Постанова від 09 листопада 2026 р. у справі №658/3979/17 — Херсонський апеляційний суд

Суд: Херсонський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №658/3979/17

Суддя: Радченко С. В.

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

10 листопада 2026 року м. Херсон

Єдиний унікальний номер справи: 658/3979/17

Номер провадження: 22-ц/819/587/26

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:

головуючого – Радченка С.В.,

суддів: Бездрабко В.О., Майданіка В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 02 грудня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Рахімової О.В., у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції

У вересні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», звернулось до суду з позовною заявою посилаючись на те, що 03.06.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі – Банк) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 8 000,00 грн. у вигляді встановленого Банком кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Оскільки Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, а ОСОБА_2 неналежним чином виконував зобов`язання по поверненню кредитних коштів, у зв`язку з чим станом на 31.08.2017 року утворилася заборгованість в загальному розмірі 84 774,95 грн., яка складається з: 7 918,22 грн. – заборгованість за кредитом; 69 214,77 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 366,96 грн. – заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно по пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн. – штраф ( фіксована частина); 4 025,00 грн. – штраф (процентна складова). Банк просив суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість в зазначеному розмірі та судові витрати у розмірі 1 600,00 грн.

Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 02 грудня 2021 року у задоволенні позовних вимог Банку відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності, встановлений ст.257 ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та доводи осіб, які подали апеляційні скарги

Не погоджуючись з рішенням суду АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення вимог процесуального законодавства. Посилається на те, що суд першої інстанції належним чином не дослідив докази та обставини по справі, дійшов помилкового висновку про пропуском Банком строку позовної давності. Так, судом не взято до уваги, що позовна давність щодо повернення кредиту в повному обсязі починається зі спливом останнього дня місяця дії картки, а не після несплати чергового платежу, і для Банка початок перебігу строків позовної давності почався після 31.03.2016 року, в останній день дії картки. Разом з тим, останній платіж відповідачем було здійснено 19.12.2014 року шляхом поповнення картки готівкою через відділення Банку, тобто строки позовної давності могли б спливати для Банка 19.12.2017 року, однак до спливу цього строку Банк 19.10.2017 року надіслав до суду позов по даній справі.

Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу

Заперечень на апеляційну скаргу від учасників справи не надходило.

Встановлені судом обставини справи

03.06.2008 року між Банком та відповідачем укладено кредитний договір, згідно умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого Банком кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Договір укладено шляхом заповнення Анкети-заяви про приєднання відповідача до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», базова % ставка на місяць ( нараховується на залишок заборгованості з розрахунку 360 днів на рік) у розмірі 3,0%; розмір щомісячних платежів (включають плату за користування кредитних коштів у звітному періоді) 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості: пеня = пеня (1) + пеня ( 2), де: пеня (1) = базова процентна ставка/ 30 – нараховується за кожний день прострочки кредиту; пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 10 грн. в місяць, нараховується 1 раз у місяць, при наявності прострочки по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочки на суму більше 50 грн.; штраф при порушенні термінів платежів по любому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж на 120 днів: 250 гривень + 5% від суми позову. З якої відповідач ознайомлений, про що свідчить його підпис на вказаному документі.

Згідно довідки про кредитні картки, які було надано на підставі кредитного договору б/н, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , останньому було надано кредитну картку з датою відкриття 08.05.2008 року та терміном дії до 05/12 та кредитну картку з датою відкриття 12.07.2012 року та терміном дії до 03/16.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором б/н від 03.06.2008 року, укладеного між Банком та ОСОБА_1 , станом на 31.08.2017 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 84 774.95 грн., яка складається з наступного: 7 918,22 грн. – заборгованість за кредитом; 69 214.77 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 366,96 грн. – заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно по пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн. – штраф ( фіксована частина); 4 025,00 грн. – штраф ( процентна складова).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості слідує, що з моменту укладення договору та отримання кредиту відповідач кошти на його погашення вносив із порушенням строків та не в повному обсязі, що свідчить про порушення ним своїх зобов`язань за договором.

Позиція апеляційного суду

Згідно частини першої ст.368 ЦПК України, в апеляційному суді справа розглядається за правилами розгляду справ у суді першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст. 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За частиною третьою ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, її розгляд здійснюється у письмовому провадженні, без виклику сторін.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

За змістом статей 256-258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

У постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, від 29 жовтня 2014 року № 6-169цс14, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15, а також у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 520/12277/17 зроблено висновок про те, що кредитна картка діє в межах визначеного нею строку. За кредитним договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (стаття 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору, а також початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся з вимогами поза межами позовної давності, оскільки останній платіж для поповнення карткового рахунку відповідач здійснив 18.09.2014 року, а тому з 25.10.2014 року Банк дізнався про порушення свого права і з цієї дати розпочався відлік позовної давності по виконанню зобов`язань за кредитним договором.

З огляду на викладене, а також на те, що строк дії картки в справі, що переглядається, було визначено до 03.2016 року, колегія суддів не може погодитися із висновками суду першої інстанції та приймає доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивач звернувся із позовом з вимогою про повернення кредиту у повному обсязі в межах позовної давності.

Разом з цим, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Тобто, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року в справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) міститься висновок про те, що право кредитодавця нараховувати обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

За умовами Тарифу за отриманою відповідачем кредитною карткою кожну використану ним суму кредитних коштів він повинен був повертати до 25 числа наступного за місяцем використання коштів зі сплатою 3% від суми користування на місяць, обов`язковий щомісячний платіж становить 7% від суми заборгованості, але не менше 50 гривень та не більше залишку заборгованості. Відповідно до розрахунку Банку, останній обов`язковий платіж відповідачем було внесено 18.09.2014 року, наступний платіж повинен бути внесений не пізніше 25.10.2014 року. Відповідно до п.2.1.1.12.4 Умов та правил надання банківських послуг, у випадку наявності простроченого кредиту, строком повернення кредиту у повному обсязі є 211 день з моменту виникнення такої заборгованості, тобто сторонами обумовлено зміну строку виконання основного зобов`язання за умови порушення своїх обов`язків боржником і таким днем, яким закінчується строк кредитування, у даному випадку є 24 травня 2015 року.

У відповідності до висновку Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 проценти на суму кредиту можуть бути нараховані лише в межах строку кредитування, у даній справі по 24 травня 2015 року.

При визначенні розміру заборгованості за процентами в межах строку кредитування колегія суддів виходить з наданого до позову розрахунку та виписки по рахунку за період з моменту укладення договору по 24 травня 2015 року, який становить: розмір боргу за тілом кредиту - 7 918, 22 грн., борг за процентами - 4 371, 80 грн., а загальний розмір заборгованості становить 12 290, 02 грн.

Статтею 611 ЦК України та Умовами договору між сторонами передбачено відповідальність позичальника за порушення зобов`язання у вигляді сплати штрафу та пені, проте позивачем всупереч вимогам ст. ст. 12, 81 ЦПК України не було надано до суду обґрунтованого та відповідного умовам договору розрахунку належної до стягнення неустойки з врахуванням строку кредитування, а тому підстави для задоволення даної позовної вимоги відсутні.

Щодо позовних вимог Банку про стягнення заборгованості по комісії, колегія суддів звертає увагу на усталену практику Верховного Суду з приводу стягнення комісійних виплат з боржників за кредитними договорами і зазначає, що виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника (на час виникнення між сторонами правовідносин) не міг бути покладений обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено законом, а тому в задоволенні позовних вимог про стягнення комісії слід відмовити за їх необґрунтованістю (Див. постанова КЦС ВС від 16 вересня 2020 року справа № 127/27751/16-ц., постанова КЦС ВС від 17 липня 2019 року справа № 661/1931/15-ц та інші).

На підставі наведеного, з врахуванням встановлених під час апеляційного розгляду обставин у конкретній справі, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не у повній мірі відповідає вимогам щодо його законності та обґрунтованості, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення у справі скасувати з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 382 ЦПК України у випадку скасування або зміни судового рішення постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. (ч. 13 ст. 141 ЦПК України)

На підставі викладеного, з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог (14,5%), сплачені Банком в судах першої (1 600,00 грн.) та апеляційної інстанцій (2 400,00 грн.) суми судового збору підлягають частковому стягненню з відповідача, а саме 580,00 грн. (14,5% від 4 000,00 грн.).

Керуючись статтями 367, 369, 374, 376, 382-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.

Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 02 грудня 2021 року скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 03.06.2008 року у розмірі 12 290,02 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" витрати по сплаті судового збору в сумі 580,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України.

Головуючий С.В. Радченко

Судді В.О. Бездрабко

В.В. Майданік

Оригінал: reyestr.court.gov.ua