Постанова від 09 листопада 2026 р. у справі №604/247/26 — Тернопільський апеляційний суд

Суд: Тернопільський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №604/247/26

Суддя: Храпак Н. М.

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 604/247/26Головуючий у 1-й інстанції Сидорак Г.Б.

Провадження № 22-ц/817/807/26Доповідач - Храпак Н.М.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

розглянувши у письмовому провадженні, без виклику сторін, цивільну справу № 604/247/26 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал”, інтереси якого представляє адвокат Крюкова Марина Володимирівна, на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2026 року, повне судове рішення складено 21 квітня 2026 року, ухваленого суддею Сидорак Г.Б., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

у лютому 2026 року ТзОВ “ФК “Фінтраст Капітал” звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 28398,25 грн, сплачений судовий збір в розмірі 2662,4 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.08.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір № 3909063 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого сума кредиту складає 600 грн, строком на 360 днів.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 600 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

Також, 30.08.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено додатковий договір до договору № 3909063, згідно умов якого сума кредиту складає 3400,00 гривень На виконання зазначеного договору відповідачу були перераховані грошові кошти у сумі 3400,00 гривень. Враховуючи внесені зміни до договору, які оформлені додатковим договором з урахуванням зміненої суми кредиту за договором, сума кредиту на дату укладення додаткового договору склала 4000,00 грн. В свою чергу ОСОБА_1 порушив свої зобов`язання та не повернув кредит і не сплатив проценти за користування коштами.

В подальшому, внаслідок укладення договору факторингу №24/05/2024 від 24.05.2024, право вимоги за договором № 3909063 від 18.08.2023 перейшло до позивача, як нового кредитора. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №3909063 від 18.08.2023 в розмірі 28398,25 гривень.

Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2026 року позов ТзОВ “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТзОВ “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал” заборгованість за кредитом у розмірі 7999,96 грн

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням представник ТзОВ “ФК “Фінтраст Капітал” - адвокат Крюкова М.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2026 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник заявника зазначила, що суд першої інстанції, зменшуючи розмір нарахованих процентів, вийшов за межі наданих йому повноважень та фактично втрутився у договірні правовідносини сторін без належних правових підстав.

По-перше, відповідно до положень цивільного законодавства України, зокрема, принципу свободи договору, сторони є вільними у визначенні умов договору, в тому числі щодо розміру процентів за користування кредитними коштами. Узгоджений сторонами розмір процентів є обов`язковим до виконання та не може бути змінений судом довільно, якщо інше прямо не передбачено законом.

По-друге, чинне законодавство не надає суду права зменшувати розмір процентів за користування кредитом лише з мотивів «справедливості» чи «розумності», якщо такі проценти прямо передбачені договором та не визнані недійсними у встановленому законом порядку. Суд не встановив обставин, які б свідчили про нікчемність чи оспорюваність відповідних умов договору.

По-третє, правова позиція щодо можливості зменшення судом стосується виключно штрафних санкцій (неустойки), а не процентів за користування кредитом, які є платою за користування грошовими коштами, а не заходом відповідальності. Отже, ототожнення судом процентів із санкціями та їх зменшення є помилковим застосуванням норм матеріального права.

По-четверте, суд безпідставно послався на необхідність дотримання «балансу інтересів сторін», фактично підмінивши собою волевиявлення сторін договору. Такий підхід суперечить усталеній судовій практиці та принципу правової визначеності.

Будь-яка спроба судового зменшення погоджених сторонами процентів або довільного визнання таких умов «несправедливими» фактично означала б вихід за межі судових повноважень та руйнування самої природи договірних відносин. Отже, втручання у зміст кредитного договору шляхом зменшення відсотків або переоцінки його умов як «несправедливих» суперечить сутності договірного права та принципу свободи договору, оскільки сторони вже досягли згоди щодо всіх істотних умов правочину. Такий підхід є неприпустимим поза межами виключних випадків, прямо визначених законом.

Окремо слід зазначити, що фінансова компанія є суб`єктом господарювання, діяльність якого спрямована на отримання прибутку, а не благодійною організацією. Відтак, надання грошових коштів у позику здійснюється на платній основі, а проценти є істотною умовою такого договору та економічною складовою господарської діяльності позивача. Безпідставне зменшення розміру процентів фактично позбавляє кредитора очікуваного доходу та порушує баланс договірних прав і обов`язків сторін.

Таким чином, висновок суду про необхідність зменшення суми процентів є необґрунтованим, таким, що зроблений із неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Відзив на апеляційну скаргу ТзОВ “ФК “Фінтраст Капітал” до суду апеляційної інстанції не поступав.

Частиною 1 статті 368 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Рішення суду першої інстанції переглядається лише в частині відмовлених позовних вимогах.

З матеріалів справи вбачається, що 18.08.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 3909063 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого Товариство зобов`язується надати ОСОБА_1 грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 600 грн.

Даний Договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 18.08.2023 об 19 год. 07 хв. за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С931 (а.с. 17-21).

Відповідно до п.п. 1.3 Договору, строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Строк кредиту, а також термін (дата) повернення (виплати) кредиту, встановлені Договором, продовженню не підлягають.

Згідно з п. 1.4 Договору, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах:

- стандартна процента ставка становить 2,00 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору.

- знижена процентна ставка становить 1,30 % в день та застосовується на таких умовах. Якщо Клієнт до 17.09.2023 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Клієнт розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. Якщо до Клієнта не застосовується знижена процента ставка відповідно до Програми лояльності, то цей пункт Договору не діє по відношенню до Клієнта.

У пунктах 2.1, 2.5 Договору сторони погодили, що товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 . Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.

Згідно з пунктом 3.1 Договору, проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

За умовами п. 7.1 Договору, внесення змін та доповнень до цього Договору оформлюється шляхом підписання Сторонами додаткових договорів/угод.

Підписуючи Договір № 3909063 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.08.2023 відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) вказана в ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Веб-сайті; б) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування, він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», розміщені на Веб-сайті, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися (п. 9.9. Договору).

30.08.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було укладено Додатковий договір до Договору № 3909063 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.08.2023, відповідно до умов якого на умовах, встановлених цим Додатковим договором, Сторони за взаємною згодою домовились, що згідно умов цього Додаткового договору Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти у гривні (далі-кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту, яка надається згідно з цим Додатковим договором складає 3400 грн.

Відповідно до п. 1.3 даного Додаткового договору тип кредиту — кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає 4000 грн. Періодичність платежів зі сплатою процентів — кожні 30 днів.

Згідно з п. 1.7 Додаткового договору з врахуванням зміненої суми кредиту за Договором (п.п. 1.2-1.3 Додаткового договору) визначено, що орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Додаткового договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредиту 33555,67 % річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 21201,04 % річних.

З врахуванням зміненої суми кредиту за Договором (п.п. 1.2-1.3 Додаткового договору) орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення уього Додаткового договору складає: за стандартною ставкою 31984 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 31429,60 грн (п. 1.8 Додаткового договору)

Усі інші умови Договору, не змінені цим Додатковим договором, залишаються дійсними та незмінними, і Сторони підтверджують за ними свої зобов`язання (п. 3.1 Додаткового договору).

Даний Додатковий договір підписаний одноразовим ідентифікатором С036 30.08.2023 о 16:26:30.

Крім того, в матеріалах справи наявний Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма)), підписаний ОСОБА_1 18.08.2023 об 19 год. 06 хв. за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С931, який містить відомості про основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту (а.с. 22-24).

ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 18.08.2023 надало ОСОБА_1 кредит у сумі 600 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_3 , що підтверджується інформацією ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» № 645-3105 від 31.05.2024 та кредит у сумі 3400 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_3 , що підтверджується інформацією ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» № 645-3105 від 31.05.2024 .

Як вбачається з відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260310/61315-БТ від 14.03.2026, наданої на виконання ухвали суду від 02.03.2026, на ім`я ОСОБА_1 банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_1 та 30.08.2023 на дану платіжну картку було зарахування коштів у сумі 3400,00 грн та 18.08.2023 р. - 600 грн (а.с. 48).

Із розрахунку заборгованості за Договором № 3909063 від 18.08.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту вбачається, що у ОСОБА_1 станом на 24.05.2024 наявна заборгованість у загальному розмірі 21998,25 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту — 3999,98 грн; заборгованість за процентами — 19998,27 грн. Крім того, з вказаного розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 здійснював погашення заборгованості на загальну суму 3029,62 грн, які були зараховані частково на погашення тіла кредиту у розмірі 0,02 грн та частково на погашення процентів у розмірі 3029,6 грн (а.с. 25-30).

24.05.2024 між Фактором ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» та Клієнтом ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено договір факторингу № 24/05/2024, за яким Фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с. 43-45).

Перехід від клієнта до фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованостей та є невід`ємною частиною договору (п.1.2 Договору Факторингу).

З актів прийому-передачі Реєстру Боржників від 24.05.2024 за Договором Факторингу від 24.05.2024 № 24/05/2024 та витягу реєстру боржників від 24.05.2024 до Договору Факторингу від 24.05.2024 № 24/05/2024, вбачається, що ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги, до ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3909063 на суму 21998,25 грн, в тому числі 3999,98 грн кредиту та 17998,27грн відсотки.

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 3909063 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.08.2023, виконаного ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 80 календарних днів (25.05.2024-12.08.2024), ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» було нараховано відповідачу проценти за період з 25.05.2024 по 12.08.2024 у загальному розмірі 6400 грн за процентною ставкою 2 % за кожен день від суми боргу 3999,98 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що між ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір, який підписаний відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором та у якому сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

Позивач підтвердив своє право вимоги за Договором про надання споживчого кредиту № 3909063 від 18.08.2023 (з наступними змінами та доповненнями) відповідно до Договору Факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання своєчасно та в порядку, передбаченому Договором № 3909063 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.08.2023 належним чином не виконав та кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість за тілом кредиту у сумі 3999,98 грн.

Щодо нарахування відсотків по Договору № 3909063 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.08.2023 року, то суд першої інстанції вважав, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за відсотками є непропорційно великою у порівнянні із сумою наданого кредиту, що суперечить принципам розумності й добросовісності, тому дійшов висновку про те, що розмір процентів за вказаним договором необхідно зменшити до 7999,96 грн.

З висновком суду першої інстанції щодо зменшення розміру відсотків в повному обсязі колегія суддів погодитися не може, з огляду на таке.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції фактично встановив, що між сторонами у справі було укладено кредитний договір, шляхом проставлення електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора сторін про що не заперечувалось також відповідачем під час подання заяви про розгляд справи у його відсутності до суду першої інстанції (а.с. 51).

Разом з тим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, зменшуючи розмір нарахованих відсотків за користування кредитом, помилково зазначив про те, що заявлена до стягнення заборгованість за відсотками є непропорційно великою у порівнянні із сумою наданого кредиту, що суперечить принципам розумності й добросовісності.

Перевіряючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги щодо заборгованості за процентами, колегія суддів ураховує наступне.

Підписуючи Договір № 3909063 від 18.08.2023 року про надання коштів в розмірі 600 грн на умовах споживчого кредиту ОСОБА_1 погодився, що стандартна процента ставка становить 2 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.4.1 цього Договору.

Знижена процентна ставка становить 1,3 % в день та застосовується на таких умовах: якщо Клієнт до 17.09.2023 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою (п. 1.4.2 Договору).

30.08.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було укладено Додатковий договір до Договору № 3909063 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.08.2023, відповідно до умов якого на умовах, встановлених цим Додатковим договором, Сторони за взаємною згодою домовились, що згідно умов цього Додаткового договору Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти у гривні (далі-кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту, яка надається згідно з цим Додатковим договором складає 3400 грн.

Відповідно до п. 1.3 даного Додаткового договору тип кредиту — кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає 4000 грн. Періодичність платежів зі сплатою процентів — кожні 30 днів.

Враховуючи наведене, знижена процентна ставка — 1,3 % діяла до 17 вересня 2023 року, тому сума нарахованих відсотків на суму кредиту 600 грн становить 93,6 грн (600 грн х 1,3 % х 12 днів), а на суму 4000 грн становить 988 грн (4000 грн х 1,3% х 19 дні). Як вбачається із розрахунку заборгованості ОСОБА_1 сплатив кошти, які були зараховані 873,6 грн — на погашення процентів за користування та 0,01 грн — на погашення тіла кредиту.

Враховуючи наведені розрахунки, сума заборгованості за процентами за період з 18.08.2023 року по 17.09.2023 року із відрахуванням сплачених відповідачем коштів становить 208 грн (93,6 + 988 — 873,6).

22.11.2023 був прийнятий Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023.

Вказаним Законом внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15.11.2016 «Про споживче кредитування». Зокрема, статтю 8 Закону України № 1734-VIII від 15.11.2016 «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I «Про споживче кредитування», яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Водночас, пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 по 21.04.2024 розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 2,5% від суми кредиту за кожен день, з 22.04.2024 по 19.08.2024 розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1,5% від суми кредиту за кожен день, а з 20.08.2024 — 1 % від суми кредиту за кожен день.

Із наданого позивачем розрахунків заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача за процентами в період з 18.09.2023 по 21.04.2024 - за ставкою у розмірі 2 % за кожен день користування кредитом, що не суперечить вимогам вищезазначених норм законодавства та з урахуванням здійснених відповідачем оплат становить:

- 18.09.2023 по 21.04.2024 — 17359,95 (3999,99 х 2 % х 217 днів);

- 22.04.2024 по 12.08.2024 — 6779,96 грн (3999,98 х 1,5% х 113 днів).

Також слід врахувати, що ОСОБА_1 здійснював погашення заборгованості 12.10.2023 року на загальну суму 2156,01 грн, які були лише частково зараховані на погашення тіла кредиту у розмірі 0,01 грн та 2156 грн на погашення відсотків за користування кредитом. Тому сума заборгованості за період з 18.09.2023 по 12.08.2024 складає 21983,91 грн (17359,95 + 6779,96 -2156 = 21983,91).

З урахуванням вказаного загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за несплаченими процентами складає 22191,91 грн, з яких: 208 грн - за період 18.08.2023 по 17.09.2023; 15203,95 грн за період з 18.09.2023 по 21.04.2024, з врахуванням 2156 грн сплачених відповідачем (17359,95 - 2156) та 6779,96 грн за період з 22.04.2024 по 12.08.2024.

Колегія суддів не може погодитися із висновком суду першої інстанції про те, що при вирішенні питання щодо стягнення процентів слід їх зменшити з власної ініціативи до розміру заборгованого тіла кредиту, оскільки держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

За відсутності підстав для застування конструкції нікчемності умови, до правових способів коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит, який укладено 13 вересня 2022 року, з урахуванням змісту статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», потрібно віднести: оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит; зміну договору про споживчий кредит; тлумачення умов договору про споживчий кредит.

Суд без позовної вимоги споживача може застосувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень, оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.

Натомість оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

До такого висновку дійшов Верховний Суд, де у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 07 вересня 2026 року № 552/672/23 було відступлено від висновків, які сформульовані у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 (провадження 61-92св24).

Згідно із пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну ТзОВ “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал”, інтереси якого представляє адвокат Крюкова М.В., задовольнити частково, рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2026 року в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ТзОВ “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками по кредитному договору задовольнити частково та стягнути із ОСОБА_1 на користь ТзОВ “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал” заборгованість по процентах за користування кредитом відповідно до кредитного договору № 3909063 від 18.08.2023 року у сумі 22191,91 грн.

В частині стягнення тіла кредиту в сумі 3999,98 грн рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2026 року не переглядається.

Щодо розподілу судових витрат.

В силу частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України визначено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки за наслідками апеляційного перегляду рішення суду скасовано в частині стягнення відсотків, заявлені позовні вимоги задоволені частково – на 92,23 %, наявні підстави для зміни розподілу судових витрат, який зробив суд першої інстанції, а саме його необхідно провести пропорційно задоволених позовних вимог, а також здійснити розподіл судових витрат, які поніс відповідач в апеляційній інстанції.

Так, позивачу слід компенсувати 92,23 % сплаченого при поданні позовної заяви судового збору – 2455,53 грн (2662,4 грн х 92,23 %).

Також в суді першої інстанції позивач поніс витрати на правову допомогу.

Згідно зі статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Також суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

До матеріалів справи було долучено Акт виконаних робіт в суді першої інстанції на загальну суму 10000 грн.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи справедливості та верховенства права, співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також заперечення відповідача щодо заявлений суми витрат на правову допомогу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час, частково задоволення позову, тому прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал” 5000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

За розгляд справи в суді апеляційної інстанції ТзОВ “ФК “Кредит-Капітал” заплатило 3993,60 грн судового збору, а тому із відповідача підлягає компенсація у розмірі 3683,30 грн (3993,60 х 92,23).

Також, до апеляційної скарги був поданий Звіт від 05.05.2026 року про надання правової допомоги згідно Договору № 07/07-2022 від 07.07.2022, у якому зазначено, що адвокат Крюкова М.В. надала ТзОВ “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал” наступну правову допомогу: правова експертиза документів та складання апеляційної скарги у справі ОСОБА_1 на загальну суму 8000 грн. Проте, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, що справа є малозначною, розглядається у спрощеному порядку без виклику сторін, колегія суддів вважає, що із ОСОБА_1 на користь ТзОВ “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал” підлягають стягненню 2000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал”, інтереси якого представляє адвокат Крюкова Марина Володимирівна, задовольнити частково.

Рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2026 року в частині стягнення заборгованості по відсотках скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ТзОВ “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по процентах за користування кредитом відповідно до кредитного договору за № 3909063 від 18.08.2023 року задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ТзОВ “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал” (вул. Набережно-Корчуватська, буд 27 приміщення 2, ЄДРПОУ 44559822) заборгованість по процентах за користування кредитом відповідно до кредитного договору № 3909063 від 18.08.2023 року у сумі 22191,91 гривень.

В частині стягнення тіла кредиту в сумі 3999,98 грн рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2026 року не переглядалося.

Рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 17 вітня 2026 року в частині стягнення витрат на правову допомогу в суді першої інстанції в розмірі 5000 грн залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ТзОВ “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал” (вул. Набережно-Корчуватська, буд 27 приміщення 2, ЄДРПОУ 44559822) 2455,53 грн судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ТзОВ “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал” (вул. Набережно-Корчуватська, буд 27 приміщення 2, ЄДРПОУ 44559822) 3683,30 грн судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та 2000 гривень витрат на правову допомогу в апеляційній інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: О.Б. Гірський

М.В. Хома

Оригінал: reyestr.court.gov.ua