Суд: Полонський районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №681/1236/26
Суддя: Іллюк С. В.
Справа № 681/1236/26
Провадження 2/681/1215/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
10 листопада 2026 року м. Полонне
Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Іллюка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
У серпні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - Товариство) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про споживчий кредит № 1778228 від 18.08.2024, яка становить 25739,89 грн та складається з: 3999,98 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 13739,91 грн - заборгованість за відсотками та 8000,00 грн - заборгованість по неустойці (штрафу) за порушення грошового зобов`язання, а також судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп. та 8000 грн витрат на правничу допомогу.
На обґрунтування вимог представник позивача зазначав, що ОСОБА_1 відповідно до умов вказаного кредитного договору, укладеного з TOB «Слон Кредит», який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав кредит в розмірі 4000 грн, який зобов`язувався повернути, а також сплатити проценти за користування ним та інші платежі, що передбачені кредитним договором. Згідно з даними кредитного договору, він набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу грошових коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Первісний кредитор ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконав та надав кредит у визначеній сумі. Проте, відповідач взятих на себе зобов`язань належним чином не виконав, а тому у нього перед позикодавцем виникла заборгованість у вказаній вище сумі.
20.05.2025 між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», відповідно до договору факторингу № 2005-25, ТОВ «Слон Кредит» відступило для ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право вимоги за договором, укладеним з відповідачем. Відповідачу було надіслано письмову досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості за вих. №24348343 від 07.08.2026.
Оскільки станом на день звернення до суду заборгованість у вказаній вище сумі не сплачена, представник позивача просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2662,40 грн та 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2.Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
20.08.2026 позовна заява надійшла до Полонського районного суду Хмельницької області.
Ухвалою суду від 26.08.2026 відкрито провадження та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.
Копію позовної заяви з додатками відповідачу ОСОБА_1 17.08.2026 направлено позивачем цінним листом.
Судом за місцем реєстрації відповідача 27.08.2026 направлено ухвалу про відкриття провадження та витяг прав і обов`язків учасників справи.
03.09.2026 до суду повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується поштовим повідомленням, відповідно до якого відповідач відсутній за вказаною адресою, яка є його місцем реєстрації.
У зв`язку із проставленням у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою» відповідач у порядку п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України вважається таким, якому вручено судове рішення.
За умовами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.05.2023 у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. У постанові Верховного Суду від 23.01.2023 у справі № 496/4633/18 з посиланням на практику Європейського суду з прав людини у справі «Гарячий проти України» (заява №43925/18) висловлено правову позицію про те, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не заходить так далеко, щоб зобов`язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за ненадіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у цьому випадку, суду.
Отже, судом вжито передбачених цивільним процесуальним законодавством заходів для повідомлення відповідача ОСОБА_1 та створено умови для реалізації принципу змагальності сторін.
Відповідач ОСОБА_1 у строк, встановлений ст. 178 ЦПК України, відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та, згідно зі ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача проводить заочний розгляд справи.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
3.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Встановлено, що 18.08.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 1778228, який був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «H570», що був надісланий відповідачу на номер телефону НОМЕР_1 , вказаний ним в договорі (а.с. 11-18). Зазначене підтверджується даними кредитного договору та довідкою про ідентифікацію від 18.08.2024 (а.с. 19, зворот).
Згідно з умовами кредитного договору, сума кредиту складає 4000 грн, кредит надається загальним строком на 350 днів з 18.08.2024. Проценти за користування кредитом протягом строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 1,5% в день (пункт 1.5.1 договору), за умови відсутності індивідуальної знижки у межах програми лояльності.
Відповідно до п.2.1 договору визначено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_2 .
Первісний кредитор - ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконав та надав йому кредит в сумі 4000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку.
Перерахування цих коштів здійснювалось відповідно до заявки відповідача на отримання кредиту в електронній формі, де відповідач особисто вказав свої дані та платіжну карту, і підтверджено довідкою ТОВ «Пейтек» (вих. № 20250528-1268 від 28.05.2025) про успішне перерахування коштів 18.08.2024 о 09:37 на суму 4000 грн на картку № НОМЕР_2 , де платником вказано ТОВ «Слон Кредит» (а.с. 20).
За даними відомості розрахунку заборгованості за кредитним договором №1778228 від 18.08.2024 станом на 20.05.2025 на ім`я ОСОБА_1 , з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, заборгованість не погашена та становить 25739,89 грн, у тому числі 3999,98 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13739,91 грн - заборгованість за відсотками та 8000 грн - заборгованість по неустойці (штрафу) за порушення грошового зобов`язання (а.с. 20, зворот).
Відповідно до договору факторингу № 2005-25 від 20.05.2025 (а.с. 21-26), акту приймання-передачі реєстру боржників до вказаного договору, платіжної інструкції № 9736 від 20.05.2025 про оплату відступлених прав вимог та витягу з реєстру боржників до договору факторингу (а.с. 27, зворот), право вимоги за кредитним договором № 1778228 від 18.08.2024 перейшло до ТОВ ФК «Кредит-Капітал».
Правомочність позивача як юридичної особи підтверджується належною копією відповідного витягу з реєстру (а.с. 29, зворот).
4.Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками та норми права, які застосував суд.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За правилом частини 2 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.
У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї формі, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Крім того, щодо форми укладення та підписання електронного договору, суд бере до уваги правові висновки, висловлені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19) та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 (провадження № 61-9071св20) зазначено, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Щодо цілісності даних, мети підписання та порядку використання одноразового ідентифікатора, у постанові Верховного Суду від 08.04.2026 у справі № 705/1938/25 (провадження № 61-13271св25) зазначено, що метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір. Це комбінація цифр і букв, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти або смс-коду на телефон. При оформленні замовлення формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи вказується особа, яка створила замовлення.
З огляду на матеріали справи, суд зазначає, що процедура укладання правочину передбачала електронну ідентифікацію відповідача ОСОБА_1 під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі, після чого згенерований код-ідентифікатор «H570» було надіслано на номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_1 .
Договір про споживчий кредит № 1778228 містить відмітку про його підписання ОСОБА_1 за допомогою зазначеного одноразового ідентифікатора 18.08.2024. Цей факт підтверджується довідкою ТОВ «Слон Кредит», яка містить фіксацію дати, часу та номера телефону, на який був відправлений ідентифікатор.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 29.05.2024 у справі № 545/1750/21 (провадження № 61-1177св24), укладення кредитного договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором створює для сторін такі ж правові наслідки, як і підписання паперового документа власноручним підписом.
Спірний кредитний договір є укладеним у встановленому законом порядку, а воля сторін була чітко виражена.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
На підтвердження виконання обов`язку з видачі кредиту суду надано довідку ТОВ «Пейтек» про успішну транзакцію від 18.08.2024 на суму 4000 грн, що беззаперечно фіксує перерахування коштів саме ОСОБА_1 . З огляду на це, надання кредиту у вказаному розмірі доведено.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За положеннями статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідач ОСОБА_1 здійснив часткову оплату вказаного кредиту на загальну суму 2745 грн 02 коп (11.09.2024 на суму 1425 грн 01 коп. та 03.10.2024 на суму 1320 грн 01 коп.) Відповідно до умов договору, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів.
При цьому, ОСОБА_1 доказів повної сплати кредиту не надав, тому вимоги нового кредитора про стягнення заборгованості, набуті за договором факторингу № 2005-25 від 20.05.2025, є правомірними.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Суд перевірив розмір нарахованих сум на відповідність імперативним нормам.
Законом України № 3498-ІХ від 22.11.2023 внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», якими встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, що з 24.12.2023 до 21.04.2024 не може перевищувати 2,5 %, з 22.04.2024 до 19.08.2024 не може перевищувати 1,5 %, а з 20.08.2024 не може перевищувати 1,0 %. Відповідно до частини 5 статті 12 цього Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законом, є нікчемними.
За результатами власного перерахунку заборгованості за відсотками суд встановив таке. Нарахування відсотків слід здійснювати з початку строку кредитування (18.08.2024) по дату відступлення права вимоги (20.05.2025) з урахуванням здійснених оплат та зміни тіла кредиту.
За період з 18.08.2024 по 19.08.2024 (2 дні) на тіло кредиту 4000,00 грн підлягає застосуванню передбачена договором ставка 1,5 % на добу, нараховані відсотки становлять 120,00 грн (4000,00 грн х 1,5 % х 2 дні).
За період з 20.08.2024 по 11.09.2024 (23 дні) на тіло кредиту 4000,00 грн підлягає застосуванню обмежена законом ставка 1,0 % на добу, нараховані відсотки становлять 920,00 грн (4000,00 грн х 1,0 % х 23 дні).
11.09.2024 відповідачем здійснено оплату в сумі 1425,01 грн, з яких 1425,00 грн спрямовано на погашення відсотків, а 0,01 грн - на погашення тіла кредиту. Залишок тіла кредиту склав 3999,99 грн.
За період з 12.09.2024 по 03.10.2024 (22 дні) на тіло кредиту 3999,99 грн за ставкою 1,0 % на добу нараховані відсотки становлять 880,00 грн (3999,99 грн х 1,0 % х 22 дні).
03.10.2024 відповідачем здійснено оплату в сумі 1320,01 грн, з яких 1320,00 грн спрямовано на погашення відсотків, а 0,01 грн - на погашення тіла кредиту. Залишок тіла кредиту склав 3999,98 грн.
За період з 04.10.2024 по 20.05.2025 (229 днів) на тіло кредиту 3999,98 грн за ставкою 1,0 % на добу нараховані відсотки становлять 9160,00 грн (3999,98 грн х 1,0 % х 229 днів).
Загальний розмір правомірно нарахованих відсотків за весь строк становить 11080,00 грн (120,00 + 920,00 + 880,00 + 9160,00). Відповідачем сплачено відсотків на загальну суму 2745,00 грн (1425,00 + 1320,00). Таким чином, залишок заборгованості за відсотками, що підлягає стягненню, становить 8335,00 грн (11080,00 грн - 2745,00 грн). Позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Окрім того, позивач просив стягнути штрафні санкції в розмірі 8000,00 грн, посилаючись на умови договору. Відповідно до ч. 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за прострочення. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на цей час.
Зважаючи на це, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання кредитного зобов`язання в розмірі 8000,00 грн задоволенню не підлягають. Ця норма є імперативною і застосовується судами незалежно від умов договору. Аналогічну позицію Верховний Суд неодноразово підтверджував у постановах 2022 - 2025 років, зокрема у постанові від 15.03.2023 у справі № 522/4567/22 та постанові від 12.09.2024 у справі № 761/98765/23.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд дійшов висновку, що кредитний договір укладено належним чином, первісний кредитор свої обов`язки з надання кредиту виконав. Відповідач узяті на себе зобов`язання виконав не в повному обсязі, що спричинило заборгованість. Договір факторингу підтверджує, що позивач є належним стягувачем.
Суд констатує, що матеріали справи містять заяву на отримання кредиту, де зазначено всі ідентифікаційні дані відповідача, в тому числі картковий рахунок, який належить саме йому. Відповідач не надав будь-яких доказів того, що його персональні дані чи засоби зв`язку використовувалися іншими особами. Поряд із цим суд враховує, що для з`ясування обставин щодо факту перерахування кредитних коштів, наявності та розміру заборгованості за кредитним договором у цій справі суду достатньо наявних письмових доказів.
На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «Універсал Банк» підтвердив наявність відкритого рахунку та банківської картки № НОМЕР_3 , відкритої на ім`я ОСОБА_1 , та зарахування грошових коштів на вказаний картковий рахунок у розмірі 4000,00 грн 18.08.2024 о 09 год. 37 хв.
Беручи до уваги викладене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 12334,98 грн, що складається з 3999,98 грн тіла кредиту та 8335,00 грн відсотків.
5. Розподіл судових витрат.
Позивачем заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. На підтвердження понесених витрат Товариством надано договір про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений з АО «Апологет», ордер адвоката Усенка М.І., акт № 583 наданих послуг від 07.08.2026 та детальний опис наданих послуг на загальну суму 8000,00 грн (6 годин 30 хвилин роботи).
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При розв`язанні цього питання суд враховує, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони. Оскільки відповідач ОСОБА_1 не висловив заперечень щодо таких вимог, на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову на 47,92 % від заявлених вимог (виходячи із співвідношення задоволених 12 334,98 грн до заявлених 25 739,89 грн), визначена судом співмірна база витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн підлягає пропорційному розподілу. Отже, із відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3833,73 грн витрат на професійну правничу допомогу.
За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. За правилами пропорційного розподілу, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (47,92 % від 2662,40 грн), становить 1275,87 грн.
Керуючись наведеним, ст.ст. 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд,
у х в а л и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 1778228 від 18.08.2024 в загальній сумі 12334 (дванадцять тисяч триста тридцять чотири) гривні 98 копійок, яка складається із заборгованості за основним боргом в сумі 3999 (три тисячі дев`ятьсот дев`яносто дев`ять) гривень 98 копійок та заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 8335 (вісім тисяч триста тридцять п`ять) гривень 00 копійок.
У решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 1275 (одну тисячу двісті сімдесят п`ять) гривень 87 копійок витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 3833 (три тисячі вісімсот тридцять три) гривні 73 копійки витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, поштовий індекс 79018;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 10.11.2026.
Суддя Сергій ІЛЛЮК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua