Суд: Херсонський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №766/11839/26
Суддя: Склярська І. В.
ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 листопада 2026 року м. Херсон
Номер справи: 766/11839/26
Номер провадження: 22-ц/819/1326/26
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Склярської І.В. ,
суддів: Воронцової Л.П., Майданіка В.В.
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 21 вересня 2026 року (під головуванням судді Хайдарової І.О..), у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04 серпня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, а саме: надання суду доказів останнього відомого місця реєстрації відповідача для визначення підсудності справи.
Роз`яснено позивачці те, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21 серпня 2026 року, за ініціативою суду, продовжено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21 вересня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу повернуто позивачці.
Роз`яснено позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що підстави для повернення позовної заяви відсутні, а ухвала Херсонського міського суду Херсонської області від 21.09.2026 року є такою, що порушує її право на звернення до суду.
Також апелянт зазначила, що на виконання ухвали суду першої інстанції від 18 серпня 2026 року, нею було подано заяву, в якій вказано, що після укладення шлюбу сторони проживали за адресою: АДРЕСА_1 , іншої адреси місця перебування відповідача позивачці не відомо.
Крім того, ОСОБА_1 наголосила на тому, що вона звернулась до суду першої інстанції за місцем свого проживання в порядку статті 28 ЦПК України, оскільки їй не відомо місце проживання відповідача.
(2) Позиція інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
2. Мотивувальна частина
ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Залишаючи позовну вимогу без руху суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачкою не надано доказів сумісного проживання подружжя у м. Херсон, відомостей про останнє відоме місце проживання відповідача у м. Херсон, місцезнаходження майна відповідача на території, підсудній Херсонському міському суду Херсонської області. Також до суду першої інстанції не надано доказів того, що відповідач має місце проживання або місцезнаходження на території України. В свою чергу відомості про проживання відповідача, зазначені позивачкою в позовній заяві, нічим не підтверджені. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що як слідує із копії свідоцтва про шлюб відповідач ОСОБА_2 є громадянином Республіки Естонія.
На усунення недоліків, зазначених судом першої інстанції, позивачкою була подана відповідна заява.
Повертаючи заяву суд першої інстанції виходив з того, що станом на 21.09.2026 року позивачкою недоліки, визначені ухвалою судді від 04.08.2026 року у передбачений строк усунуто не було.
Наведений висновок суду першої інстанції, як підстава для повернення заяви не ґрунтується на нормах процесуального закону, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, до Херсонського міського суду Херсонської області 08.07.2026 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
03.08.2026 року з Управління ДМС України в Херсонській області на запит суду надійшла інформація, за якою ОСОБА_3 зареєстрованим або знятим з реєстрації місця проживання по Херсонській області не значиться.
Витяг з Державного реєстру цивільного стану свідчить, що відповідач ОСОБА_2 є громадянином Республіки Естонія та шлюб був укладений 08 лютого 2008 року, та зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпровського районного управління юстиції у м.Херсоні.
Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність.
Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11).
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (див. DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
В пункті 5 частини 3 статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) (частина дев`ята статті 28 ЦПК України).
За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу. Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача (частина перша статті 187 ЦПК України).
Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру (частина восьма статті 187 ЦПК України).
Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу (частина дев`ята статті 187 ЦПК України).
Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (частина десята статті 187 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Повернення позовної заяви позивачеві взагалі не передбачено, оскільки у разі встановлення того, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає її за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, а у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року в справі № 501/2443/18 (провадження № 61-12785св19), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року в справі № 569/2295/19 (провадження № 61-14212св 19)).
Аналогічні висновки зроблені в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2022 року у справі № 552/3486/20 (провадження № 61-19159св20), в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 січня 2026 року в справі № 646/4606/25 (провадження № 61-13623св25) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 травня 2026 року в справі №199/15273/25 (провадження №61-4965св26).
Позивач при зверненні до суду першої інстанції вказала останню відому адресу місця проживання відповідача ( АДРЕСА_1 ).
Також зазначила, що на даний час місце проживання відповідача, засобів зв`язку позивачу не відомо.
03.08.2026 року на запит суду першої інстанції Управлінням ДМС України в Херсонській області надана інформація, за якою ОСОБА_3 зареєстрованим або знятим з реєстрації місця проживання по Херсонській області не значиться.
18 серпня 2026 року ОСОБА_1 подала заяву про усунення недоліків, в якій вказувала, що після реєстрації шлюбу проживала за відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 . Також зазначила, що не має можливості звернутися за місцем реєстрації чи проживання відповідача, оскільки їй не відомо де саме, в якій країні відповідач перебуває в даний час.
При цьому судова колегія вважає за необхідне звернути увагу суду першої інстанції, що наведені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, недоліки позовної заяви не ґрунтуються на положеннях ст.175 ЦПК України.
Повертаючи позовну заяву з тих підстав, що як недолік не усунуто надання доказів останнього відомого місця реєстрації відповідача для визначення підсудності справи, суд першої інстанції не врахував, що повернення позовної заяви позивачеві із вказаних в оскаржуваних судових рішеннях підстав законом не передбачено, оскільки у разі встановлення того, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає її за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, а у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі.
Отже, оскільки останнім відомим позивачці місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1 , суд, першої інстанції, у порушення вимог частини дев`ятої статті 28 та частини десятої статті 187 ЦПК України помилково повернув позовну заяву.
Таким чином, судове рішення належить скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Щодо суті апеляційної скарги
Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За вказаних обставин, ухвала судді підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду: для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 367, 379, 382 ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.
Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 21 вересня 2026 року скасувати, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, направити для продовження розгляду до суду першої інстанції: для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий І.В. Склярська
Судді: Л.П. Воронцова
В.В. Майданік
Оригінал: reyestr.court.gov.ua