Вирок від 09 листопада 2026 р. у справі №946/5181/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №946/5181/26

Суддя: Швець В. М.

Єдиний унікальний № 946/5181/26

Провадження № 1-кп/946/474/26

ВИРОК

Іменем України

10 листопада 2026 року місто Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючий – суддя ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачений ОСОБА_4 ,

розглянувши в місті Ізмаїл Одеської області в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162150000530, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ізмаїл Одеської області, громадянина України, одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлені наступні фактичні данні.

28 квітня 2026 року постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області по справі

№ 946/2239/26 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та на підставі ст. 36 КУПАП до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Постанова набрала законної сили 11 травня 2026 року. В судовому засіданні 28 квітня 2026 року ОСОБА_4 погодився із обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення та просив розстрочити штраф на десять місяців у зв?язку зі скрутним матеріальним становищем, отже він достовірно знав, що його позбавлено права керування транспортним засобом. ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що його позбавлено права керування транспортним засобом вказаною постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до органів правосуддя України, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість виконувати вищезазначені рішення суду, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об?єднаннями на всій території України, ігноруючи судові рішення щодо заборони керування транспортними засобами, здійснював керування транспортним засобом за наступних обставин. Так, 01 червня 2026 року приблизно о 14 годині 24 хвилині, ОСОБА_4 , пересуваючись через контрольований блокпост ІЗ 004 «БТО», який розташований за адресою: Одеська область, місто Ізмаїл, перехрестя доріг вулиці Судноремонтників та вулиця Матроська (виїзд із міста Ізмаїл в напрямку села Матроска), був зупинений військовослужбовцями Національної гвардії України які несли службу на зазначеному блокпості, діючи з вищезазначеним умислом, мотивом та метою, будучи позбавленим судовим рішенням права керування транспортними засобами, нехтуючи вказаним судовим заборонам, керував транспортним засобом марки «Hyndai» модель Sonata з реєстраційним номером НОМЕР_1 , тобто умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини правопорушення та щиро розкаявся в його вчиненні, не піддавши сумніву обставини справи, викладені в обвинувальному акті. Так, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що правопорушення він вчинив за вище описаних обставинах через те, що не обдумав наслідки своїх дій. У скоєному кається.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї провини в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддав сумніву обставини справи, які викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого.

У зв`язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого.

При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Аналізуючи досліджені у справі докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними, оскільки кожне з них доповнюється і підтверджується сукупністю інших доказів.

Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України, оскільки ОСОБА_4 вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрало законної сили.

При призначенні покарання суд, відповідно до ст. 65-67 КК України враховує характер і міру громадської небезпеки вчиненого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують і пом`якшують покарання, висновок органу пробації.

Обставин, які б згідно ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченого, судом встановлено не було.

До обставин, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого суд відносить щире каяття в скоєнні кримінального правопорушення.

З урахуванням усіх обставин справи, особи обвинуваченого, відсутність тяжких наслідків вчиненого ним правопорушення, керуючись вимогами карного закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства.

Керуючись ст. 369 –371, 373 –375 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 8500 (вісім тисяч п`ятсот)грн.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_4 не обирати.

На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд впродовж 30 діб з моменту його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеськім апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28 лютого 2020 року, та з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.

Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду

Одеської області ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua