Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №193/1191/26 — Софіївський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Софіївський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №193/1191/26

Суддя: Кащук Д. А.

ЄУН 193/1191/26

Провадження 2/193/778/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 жовтня 2026 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кащука Д.А.,

за участі: секретаря судового засідання Оселедець О.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2026 позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом до відповідача ОСОБА_2 обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з відповідачем ОСОБА_2 мають доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 13.10.2013 із ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь матері дитини ОСОБА_4 в розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини, відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 11 вересня 2017 року.

Відповідач ОСОБА_2 з дня винесення рішення, починаючи з 11.09.2017року аліменти на утримання дитини сплачував регулярно до січня 2025 року, а з січня 2025 року по цей час відповідач сплатив тільки шість платежів. Заборгованість станом на 16.07.2026 року становить 37073,94 грн. За період з січня 2025 року по червень 2026 року сума неустойки, яку відповідач зобов`язаний сплатити на її користь складає 44104,80 грн. (розрахунок: нараховано аліментів щомісячно з січня 2025 р по грудень 2025 р – 1598,00 грн, 1% неустойки складає 15,98 грн(1598,00*1%:100=15,98 грн). Кількість днів прострочення складає станом з січня 2025 р. по червень 2026 р.=2760 (січень 2025 р.-червень 2026 р.-484 днів; лютий 2025 р. – червень 2026 р. – 456 днів; березень 2025 р. – червень 2026 р. – 425 днів; квітень 2025 р. – червень 2026 р.-395 днів; травень 2025 р.- червень 2026 р. – 364 днів; липень 2025 р. – червень 2026 р.-303 дні; листопад 2025 р. – червень 2026 р. – 182 дні; грудень 2025 р. – червень 2026 р. – 151 день) Разом 2760 днів*15,98 грн = 44104,80 грн.). Просить стягнути з відповідача на свою користь неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 44104,80 грн та понесені судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн.

22.07.2026 за ухвалою судді провадження у цивільній справі було відкрито та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.24).

21.09.2026 позивачка подала уточнену позовну заяву з уточненням розміру стягуваної суми неустойки в розмірі 37695,70 грн.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засідання позов підтримала і просила його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову заперечував .

Суд, заслухавши пояснення та доводи сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, згідно свідоцтва про народження, сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4).

Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 13.10.2017 року ухвалено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Девладово Софіївського району Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання доньки- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку(доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 11 вересня 2017 року.(а.с.8-9).

На підставі вищевказаного судового рішення видано виконавчий лист №193/1059/17.(а.с.10).

Постановою старшого державного виконавця Софіївського РВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Мойсою Ю.В. від 30.10.2017 відкрито виконавче провадження №55025513 про примусове виконання виконавчого листа №193/1059/17 від 13.10.2017.(а.с.11).

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 01.10.2022 року Софіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), позивачка уклала шлюб, після державної реєстрації шлюбу прізвище « ОСОБА_6 » змінено на « ОСОБА_7 » (а.с.15).

Згідно довідки Софіївського відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 16.07.2026 №81 виданої ОСОБА_1 , заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 16.07.2026 року становить 37073,94 грн.(а.с.14).

Згідно довідки Софіївського відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 09.10.2026 №122, виданої ОСОБА_2 , заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 09.10.2026 року становить 37341,94 грн.(а.с.41)

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 СК України заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.

Розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення суду у порядку встановленому СК України.

Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

Частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання дитини, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Між тим, відповідач не надав аргументів та доказів поважності причин не сплати аліментів або їх сплати не у повному розмірі, тому у зв`язку з презумпцією вини відповідача у несплаті або не у сплаті його не у повному обсязі таких обов`язкових платежів через прострочення їх сплати, позовні вимоги позивачки про стягнення неустойки (пені) підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Позивачем проведено розрахунок пені за несвоєчасну плату аліментів за період з січня 2025 року по червень 2026 року, загальний розмір якої складає 44104,80 грн.

Однак, враховуючи те, що сума пені не може перевищувати розміру самої заборгованості, тому сума пені зменшується до 37073,94 грн..

Оскільки будь-яких обставин, за яких можливо було б звільнити відповідача від неустойки за прострочення сплати аліментів судом не встановлено, тому суд вважає, що ОСОБА_2 повинен понести відповідальність, передбачену ст. 196 СК України, позаяк це буде відповідати, насамперед, інтересам дитини.

Стягнення заборгованості по виплаті аліментів та неустойки (пені) спрямоване на підвищення захисту майнових прав дитини, відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки про стягнення пені за прострочення сплати аліментів підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 37073,94 грн.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду, позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 1331,20 грн (а.с. 1), тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 1118,84 грн.

Керуючись ст. 196 СК Ураїни, ст. 4, 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 37073,94 (тридцять сім тисяч сімдесят три гривень дев`яносто чотири копійок) грн..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 1118,84 грн. (одна тисяча сто вісімнадцять гривень вісімдесят чотири копійок).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце постійного проживання: АДРЕСА_2 ;

Дані відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце постійного проживання: АДРЕСА_3 ;

Повний текст рішення складений 04.11.2026.

Суддя Д.А.Кащук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua