Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №522/19384/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1248/26

Номер справи місцевого суду: 522/19384/25

Головуючий у першій інстанції Коваленко В. М.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря – Турик А.Ф.к., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 22 травня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1

- про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 22 травня 2026 року накладено на ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 34000 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн.

З вказаної постанови вбачається, що 14.08.2025 року о 13 год., ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 24а, керуючи автомобілем Acurа MDX державний номерний знак НОМЕР_1 , став учасником ДТП та вживав алкогольні напої після ДТП. Огляд проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Drager 7510» прилад ARLM 0425, результат якого 2,55 ‰, чим порушив п. 2.10 є Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою Приморського районного суду м. Одеси від 22 травня 2026 року представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав:

1)чек наявний у матеріалах справи містить дані приладу ARLM 0425, а суд першої інстанції встановив проведення огляду приладом ARLM 0422, отже матеріали справи позбавлені юридично допустимого підтвердження стану сп`яніння, саме на тому приладі, яким здійснювався огляд ОСОБА_1 ;

2)притягнення ОСОБА_1 , за ч. 4 ст. 130 КУпАП є штучним, оскільки, останній перебуваючи вже вдома в іншій компанії, після ДТП, як приватна особа, а не водій вживав алкогольні напої;

3)суд першої інстанції грубо порушив вимоги ст. 33 КУпАП, не врахував статусу військовослужбовця ЗСУ в умовах воєнного стану та призначив надмірно суворе стягнення.

Посилаючись на такі доводи, представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Одеський апеляційний суд належним чином сповіщав ОСОБА_1 та його представника про розгляд справи на 07.10.2026 року на 11:30 год. ОСОБА_1 та адвокат Твердохліб М.М. причин своєї неявки суду не повідомили.

Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП України, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 та його представника.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин.

Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст.130 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 422976 від 14.08.2025 року з якого вбачається, що 14.08.2025 року о 13 год., ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 24а, керуючи автомобілем Acurа MDX державний номерний знак НОМЕР_1 , став учасником ДТП та вживав алкогольні напої після ДТП. Огляд проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора Drager 7510 прилад ARLM 0425, результат якого 2,55‰, чим порушив п. 2.10є Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч. 4 ст. 130 КУпАП. Протокол підписано ОСОБА_1 без зауважень;

-довідка з якої вбачається, що згідно до звірки з базою ІКС ІПНП «Адмінпрактика», ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_2 отримав 29.05.2012 року;

-довідка з якої вбачається, що згідно до звірки з базою ІКС ІПНП «Адмінпрактика» ОСОБА_1 , протягом року не піддавалася адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП;

-роздруківка тесту Драгер, з якого вбачається, що ОСОБА_1 14.08.2025 року о 15:53 год. пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер. Результат тесту 2,55‰. ОСОБА_1 було ознайомлено із даним результатом, про що міститься його особистий підпис;

-акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з якого вбачається що огляд проведено у зв`язку із виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови. Огляд проводився за допомогою приладу Драгер ARLM 0425 ALCOTEST 7510. Результат огляду на стан сп`яніння позитивний 2,55‰. ОСОБА_1 із результатом згоден, про що свідчить його особистий підпис;

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що 14.08.2025 року ОСОБА_1 було запропоновано проїхати до КНП «ООМЦПЗ» ООР для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови. Проте, огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер, із результатом ОСОБА_1 згоден, тому до закладу охорони здоров`я водія доставлено не було;

-диск з відеозаписом, який було приєднано до матеріалів справи та з якого вбачається, що 14.08.2025 року приблизно о 14:39 год. працівники поліції роз`яснюють ОСОБА_1 , що він скоїв ДТП та покинув місце його скоєння. На його питання чому саме вони вирішили, що це зробив він працівники поліції повідомили, що у них є свідки, крім того мається фото на якому вбачається, що ОСОБА_1 за кермом. Тоді ОСОБА_1 сказав, що він із усім погоджується. ОСОБА_1 повідомив працівників поліції, що алкогольні напої він вживав вже після того, як скоїв ДТП. У зв`язку із цим, працівники поліції запропонували пройти йому огляд за допомогою приладу Драгер, на що останній погодився. ОСОБА_1 пройшов огляд, результат якого показав 2,55‰. Працівник поліції пояснив ОСОБА_1 , що зараз відносно нього буде складено ротокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 с. 130 КУпАП. Із змістом протоколу ОСОБА_1 було ознайомлено.

За положеннями ч. 4 ст. 130 КУпАП відповідальність передбачена за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Відповідно до п.2.10є ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Згідно положень ч. 4 ст. 130 КУпАП об`єктивна сторона правопорушення в даному випадку полягає у вживанні особою, яка керувала транспортним засобом, алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди за її участю.

Факт настання ДТП в свою чергу підтверджується наявними матеріалами справи, а саме відеозаписом. Крім того з відкритих джерел, а саме ЄДРСР вбачається, що постановою Приморського районного суд м. Одеси від 10 листопада 2025 року об`єднано матеріали проваджень у справах №522/18978/25 про адміністративні правопорушення, за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , провадження №3/522/6531/25, №3/522/6532/25, №3/522/6533/25 №3/522/6536/25, в одне провадження під загальним номером справи №522/18978/25, провадження №3/522/6536/25.

Визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення із застосуванням ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ст. 122-4 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення із застосуванням ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.

Вказана постанова суду у встановленому законом порядку не оскаржувалась.

Отже посилання апеляційної скарги про те, що притягнення ОСОБА_1 , за ч. 4 ст. 130 КУпАП є штучним, оскільки, останній перебуваючи вже вдома в іншій компанії, після ДТП, як приватна особа, а не водій вживав алкогольні напої не заслуговують на увагу з огляду на те, що це є особисте тлумачення норм закону, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Щодо посилань апеляційної скарги про те, що чек наявний у матеріалах справи містить дані приладу ARLM 0425, а суд першої інстанції встановив проведення огляду приладом ARLM 0422, отже матеріали справи позбавлені юридично допустимого підтвердження стану сп`яніння саме на тому приладі, яким здійснювався огляд ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що неправильне зазначення в оскаржуваній постанові суду першої інстанції даних приладу ALCOTEST 7510 як ARLM 0422, замість вірного ARLM 0425, є очевидною опискою, яка підлягає усуненню судом першої інстанції у порядку ст. 304 КУпАП і сама по собі не свідчить про незаконність судового рішення чи про те, що суд змінив фактичні обставини у справі, оскільки весь процес спілкування із ОСОБА_1 був зафіксований на відеозапис. Крім того, до матеріалів справи було долучено: роздруківку тесту Драгеру в якій зазначено дату та час проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також зазначено прилад: ARLM 0425. Також дані приладу за допомогою якого було проведено освідування на стан алкогольного сп`яніння відображений і у акті огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, і у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, які є належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Посилання апеляційної скарги на те, що суд першої інстанції грубо порушив вимоги ст. 33 КУпАП, не врахував статусу військовослужбовця ЗСУ в умовах воєнного стану та призначив надмірно суворе стягнення не заслуговують на увагу з огляду на таке.

У відповідності до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ч. 2 ст. 266КУпАП).

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. (ч. 3 ст. 266 КУпАП).

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 266 КУпАП).

Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів, регламентовано розділом II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року N 1452/735 (далі -Інструкція).

Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності (пункт 5 Порядку).

Приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції в основу свого рішення поклав відомості, зафіксовані у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №422976 від 14.08.2025 року; відеозаписів з боді-камер працівників поліції; довідки про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія; чеку газоаналізатора Drager 7510, прилад ARLM 0425 від 14.08.2025 року, акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів та інших доказах.

Установивши та зафіксувавши, що водій транспортного засобу, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції вже після вчинення ДТП та залишення місця пригоди (що ним не заперечується), на запитання працівника поліції повідомив, що вживав алкоголь вже після ДТП та пояснив, що відпочивав у компанії, незважаючи на те, що розумів, що приїдуть співробітники поліції для оформлення протоколу, після чого погоджується пройти тест на стан сп`яніння, який показав 2,55‰, що було підтверджено результатами огляду, а поліцейськими правомірно складено відносно останнього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Санкцією ч. 4 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб.

Аналіз змісту санкції ч. 4 ст. 130 КУпАП дає підстави дійти висновку, що за вчинення цього правопорушення, законодавець імперативно визначив покладення на винну особу, як основного (штраф) з позбавленням права керування транспортними засобами, так і додаткового стягнення (адміністративний арешт). У такому випадку, суд у межах його повноважень, не наділений правом накладати стосовно водія лише стягнення у виді штрафу, оскільки санкція цієї статті за своєю правовою природою є безальтернативною.

Така логіка законодавця обумовлена характером інкримінованого правопорушення, яке полягає у використанні джерела підвищеної небезпеки, яким є автомобіль, особою, яка знаходиться у стані сп`яніння, що свідчить про підвищену протиправність діяння.

Безальтернативність стягнення також спрямована на досягнення у суспільстві превентивної мети, а саме запобігання вчиненню цих правопорушень, як безпосередньо особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

Отже, є вірним висновок суду щодо наявності правових підстав для накладення на ОСОБА_1 , стягнення у виді штрафу у розмірі 34000 грн. та позбавлення його права керування транспортними засобами строком на 3 роки, що ґрунтується на вимогах закону.

Обставини, на які посилається в апеляційній скарзі захисник, як підстави, які на його думку пом`якшують відповідальність, апеляційний суд відхиляє, оскільки санкція інкримінованої статті є безальтернативною.

Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та були підставою для скасування або зміни оскаржуваної постанови суду, апелянтом не наведено і під час апеляційного розгляду не встановлено.

Позиція ОСОБА_1 , яку він висловив в апеляційній скарзі щодо невідповідності оскаржуваної постанови вимогам законності та обґрунтованості, розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту з метою ухилення від відповідальності за вчинене правопорушення.

Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні та правильно кваліфікував його дії за ч. 4 ст. 130 КУпАП, оскільки він вживав алкогольні напої після скоєння ДТП, що було встановлене в передбаченому законом порядку.

Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд першої інстанції обґрунтовано застосував стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керувати транспортними засобами, адже воно, відповідно до санкції ч. 4 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним.

У відповідності до положень п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Отже, за результатами апеляційного розгляду суд вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а постанова Приморського районного суду м. Одеси від 22 травня 2026 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 22 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського

апеляційного суду С.О. Погорєлова