Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №185/2525/26
Суддя: Перекопський М. М.
Справа № 185/2525/26
Провадження № 2/185/3584/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2026 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Перекопського М.М.,
за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 'ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ 'ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю 'ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ 'ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтовано тим, що між ТОВ "МАКС КРЕДИТ" (надалі - первісний кредитор) та відповідачем було укладено кредитний договір №00-9931904 від 28 серпня 2024 року, відповідно до якого первісний кредитор надав відповідачу кошти в розмірі 8000,00 грн. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків виникла кредитна заборгованість. У свою чергу 19.03.2025 року між первісним кредитором та позивачем було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого первісний кредитор передав за плату належні йому права вимоги до відповідача, а позивач прийняв останні. Таким чином позивач набув права грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором. Оскільки до теперішнього часу відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов`язань ухиляється, позивач просить її стягнути в судовому порядку.
Ухвалою суду провадження у справі відкрито, постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного судового провадження.
Сторони у судове засідання не з`явилися. Позивач просив розглядати справу без його участі, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, не подав відзив, тому, керуючись ст. 280 ЦПК України суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що між первісним кредитором та відповідачем було укладено кредитний договір №00-9931904 від 28 серпня 2024 року, згідно якого первісний кредитор надав відповідачу кошти в розмірі 8000,00 грн, строком на 360 днів, з процентною ставкою 0,94% за кожен день користування кредитом. Зазначений договір був підписаний відповідачем в електронній формі. Вказане підтверджується копією кредитного договору та додатків до нього.
Відповідно копії додаткової інформації про особу відповідача, останньому на його картковий рахунок було перераховано кедитні кошти у розмірі 8000,00 грн.
Згідно розрахунку заборгованості по кредиту, станом на дату звернення до суду, заборгованість за вказаним кредитним договором становить 27865,60 грн, з яких: 9600,00 грн - тіло кредиту, 14265,60 грн - сума заборгованості за відсотками, 4000,00 грн - штрафні санкції згідно умов договору.
З матеріалів справи вбачається, що 19.03.2025 року між первісним кредитором та позивачем було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого первісний кредитор передав за плату належні йому права вимоги до відповідача, а позивач прийняв останні. Таким чином позивач набув права грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний електронним підписом чи одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Верховний Суд неодноразово наголошував, що кредитний договір, укладений в електронній формі з використанням одноразового пароля-ідентифікатора, має юридичну силу письмового правочину за умови досягнення сторонами згоди щодо всіх його істотних умов (зокрема, постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19).
Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 9600,00 грн, до складу якої включено 8000,00 грн суми кредиту та 1 600,00 грн комісії за його надання.
Дослідивши умови кредитного договору, суд установив, що відповідно до пункту 1.2 договору сума кредитної лінії (сума кредиту) становить 8000,00 грн.
Пунктом 1.6 кредитного договору передбачено, що кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту в розмірі 20 % від суми кредиту, що становить 1 600,00 грн. Обов`язок позичальника зі сплати цієї комісії визначено окремо від зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.
Відповідно до статей 525, 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено включення до загальних витрат за споживчим кредитом, зокрема, комісій кредитодавця, пов`язаних із наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
При цьому Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує загальний розмір кредиту та загальні витрати за ним. Отже, передбачена кредитним договором комісія за надання кредиту за своєю правовою природою є окремим платежем і не збільшує основну суму наданого кредиту.
Верховний Суд у постанові від 20 вересня 2024 року у справі № 331/2974/23 зазначив про можливість установлення кредитодавцем одноразової комісії за здійснення операції з видачі кредиту, яка включається до загальних витрат за споживчим кредитом. Саме по собі встановлення такої комісії умовами договору не свідчить про її нікчемність. Вирішуючи питання правомірності відповідного платежу, необхідно враховувати його характер, погоджені сторонами умови, загальну вартість кредиту та вимоги законодавства про захист прав споживачів.
У постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 Велика Палата Верховного Суду розмежувала допустимість установлення комісій за кредитом та нікчемність договірних умов щодо оплати інформації про стан кредитної заборгованості, яка відповідно до закону повинна надаватися споживачеві безоплатно.
У цьому випадку пункт 1.6 кредитного договору передбачає саме одноразове нарахування комісії за надання кредиту, розмір якої визначений у твердій грошовій сумі та відсотках від суми кредиту.
Крім того, пунктами 1.7.1 та 1.7.2 кредитного договору передбачено розрахунок денної процентної ставки з урахуванням зазначеної комісії. Отже, спірний платіж відображений у договорі як складова загальних витрат за кредитом.
У зв`язку із підтвердженням у судовому порядку факту видачі кредитних коштів, суд доходить висновку, що вимога про стягнення основної суми кредиту підлягає задоволенню в розмірі 8000,00 грн.
Щодо вимоги про стягнення 1600,00 грн суд виходить із того, що цей платіж визначений кредитним договором окремо від основної суми кредиту, має одноразовий характер та врахований у передбаченому договором розрахунку загальних витрат за кредитом. Зважаючи на відсутність встановлених законом підстав нікчемності відповідної умови, порушення обмежень вартості кредиту та у зв`язку із настанням обов`язку зі сплати комісії і відсутності її погашення, зазначена вимога також підлягає задоволенню.
Таким чином, заявлена позивачем заборгованість у загальному розмірі 9600,00 грн підлягає розмежуванню за правовою природою платежів, а саме: 8000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту та 1600,00 грн - заборгованість за одноразовою комісією за надання кредиту. Таке розмежування не змінює загального розміру заявлених вимог.
Натомість відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
За таких обставин, законодавцем заборонено нарахування неустойки (штрафів, пені) на період воєнного стану (з 24.02.2022 року по теперішній час), а тому позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій у розмірі 4000,00 грн за цей період задоволенню не підлягають.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості з відповідача є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в частині стягнення тіла кредиту у розмірі 8000,00 грн, відсотків у сумі 14265,60 грн та одноразової комісії за видачу кредиту, передбачену умовами договору, у розмірі 1600,00 грн, а в іншій частині вимог слід відмовити.
За змістом статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.
З урахуванням часткового задоволення позову та сплаченого позивачем судового збору в розмірі 3028,00 грн, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2593,34 грн (3028,00 грн * 23865,60 грн / 27865,60 грн).
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме витрати на витребування доказів у розмірі 1514,00 грн.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані з витребуванням доказів.
Згідно із частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас позивачем не надано суду жодного документа, який би підтверджував фактичну сплату заявлених 1514,00 грн.
За відсутності також інших належних доказів, які підтверджують виникнення обов`язку зі сплати зазначеної суми, суд доходить висновку, що позивач не довів факту понесення таких витрат або необхідності їх сплати, а також обґрунтованості заявленого розміру.
За таких обставин правові підстави для покладення на відповідача витрат, пов`язаних із витребуванням доказів, у розмірі 1514,00 грн відсутні, у зв`язку із чим вимога позивача про їх відшкодування задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 19, 81, 89, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю 'ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ 'ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю 'ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ 'ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ' заборгованість за кредитним договором №00-9931904 від 28 серпня 2024 року у розмірі 23865,60 (двадцять три тисячі вісімсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) грн, з яких 8000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 14265,60 грн - заборгованість за відсотками, 1600,00 грн - заборгованість за одноразовою комісією за надання кредиту.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю 'ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ 'ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ' судовий збір у розмірі 2593,34 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто три гривні тридцять чотири копійки) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", року народження, РНОКПП/код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , вул. Лісова, 2 поверх 4, м. Бровари, р-н, Київська обл. обл., 07400.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП/код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , .
Суддя М. М. Перекопський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua