Суд: Доброславський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №504/3240/26
Суддя: Барвенко В. К.
Справа №504/3240/26
Провадження №2/504/3904/26
Доброславський районний суд Одеської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.10.2026с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Барвенка В.К.,
за участі секретаря – Ориник М.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, с-ще Доброслав, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) проти Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379657, юридична адреса: 67560, Одеська область, Одеський район, с. Красносілка, вул. Набережна, буд. 87-А) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
ВСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог.
Позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просить визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її матері – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову зазначено, що мати позивачки трагічно загинула внаслідок наїзду автомобіля. Її несподівана смерть стала для позивачки тяжким потрясінням. Позивачка поховала матір, опинилася у складному матеріальному становищі, а її стан здоров`я значно погіршився через важку непоправну втрату.
Через ці обставини позивачка звернулася до нотаріуса вже після спливу шестимісячного строку і отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину. Інших спадкоємців, крім позивачки, немає.
Позиція відповідача.
Красносільська сільська рада Одеського району Одеської області відзиву на позов не подала, заперечень щодо позовних вимог не висловила. У клопотанні від 07.10.2026 відповідач просить розглянути справу за відсутності свого представника, а прийняття рішення залишає на розсуд суду.
Рух справи.
Позовна заява надійшла до суду 10.07.2026.
Ухвалою судді від 15.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд призначено в порядку загального позовного провадження. Цією ж ухвалою з Лиманської державної нотаріальної контори Одеської області витребувано копію спадкової справи. Копію спадкової справи № 141/2026 суд отримав 06.10.2026.
Ухвалою суду від 06.10.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 30.10.2026.
Учасники справи про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 11.10.2026.
У судове засідання учасники справи не з`явилися. 28.10.2026 представник позивачки – адвокат Поночовна Т.Б. подала заяву, у якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити позов і розглянути справу за її відсутності. Відповідач просив розглянути справу за відсутності свого представника.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Встановлені судом обставини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Одесі померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Це підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 22.08.2023 Доброславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 1654.
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 348 від 22.08.2023 причина смерті – шок, тяжка травма з ушкодженням кількох ділянок тіла; пішохід, потерпілий внаслідок транспортного нещасного випадку. Травму отримано 20.08.2023, і того ж дня ОСОБА_2 померла в стаціонарі. Лікарське свідоцтво отримувала саме позивачка.
Отже, суд переконаний, що смерть матері позивачки була раптовою та насильницькою – внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позивачка є дочкою спадкодавиці. Це підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (видане повторно 19.03.2025), де матір`ю ОСОБА_3 зазначено ОСОБА_2 , та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , згідно з яким після реєстрації шлюбу 23.10.1992 позивачка змінила прізвище на « ОСОБА_4 ».
Отже, позивачка є спадкоємицею першої черги за законом (ч. 1 ст. 1261 ЦК України). Заповіту спадкодавиця не залишила.
Згідно з витягом з погосподарської книги Красносільської сільської ради від 02.06.2026 № 111 спадкодавиці належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
З довідки старости с. Іванове від 02.07.2026 № 134 вбачається, що ОСОБА_2 з 1996 року по день смерті проживала за цією адресою, інших зареєстрованих осіб у будинку не було. Позивачка проживає за іншою адресою: АДРЕСА_2 .
08.07.2026 позивачка звернулася до державного нотаріуса Лиманської державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини, у якій зазначила, що інших спадкоємців та пережилого подружжя немає. Того ж дня заведено спадкову справу № 141/2026 (номер у Спадковому реєстрі 75855031).
Листом від 08.07.2026 № 600/02-14 державний нотаріус роз`яснила позивачці, що вона пропустила строк для прийняття спадщини, і вказала на право звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку.
Наступного дня, 09.07.2026, позивачка підписала позовну заяву, яка надійшла до суду 10.07.2026.
Матеріали спадкової справи свідчать, що з заявою про прийняття спадщини чи відмову від неї до нотаріуса не звертався ніхто, крім позивачки. Відомостей про інших спадкоємців будь-якої черги матеріали справи не містять.
Норми права та їх застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Закон не містить переліку поважних причин. Оцінка того, чи були труднощі істотними для конкретного спадкоємця, є оціночною категорією і здійснюється судом з урахуванням усіх обставин справи в їх сукупності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) зазначила, що безпідставне визначення додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності і може втручатися в права спадкоємців, які спадщину прийняли. Тому, визначаючи додатковий строк, суд має забезпечити справедливий баланс між інтересами спадкоємця, який пропустив строк, та інтересами інших осіб.
Верховний Суд у постанові від 20.03.2024 у справі № 545/1231/23 (провадження № 61-16142св23) погодився з висновком судів про визначення додаткового строку для прийняття спадщини дочці спадкодавиці – спадкоємиці першої черги – за відсутності інших спадкоємців за законом, коли відповідачем у справі виступав орган місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.06.1979 у справі «Маркс проти Бельгії» (Marckx v. Belgium, заява № 6833/74) визнав, що право на спадкування, зокрема право дітей успадковувати після батьків, підпадає під захист цієї статті.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що правила щодо строків мають на меті забезпечити належне здійснення правосуддя та юридичну визначеність, однак їх застосування не повинне перешкоджати особам використовувати доступні засоби захисту. Надмірний формалізм несумісний з правом на доступ до суду (рішення від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії», заява № 28090/95, § 45; рішення Великої палати від 05.04.2018 у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/12, §§ 96–99).
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції та ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Одним з його елементів є принцип пропорційності, який вимагає, щоб застосування правової норми не покладало на особу надмірного індивідуального тягаря порівняно з метою, якої ця норма має досягти.
Оцінка суду.
Вирішуючи цей спір, суд виходить з того, що поважність причини пропуску строку має оцінюватися не абстрактно, а з урахуванням конкретних обставин, в яких опинився спадкоємець.
По-перше, суд враховує обставини смерті спадкодавиці. Мати позивачки загинула не внаслідок тривалої хвороби, до якої родина могла морально підготуватися, а раптово – внаслідок наїзду транспортного засобу, у день травмування. Саме позивачка отримувала лікарське свідоцтво про смерть і займалася похованням матері.
На переконання суду, раптова насильницька загибель матері є особливо тяжкою психотравмуючою подією. Вона виходить за межі звичайних переживань, пов`язаних зі смертю близької людини похилого віку, і об`єктивно впливає на здатність людини своєчасно вирішувати юридичні питання, пов`язані зі спадщиною.
По-друге, суд враховує, що строк для прийняття спадщини сплив 20.02.2024, тобто в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022. Загальновідомі обставини воєнного часу, зокрема в Одеському регіоні, додатково ускладнювали для позивачки, яка щойно пережила загибель матері, вирішення спадкових питань.
Суд також бере до уваги, що до 19.06.2023 діяв пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164, яким передбачалося зупинення перебігу строку для прийняття спадщини на час воєнного стану. Нестабільність правового регулювання строків прийняття спадщини в цей період, на думку суду, могла створити в позивачки помилкове уявлення про те, що строк для прийняття спадщини ще не сплив.
По-третє, суд враховує поведінку самої позивачки. Від спадщини вона не відмовлялася, а щойно нотаріус 08.07.2026 роз`яснила їй наслідки пропуску строку, вже наступного дня, 09.07.2026, підписала позов до суду. Така поведінка свідчить про реальний намір прийняти спадщину, а не про байдужість до неї.
По-четверте, суд зважає на те, що визначення позивачці додаткового строку не порушує прав будь-яких інших осіб. Позивачка є єдиною спадкоємицею першої черги. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає: з матеріалів спадкової справи вбачається, що крім позивачки до нотаріуса ніхто не звертався. Отже, балансувати інтереси позивачки з інтересами інших спадкоємців у цій справі не потрібно.
Красносільська сільська рада, яка є відповідачем саме тому, що інших спадкоємців немає, проти позову не заперечила, а вирішення питання залишила на розсуд суду. Тобто територіальна громада не висловила зацікавленості у визнанні спадщини відумерлою.
Суд вважає, що в такій ситуації відмова в позові означала б, що єдина дочка позбавляється права успадкувати майно матері лише через формальний пропуск строку, хоча жодна інша особа на це майно не претендує, а сам пропуск строку зумовлений раптовою загибеллю матері. Таке вирішення спору, на переконання суду, було б виявом надмірного формалізму і покладало б на позивачку надмірний індивідуальний тягар, непропорційний меті встановлення строку для прийняття спадщини.
Мета шестимісячного строку полягає в забезпеченні визначеності кола спадкоємців і захисті прав тих із них, хто прийняв спадщину своєчасно, а також кредиторів спадкодавця. У цій справі визначення додаткового строку цій меті не суперечить, оскільки інших спадкоємців немає, а кредитори спадкодавця суду невідомі.
Суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19.02.2026 у справі № 334/8173/24, про те, що саме лише перебування спадкоємця в депресії через смерть спадкодавця не є поважною причиною пропуску строку. Водночас обставини цієї справи є іншими.
У тій справі позивачкою була двоюрідна сестра спадкодавця, а громада заперечувала проти позову. У цій справі позивачка є єдиною дитиною спадкодавиці, мати якої загинула раптовою насильницькою смертю, а громада позову не заперечила. Суд оцінює психологічний стан позивачки не як самостійну підставу, а в сукупності з іншими встановленими обставинами.
Отже, оцінивши ці обставини в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачка пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, а тому їй слід визначити додатковий строк.
Суд вважає, що заявлений позивачкою строк – три місяці з дня набрання рішенням законної сили – є розумним і достатнім для подання заяви про прийняття спадщини.
Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, § 58, від 10.02.2010).
Розподіл судових витрат.
Позивачка сплатила судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.
Звернення до суду в цій справі не зумовлене порушенням прав позивачки з боку відповідача, а спрямоване на реалізацію її спадкових прав.
Тому підстав для стягнення судового збору з відповідача суд не вбачає, і судові витрати залишаються за позивачкою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 41, 55 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 1216-1218, 1220, 1261, 1268-1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) проти Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379657, юридична адреса: 67560, Одеська область, Одеський район, с. Красносілка, вул. Набережна, буд. 87-А) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання цим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua.
СуддяВ. К. Барвенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua