на придбання лікарських засобів та послуг, які відповідають лікарським призначенням.

Разом з тим суд відмовляє в задоволені заявленої позовної вимозі про стягнення витрат пов`язаних з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 23 576 гривен виходячи з наступного.

Відповідно до довідок про тимчасову втрату працездатності ОСОБА_4 перебував на лікарняному з 21.08.2024 по 02.09.2024, з 03.09.2024 по 17.09.2024, з 11.11.2024 по 13.11.2024 (т.1 а.с.224,228, т.2 а.с.11).

З довідки відділу освіти виконкому Тернівської районної у місті ради від 10.02.2025 вбачається, що ОСОБА_4 за період жовтень 2023 – вересень 2024 всього була нарахована заробітна плата у розмірі 87 266.18грн, та здійснено нарахування за серпень 2024 року та вересень 2024 року у розмірі середньої заробітної плати за лікарськими листами, тому відшкодуванню відповідачем на підставі ст. 25 Закону №1961, не підлягає. Крім того, довідка не містить будь яких даних про розмір нарахування середньої заробітної плати за листопад 2024 року, що позбавляє суд можливості встановити неотримання позивачем середньої заробітної плати у період перебування на лікарняному з 11.11.2024 по 13.11.2024, тому враховуючи вищенаведене суд відхиляє доводи позивача щодо перебування ним на лікарняному 120 діб, як такі що не підтверджуються належними та допустимим доказами наданими позивачем.

В частині заявленої вимоги про відшкодування моральної шкоди з МТСБ у розмірі 2224,13гр, то вона підлягає частковому задоволенню у розмірі 1045,32грн виходячи з розрахунку 96000,00+20906,56=116906,56*5%=5845,32-4800=1045,32грн.

Що стосується заявленої позивачем позовну вимогу про стягнення з відповідача ОСОБА_7 моральної шкоди в розмірі 200000грн, суд вважає що вона підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст.ст.1166, 1167 ЦК України - особа яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати, майнову та моральну шкоду завдану винними, незаконними діями.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлена незаконність дій обвинуваченого ОСОБА_7 , на якого і слід покласти відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 23, 1167 ЦК України, зазначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» також закріплено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації.

Визначаючи розмір моральної шкоди, завданої ОСОБА_4 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка виникла з вини відповідача ОСОБА_7 , суд виходить з того, що у зв`язку із отриманням тілесних ушкоджень, тривали його лікуванням, віна пережив емоційний стрес, який супроводжувався почуттями розгубленості, негативними переживаннями, тривогою та емоційною напругою, що пов`язано із тим, що він став обмежено працездатним, не може користовуватися транспортним засобом у зв`язку з погіршенням зору за цільовим призначенням. Крім того, суд враховує, що позивач відчуває додаткові незручності та вимушений продовжувати незвичний для себе спосіб життя, а саме звертатись до судових експертів з метою проведення експертиз щодо визначення вартості матеріального збитку а також кваліфікованою юридичною допомогою та шукати правди у суді.

Враховуючи вищевикладені обставини, засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості, приходить до переконання, що розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню позивачу ОСОБА_4 становить 200 000 гривень.

Позивачем ОСОБА_5 та її представником, адвокатом ОСОБА_6 подано цивільний позов до відповідачів: обвинуваченого ОСОБА_7 та «МОТОРНЕ (ТРАНСПОРТНЕ) СТРАХОВЕ БЮРО» про стягнення з відповідача 1 на користь ОСОБА_5 40000грн. на відшкодування моральної шкоди, з відповідача 2 – 22632,74грн недоотриманого страхового відшкодування моральної шкоди; 240грн в рахунок відшкодування шкоди пов`язаної зі збереженням автомобіля; 1700,00грн. в рахунок відшкодування шкоди пов`язаною із транспортуванням автомобіля та солідарно стягнути з відповідачів 15000грн. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування вказує, що оскільки цивільна правова відповідальність ОСОБА_7 була застрахована в страховій компанії Товариство з додатковою відповідальністю «СГ «ОБЕРІГ» поліс №220460576 яке втратило право на укладання договорів обов`язкового страхування та 06.01.2024 було виключено з Членів МТСБ то представник позивач ОСОБА_6 звернувся до МТСБУ, яке відповідно до ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. (далі Закон №1961), приймає на себе зобов`язання та повинно здійснити страхову, регламентну виплату у зв`язку з пошкодженням належного позивачу транспортного засобу «Hyundai Getz» реєстраційний номер НОМЕР_2 має відшкодувати 22632,74грн недоотриманого страхового відшкодування моральної шкоди, тому як з наданого висновку експерта від 16 вересня 2024 року вартість, завданого з технічної точки зору власнику пошкодженого автомобіля «Hyundai Getz» реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 174 335,88грн, розмірі утилізаційної вартості цього автомобіля складає 17600.10грн. Відповідно, 174335,88 – 17600,10 =156 735,78грн саме також розмірі МТСБ мав би відшкодувати позивачу, тоді як було відшкодовано 134103,04грн., тому як суб`єкт оціночної діяльності встановив утилізаційну вартість вищевказаного транспортного засобу 46532,84грн, що суперечить висновку судового експерта. Також МТСБ при здійсненні регламентних виплат на врахував 240грн в рахунок відшкодування шкоди пов`язаної зі збереженням автомобіля та 1700,00грн. в рахунок відшкодування шкоди пов`язаною із транспортуванням автомобіля, що підтверджується відповідними товарними чеками. Розмір заявленої вимоги в частині відшкодування завданої моральної шкоди позивач обґрунтовує тривалим негативними наслідками в наслідок ДТП через що був пошкоджений належний їй автомобіль, обмеженням в пересуванні, неможливістю тривалий час керувати автомобілем, що в цілому призвело до душевних страждань, погіршення якості життя та інше.

Позивач ОСОБА_5 і її представник, адвокат ОСОБА_6 підтримали цивільний позов в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_7 позов не визнав, посилається на свою не винуватість в ДТП та відповідно у пошкодженні належного позивачу транспортного засобі.

Представник МТСБУ АДВОКАТ ОСОБА_11 подав відзив на позов з клопотаннями про розгляд справи в свою відсутність. В обґрунтування заперечень лише вказує на те що, якщо транспортний засіб знищено, то відшкодовуються лише ввитрати пов`язані з транспортуванням. Витрати зі збереження транспортного засобу непередюачен.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону №1961 - Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

Згідно до ст.29 Закону №1961, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 30 Закону №196 1, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Судом встановлена незаконність дій обвинуваченого, позивачу ОСОБА_5 , заподіяні шкода в наслідок ДТП, що призвело до фактичної втрати належного їй автомобіля у зв`язку з чим МТСБУ здійснив на користь позивача регламенті виплати в розмірі 134103,04грн. Зазначені обставини сторонами не оспорються, тому в силу ст.82 ЦПК України, доказуванню не підлягають.

Позивач не погодився із розміром страхового відшкодування та замовив незалежне дослідження матеріального збитку завданого транспортному «Hyundai Getz» реєстраційний номер НОМЕР_2 складає, внаслідок дорожньої транспортної пригоди за результатами ДТП.

Згідно з частинами першою, другою ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

На підставі п.3 ч.1 ст.988 ЦК України, п.3 ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Згідно ч.1 ст.990 Цивільного кодексу України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Пунктом 33.3 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Згідно п.п. 34.2, 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Судом встановлено, що позивач та її представник 22.01.2025 повідомили МТСБУ про дорожньо-транспортну пригоду.

На підставі висновку експерта від 16 вересня 2024 Д17/08/24. складений ФОП Чивчиш експерт відділу експертиз ОСОБА_12 склав розрахунок вартості утилізації КТЗ марки з номерним знаком після ДТП та розміру регламентної виплати, згідно з яким вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Hyundai Getz» реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження, за станом на дату оцінки, становить 174335,88грн утилізаційна вартість КТЗ, становить 46532,84грн.

При цьому, вказаний звіт не містить інформацію про те, що оцінювач ОСОБА_12 попереджений про кримінальну відповідальність за ст.384КК України за складання завідомо неправдивого висновку експерта.

Також суд зауважує, що на підставі наявних у справі доказів судом не встановлено, що оцінювач ОСОБА_12 має відповідну кваліфікацію, як суб`єкт оціночної діяльності, який вправі надати висновок щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого колісному транспортному засобу внаслідок ДТП, оскільки жодних доказів на підтвердження таких обставин до матеріалів справи не додано.

З огляду на вищенаведене, суд не приймає до уваги вказаний розрахунок про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 06.02.2025.

Позивач ОСОБА_5 та її представник на власний розсуд замовили незалежне дослідження матеріального збитку завданого транспортному засобу «Hyundai Getz» реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок дорожньо транспортної пригоди та залучила експерта для визначення розміру завданих збитків. За результатами проведення експертизи складено висновок експерта № Д17/08/24 від 17.04.2025, згідно якого вартість матеріальних збитків спричинені власнику КТ3 «Hyundai Getz» реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, яке мало місце 19.08.2024, станом на час ДТП, складає 174335,88 грн.. Розмір утилізаційної вартості склала дає 17600,10грн.

З висновку також вбачається, що він складений в присутності замовника, учасник ДТП чи/або представник на огляд не з`явилися, хоча, зі слів замовника, належним чином були повідомлені.

Крім того, висновок експерта № Д17/08/24 від 17.04.2025, містить зазначення, що експерт ОСОБА_13 про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків за статтями 384, 385 КК України попереджений.

Також встановлено, що судовий експерт ОСОБА_13 має право на проведення товарознавчої експертизи за спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу», (свідоцтво за №304, термін дії якого від 14.12.2012 по 11.05.2025, видане ЦЕКК при Міністерстві юстиції України), а тому вправі надати висновок за результатами судової автотоварознавчої експертизи щодо визначення розміру збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу внаслідок ДТП.

Для проведення відмічених досліджень фахівець повинен володіти спеціальними знаннями в автомобілебудуванні і технології ремонту транспортних засобів, іншими, перш за все технічними, дисциплінами, а також знати оціночні процедури. При цьому, статтями 6,15Закону України«Про оцінкумайна,майнових правта професійнуоціночну діяльністьв Україні» не передбачено умов щодо обов`язкової відповідності вищої освіти профілю оцінюваного майна, що, в загальному випадку, виключає можливість оцінювача самостійно вирішувати питання, де є потреба у застосуванні певних спеціальних знань, зокрема у галузі автотоварознавства.

Таким чином, розрахунок вартості відновлювального ремонту пошкоджених колісних транспортних засобів та відповідного розміру матеріального збитку, заподіяного їх власникам, у тому числі для встановлення страхового відшкодування, відноситься до компетенції виключно судових експертів автотоварознавців, які атестовані за спеціальністю 12.2 - «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу». Оцінювачі можуть залучатися до визначення матеріального збитку від пошкодження колісних транспортних засобів лише для визначення ринкової вартості цього майна на момент його пошкодження і (або) його ринкової чи утилізаційної вартості після пошкодження.

Відповідно до ст. ст. 76, 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 102 ЦПК України).

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз (ч. ч. 1, 2 ст. 106 ЦПК України).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що висновок експерта ОСОБА_13 є належним доказом вартості матеріального збитку, спричиненого власнику колісного транспортного засобу «Hyundai Getz» реєстраційний номер НОМЕР_2 . Відповідач не надав суду доказів на спростування наданого позивачем висновку експерта № Д17/08/24 від 17.04.2025,.

З матеріалів справи вбачається, що 22.01.2025 ОСОБА_5 , подала МТСБУ повідомлення від потерпілої особи та заяву на виплату страхового відшкодування.

Пунктом 36.1. ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Судом встановлено, що МТСБУ виплатила позивачу ОСОБА_5 страхове відшкодування у розмірі 134103,04 грн.

Разом з тим, в порушення п. 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ не узгодила з позивачем ОСОБА_5 , як особою яка має право на отримання відшкодування, розмір страхового відшкодування.

10.04.2025 представник позивача Гаркавий звернувся до МТСБУ із претензією, у якій просив переглянути суму утилізаційної вартості пошкодженого автомобіля в розмірі 17600,10грн., та не було здійснено виплат страхового відшкодування у розмірі 160 000грн. Відповідь не була отримана.

Відтак, в порушення п. 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідач ПрАТ СК «Альфа Страхування» впродовж 90-денного терміну з дня звернення, не здійснив виплату страхового відшкодування, на яке позивач має право відповідно до вимог Закону.

При цьому суд зауважує, що пункт 2 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», чітко регламентує, що відлік часу для страхової виплати слід рахувати з дня отримання заяви про страхове відшкодування, натомість подання позивачем додаткових документів, в тому числі із претензії про перегляд суми страхового відшкодування жодним чином не може впливати на перебіг строку для здійснення виплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Із висновку судового експерта ОСОБА_13 № Д17/08/24 від 17.04.2025, слідує вартість матеріального збитку, складає 174335,88 грн.. Розмір утилізаційної вартості складає 17600,10грн.

Як вбачається з позовною заяви визначаючи суму страхового відшкодування позивач ОСОБА_5 врахував, фактично виплачений страховиком розмір страхового відшкодування та просила стягнути з відповідача МТСБУ на її користь страхове відшкодування у розмірі 22 632,74грн.

Таким чином враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача МТСБУ страхового відшкодування в розмірі 22 632,74грн Також пілягає задовленнб позовні вимоги щодо стягення 240грн за витрати пов`язані з збереженням автомобіля на спеціальному майданчику та 1700,00грн. витрат щодо транспортування автомобіля, що підтверджується товарними чеками.

Вирішуючи питання відшкодування моральної шкоди, суд виходить із наступного.

У відповідності до статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У пунктах 5, 9 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір моральної шкоди, завданої ОСОБА_14 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка виникла з вини відповідача ОнофрійчукМ.М, суд виходить з того, що у зв`язку із пошкодженням її транспортного засобу, який є єдиним рухомим майном у сім`ї, вона пережила емоційний стрес, який супроводжувався почуттями розгубленості, негативними переживаннями, тривогою та емоційною напругою, що пов`язано із тим, що вона не може протягом тривалого часу використовувати свій транспортний засіб за цільовим призначенням. Крім того, суд враховує, що внаслідок завданих матеріальних збитків її автомобілю, позивач відчуває додаткові незручності та вимушений продовжувати незвичний для себе спосіб життя, а саме звертатись до судових експертів з метою проведення експертиз щодо визначення вартості матеріального збитку а також кваліфікованою юридичною допомогою та шукати правди у суді.

Разом з тим, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 40 000 грн оцінені суб`єктивно та є завищеними, а тому враховуючи вищевикладені обставини, засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості, приходить до переконання, що розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню позивачу ОСОБА_5 становить 20 000 гривень.

В частині виплат на професійну правничу допомогу в сумі 25000 грн., потерпілому слід відмовити. Також слід відмовити цивільному позивачу в частині виплат на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн.

Відповідно до припису ст.128 ч.5 КПК України, суд застосовує норми ЦПК України при вирішення цивільного позову.

Згідно ст.141 ЦПК України - розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині така заява залишається без розгляду.

При відсутності квитанції, належних фінансових документів, які підтверджують виплати на професійну правничу допомогу, заяву потерпілого, та цивільного позивача слід залишити без розгляду.

Призначаючи покарання суд враховує, що ОСОБА_7 раніше не судимий, одружений, за місцем роботи, та проживання характеризується позитивно, враховує суд думку потерпілого, який погодився з прокурором про визначену ним міру покарання.

З урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до не тяжких злочинів, вищезазначених обставин що пом`якшують відповідальність відповідно до ст.66 КК України, при відсутності обтяжуючих обставин; суд вважає необхідним та достатнім призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді обмеженням волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років без ізоляції від суспільства на підставі статі 75 КК України, зважаючи на можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Питання речових доказів, судових витрат, заходів забезпечення кримінального провадження, вирішити відповідно до норм КПК України.

Керуючись ст.ст.128, 373-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні та призначити покарання за ст.286 ч.1 КК України – 2 (два) роки обмеження волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки.

На підставі ст.ст.75, 76 ч.1 п.1-2, ч.3 п.2 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Визначити ОСОБА_7 іспитовий строк 1 рік, зобов`язавши періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органу з питань пробації.

Речові докази, відсутні.

Позов потерпілого ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Моторно транспортного страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) 20 906 гривен 56 копійок необхідних витрат на лікування, 2224 грн 13 коп. моральної шкоди, а всього 23130 ( двадцять три тисяч сто тридцять) грн. 69коп.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) 200000 (двесті тисяч) гривен моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Моторно транспортного страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ) 22632,74 грн недоотриманого страхового відшкодування, 240 гривен відшкодування шкоди пов`язаної зі збереженням автомобіля, 1700 гривен відшкодування шкоди пов`язаної із транспортуванням автомобіля, а всього 24 573 ( двадцять чотири тисяч п`ятсот сімдесят три) грн.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ) 20000 (двадцять тисяч) гривен моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовити

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати за залучення експерта з проведення автотехнічної експертиз, в розмірі 1591,80 грн.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд м.Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

СУДДЯ: