Постанова від 09 листопада 2026 р. у справі №650/3256/26 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 650/3256/26 Головуючий в І інстанції: Сікора О.О.

Номер провадження: 22-ц/819/1348/26 Доповідач: Майданік В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Майданіка В.В.,

суддів: Воронцової Л.П.,

Склярської І.В.,

секретар Манько К.М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога-Плюс",

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт" на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 08 вересня 2026 року, ухвалене у складі судді Сікори О.О., дата складення повного рішення - 14 вересня 2026 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога-Плюс" про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовної заяви, оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги

19 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила розірвати право оренди земельної ділянки за договором оренди землі від 19 жовтня 2012 року № ХС-652090004003018 та розірвати додаткові угоди до нього від 28 грудня 2017 року № 1400039 і від 03 січня 2024 року без номера, якими врегульовано орендні правовідносини щодо належної їй земельної ділянки площею 2,00 га з кадастровим номером 6520980500:08:020:0014, розташованої на території колишньої Благодатівської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Підставою позову визначено систематичну повну несплату орендної плати за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки.

Позов обґрунтований наступним.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6520980500:08:020:0014 площею 2,00 га на підставі Державного акту серія ЯГ№499313, земельна ділянка розташована на території Благодатівської сільської ради Бериславського (до реорганізації Великоолександрівського) району Херсонської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного на сільськогосподарського виробництва.

19 жовтня 2012 року позивач уклала з ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" договір оренди землі № ХС-652090004003018.

За додатковою угодою від 28 грудня 2017 року № 1400039 орендарем за договором визначено ТОВ "ЮТС-Агропродукт", а договір викладено в новій редакції.

Додатковою угодою від 03 січня 2024 року строк дії договору встановлено до 31 грудня 2031 року.

На підставі правочину від 17 квітня 2025 року право оренди перейшло до ТОВ "Перемога-Плюс".

Орендарі не сплачували їй орендної плати протягом чотирьох років поспіль (2022, 2023, 2024, 2025 роки). Така поведінка позбавляє власника земельної ділянки основного майнового результату, на який вона розраховувала, передаючи землю у строкове платне користування, і становить підставу для розірвання договору.

Послалася на ст.651 ЦК України, п."д" ч.1 ст.141 ЗК України та ст.32 Закону України "Про оренду землі".

Позивач зверталася до орендаря щодо виплати заборгованості та припинення договірних відносин, однак питання не було вирішене.

28.04.2026 ОСОБА_1 було надіслано запит до Калинівської селищної ради про надання інформації щодо наявності або відсутності обмежень у використанні земельної ділянки. На запит було отримано відповідь 05.05.2026 за № 01-20-1421, що дана земельна ділянка не має обмежень щодо використання та була обстежена відповідними підрозділами Державної спеціальної служби транспорту.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 20 травня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено порядок її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

04 червня 2026 року відповідач ТОВ "Ютс-Агропродукт" подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Відзив подано з посиланням на неможливість здійснення господарської діяльності внаслідок повномасштабної збройної агресії рф, тимчасової окупації частини території Херсонської області, небезпеки мінного забруднення сільськогосподарських земель, обстрілів, втрати майна і необхідності забезпечити безпеку працівників.

Відповідач ТОВ "Ютс-Агропродукт" не заперечує, що після укладення договору відчуження права оренди від 17 квітня 2025 року новим орендарем земельної ділянки стало ТОВ "Перемога-Плюс". Водночас товариство вважає, що за 2022-2024 роки орендна плата не підлягала внесенню через обставини, за які орендар не відповідає, а тому періоди її невиплати не можуть утворювати систематичну несплату.

На підтвердження цієї позиції представник посилається на рішення Херсонської обласної ради від 23 грудня 2022 року № 491, розпорядження голови Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24, розпорядження Бериславської міської військової адміністрації щодо податкових пільг на 2023, 2024 та 2025 роки, внутрішні накази товариства про призупинення або обмеження обробітку орендованих земель, загальнодоступні відомості ДСНС, лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025 року, а також на положення статей 617 і 762 ЦК України.

Представник вказує, що непроведення повного розмінування до початку сільськогосподарських робіт створює небезпеку для життя працівників, що не може покладатися на ризик підприємства. За доводами відзиву, податкові рішення військової адміністрації підтверджують непридатність земель для використання через потенційне забруднення вибухонебезпечними предметами.

Крім того, у відзиві наведено посилання на постанову Верховного Суду від 25 лютого 2025 року у справі № 908/929/24, а також доводи щодо необхідності застосування до спірних відносин положень ч.6 ст.762 ЦК України.

Представник вважає, що подані ним матеріали підтверджують наявність обставин, які звільняють орендаря від обов`язку сплачувати орендну плату за відповідні роки.

Позивач у судове засідання не з`явилася, 04 вересня 2026 року подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ "Ютс-Агропродукт" в судове засідання не з`явився. Водночас 04 червня 2026 року подав відзив на позовну заяву, у якому виклав заперечення проти позову та просить відмовити в його задоволенні. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога-Плюс" в судове засідання не з`явився, відзиву не надав.

Суд розглянув справу за відсутністю її учасників.

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 08 вересня 2026 року (повне рішення складено 14 вересня 2026 року) позов було задоволено. Суд вирішив:

--- розірвати договір оренди землі від 19 жовтня 2012 року № ХС-652090004003018, укладений щодо земельної ділянки площею 2,00 га з кадастровим номером 6520980500:08:020:0014, розташованої на території колишньої Благодатівської сільської ради Бериславського (раніше Великоолександрівського) району Херсонської області, зі змінами та доповненнями, внесеними, зокрема, додатковою угодою від 28 грудня 2017 року № 1400039 та додатковою угодою від 03 січня 2024 року без номера, якою строк дії договору визначено до 31 грудня 2031 року; номер запису про інше речове право 53632190; чинне право оренди належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Перемога-Плюс" на підставі правочину від 17 квітня 2025 року;

--- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога-Плюс" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Договору оренди землі відповідач зобов`язаний був нарахувати та сплатити орендодавцю (позивачу) орендну плату за земельну ділянку з кадастровим номером 6520980500:08:020:0014 за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки до 31 грудня кожного поточного року, однак цього не виконав.

Також суд виходив з виняткових умов 2022 року, спричинені повномасштабним вторгненням та тимчасовою окупацією. Водночас, вважав суд, незалежно від визначення правових наслідків несплати за цей рік, вирішальними для висновку про систематичність є наступні самостійні строки внесення річної орендної плати.

Також суд враховував, що тимчасова окупація населених пунктів Херсонської області, бойові дії, обстріли та мінна небезпека мали реальний масштаб і створювали серйозні перешкоди для безпечного ведення сільськогосподарської діяльності. Суд не покладає на землекористувача обов`язку направляти працівників або техніку на небезпечну територію, а також не вимагає здійснювати роботи всупереч правилам протимінної безпеки. Проте, зазначив суд, існування воєнного стану, загальної небезпеки та труднощів у діяльності підприємства саме по собі не означає, що конкретна земельна ділянка з кадастровим номером 6520980500:08:020:0014 об`єктивно не могла використовуватися безперервно протягом 2023, 2024 та 2025 років. Таку обставину потрібно встановити з урахуванням індивідуалізованих відомостей про стан земельної ділянки, її територіальну належність та результати обстеження.

На думку суду, рішення Херсонської обласної ради від 23 грудня 2022 року № 491 і розпорядження голови Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 підтверджують, що ТОВ "Ютс-Агропродукт" належало до кола суб`єктів господарювання, які зазнали негативного впливу обставин непереборної сили. Водночас, вказав суд, вони не містять висновку про фактичний стан саме земельної ділянки позивача у кожному зі спірних років і не встановлюють автоматичного звільнення від виконання всіх приватноправових договорів оренди на невизначений строк.

Також суд виходив з того, що надані представником ТОВ "Ютс-Агропродукт" розпорядження Бериславської міської військової адміністрації щодо податкових пільг стосуються земель, віднесених до території Бериславської міської територіальної громади, та їх оподаткування. Натомість, зазначив суд, спірна земельна ділянка розташована на території колишньої Благодатівської сільської ради і її стан безпосередньо висвітлено у листі Калинівської селищної військової адміністрації. Суд вказав, що із матеріалів, на які посилається відповідач, не встановлено поширення зазначених податкових розпоряджень саме на ділянку з кадастровим номером 6520980500:08:020:0014.

Суд враховував, що саме по собі застосування податкових пільг до земель, потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами, не припиняє зобов`язання приватного орендаря перед власником земельної ділянки. Відносини щодо земельного податку й орендної плати за землі державної та комунальної власності не є тотожними приватноправовим відносинам зі сплати орендної плати фізичній особі за належну їй землю. З цієї причини посилання на постанову Верховного Суду від 25 лютого 2025 року у справі № 908/929/24 не спростовує позовних вимог.

Також суд виходив з того, що внутрішні накази ТОВ "Ютс-Агропродукт" від 11 квітня 2022 року № 11/04, від 15 листопада 2022 року № 15/11, від 05 січня 2023 року № 05/01, від 03 січня 2024 року № 03/01 і від 08 січня 2025 року № 08/01 відображають прийняті товариством рішення щодо зупинення господарської діяльності, обмеження обробітку полів, інвентаризації активів та заходів з безпеки працівників. На думку суду, вони мають значення для розуміння поведінки підприємства, але не замінюють незалежного підтвердження стану саме спірної земельної ділянки та не встановлюють тривалості об`єктивної неможливості користування нею за кожний календарний рік.

Суд взяв до уваги офіційну відповідь Калинівської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 05 травня 2026 року № 01-20-1421, надану у відповідь на запит позивача стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6520980500:08:020:0014, відповідно до якої: військова адміністрація не встановлювала обмежень щодо використання зазначеної ділянки; спірна земельна ділянка була обстежена відповідними підрозділами Державної спеціальної служби транспорту впродовж окремих днів жовтня та 12 листопада 2024 року; всі виявлені вибухонебезпечні предмети утилізовані або вивезені. При цьому суд вказав, що повідомлення про виявлені та вилучені предмети підтверджує необхідність відповідних безпекових заходів. Разом з тим, вказав суд, воно має вирішальне значення для оцінки заперечення щодо збереження неможливості використання ділянки після завершення обстежень у листопаді 2024 року, а також у 2025 році. Суд зазначив, що Лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025 року № 66 03-2942/66 16/3 не спростовує зазначених відомостей Калинівської селищної військової адміністрації. Одночасно, вказав суд, вказівка ДСНС на ймовірність потенційного забруднення та неможливість гарантувати повну безпеку польових робіт у зв`язку зі щоденними обстрілами має характер загальної оцінки ризику, однак, на думку суду, вона не містить висновку, що саме на земельній ділянці позивача після листопада 2024 року були виявлені нові вибухонебезпечні предмети, запроваджено конкретну заборону доступу чи встановлено безперервну неможливість користування землею упродовж 2025 року.

Також суд враховував відсутність у матеріалах справи доказів повторного обстеження, яке після листопада 2024 року встановило б непридатність саме спірної земельної ділянки, доказів дії обов`язкової заборони на її використання протягом усього 2025 року або відомостей про нові фактичні обставини, які унеможливлювали користування нею за цільовим призначенням. Як зазначив суд, загальне посилання на обстріли і близькість до зони бойових дій не може підмінити індивідуальної оцінки стану конкретного об`єкта оренди.

Щодо 2023 року суд вважав, що відповідач не навів доказів фактичного стану саме земельної ділянки позивача протягом усього цього року, які дозволяли б встановити повну об`єктивну неможливість користування нею за незалежних від орендаря причин. На думку суду, наявні матеріали про загальну мінну небезпеку та рішення підприємства не дають підстав автоматично звільнити орендаря від усієї договірної плати за цей рік. Доказів її внесення у строк до 31 грудня 2023 року не надано.

Щодо 2024 року суд враховував проведені в жовтні-листопаді заходи з обстеження та усунення виявлених вибухонебезпечних предметів. Як вказав суд, наявні докази не дають підстав вважати, що протягом усього календарного року, включно з періодом після завершення цих робіт, земельна ділянка залишалася об`єктивно непридатною до використання. Відповідач не довів звільнення від внесення орендної плати за 2024 рік у повному обсязі; водночас доказів сплати хоча б належного за цей рік платежу до 31 грудня 2024 року не подано.

Щодо 2025 року суд виходив з того, що до початку цього року заходи з обстеження, про які повідомлено військовою адміністрацією, були завершені. Доказів існування протягом усього 2025 року обставин, що об`єктивно унеможливлювали використання конкретної земельної ділянки, не надано. Право оренди 17 квітня 2025 року перейшло до ТОВ "Перемога-Плюс", однак до 31 грудня 2025 року договірна орендна плата не була внесена, а доказів її сплати матеріали справи не містять.

За таких обставин, вважав суд, навіть без покладення в основу рішення невиплати за 2022 рік суд встановив неодноразове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати у визначені договором річні строки, у тому числі за 2024 та 2025 роки, за відсутності доказів звільнення орендаря від належного платежу за кожен із цих років у повному обсязі. Отже, суд не знайшов підстав для висновку, що невиплата орендної плати за 2024 та 2025 роки була правомірною На думку суду, у сукупності з несплатою за 2023 рік такі обставини свідчать про систематичний характер порушення умов договору.

Крім того, щодо формулювання позовної вимоги суд виходив з такого. У позовній заяві прохальна частина сформульована через вимогу про розірвання права оренди та окреме зазначення додаткових угод до договору. Водночас, вважав суд, зі змісту всієї заяви, наведених фактичних обставин і правового обґрунтування вбачається, що позивач просить припинити одне орендне правовідношення, яке виникло на підставі договору від 19 жовтня 2012 року та надалі змінювалося додатковими угодами. Правовим наслідком, на досягнення якого спрямований позов, є дострокове розірвання договору оренди землі в його чинній редакції, а не існування окремих самостійних договорів за кожною додатковою угодою. Тому, зазначив суд, належним способом задоволення заявлених вимог є розірвання договору оренди землі від 19 жовтня 2012 року № ХС-652090004003018 зі змінами і доповненнями, у тому числі за додатковими угодами від 28 грудня 2017 року № 1400039 та від 03 січня 2024 року без номера, стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6520980500:08:020:0014. На думку суду, таке формулювання відповідає суті вимоги позивача та забезпечує визначеність правового наслідку судового рішення для державної реєстрації.

Отже, враховуючи наявність самостійних випадків повної несплати належної орендної плати у встановлені договором строки та недоведеність підстав для звільнення від відповідного обов`язку за всі спірні роки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання договору оренди землі підлягають задоволенню.

На вказане рішення відповідач ТОВ "Ютс-Агропродукт" подав апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 до ТОВ "Ютс-Агропродукт" відмовити. При цьому він послався на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неповне з`ясування обставин справи, порушення норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права.

Зокрема, вказав, що текст рішення, що надійшов у справі № 650/3256/26, стосується не цього спору, позивачем виступає ОСОБА_2 , предметом - договір оренди від 10.11.2011 № 652060004000776 щодо ділянки 6520683600:02:022:0036 (9,9177 га), а ТОВ "Ютс-Агропродукт" назване третьою особою на стороні відповідача. Позов ОСОБА_1 , відзив товариства та докази, надані ТОВ "Ютс-Агропродукт", у рішенні не згадуються, суд оцінив докази, яких товариство у цій справі не подавало. Вирішено позов іншої позивачки: розірвано договір від 10.11.2011 та стягнуто з ТОВ "Перемога-Плюс" на користь ОСОБА_2 судовий збір 1 064,96 грн. Таким чином, суд вирішив інший спір, а позов ОСОБА_1 не розглянув.

Також зазначив, що, скасувавши рішення, апеляційний суд має розглянути позов ОСОБА_1 по суті за наявними в справі доказами.

При цьому вказав, що позов задоволенню не підлягає. Адже ТОВ "Ютс-Агропродукт" не є стороною договору і є неналежним відповідачем за вимогою про розірвання. Позивач сама зазначила в позові, що на підставі договору від 17.04.2025 орендарем земельної ділянки є ТОВ "Перемога-Плюс". За змістом договору відчуження до нього перейшли всі права та обов`язки орендаря. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду від 11.02.2026 у справі № 198/346/24).

Також зазначив, що суд не прийняв до уваги те, що підставою розірвання договору є систематична несплата орендної плати (п."д" ч.1 ст.141 ЗК України, ст.32 Закону "Про оренду землі"), яка поряд зі ст.651 ЦК України вимагає оцінки істотності порушення. Натомість, вказав, у позовній заяві немає розміру орендної плати, розрахунку заборгованості та доводів про завдану шкоду. Позивач лише стверджує, що плата не сплачувалася у 2022-2025 роках, однак не посилається на жодне письмове звернення до орендаря з вимогою її сплатити.

Також вказав, що суд залишив поза увагою непереборну силу та неможливість користування наймачем спірною земельною ділянкою, що підтверджено такими доказами:

--- рішення XIV сесії Херсонської обласної ради від 23.12.2022 № 491 "Про наявність обставин непереборної сили та затвердження переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин" і розпорядження голови Херсонської обласної ради від 01.03.2023 № 24, яким ТОВ "Ютс-Агропродукт" включено до цього переліку;

--- розпорядження Бериславської міської військової адміністрації від 06.11.2023 № 343, від 23.02.2024 № 65 та від 24.05.2025 № 99 про надання товариству пільг із місцевих податків, у яких визнано, що земельні ділянки, якими воно користується, не придатні до використання через потенційне забруднення вибухонебезпечними предметами;

--- накази директора товариства від 11.04.2022 № 11/04 (призупинення діяльності та користування орендованими ділянками на час окупації), від 15.11.2022 № 15/11 (після деокупації заборонено в`їзд техніки та перебування персоналу на полях до первинного обстеження фахівцями ДСНС або сертифікованими операторами протимінної діяльності), від 05.01.2023 № 05/01 (ділянки виведено з обробітку через залишки боєприпасів і високий ризик мінного забруднення), від 03.01.2024 № 03/01 та від 08.01.2025 № 08/01 (заборону продовжено). Дату наказів № 11/04 та № 15/11 у відзиві помилково вказано як 2026 рік, правильною є дата 2022 рік, що підтверджується самими наказами;

--- лист ГУ ДСНС у Херсонській області від 11.06.2025 № 66 03-2942/66 16/3: ділянки, які орендує товариство, ймовірно, потенційно забруднені, а ГУ не може гарантувати безпеку польових робіт через щоденні обстріли;

--- відповідь Калинівської селищної військової адміністрації від 05.05.2026 № 01-20 1421, яку подала сама позивач: ділянку з кадастровим номером 6520980500:08:020:0014 обстежували підрозділи Державної спеціальної служби транспорту з 10.10.2024 до 12.11.2024, а виявлені вибухонебезпечні предмети утилізовано або вивезено. Останній доказ показує, що за матеріалами самої позивачки ділянка стала безпечною для використання лише після завершення робіт 12.11.2024. До цього моменту товариство не могло користуватися ділянкою з незалежних від нього причин.

Підсумовуючи, вказав, що земельна ділянка не могла використовуватися у 2022 і 2023 роках, а також у 2024 році до завершення її обстеження 12.11.2024. З 17.04.2025 орендарем є ТОВ "Перемога-Плюс". Тому навіть за найменш сприятливого для товариства підходу період, за який воно могло б відповідати, обмежується проміжком від 12.11.2024 до 17.04.2025, і строк внесення плати за 2024 рік спливав 31.12.2024. Це щонайбільше один випадок часткової несплати, який не утворює систематичності (два та більше випадки) і не є істотним порушенням за ч.2 ст.651 ЦК України. За 2025 рік (строк до 31.12.2025) відповідає вже новий орендар.

Також вказав, що суд не звернув увагу на правову позицію Верховного Суду, зроблену у постанові від 25.02.2025 у справі № 908/929/24, а також у постанові від 21.01.2026 року у справі №650/3776/24, правовідносини у якій є подібними.

На підставі п.6 ч.2 ст.356 та ч.3 ст.367 ЦПК України скаржник просить прийняти й дослідити відповідь Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 14.09.2026 № 66 03-6902/66 16/3 на адвокатський запит від 08.09.2026 № 08-09/АЗ-1. При цьому вказав, що щодо земельних ділянок, серед яких вказана ділянка з кадастровим номером 6520980500:08:020:0014 (територія Калинівської селищної територіальної громади), ГУ ДСНС повідомило таке: піротехнічні розрахунки ДСНС до робіт з розмінування на цих територіях не залучались; реєстр територій, забруднених або ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами (постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2024 № 740), ще не введено в експлуатацію, а запровадження заплановано на друге півріччя 2026 року; про статус територій і розмінування запропоновано звертатися до Херсонської обласної військової адміністрації. Лист підтверджує, що у спірний період не існувало офіційного реєстру, який би фіксував стан ділянки, і що підрозділи ДСНС ділянку не обстежували. Це узгоджується з листом ГУ ДСНС від 11.06.2025 та наказами товариства про заборону заїзду на поля до обстеження. Доказ не було подано до суду першої інстанції, оскільки адвокатський запит надіслано 08.09.2026, у день судового засідання, а відповідь складено 14.09.2026, тобто вже після ухвалення рішення. Товариство об`єктивно не могло подати цей доказ до суду першої інстанції.

Справу було призначено до апеляційного розгляду на 10.11.2026 року о 08:05 годині, однак учасники справи, які до суду не з`явилися й про причини неявки суд не повідомили, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. У зв`язку з цим апеляційний суд вважає причину неявки в судове засідання вказаних осіб неповажною, вважає, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому ухвалив розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини, встановлені судом

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6520980500:08:020:0014, розташованої на території колишньої Благодатівської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Право позивача підтверджується Державним актом серії ЯГ № 499313 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованою 15 квітня 2026 року. В останній зазначено реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2876512965209, номер запису про право власності 53632158, а площу ділянки визначено як 2,0006 га. Водночас у договорі оренди та позовній заяві площу зазначено як 2,00 га; тотожність предмета оренди встановлюється за його незмінним кадастровим номером.

20 липня 2012 року між позивачем та ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" укладено договір оренди земельної ділянки, за яким вказану земельну ділянку передано у строкове платне користування для вирощування сільськогосподарської продукції.

Договір зареєстрований 19.10.2012 року в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № ХС-652090004003018 у Відділі Держкомземі Великоолександрівського району.

Згідно з пунктом 11 договору в редакції первісно поданого документа орендна плата вноситься у грошовій формі не рідше одного разу на рік у період з 01 серпня до 31 грудня кожного року. Таким чином, договір містить визначений сторонами щорічний строк виконання грошового обов`язку. Відомостей про погоджене припинення цього обов`язку за спірні роки матеріали справи не містять.

Відомості Державного реєстру речових прав містять інформацію про додаткову угоду від 28 грудня 2017 року № 1400039, додаткову угоду від 02 травня 2018 року № 1400039-3 та додаткову угоду від 03 січня 2024 року без номера. Строк дії орендного правовідношення за реєстром визначено до 31 грудня 2031 року. Номер запису про інше речове право 53632190.

З цієї ж інформаційної довідки вбачається, що чинним орендарем зазначеної земельної ділянки є ТОВ "Перемога-Плюс". Перехід права оренди відбувся на підставі правочину від 17 квітня 2025 року. При цьому в інформаційній довідці наведено номер документа 1704/25-01, тоді як у позові та відзиві зазначено інші номери цього правочину. Такі відмінності в його нумерації не спростовують встановлених за державним реєстром дати переходу права оренди, особи чинного орендаря і тотожності земельної ділянки за кадастровим номером.

За умовами договору орендна плата становить 3,5 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 45 904,14 грн, тобто 1 606,64 грн за повний рік, та підлягає сплаті до 31 грудня відповідного року.

Матеріали справи не містять доказів сплати орендної плати за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки. Факт невиплати орендної плати за спірний період відповідачами по суті не заперечується.

Загальна сума заборгованості з орендної плати за вказаним договором оренди перед позивачем складає за 2022-2025 роки 6 426,56 грн (1 606,64 грн х 4 роки).

Відповідно до офіційної відповіді Калинівської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 05 травня 2026 року № 01-20-1421, наданої у відповідь на запит позивача стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6520980500:08:020:0014: військова адміністрація не встановлювала обмежень щодо використання зазначеної ділянки; спірна земельна ділянка була обстежена відповідними підрозділами Державної спеціальної служби транспорту впродовж окремих днів жовтня та 12 листопада 2024 року; всі виявлені вибухонебезпечні предмети утилізовані або вивезені.

Також встановлено, що сертифікат Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажорних обставин щодо виконання зобов`язань за договором оренди землі відповідачем не отримувався. Повідомлень орендодавцю про неможливість використання земельної ділянки або про настання обставин непереборної сили відповідачем не надсилалося.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, офіційно засвідчено, що військова агресія російської федерації проти України, яка стала підставою для введення воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, визнається форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). ТПП України підтвердила, що 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до листа Головного управління ДСНС України у Херсонській області № № 66 03-2942/66 16/3 від 11 червня 2025 року, направленого у відповідь на звернення ТОВ "Ютс-Агропродукт", піротехнічні розрахунки ДСНС до проведення робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) на земельних ділянках, орендованих товариством на території Бериславського району Херсонської області, не залучались, а самі роботи з розмінування проводились іншими фаховими відомствами.

При цьому зазначено, що, ймовірно, вищевказані земельні ділянки можуть бути потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами. Окремо наголошено, що у зв`язку із щоденними обстрілами з боку збройних сил російської федерації різними типами озброєння, Головне управління не може гарантувати безпеку при проведенні польових робіт на даних територіях.

У зв`язку з викладеним, ДСНС рекомендувало товариству звернутися до Херсонської обласної військової адміністрації, яка, згідно з розпорядженням від 6 березня 2023 року №?101, визначає пріоритетність заходів із розмінування, координує їх виконання і може підтвердити статус відповідних територій.

Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушення зобов`язань, а саме його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є підставою для розірвання договору.

Загальною умовою виконання цивільно-правових зобов`язань, відповідно до ст.526 ЦК України, встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За положеннями ст.651 ЦК України ("Підстави для зміни або розірвання договору"):

--- зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1);

--- договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 2);

--- у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина 3).

За ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно зі ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч.1 ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно зі ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.15 вказаного Закону істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За положеннями ст.ст.21, 22 вказаного Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до ст.23 вказаного Закону орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

За положеннями ст.24 вказаного Закону орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

Статтею 96 ЗК України серед обов`язків землекористувачів передбачений такий, як обов`язок своєчасно сплачувати орендну плату за користування землею (п."в" ч.1).

На підставі ст.32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірвано за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст.24, 25 Закону України "Про оренду землі" та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Аналогічна умова зазначена в Договорі оренди землі.

Відповідно до пункту "д" ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Наведене повністю узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом України у постановах від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12 та від 28 вересня 2016 року у справі № 6-977цс16.

У постанові від 25.06.2025 року у справі № 610/941/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок:

"У ч.2 ст.651 ЦК України використано формулу закінчення "та в інших випадках", що дозволяє зробити висновок, що правило, викладене у цій правовій нормі, не може бути скасоване (ані спеціальним законодавством, ані домовленістю сторін), а може бути винятково доповнене - спеціальним законодавством або домовленістю сторін.

З наведеного можна зробити висновок, що приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом "д" ч.1 ст.141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та правила ч.2 ст.651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки - доповнюють одні одних.

Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23, провадження № 12-19гс24".

Також у вказаній вище постанові зазначено:

"Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом "д" ч.1 ст.141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як "систематичність" та "несплату", зокрема, орендної плати … під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття "систематичність" у подібних правовідносинах є усталеною".

Також у вказаній постанові Верховний Суд висловив свою позицію щодо розірвання договору оренди землі на підставі п."д" ч.1 ст.141 ЗК України, а також на підставі ч.2 ст.651 ЦК України.

Так, щодо розірвання договору оренди землі на підставі п."д" ч.1 ст.141 ЗК України Верховний Суд зазначив:

"Щодо поняття "несплата", вжите у п."д" ч.1 ст.141 ЗК України, то його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати. Такий висновок є логічним та виправданим, оскільки поняття "несплата" та "недоплата" не є тотожними. Оскільки в конструкції згаданої правової норми не наведено жодного означення до слова "несплата", можна виснувати, що законодавець у згаданій правовій нормі не передбачив жодної альтернативи повної несплати, тобто не визначив, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є не лише систематична несплата, а й систематична недоплата орендної плати. До того ж потрібно враховувати, що розмір недоплати може варіюватися орієнтовно від 1 % до 99 % суми належної орендної плати, що не може не впливати на ступінь порушення прав власника землі та оцінку істотності такого порушення. Протилежне розуміння, а саме якщо вважати підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом "д" ч.1 ст.141 ЗК України, зокрема й сплату орендної плати не в повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), навряд чи буде справедливим та розумним, оскільки під дію цієї спеціальної норми права підпадатимуть і незначні (неістотні) порушення, наприклад систематична недоплата 1,00 грн зі 10 000,00 грн орендної плати. За таких обставин суди будуть змушені на підставі п."д" ч.1 ст.141 ЗК України розривати договори оренди землі всупереч принципу збереження договору".

Щодо розірвання договору оренди землі на підставі ч.2 ст.651 ЦК України Верховний Суд зазначив:

"Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору.

У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - "значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору". Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення. …

Головна ідея, на якій ґрунтується правило ч.2 ст.651 ЦК України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його зміна в судовому порядку.

Ця ідея спирається на принцип, який називається принципом збереження договору (preservation of contract). Договірні відносини мають підтримуватися, допоки це можливо й економічно доцільно для сторін. Розірвання договору має бути крайнім заходом задля мінімізації витрат, пов`язаних з укладенням та виконанням договору. …

Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19).

Велика Палата Верховного Суду у вищевказаній постанові (від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23) зазначала, що у разі, якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначеного умовами договору оренди землі, тобто орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, застосуванню підлягає не спеціальна норма п."д" ч.1 ст.141 ЗК України, а загальне правило ч.2 ст.651 ЦК України - у разі істотності порушення договору іншою стороною.

Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі ч.2 ст.651 ЦК України.

Натомість у разі неістотної часткової несплати орендної плати, а так само у разі виникнення спору щодо її розміру, порядку здійснення платежів тощо, у власника завжди є право на звернення до суду з позовом про стягнення таких орендних платежів, 3 % річних, інфляційних втрат, неустойки тощо. Такий спосіб захисту буде ефективним та пропорційним, відновлюватиме порушене право орендодавця та зберігатиме договір оренди землі виходячи з балансу інтересів обох сторін.

Верховний Суд ураховує, що у контексті ч.2 ст.651 ЦК України систематична несплата може підтверджувати ненадійність контрагента і те, що кредитор не може бути впевнений у належному виконанні договору в майбутньому, і такий висновок не спростовується подальшим погашенням заборгованості. У п."д" ч.1 ст.141 ЗК України йдеться про факт систематичної повної несплати, і такий факт уже завершився в минулому, тому підстава для пред`явлення позову (і для його задоволення) продовжує існувати".

Таким чином розірвання договору оренди землі можливе як на підставі п."д" ч.1 ст.141 ЗК України, так і на підставі ч.2 ст.651 ЦК України. У першому випадку (п."д" ч.1 ст.141 ЗК України) мають бути доведені два та більше випадки повної несплати орендної плати. У другому ж випадку (ч.2 ст.651 ЦК України) має бути доведено істотне порушення умов договору, наприклад, якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував.

У постанові Верховного Суду від 06.06.2019 року у справі № 388/647/17 зроблено такий висновок: "у своєму висновку суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність ознак систематичності несплати СПС "Степ" орендної плати й відповідно підстав для розірвання договору оренди, оскільки відповідач сплатив, а ОСОБА_2 та у подальшому позивач ОСОБА_1 отримали орендну плату наперед. Доводи касаційної скарги про систематичну несплату відповідачем орендної плати не дають підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду, так як зводяться до переоцінки доказів, такі доводи були предметом розгляду суду апеляційної інстанції і не знайшли свого підтвердження. Суд апеляційної інстанції вірно виходив із того, що матеріалами справи підтверджується факт отримання ОСОБА_2 орендної плати наперед за 2014-2016 роки та отримання ОСОБА_1 орендної плати за 2015-2016 роки".

У цій справі відсутні докази отримання позивачем орендної плати наперед, проти цього відповідач не заперечує.

Щодо суті спору

Відповідач (скаржник) по суті заперечує проти позовних вимог, вказуючи про те, що невиконання умов договору відбулося не з вини підприємства, а було обумовлено військовою агресією російської федерації проти України, введенням в Україні воєнного стану, який триває дотепер, окупацією території Херсонської області, на якій розташована орендована земельна ділянка, включенням відповідача до переліку підприємств, які постраждали внаслідок обставин непереборної сили, невідновленням до сих пір діяльності відповідача, знищенням та викраденням військовими рф майна відповідача, що, на думку відповідача, обумовлює неможливість виконання підприємством своїх обов`язків за договором оренди, а також через неможливість доступу до орендованих земельних ділянок, які були забруднені вибухонебезпечними предметами. На думку відповідача позов не може бути задоволений, оскільки невиплата орендної плати є результатом непереборної сили, що унеможливлює виконання зобов`язань.

З приводу клопотання скаржника, яке міститься в апеляційній скарзі, про долучення нового доказу, а саме відповіді Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 14.09.2026 № 66 03-6902/66 16/3 на адвокатський запит від 08.09.2026 № 08-09/АЗ-1, апеляційний суд враховує наступне.

Відповідно до ч.8 ст.83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Обґрунтовуючи поважність причини неподання вказаного доказу до суду першої інстанції, скаржник вказав, що адвокатський запит було надіслано 08.09.2026, у день судового засідання, а відповідь складено 14.09.2026, тобто вже після ухвалення рішення.

Враховуючи вказані положення закону, недоведення скаржником причин неподання адвокатського запиту раніше, апеляційний суд вважає неповажною причину неподання скаржником у встановлений строк доказу, у зв`язку з чим ухвалив відмовити у його прийнятті на стадії апеляційного перегляду справи.

В апеляційній скарзі вказується на те, що текст рішення, що надійшов у справі № 650/3256/26, стосується не цього спору, адже позивачем виступає ОСОБА_2 , предметом - договір оренди від 10.11.2011 № 652060004000776 щодо ділянки 6520683600:02:022:0036 (9,9177 га), а ТОВ "Ютс-Агропродукт" назване третьою особою на стороні відповідача. Позов ОСОБА_1 , відзив товариства та докази, надані ТОВ "Ютс-Агропродукт", у рішенні не згадуються, суд оцінив докази, яких товариство у цій справі не подавало. Тобто, в апеляційній скарзі зазначено, що позов ОСОБА_1 не було розглянуто, що було вирішено позов іншого позивача: розірвано договір від 10.11.2011 та стягнуто з ТОВ "Перемога-Плюс" на користь ОСОБА_2 судовий збір 1 064,96 грн. Також зазначено, що, скасувавши рішення, апеляційний суд має розглянути позов ОСОБА_1 по суті за наявними в справі доказами.

З приводу цього суд апеляційної інстанції зазначає про те, що за даними ЄДРСР за єдиним унікальним номером справи 650/3256/26 оприлюднені два різні за змістом рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 08 вересня 2026 року: це рішення за цим же єдиним унікальним номером 650/3256/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога-Плюс" про розірвання договору оренди землі; інше рішення у зовсім іншій цивільній справі за єдиним унікальним номером 650/3114/26 за позовом адвоката Іщук Надії Ростиславівни, яка діє від імені ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога-Плюс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт", про розірвання договору оренди землі. Причому останнє рішення за позовом зовсім іншої, сторонньої особі, ОСОБА_2 , надіслано судом до ЄДРСР 15.09.2026 і забезпечено надання загального доступу 16.09.2026, натомість це рішення № 650/3256/26 за позовом ОСОБА_1 , яке є предметом цього апеляційного перегляду, надіслано судом до ЄДРСР 14.10.2026, забезпечено надання загального доступу 15.10.2026. Також згідно ЄДРСР за єдиним унікальним номером 650/3114/26 значиться інша цивільна справа, а саме вказана справа за єдиним унікальним номером 650/3114/26 за позовом адвоката Іщук Надії Ростиславівни, яка діє від імені ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога-Плюс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт", про розірвання договору оренди землі.

Вказане свідчить про те, що судом в рамках цієї справи за єдиним унікальним номером 650/3256/26 до ЄДРСР помилково було направлено рішення по іншій справі, а саме по вказаній справі за єдиним унікальним номером 650/3114/26.

Зазначене зовсім і не вказує на те, що, як вказує скаржник у скарзі, цей позов ОСОБА_1 не було розглянуто, а було вирішено позов іншого позивача.

Отже, вказані доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, адже суд розглянув цей позов ОСОБА_1 й ухвалив рішення про задоволення позову.

У цій справі сторонами по суті не заперечується, і з приводу цього спір відсутній, що з огляду на розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6520980500:08:020:0014 (45 904,14 грн) та розміру орендної плати у процентному відношенні до нормативної грошової оцінки земельних ділянок (3,5%), сума орендної плати складає 1 606,64 грн за рік і 6 426,56 грн (1 606,64 грн х 4 роки) за чотири роки (2022, 2023, 2024, 2025 роки). Це сторонами визнається.

Відтак, відповідно до умов договору оренди орендар повинен був сплатити орендну плату за 2022, 2023, 2024, 2025 роки за вказану земельну ділянку орендну плату в зазначеному розмірі, однак цього не виконав.

У справі встановлено, що спірна земельна ділянка розташована на території колишньої Благодатівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області (наразі Калинівська селищна територіальна громада Бериславського району Херсонської області), яка перебувала в тимчасовій окупації з 09.03.2022 по 09.11.2022.

Зазначене підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, яким було затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Вказане підтверджується також Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, який затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року №376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, який є чинним.

Згідно із ч.4 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

У позові зазначено про те, що відповідач не сплатив орендну плату за вказаним договором оренди землі за 2023-2024 роки. По суті відповідач цей факт не заперечив.

28 лютого 2022 року Торгово-Промислова Палата опублікувала на своєму офіційному сайті лист щодо військової агресії російської федерації проти України як форс-мажорну обставину (обставину непереборної сили), що стало підставою введення воєнного стану. Таким чином, Торгово-Промислова Палата підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 внаслідок військової агресії російської федерації проти України введено воєнний стан в Україні строком на 30 діб з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (пункт 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022).

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").

У постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22 викладено наступні висновки:

--- лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин;

--- форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання;

--- наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

У постанові Верховного Суду від 29 червня 2023 у справі № 922/999/22 викладено наступні висновки:

--- лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року, яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Отже лист Торгово-промислової палати України не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні";

--- наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку;

--- сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Той факт, що Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань.

--- Суд зазначає, що вищенаведені висновки Верховного Суду щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" мають загальний характер та підлягають застосуванню, у тому числі до орендних правовідносин (у питанні звільнення від сплати орендної плати на підставі форс-мажорних обставин з огляду на введення воєнного стану), що підтверджується також і висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 02 серпня 2023 року у справі № 916/1788/22.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі № 906/540/22.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Частиною 1 ст.76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма ч.6 ст.762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи зазначене, вважає, що в 2022 році орендар був позбавлений можливості використовувати спірну земельну ділянку для отримання доходів, які є джерелом сплати орендної плати. Адже, вказана земельна ділянка була тимчасово окупованою в період 2022 року, що свідчить про те, що орендар ТОВ "Ютс-Агропродукт" не міг користуватися ними впродовж вказаного періоду із незалежних від нього причин і, як наслідок, з урахуванням сезонного виду господарства, не міг провести посівну кампанію та кампанію щодо збору врожаю. Такі обставини свідчать про необхідність застосування в даному випадку положень ч.6 ст.762 ЦК України, відповідно до якої наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. За таких обставин апеляційний суд вважає обґрунтованими заперечення відповідача щодо відсутності його вини у невиконанні обов`язку щодо виплати орендної плати за 2022 рік за договорами оренди земельних ділянок. А тому є обґрунтованим висновок суду першої інстанції, який виходив з виняткових умов 2022 року, спричинених повномасштабним вторгненням та тимчасовою окупацією.

Такого ж правового висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 25.06.2025 року у справі № 610/941/24, в якій погодився з тим, що у відповідача відсутня вина за невиконання обов`язку зі сплати орендної плати за 2022 рік, оскільки орендар не міг користуватися в цей час земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, не провів посівну компанію та компанію зі збору врожаю, що розташована на території Харківської області, яка у період з 28 лютого по 11 вересня 2022 року перебувала під тимчасовою окупацією російської федерації. Натомість, погодився з тим, що за 2023 рік орендна плата має бути виплачена.

Апеляційний суд суддів звертає увагу на постанову Верховного Суду від 21.01.2026 року у справі № 650/3776/24 про залишення без змін постанови суду апеляційної інстанції від 09 квітня 2025 року, якою було скасовано рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 30 січня 2025 року й ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати через звільнення відповідача від відповідальності за несплату орендної плати у 2022, 2023 роках внаслідок наявності обставин непереборної сили, які унеможливили виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди. При цьому колегія суддів не встановила подібність правовідносин у цій справі та у справі № 650/3776/24.

Суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги загальновідомий Лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2924/02.0-7.1, в якому засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), якими є військова агресія Російської Федерації проти України, а також того факту, що територія, в межах якої розташована земельна ділянка позивача, була віднесена до територій, що перебували у тимчасовій окупації, і територією, на якій можливим є ведення бойових дій. При цьому враховує те, що той факт, що Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань (вказаний вище правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 29 червня 2023 у справі № 922/999/22).

Розпорядження місцевої адміністрації, якими ТОВ "ЮТС-Агропродукт" надано пільги з нарахування та сплати орендної плати за землі за оспорюваний період свідчить про надання пільг зі сплати місцевих податків та зборів, а не про звільнення відповідача від сплати орендної плати орендодавцем.

Також Розпорядження голови Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року №24, яким ТОВ "ЮТС-Агропродукт" визнано суб`єктом господарювання, що постраждало внаслідок обставин непереборної сили, свідчить лише про наведений у ньому факт, а не свідчить про звільнення відповідача від сплати орендної плати.

Крім того, є неспроможними посилання на Лист Головного Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області від 11 червня 2025 року № 6603-2942/6616/3, як на підставу для звільнення від сплати орендної плати через підтвердження ним факту потенційного забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, адже, на думку апеляційного суду, інформація, яка викладена в зазначеному листі, не підтверджує з очевидністю вказаного факту. В ньому зазначено лише про "ймовірність" потенційного забруднення та надані певні роз`яснення. Слід зазначити, що у вказаному Листі ГУ ДСНС України в Херсонській області зазначено і про встановлення того, що роботи з розмінування земельних ділянок проводились іншими фаховими відомствами з розмінування.

Однак, в матеріалах справи наявна офіційна відповідь Калинівської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 05 травня 2026 року № 01-20-1421, надана у відповідь на запит позивача стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6520980500:08:020:0014, відповідно до якої: військова адміністрація не встановлювала обмежень щодо використання зазначеної ділянки; спірна земельна ділянка була обстежена відповідними підрозділами Державної спеціальної служби транспорту впродовж окремих днів жовтня та 12 листопада 2024 року; всі виявлені вибухонебезпечні предмети утилізовані або вивезені.

Таким чином, вказана відповідь свідчить про неможливість використання земельної ділянки позивача до 12 листопада 2024 року, тобто до часу її перевірки та розмінування, яке здійснюється відповідно до вимог закону України "Про протимінну діяльність в Україні" уповноваженими на то органами.

Суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що встановлені вказаною відповіддю обставини про виявлення на земельній ділянці вибухонебезпечних предметів, за відсутності доказів повторного обстеження, яке після листопада 2024 року встановило б непридатність саме спірної земельної ділянки, не встановлюють факту відсутності можливості для орендаря використовувати спірну земельну ділянку до 12 листопада 2024 року та не доводять необхідність звільнення орендаря від внесення орендної плати за 2024 рік у повному обсязі. Апеляційний суд враховує дату 12 листопада 2024 року, до якої спірною земельною ділянкою було неможливо користуватися через доведеність факту наявності на ній вибухонебезпечних предметів, а також те, що після неї й до кінця 2024 року по суті орендар не міг повноцінно користуватися нею, провести посівну компанію тощо.

Враховуючи викладене, несплата орендної плати за період 2022-2024 роки викликана обставинами, за які ТОВ "ЮТС-Агропрдукт", в силу вимог ч.6 ст.762 ЦК України, не відповідає .

Отже, суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаній офіційній відповіді Калинівської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 05 травня 2026 року № 01-20-1421, яка підтверджує наявність вибухонебезпечних предметів на місцевості, до якої входить земельна ділянка позивача, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Таким чином, наведені доводи апеляційної скарги є обґрунтованими.

Як зазначалося, підставою розірвання договору оренди землі згідно з п."д" ч.1 ст.141 ЗК України, як підстава позову, є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором. Оскільки систематичність несплати орендної плати не встановлена, адже несплата орендної плати за 2025 рік не встановлює систематичність, то і задоволення позову з цієї підстави є неможливим.

Крім систематичної несплати орендної плати, підставою позову позивач вказав і ч.2 ст.651 ЦК України (істотне порушення договору орендарем). Однак, апеляційний суд вважає, що за встановленими обставинами справи відсутня вина відповідача у несплаті орендної плати через неможливість використання земельної ділянки позивача до часу її перевірки та розмінування. А тому відсутні підстави для задоволення позову з причини істотного порушення договору орендарем.

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з п.п.1, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції, відповідно до п.2 ч.1 ст.374, п.п.1, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України, слід скасувати й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України:

--- судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1);

--- інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2).

При поданні апеляційної скарги відповідач сплатив судовий збір. А тому відповідна сума підлягає стягненню з позивача. При цьому слід враховувати, що розмір судового збору, який належав до сплати за пред`явлення цього позову, становить 1 331,20 грн (0,4 х 3328грн), натомість за подання апеляційної скарги має бути сплачено 1 996,90 грн судового збору (150% х 1331,20грн). Відтак, з позивача на користь відповідача слід стягнути 1 996,80 грн судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.п.1, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт" задовольнити.

Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 08 вересня 2026 року скасувати й ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога-Плюс" про розірвання договору оренди землі відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт" (Наявність кабінету ЄСІКС: Так ел. пошта: 41101589@ulf.com.ua тел.: 380673274798 адреса: 74360, Херсонська обл., Бериславський р-н, с. Новорайськ, вул. Промислова, буд. 3 ЄДРПОУ: 41101589) понесені судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги, в розмірі 1 996,80 грн (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість гривень 80 коп).

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повної постанови - 10 листопада 2026 року.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова

_ _ _ _ _ _ _ _ _ І.В. Склярська