Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №185/15050/25
Суддя: Перекопський М. М.
Справа № 185/15050/25
Провадження № 2/185/5579/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2026 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перекопського М.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,
встановив:
ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 39416,17 грн заборгованості за кредитним договором №15.03.2025-100002003 від 15.03.2025, а також 2422,40 грн судового збору.
Позивач посилається на укладення сторонами кредитного договору в електронній формі, перерахування відповідачу 14000 грн, погодження строку кредитування до 14.09.2025 та невиконання відповідачем грошового зобов`язання в повному обсязі. За розрахунком позивача борг складається з 13101,32 грн основного боргу, 18294,19 грн процентів, 1020,66 грн комісії за надання кредиту та 7000 грн неустойки. Позивач зазначив, що врахував платежі відповідача від 14.04.2025 та 23.05.2025.
Ухвалою суду провадження у справі відкрито, постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Копію ухвали суду було направлено відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання та з урахуванням приписів ст. 272 ЦПК України вважається врученою належним чином. Відповідач відзиву чи будь-яких заяв суду не надав.
Відповідно до ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд дійшов таких висновків.
Із пропозиції про укладення кредитного договору, заявки, акцепту та паспорта споживчого кредиту вбачається, що 15.03.2025 сторонами оформлено кредитний договір №15.03.2025-100002003 в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора E987. За його умовами позичальнику надано 14000 грн на 184 дні, із датою повернення 14.09.2025. Визначено фіксовану процентну ставку 1 % на день від суми непогашеного кредиту та одноразову комісію за його надання у розмірі 20 % суми кредиту, тобто 2800 грн. Ці платежі наведено також у графіку погашення.
Надання коштів підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 31.10.2025 №287-3110, згідно з яким 15.03.2025 о 19:04:37 здійснено переказ 14000 грн на платіжну картку із закінченням номера 9762, операція iPay.ua №681506839, з призначенням «Видача за договором кредиту №15.03.2025-100002003». Цей номер картки відповідає реквізитам платіжного засобу в договорі. Операцію видачі відображено також у картці субконто позивача. Часткове погашення цього кредиту згодом свідчить про фактичне виконання договору відповідачем.
Суд ураховує, що в листі платіжної установи датою договору про переказ коштів між юридичними особами зазначено 01.04.2024, тоді як у поданій копії цього договору зазначено 04.01.2024. Водночас збігаються найменування його сторін та номер ФК-П-2024/01-2, а індивідуальні дані переказу, його сума і призначення узгоджуються з кредитним договором та обліковими відомостями. Ця розбіжність щодо дати договору між платіжною установою та кредитодавцем не спростовує підтвердженого ними факту перерахування відповідачу 14000 грн.
Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір може укладатися шляхом акцепту пропозиції з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Подані оферта, заявка, акцепт, дані про електронну ідентифікацію та фактичний переказ коштів у своїй сукупності підтверджують виникнення між сторонами кредитного зобов`язання.
За змістом статей 526, 530, 1048, 1049 та 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути отриманий кредит і сплатити передбачені договором проценти у встановлені строки. Обов`язок доказування підстав позову та розміру стягнення покладено на позивача відповідно до статей 12, 81 ЦПК України.
Картка субконто за період із 15.03.2025 до 05.11.2025 містить відомості про два платежі: 14.04.2025 у сумі 6119,34 грн, з яких на проценти віднесено 4340 грн, на комісію 1779,34 грн; 23.05.2025 у сумі 3000 грн, з яких на проценти віднесено 2101,32 грн, на основний борг 898,68 грн. Отже, загалом сплачено 9119,34 грн, у тому числі 6441,32 грн процентів, 1779,34 грн комісії та 898,68 грн основного боргу.
Залишок основного боргу становить 14000 - 898,68 = 13101,32 грн. За даними картки субконто протягом погодженого строку кредитування нараховано 24735,51 грн процентів, з яких сплачено 6441,32 грн; залишок становить 18294,19 грн. Перевірка нарахування за ставкою 1 % на день з урахуванням зміни залишку основного боргу після платежу 23.05.2025 та щоденного округлення підтверджує наведений розмір. Нарахування за період після 14.09.2025 до вимоги про стягнення договірних процентів не включено.
Щодо комісії суд установив, що вона передбачена саме як одноразова плата, пов`язана з наданням кредиту, у розмірі 2800 грн, визначена на день видачі коштів та включена до загальної вартості кредиту і графіка платежів. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом можуть включатися комісії кредитодавця, пов`язані з його наданням, обслуговуванням та поверненням. Заявлена плата не є періодичною комісією за надання інформації про стан заборгованості. Тому правовий висновок Об`єднаної палати КЦС ВС від 06.11.2023 у справі №204/224/21 щодо щомісячної комісії за обслуговування кредиту за відсутності визначеного переліку відповідних послуг не зумовлює автоматичної нікчемності цієї відмінної за змістом умови. Із 2800 грн комісії сплачено 1779,34 грн; заявлений до стягнення залишок 1020,66 грн не перевищує погодженого сторонами розміру.
Водночас вимога про стягнення 7000 грн неустойки задоволенню не підлягає. Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України на період дії воєнного, надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування передбачено звільнення позичальника від обов`язку сплачувати неустойку за прострочення грошового зобов`язання за договором кредиту (позики). Оскільки відповідний кредитний договір укладено та зобов`язання за ним прострочено у період дії воєнного стану, підстав для стягнення санкції немає.
Суд ураховує довід позивача про те, що пункт 6-1 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» виключено Законом №3498-IX, а пункт 6 цього розділу в оновленій редакції стосується раніше укладених договорів. Однак зазначені зміни не скасували самостійно чинного пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який безпосередньо встановлює звільнення від неустойки за кредитними зобов`язаннями під час воєнного стану. У справі №583/5039/25 за позовом того самого кредитодавця суди застосували пункт 18 ЦК України та відмовили у стягненні неустойки; судові рішення залишено без змін постановою КЦС ВС від 31.08.2026.
Отже, документально підтверджено заборгованість у сумі 13101,32 + 18294,19 + 1020,66 = 32416,17 грн. У решті, а саме щодо 7000 грн неустойки, у позові слід відмовити.
Платіжною інструкцією від 11.11.2025 №СЦ00052330 підтверджено сплату позивачем судового збору в сумі 2422,40 грн. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір розподіляється пропорційно задоволеним вимогам: 2422,40 ? 32416,17 / 39416,17 = 1992,20 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. У позові вказано лише орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу 6000 грн із наміром подати докази пізніше; у наданих матеріалах таких доказів немає, тому на цей час відповідні витрати не визначаються до стягнення.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, статтями 526, 530, 1048, 1049, 1054 та пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за даними позову: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) заборгованість за кредитним договором №15.03.2025-100002003 від 15.03.2025 у розмірі 32416,17 грн (тридцять дві тисячі чотириста шістнадцять гривень 17 коп.), із яких: основний борг 13101,32 грн, проценти за користування кредитом 18294,19 грн, комісія за надання кредиту 1020,66 грн.
У задоволенні позову в частині стягнення 7000 грн неустойки відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1992,20 грн (одну тисячу дев`ятсот дев`яносто дві гривні 20 коп.) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» , РНОКПП/код ЄДРПОУ 37356833, вул. Саксаганського, буд. 133А, м. Київ, Київ р-н, Київ обл., 01032.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП/код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .
Суддя М. М. Перекопський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua