Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №387/1299/26 — Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 387/1299/26

Номер провадження по справі 3/387/393/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року селище Добровеличківка

Суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Майстер І. П.

за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.

особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Новопетрівка Добровеличківського району Кіровоградської області, жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, провідник Укрзалізниці, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

за ч.3 ст.184 КпАП України

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 09 серпня 2026 року о 20 годині неналежним чином виконувала обов`язки щодо виховання та догляду за дитиною — ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , унаслідок чого остання вчинила бійку з іншою дитиною, не досягнувши віку, з якого настає адміністративна відповідальність.

У судовому засіданні ОСОБА_1 обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, заперечила та пояснила, що її онука ОСОБА_3 намагалася розборонити хлопців, які билися між собою, для чого взяла кожного з них за комір та відтягнула один від одного. За словами ОСОБА_1 , після цього ОСОБА_4 ударив ОСОБА_3 в живіт, у відповідь на що остання також ударила його.

Свідок ОСОБА_2 , допитана в судовому засіданні в присутності свого законного представника ОСОБА_1 , пояснила, що проводжала свою подругу ОСОБА_5 додому, коли побачила, як її брат ОСОБА_6 б`ється з ОСОБА_7 . Намагаючись припинити бійку, вона підійшла до хлопців та схопила обох за коміри. У цей момент ОСОБА_8 розвернувся та тричі вдарив її кулаком у живіт. Її брат, побачивши це, підбіг до ОСОБА_8 та також ударив його в живіт.

За словами свідка, після цього ОСОБА_8 відійшов убік та почав ображати її нецензурною лайкою. Коли вона відійшла далі, ОСОБА_8 підбіг до неї зі спини та вдарив долонею по щоці. Тоді вона наздогнала ОСОБА_8 та вдарила його по обличчю. Після цього ОСОБА_8 почав плакати, дістав із портфеля ніж та почав кидатися на неї. Злякавшись, вона разом із братом побігла додому.

Свідок ОСОБА_5 та її законний представник у судове засідання не з`явилися.

Неповнолітній ОСОБА_7 та його законний представник ОСОБА_9 у судове засідання також не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та показання свідка ОСОБА_2 , суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів та зміцнення законності.

Згідно з частиною третьою статті 184 КУпАП вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, обов`язковою умовою притягнення батьків або осіб, які їх замінюють, до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 184 КУпАП є вчинення неповнолітнім віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена цим Кодексом.

Водночас із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , а подія, зазначена у протоколі, мала місце 09 серпня 2026 року. Таким чином, на момент події їй виповнилося 12 років, тобто вона не досягла чотирнадцятирічного віку.

За таких обставин відсутня обов`язкова вікова ознака, передбачена диспозицією частини третьої статті 184 КУпАП, а тому сам факт можливого вчинення дитиною певних дій під час конфлікту з іншою дитиною не може бути підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності саме за цією нормою.

Крім того, відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення є одним із джерел доказів у справі, однак сам по собі факт його складення не є безумовним підтвердженням винуватості особи. Викладені в ньому обставини повинні бути перевірені та підтверджені іншими належними й допустимими доказами.

При цьому сам факт виникнення конфлікту або бійки між дітьми не свідчить автоматично про неналежне виконання їхніми батьками чи особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання та догляду. Для встановлення складу адміністративного правопорушення необхідно з`ясувати, у чому саме полягало невиконання або неналежне виконання відповідних обов`язків, які конкретні дії чи бездіяльність інкримінуються особі та якими доказами це підтверджується.

Із протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається, які саме конкретні обов`язки щодо виховання та догляду за дитиною ОСОБА_1 не виконала або виконала неналежним чином, у чому полягала її протиправна поведінка та яким чином вона пов`язана з подією конфлікту між дітьми.

Натомість зі змісту пояснень ОСОБА_1 та показань ОСОБА_2 вбачається, що остання, за її словами, намагалася припинити бійку між хлопцями, після чого сама зазнала фізичного впливу з боку одного з них та вчинила у відповідь певні дії. Отже, наведені пояснення містять відомості про конфлікт, який виник між дітьми, однак самі по собі не підтверджують неналежного виконання ОСОБА_1 обов`язків щодо виховання чи догляду за онукою.

Крім того, у поясненнях ОСОБА_1 та показаннях ОСОБА_2 наявні певні розбіжності щодо окремих обставин події, зокрема щодо особи хлопця, який першим застосував фізичну силу до Діани. Водночас ці розбіжності не дають підстав зробити висновок про те, що саме поведінка ОСОБА_1 спричинила виникнення конфлікту або свідчить про неналежне виконання нею обов`язків щодо виховання дитини.

Також матеріали справи не містять інших об`єктивних доказів, які б підтверджували конкретні факти невиконання чи неналежного виконання ОСОБА_1 відповідних обов`язків. Зокрема, відсутні відомості про попередні випадки неналежного виконання нею обов`язків щодо виховання дитини, залишення її без належного догляду або інші обставини, які могли б свідчити про наявність у діях ОСОБА_1 ознак інкримінованого адміністративного правопорушення.

Суд наголошує, що предметом розгляду цієї справи є не встановлення винуватості ОСОБА_2 чи іншої дитини у вчиненні певних дій під час конфлікту, а з`ясування наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 184 КУпАП.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності інших об`єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення не може слугувати достатньою підставою для висновку про винуватість особи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП. Суд, зі свого боку, зобов`язаний забезпечити повне, всебічне й об`єктивне з`ясування обставин справи, однак не повинен перебирати на себе функцію обвинувачення та самостійно усувати недоліки доказування, допущені під час оформлення матеріалів.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що висновок про винуватість особи має ґрунтуватися на достатній сукупності узгоджених доказів, а доказування не може обмежуватися припущеннями. Зокрема, у пункті 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine) Суд зазначив, що доказування має випливати із сукупності достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою ознак або неспростовних презумпцій факту.

Згідно зі статтею 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Зазначена конституційна гарантія має значення і для проваджень адміністративно-деліктного характеру, у яких вирішується питання про притягнення особи до відповідальності.

Отже, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що вони не підтверджують належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 184 КУпАП. Крім того, встановлений вік дитини на момент події не відповідає обов`язковій віковій ознаці, передбаченій цією нормою.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд вважає, що в діях ОСОБА_1 не доведено наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 184 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Керуючись статтею 62 Конституції України, статтями 184, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за частиною третьою статті 184 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області І. П. Майстер