Вирок від 08 листопада 2026 р. у справі №444/5016/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/5016/26

Провадження № 1-кп/444/554/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

номер кримінального провадження 12026141400000296, внесеного 10.08.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Туринка, Жовківського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні немає, паспорт № НОМЕР_1 виданий 25.06.2024 року, орган, що видав - 4628; ІПН НОМЕР_2 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України

з участю прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області зазначене кримінальне провадження № 12026141400000296 від 10.08.2026 року,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , будучи належним чином ознайомленим з постановою Жовківського районного суду Львівської області №444/2177/26 від 10.06.2026 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням його права керування транспортними засобами, строком на 1 (один) рік, діючи умисно, всупереч вимог рішення суду, яке набрало законної сили, будучи обізнаним про заборони вказані в ньому, маючи реальну можливість виконати таке рішення, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма юридичними і фізичними особами на всій території України, неодноразово продовжував після цього керувати транспортними засобами, порушуючи правила дорожнього руху України.

Так, ОСОБА_3 , будучи ознайомленим із вищевказаною постановою суду, будучи зобов`язаний та маючи можливості її виконати, усвідомлюючи те, що він позбавлений права керувати транспортними засобами 31 липня 2026 року о 11 годині 55 хвилин, керував транспортним засобом, а саме мотоциклом марки «Lifan», моделі «Сityr 200», без державного номерного знаку у селі Туринка по вул. Б. Хмельницького, де був зупинений працівниками поліції, які виявили порушення правил дорожнього руху України ОСОБА_3 , за яке передбачена адміністративна відповідальність за ч. 4 ст. 126 КУпАП, про що працівниками поліції було складено відповідний адміністративний протокол.

Також ОСОБА_3 , продовжуючи вчинення злочину, пов`язаного із умисним невиконанням постанови суду, 09 серпня 2026 року о 18 годині 30 хвилин, керував транспортним засобом, а саме мотоциклом марки «Lifan», моделі «Сityr 200», без державного номерного знаку у селі Туринка по вул. Шевченка, де був зупинений працівниками поліції, які виявили порушення правил дорожнього руху України ОСОБА_3 , за яке передбачена адміністративна відповідальність за ст.121 ч.5 КУпАП, про що працівниками поліції було складено відповідний адміністративний протокол.

Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердив факт і обставини вчинення кримінального правопорушення. Проосить суд не призначати суворого покарання.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого, так як проти такого не заперечують учасники судового провадження.

Винуватість обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення стверджується доказами, які є в матеріалах справи.

Фактичні обставини справи, які стверджуються цими доказами, не оспорювались в ході судового розгляду ні обвинуваченим, ні іншими учасниками. Судом з”ясовано, чи правильно сторони розуміють зміст цих обставин, чи не мають сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз"яснено їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні вище зазначеного кримінального правопорушення доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження і обвинуваченим не оспорюються.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразилися в умисному невиконанні судового рішення, а саме постанови суду, що набрала законної сили, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України.

При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_3 суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України визнається обставинами, які пом`якшують його покарання.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується позитивно, не працює, не одружений.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, ставлення винного до скоєного, дані про його особу і конкретні обставини справи, суд визнає можливим при призначенні покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 382 КК України призначити йому покарання встановлене санкцією частини цієї статті, а саме у виді позбавлення волі.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме те, що він характеризується за місцем проживання позитивно, не працює, щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, можливість виправлення підсудного без відбування покарання, суд вважає за можливим звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та застосувати ст. 76 КК України, зокрема: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Питання про майно, на яке накладено арешт, слід вирішити в порядку ст. 174 КПК України.

Питання про документи та речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Питання про процесуальні витрати слід вирішити в порядку ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 377 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 11.08.2026 року.

Речові докази, а саме транспортний засіб - мотоцикл марки «Lifan», моделі «Сityr 200», без державного номерного знаку, vin НОМЕР_3 , що поміщений на територію ВП № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області, що за адресою: м. Жовква, вул. С. Бандери, 13 Львівського району Львівської області - повернути користувачу ОСОБА_3 .

Копію вироку після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому ст. 395 КПК України з врахуванням особливостей передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1