Постанова від 05 листопада 2026 р. у справі №336/2670/26 — Запорізький апеляційний суд

Суд: Запорізький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №336/2670/26

Суддя: Рассуждай В. Я.

Єдиний унікальний №336/2670/26 Головуючий в 1 інст. Турчинський М.І.

Провадження №33/807/780/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 листопада 2026 року місто Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Шевченко А.В., прокурора Медведєвої В.О. (в режимі відеоконференції), розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Шевченко А.В. на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді начальника служби засобів ураження озброєння логістики ВЧ НОМЕР_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень, стягнуто судовий збір,-

В С Т А Н О В И В:

Суд першої інстанції визнав винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП за наступних обставин.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.07.2025 року №206 майора ОСОБА_1 - начальника служби засобів ураження озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 вважати таким, який з 20.07.2025 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2025 року №1062/нагд у військовій частині НОМЕР_3 призначена позапланова інвентаризація з 30.07.2025 по 18.08.2025 року, в зв`язку з передачею військової частини НОМЕР_3 від командира військової частини НОМЕР_1 до командира військової частини НОМЕР_4 , яку проведено комісією у складі: голови комісії - підполковника ОСОБА_2 , членів комісії: капітаном ОСОБА_3 ; майором ОСОБА_4 ; майором ОСОБА_5 ; капітаном ОСОБА_6 ; майором ОСОБА_7 ; майором ОСОБА_8 ; майором ОСОБА_9 ; майором ОСОБА_10 ; капітаном ОСОБА_11 ; майором ОСОБА_12 ; майором ОСОБА_13 ; майором ОСОБА_14 ; майором ОСОБА_15 ; підполковником ОСОБА_16 ; майором ОСОБА_17 ; капітаном ОСОБА_18 ; капітаном ОСОБА_19 ; майором ОСОБА_20 ; капітаном ОСОБА_21 .

На виконання вказаного наказу інвентаризаційна комісія у вказаному складі провела інвентаризацію та скала Акт інвентаризації військового майна засобів ураження служби ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_3 . Акт затверджений командиром військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до змісту вищевказаного Акту комісія не виявила будь-яких невідповідностей або порушень допущених службою ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_3 .

Вказаний акт інвентаризації підписаний всіма членами комісії, в тому числі й начальником служби ураження озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 - майором ОСОБА_1 .

На момент проведення інвентаризації військова частини НОМЕР_3 знаходилась в підпорядкуванні військової частини НОМЕР_1 , відповідно до директиви військової частини НОМЕР_5 від 28.07.2023№Д-43/дск та відповідно ОСОБА_1 - начальник служби засобів ураження озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 був відповідальний за підпорядкований напрямок у військовій частині НОМЕР_3 .

Тобто, під час призначеної інвентаризації ОСОБА_1 - начальник служби засобів ураження озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 фактично перевіряв підпорядкований підрозділ (службу ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_3 ), щодо якої мав обов`язок під час несення служби здійснювати перевірки та контролювати облік й використання майна.

Після передачі військової частини НОМЕР_3 від військової частини НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_4 було встановлено наявні розбіжності в обліку майна.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_6 від 30.08.2025 року №380 «Про призначення службового розслідування» було призначено службове розслідування з метою з`ясування обставин, причин та умов, що сприяли розбіжностям у фінансовому обліку втрат та нестач у військовій частині НОМЕР_3 .

Відповідно до пояснень наданих одним з членів комісії з проведення службового розслідування, заступником начальника відділу з морально- психологічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_22 встановлено, що фактично, в розумінні Статуту внутрішньої служби ЗСУ - військова частина НОМЕР_1 є бригадою. Військовій частині (бригаді) НОМЕР_1 була підпорядкована військова частина НОМЕР_3 . В розумінні Статуту внутрішньої служби ЗСУ військова частина НОМЕР_3 фактично є підрозділом військової частини НОМЕР_1 , тобто підрозділом бригади. У зв`язку з тим, що військова частина НОМЕР_3 передавалася з підпорядкування військової частини НОМЕР_1 до іншої військової частини, було проведено позапланову інвентаризацію. Вказана інвентаризація була проведена зі значними недоліками, крім того, інвентаризація проводилась зацікавленими в результатах інвентаризації особами. Начальники служб бригади перевіряли наявність та облік майна у підпорядкованих служб підрозділу, за напрямками по яким вони були відповідальні впродовж служби та у разі виявлення недоліків у підпорядкованих службах до начальників служб бригади були б питання, як вони здійснювали контроль та облік майна впродовж несення служби та за наслідком начальники служб бригади могли б бути притягнуті до відповідальності за порушення вимог Статуту внутрішньої служби ЗСУ та функціональних обов`язків.

Проводячи інвентаризацію майна в розрізі ракетно-артилерійського озброєння, в підпорядкованій частині НОМЕР_3 , начальник служби ураження озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 був зацікавлений в результатах проведення інвентаризації, оскільки у разі виявлення тих чи інших порушень, комісія могла встановити, що причиною таких порушень є несвоєчасний та недостатній контроль зі сторони ОСОБА_1 в розрізі служби ракетно-артилерійського озброєння підлеглої частини НОМЕР_3 , що відповідно вплинуло б на умови проходження ним служби. Отже, за таких обставин, розуміючи, що результати інвентаризації можуть стосуватися його безпосередньо, під час проведення такої інвентаризації, у ОСОБА_1 був наявний приватний не майновий інтерес, зумовлений обставинами проходження служби, тобто не бажанням нести будь-яку відповідальність за результатами інвентаризації. А отже, підписуючи акт інвентаризації майна ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_1 вчиняв дію в умовах реального конфлікту інтересів.

Суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями впливала на об`єктивність відображення відомостей в акті інвентаризації та полягала в тому, що з одного боку ОСОБА_1 як начальник служби ураження озброєння логістики та член комісії з інвентаризації повинен проводити інвентаризацію відповідно до Положення про інвентаризацію, не допускаючи подання перекрученої інформації в актах інвентаризації, не бути пов`язаним зі службами (підрозділами), майно яких перевіряється тощо, а з іншого боку ОСОБА_1 був явно пов`язаний службовими відносинами зі службою, яку він перевіряв, крім того як людина, ОСОБА_1 чітко усвідомлював, що у разі виявлення розбіжностей в акті інвентаризації, відповідальність щодо причин та умов, які сприяли таким розбіжностям буде лежати в тому числі й на ньому, що відповідно тягне за собою певні негативні наслідки, настання яких, як і кожна людина, ОСОБА_1 не бажає. Тобто, ОСОБА_1 під час інвентаризації підпорядкованої служби був зацікавлений в результатах інвентаризації, така зацікавленість і є конфліктом інтересів.

Дослідивши акт інвентаризації майна засобів ураження служби ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_3 не встановлено про те, що ОСОБА_1 або хтось з членів комісії повідомляв про виникнення конфлікту інтересів, в той же час акт інвентаризації підписаний ОСОБА_1 .

Відповідно до листа військової частини НОМЕР_1 від 08.01.2026 року №1789/27/113 ОСОБА_1 не повідомляв про виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів під час проведення інвентаризації.

Після проведення інвентаризації, інвентаризаційною комісією, яка складалась з військових посадових осіб військової частини НОМЕР_1 , на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_6 від 17.09.2025 року №463 було проведено службове розслідування, яким встановлено неналежну організацію проведення позапланової інвентаризації військового майна у військовій частині НОМЕР_3 та неналежний контроль за списанням військового майна військової частини НОМЕР_3 та порушення вимог законодавства членами інвентаризаційної комісії - військовими посадовими особами військової частини НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 - начальник служби ураження озброєння логістики В/Ч НОМЕР_1 міг брати участь у інвентаризаційній комісії, яка перевіряла підпорядкований підрозділ (В/Ч НОМЕР_3 ), про те не брати участі у перевірці підпорядкованої служби - служби ракетно-артилерійського озброєння В/Ч НОМЕР_3 про що, зробити запис у протоколі (акті) інвентаризації, таким чином не допустивши виникнення конфлікту інтересів.

Отже, ОСОБА_1 будучи військовою посадовою особою ЗСУ, маючи приватний немайновий інтерес зумовлений службовими обставинами, порушив вимоги ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення - вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Не погоджуючись з оскаржуваною постановою суду, адвокат Шевченко А.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що постанова ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, відтак підлягає скасуванню.

Вважає, що судом не дотримано вимог ст.ст. 242, 280 КУпАП, оскільки обставини, що мають значення для вирішення справи не з`ясовані.

Стверджує, що матеріали справи не містять належних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення. Також, матеріали справи та протокол про адміністративне правопорушення не містять достатніх даних, на підставі яких можлива була б констатація наявності обставин як складових реального конфлікту інтересів під час прийняття рішення.

В даному випадку відсутня суперечність між представницькими повноваженнями як військовою посадовою особою ЗСУ та будь-яким його приватним інтересом.

Вважає, що дії ОСОБА_1 можуть свідчити лише про потенційний конфлікт інтересів, проте не свідчать про наявність реального конфлікту інтересів. В протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не зазначено в чому полягає його реальний приватний майновий чи немайновий інтерес з чітким визначенням мети, яку переслідувала ця особа, не доведено наявність суперечності між приватним інтересом та повноваженнями під час інвентаризації, та як це вплинуло на об`єктивність й неупередженість прийнятого рішення.

Наполягає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні цього правопорушення не встановлено.

Стверджує, що сукупність зібраних та проаналізованих у справі доказів не дозволяє в категоричній формі зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 дій, направлених на порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а саме - не повідомлення про наявність реального конфлікту інтересів та прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Вважає, що в діяннях особи, щодо якої було складено протокол, повинна існувати суб`єктивна сторона правопорушення у формі умислу, що є невід`ємною складовою частиною складу умисного правопорушення взагалі. Оцінуючи інкриміноване ОСОБА_1 порушення вимог ЗУ «Про запобігання корупції» особою, якою складено протокол, не надано доказів про вчинення нею правопорушення умисно.

Просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16 квітня 2026 року, провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В додаткових поясненнях адвокат Шевченко А.В. вказує про відсутність в матеріалах провадження директиви військової частини НОМЕР_5 від 28.07.2023 №Д-43/дск, а також, що тимчасове передавання військової частини НОМЕР_3 в оперативне підпорядкування військової частини НОМЕР_1 здійснюється виключно з метою оперативного управління, координації спільних дій та безпосереднього виконання бойових (службово-бойових) завдань, і таке підпорядкування жодним чином не тягне за собою переходу права власності, зміни балансоутримувача матеріальних цінностей чи виникнення у посадових осіб військової частини НОМЕР_1 обов`язків щодо ведення обліку, збереження або контролю за майном приданого підрозділі, який організаційно та господарсько підпорядкований виключно власній службі забезпечення та вищому органу логістики.

Вважає, що належними письмовими доказами не доведений об`єм повноважень щодо підпорядкування зазначених військових частин та об`єм повноважень ОСОБА_1 щодо контролю та перевірки відповідних служб частини НОМЕР_3 .

Крім того, в додаткових поясненнях захисник зазначає, що військова частина НОМЕР_3 на момент проведення інвентаризації залишалася та залишається окремим суб`єктом господарювання у Збройних Силах України, який має власний код ЄДРПОУ, окремий баланс, свої службові забезпечення та самостійне фінансово-економічне господарство, а обов`язки щодо збереження, контролю та обліку майна служби озброєння військової частини НОМЕР_3 покладені виключно на її штатних посадових та матеріально відповідальних осіб у межах їхнього господарського підпорядкування та закріпленого логістичного забезпечення органам військового управління вищого рівня. ОСОБА_1 є посадовою особою виключно своєї військової частини НОМЕР_1 , оскільки він не ніс юридичної відповідальності за збереження майна сторонньої військової частини НОМЕР_3 , та в нього не могло виникнути жодних побоювань щодо притягнення до відповідальності за стан цього майна у разі виявлення розбіжностей, а відтак - не виник і не міг виникнути приватний інтерес, направлений на приховування чи перекручення результатів перевірки, участь ОСОБА_1 у складі інвентаризаційної комісії була обумовлена виключно виконанням імперативного наказу командира військової частини НОМЕР_1 про призначення позапланової інвентаризації.

Вказує, що висновок про наявність обов`язків ОСОБА_1 щодо контролю майна приданої військової частини НОМЕР_3 ґрунтуються виключно на поясненнях ОСОБА_22 , при цьому відповідними належними та допустимими письмовими доказами, як то наказами, положеннями, вказані обставини не підтверджені, а тому не можуть виступати належним джерелом доказів у розумінні ст. 251 КУпАП.

31 липня 2026 року до Запорізького апеляційного суду надійшли заперечення від прокурора, в яких він вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, такими, що не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права та зводяться до переоцінки вже досліджених доказів, у зв`язку із чим, відсутні підстави для скасування законної й обґрунтованої постанови суду першої інстанції.

Прокурор зазначає, що приватний інтерес ОСОБА_1 полягав у його особистій заінтересованості в тому, щоб результати інвентаризації не виявили порушень за напрямком діяльності, який він організовував та контролював, що утворює приватний немайновий інтерес у розумінні ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції».

Крім того, щодо доводів апеляційної скарги про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП прокурор вказує, що участь останнього у роботі інвентаризаційної комісії не носила формального характеру, він особисто здійснював покладені на нього функції як члена комісії, брав участь у перевірці фактичної наявності військового майна, оцінці результатів інвентаризації та підписав акт інвентаризації, чим підтвердив правильність установлених комісією висновків.

Вважає, що у разі встановлення під час інвентаризації розбіжностей між фактичною наявністю майна та даними бухгалтерського обліку, порушень порядку його видачі, обліку або контролю, а також інших недоліків за напрямком діяльності, який забезпечував ОСОБА_1 , такі обставини могли свідчити про неналежне виконання ним службових обов`язків та стати підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а тому особиста заінтересованість ОСОБА_1 у позитивних результатах інвентаризації об`єктивно впливала на його неупередженість під час виконання службових повноважень як члена інвентаризаційної комісії.

Зазначає, що посилання сторони захисту на окремий баланс військової частини НОМЕР_3 , наявність інших матеріально відповідальних осіб або відсутність у ОСОБА_1 обов`язку вести бухгалтерський облік не спростовують факту існування у нього приватного інтересу та не виключають наявності реального конфлікту інтересів.

Вказує, що долучений до матеріалів провадження висновок службового розслідування про відсутність підстав для дисциплінарної відповідальності сам по собі не свідчить про відсутність у діях особи ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - залишити без змін.

У судовому засіданні апеляційного суду захисник - адвокат Шевченко А.В. підтримала подану в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу, посилаючись на відсутність в матеріалах справи секретної директиви, а також інших доказів, які підтверджують повноваження ОСОБА_1 щодо військової частини НОМЕР_3 .

ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу без доповнень та просив її задовольнити.

Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, з мотивів, викладених у запереченнях. Зазначила, що ОСОБА_1 був зацікавленою особою у результатах проведеної інвентаризації, мав приватний інтерес, а його повноваження підтверджуються не тільки секретною директивою, а і сукупністю інших відкритих доказів, зокрема, наказами та розпорядженнями.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника та прокурора, перевіривши доводи скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.

Висновки суду щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП засновані на досліджених у судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Так, доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно вимог статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За правилами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 172-7 КпАП України, відповідальність за вказаною статтею настає за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Предметом правопорушення вказаної категорії є суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об`єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VII, корупційним правопорушенням є діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Із суб`єктивної сторони, корупційне адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-7 КпАП України, що інкримінується ОСОБА_1 , характеризується наявністю вини, що виражається у виді вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Пунктом 2 примітки до статті 172-7 КпАП України передбачено, що у цій статті під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їм службових повноважень.

Виходячи зі змісту Закону, конфлікт інтересів - це ситуація, при якій службова особа, виконуючи свої обов`язки має приватний інтерес (особисту заінтересованість), який хоча і не обов`язково призводить до прийняття неправомірного рішення або вчинення неправомірного діяння, але здатний до цього призвести.

При цьому, приватний інтерес не обмежується фінансовими чи матеріальними інтересами або тими інтересами, які дають службовій особі пряму особисту вигоду, в тому числі неправомірну.

Відтак, як убачається з наведеного поняття - «конфлікт інтересів», особистий інтерес особи може носити як майновий, так і немайновий характер.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Отже, для реального конфлікту інтересів характерна наявність трьох об`єктивних компонентів: 1) приватний інтерес; 2) службове повноваження, представницьке повноваження; 3) протиріччя між ними, що впливає на об`єктивність або неупередженість рішення, діяння службової особи.

Під час притягнення особи за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів враховується відповідна оцінка приватних інтересів через призму можливого їх негативного впливу на об`єктивність прийняття рішень чи діянь службовця при реалізації своїх службових повноважень.

Конфлікт інтересів існуватиме у всіх випадках, коли в особи є приватний інтерес, здатний вплинути на об`єктивність рішення. Навіть тоді, коли прийняті нею рішення за наявності приватного інтересу є неупередженими і відповідають закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону «Про запобігання корупції», у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Так, з матеріалів справи встановлено, що військова частина НОМЕР_3 з 28 липня 2023 року перебувала в підпорядкуванні військової частини НОМЕР_1 та перебувала на забезпеченні по відповідним службам.

Із витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20 липня 2025 року №206 майора ОСОБА_1 призначено на посаду начальника служби засобів ураження озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 (а.с. 20).

Із наданих суду відомостей про функціональні обов`язки особового складу служби засобів ураження озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 вбачається, що начальник служби засобів ураження підпорядковується начальникові озброєння - заступнику начальника логістики та по спеціальним питанням начальнику служби засобів ураження старшого начальника і є прямим начальником особового складу підпорядкованої служби. Начальник служби засобів ураження зобов`язаний серед іншого: керувати діяльністю служби і бойовою підготовкою підпорядкованих підрозділів, підтримувати в них внутрішній порядок; вести облік і складати звітність у встановленому порядку, щомісяця проводити з підрозділами і підпорядкованим складом бригади звірку облікових даних, в установленні терміни проводити перевірку підрозділів відповідно до своїх обов`язків із складенням відповідних актів (а.с. 22).

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №1062/нагд від 3 серпня 2025 року, для проведення позапланової інвентаризації військового майна у військовій частині НОМЕР_3 створено інвентаризаційну комісію військової частини НОМЕР_1 у складі: голови комісії ОСОБА_23 , членів комісії: ОСОБА_3 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_9 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_1 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 (а.с. 27-29).

За результатами проведеної позапланової інвентаризації складений акт позапланової інвентаризації військового майна номенклатури засобів ураження служби ракетно-артилерійського озброєння проведеної у військовій частині НОМЕР_3 , який був підписаний, у тому числі членом комісії - начальником служби засобів ураження озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_39 (а.с. 34-39).

Отже, із наведеного слідує, що комісією, до складу якої входив і ОСОБА_1 та яка була створена для проведення позапланової інвентаризації військового майна у військовій частині НОМЕР_3 , був складений відповідний акт за результатом перевірки, тобто було прийнято рішення.

Визначаючи в діях ОСОБА_1 характерність реального конфлікту інтересів під час прийняття рішення за результатами проведеної позапланової інвентаризації, суддя апеляційного суду виходить з наступного.

Із письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих ним 26 січня 2026 року, слідує, що він не заперечує, що він у складі комісії брав участь у проведенні інвентаризації служби ракетно-артилерійського озброєння у військовій частині НОМЕР_3 , яка йому була фактично підпорядкована, як начальнику служби засобів ураження озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 та відповідно він є відповідальним за цей напрямок у військовій частині НОМЕР_1 , а також у військовій частині НОМЕР_3 , як у підпорядкованій йому частині. За результатами проведеної інвентаризації був складений акт інвентаризації майна служби ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_3 , який був підписаний всіма членами комісії, у тому числі і ОСОБА_1 (а.с. 12-14).

Відтак, з огляду на надані ОСОБА_1 пояснення, він підтвердив факт проведення ним, як членом комісії, інвентаризації, у тому числі у підпорядкованій ним службі, зокрема - у службі ракетно-артилерійського озброєння В/Ч НОМЕР_3 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_6 №380 від 30 серпня 2025 року за фактом розбіжностей у фінансовому обліку втрат та нестач у військовій частині НОМЕР_3 призначено службове розслідування (а.с. 40).

Згідно з акту службового розслідування слідує, що під час його проведення було виявлено неналежне проведення інвентаризації військового майна військової частини НОМЕР_3 , внаслідок чого було виявлено розбіжності між фінансовими обліками втрат та нестач, фактичною наявністю військового майна військової частини НОМЕР_3 (а.с. 41-69).

Також суддя апеляційного суду враховує зміст письмових пояснень ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , наданих ними 28 січня 2026 року.

Зокрема, із письмових пояснень ОСОБА_22 слідує, що він у період з 30 серпня 2025 року по 12 вересня 2025 року проводив службове розслідування за фактом розбіжностей у фінансовому обліку втрат та нестач військової частини НОМЕР_3 . Відповідно до директиви військової частини НОМЕР_5 від 28 липня 2023 року №Д-43дск військова частина НОМЕР_3 перебувала в підпорядкуванні військової частини НОМЕР_1 . У зв`язку з передачею військової частини НОМЕР_3 з підпорядкування військової частини НОМЕР_1 до підпорядкування військової частини НОМЕР_4 було призначено проведення позапланової інвентаризації військового майна у військової частині НОМЕР_3 та створено інвентаризаційну комісію, у склад якої увійшов і ОСОБА_1 - начальник служби засобів ураження озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 . Вказана комісія у складі членів (начальників) бригади перевіряла наявність та облік майна у підпорядкованому підрозділі (військовій частині НОМЕР_3 ). В порушення вимог «не пов`язаності службовими відносинами з підрозділами або службами військової частини, військове майно яких підлягає інвентаризації» Положення про інвентаризацію військового майна, начальники служб бригади (військової частини НОМЕР_1 ) взяли участь у перевірці (інвентаризації) підпорядкованих служб підрозділу (військової частини НОМЕР_3 ).

Крім того, із письмових пояснень ОСОБА_22 слідує, що у разі якщо, в ході інвентаризації могли бути виявлені ті чи інші недоліки, то фактично могло постати питання про неналежне виконання вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та функціональних обов`язків начальником служби бригади, який відповідав за вказаний вид служби у підпорядкованому підрозділі та може бути призначено службове розслідування, за наслідками якого можливо було притягнуто до відповідальності винуватих осіб, як начальника служби підпорядкованого підрозділу, так й начальника відповідної служби бригади. Інвентаризацію військового майна військової частини НОМЕР_3 проводили фактично зацікавлені у результатах інвентаризації та пов`язані службовими відносинами особи, оскільки начальники служб бригади перевіряли підпорядковані їм служби підпорядкованого підрозділу. За результатами інвентаризації комісія не встановила невідповідностей та недоліків в обліку та використанні майна військовою частиною НОМЕР_3 . Під час службового розслідування було встановлено, що облік військового майна у військових частинах НОМЕР_1 та НОМЕР_3 ведеться з порушенням, а інвентаризація військового майна військової частини НОМЕР_3 , яку проводили військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 була проведена формально, з порушенням вимог Положення про інвентаризацію та Статуту внутрішньої служби ЗСУ.

У зв`язку із вказаним, в своїх поясненнях, ОСОБА_22 вважав, що фактично начальники служб бригад, які проводили інвентаризацію у підпорядкованих їм службам військової частини НОМЕР_3 діяли в умовах конфлікту інтересів (а.с. 75-77).

Із письмових пояснень ОСОБА_23 убачається, що з 15 березня 2023 року він призначений на посаду начальника логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_1 . У зв`язку із передачею військової частини НОМЕР_3 з підпорядкування військової частини НОМЕР_1 до підпорядкування військової частини НОМЕР_4 , було призначено проведення позапланової інвентаризації військового майна у військовій частині НОМЕР_3 та створено інвентаризаційну комісії, до складу якої, він увійшов як голова комісії.

Також, з письмових пояснень ОСОБА_23 слідує, що відповідно до функціональних обов`язків начальників служб військової частини НОМЕР_1 , вони мають обов`язки і права здійснювати організацію роботи та керівництво відповідною службою у військовій частині НОМЕР_3 , зобов`язані перевіряти облік і використання майна відповідною службою військової частини НОМЕР_3 , тощо. Під час проходження служби начальники служб бригади (військової частини НОМЕР_1 ) складають рапорти на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 про перевірки у підпорядкованих підрозділах (службах ВЧ НОМЕР_3 ) щодо наявності майна, тощо, якими доповідали ту чи іншу інформацію по службі, оскільки така функція є обов`язком відповідного начальника служби НОМЕР_1 . Начальники служб військової частини НОМЕР_1 мали право та були зобов`язані проводити звірки, контролювати облік, проводити інвентаризації у відповідних службах за їх напрямком у військовій частині НОМЕР_3 . За неналежне виконання своїх посадових обов`язків, за рішенням командира військової частини начальник відповідної служби може нести відповідальність. У разі, якщо у військовій частині НОМЕР_3 , яка підпорядкована військовій частині НОМЕР_1 відбувається перевірка контрольно-ревізійним управлінням, під час перевірки виявляються значні недоліки по певній службі, а також з`ясовуються, що недоліки допущені у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків начальником відповідної служби НОМЕР_3 та у зв`язку із тим, що начальник відповідної служби військової частини НОМЕР_1 не здійснював функцію перевірки та обліку майна за відповідним напрямком у військовій частині НОМЕР_3 , тобто не виконував вимог Статуту внутрішньої служби ЗСУ та функціональних обов`язків, то за таких обставин, начальника відповідної служби військової частини НОМЕР_1 може бути притягнуто до відповідальності (а.с. 78-82).

Отже, із аналізу письмових пояснень ОСОБА_22 та ОСОБА_23 слідує, що між військовими частинами НОМЕР_1 та А7107 існувала військова ієрархія, оскільки військова частина НОМЕР_3 підпорядковувалась військовій частині НОМЕР_1 та відповідно існувала і підпорядкованість підрозділів.

При цьому, підпорядкованість підрозділів військової частини НОМЕР_3 підрозділам військової частини НОМЕР_1 підтверджується і самим ОСОБА_1 , відповідно до письмових пояснень якого, він не заперечував факт проведення ним у складі комісії інвентаризації у підпорядкованому йому підрозділі.

Крім того, відповідно до вступної частини Статуту внутрішньої служби Збройних сил України - Статут визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах. Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України.

Відповідно до статті 82 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України - начальник служби бригади в мирний і воєнний час відповідає за відповідний вид забезпечення бригади цією службою; за підготовку підрозділів бригади відповідно до своєї спеціальності; за забезпечення бригади озброєнням, бойовою та іншою технікою і матеріальними засобами зі своєї служби, їх правильне використання та утримання в порядку і справності.

Згідно із положеннями статті 83 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України - начальник служби бригади зобов`язаний: стежити за справністю озброєння, бойової та іншої техніки і матеріальних засобів зі своєї служби в підрозділах бригади і на підпорядкованому складі, організовувати їх правильну експлуатацію (використання) та забезпечувати при цьому виконання вимог безпеки; вести облік і складати звітність у встановленому порядку, щомісяця проводити з підрозділами і підпорядкованим складом бригади звірку облікових даних, в установлені терміни проводити перевірку підрозділів відповідно до своїх обов`язків із складанням відповідних актів.

Відповідно до статті 84 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України - начальник служби бригади за спеціальністю має право проводити раптові перевірки наявності і стану озброєння, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів зі своєї спеціальності. Про всі виявлені недоліки і вжиті для їх усунення заходи начальник служби зобов`язаний письмово доповідати своєму безпосередньому начальникові.

При цьому, зазначені положення Статуту узгоджуються із наявними в матеріалах провадження функціональними обов`язками начальника служби ураження озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 .

Відтак, ОСОБА_1 , як начальник служби засобів ураження озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 , відповідно до своїх функціональних обов`язків, а також відповідно до загальних положень Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, мав відповідні повноваження щодо керування діяльністю підпорядкованої ним служби (служби ракетно-артилерійського озброєння В/Ч НОМЕР_3 ), у тому числі повноваження щодо ведення обліку та складання звітності у вказаному підрозділі.

Разом з цим, Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах затвердженого Постановою КМУ від 03 травня 2000 року №748 визначають чітке поняття інвентаризаційної комісії.

Так, інвентаризаційна комісія - це робоча група, до якої входять військовослужбовці або працівники військової частини з відповідним досвідом роботи у сфері організації ведення військового (корабельного) господарства і обліку військового майна, не пов`язані службовими відносинами з підрозділами або службами військової частини, військове майно яких підлягає інвентаризації.

Крім того, відповідно до вказаного Положення, інвентаризація військового майна - перевірка інвентаризаційною комісією фактичної наявності, кількості, якісного стану (категорійності) і комплектності військового майна у підрозділах, на складах, в їдальнях, в парках, майстернях та на інших об`єктах військового (корабельного) господарства, а також звіряння отриманих результатів з даними книг або карток обліку матеріальних цінностей, звітів, службових листів тощо.

Відтак, із наведеного слідує, що до складу інвентаризаційної комісії не можуть входити військовослужбовці, які пов`язані службовими відносинами з підрозділами або службами військової частини, військове майно яких підлягає інвентаризації, оскільки метою проведення інвентаризації є встановлення фактичної наявності військового майна, його якісного стану і комплектності, виявлення обсягів нестачі, надлишку, тощо.

Проте, з огляду на встановлені апеляційним судом обставини, ОСОБА_1 беззаперечно був пов`язаний службовими відносинами з підрозділом - служби ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_3 .

Таким чином, під час проведення позапланової інвентаризації ОСОБА_1 входив до складу інвентаризаційної комісії, виконував свої службові повноваження, будучи начальником служби засобів ураження озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 , здійснив перевірку підпорядкованого йому підрозділу військової частини НОМЕР_3 , після чого особисто як член комісії підписав акт інвентаризації, засвідчивши тим самим відсутність будь-яких порушень та неточностей.

При цьому, матеріали провадження не містять відомостей про повідомлення ОСОБА_1 про наявність реального та/або потенційного конфлікту інтересів під час проведення позапланової інвентаризації військового майна військової частини НОМЕР_3 , зокрема у службі ракетно-артилерійського озброєння.

На переконання судді апеляційного суду, особиста зацікавленість ОСОБА_1 під час проведення інвентаризації могла полягати у тому, що у разі виявлення недоліків в роботі у підпорядкованій ним службі та невчасного реагування на такі недоліки, він як особа, яка повинна здійснювати керування діяльністю підпорядкованого підрозділу, міг нести відповідальність.

При цьому, із письмових пояснень ОСОБА_23 , який є начальником логістики - заступником командира військової частини НОМЕР_1 , убачається, що відповідно до функціональних обов`язків, начальники служб військової частини НОМЕР_1 зобов`язані здійснювати організацію роботи та керівництво відповідною службою у ВЧ НОМЕР_3 , а також зобов`язані перевіряти облік і використання майна відповідною службою ВЧ НОМЕР_3 .

Отже, ОСОБА_1 був наділений службовими повноваженнями щодо здійснення діяльності підпорядкованого ним підрозділу військової частини НОМЕР_3 , а відтак його особиста заінтересованість у підтвердженні відсутності недоліків під час проведення інвентаризації полягала саме у небажанні допустити виникнення підстав для власної дисциплінарної або іншої юридичної відповідальності. Вказані обставини у розумінні Закону України «Про запобігання корупції» становлять немайновий приватний інтерес.

Доводи захисника про те, що військова частина НОМЕР_3 на момент проведення інвентаризації була окремим суб`єктом господарювання у ЗСУ, не спростовують висновків суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, адже, для кваліфікації дій за вказаною статтею не вимагається, щоб особа була матеріально відповідальною за відповідне майно або його балансоутримувачем.

Не заслуговують на увагу і доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не ніс юридичної відповідальності за збереження майна військової частини НОМЕР_3 в контексті відсутності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, адже визначаючи характерність приватного інтересу у даному випадку у ОСОБА_1 , апеляційний суд наголошує, що до функціональних обов`язків останнього входило здійснення організації роботи, а також керівництво підпорядкованого йому підрозділу військової частини НОМЕР_3 .

Отже, визначаючи суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями, суддя апеляційного суду бере до уваги наявність його функціональних обов`язків щодо підпорядкованої йому служби, а не визначає його відповідальність за збереження майна військової частини НОМЕР_3 .

Щодо доводів про відсутність директиви військової частини НОМЕР_5 від 28.07.2023 №Д-43/дск, то слід зазначити, що вказаний документ має обмежений доступ у зв`язку з тим, що містить відомості, які становлять військову таємницю. При цьому, судом першої інстанції, висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення зроблений на підставі сукупності всіх інших доказів, а не окремої директиви.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Шевченко Анастасії Віталіївни, подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень, стягнуто судовий збір, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.Я. Рассуждай

Дата документу Справа № 336/2670/26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua