Постанова від 09 листопада 2026 р. у справі №347/2682/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2682/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Косів

Cуддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцула Ю. С., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Косівського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , вихователя в ЗДО «Горобинка»,

за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и л а:

18.10.2026 року о 09:35 год в с. Вербовець матір ОСОБА_1 ухилялася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання свого сина ОСОБА_2 , 2009 р. н., а саме, які залишили лікувальний заклад, не повідомили лікаря.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, повідомлялася належним чином (а. с. 14). Також було опублікувано оголошення про виклик на офіційному сайті судової влади (а. с. 13). Про причини неявки не повідомила та клопотання про відкладення розгляду справи не подавала.

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливість дізнатись про визначений час розгляду справи. Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

В матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що ОСОБА_1 вживала будь-яких заходів, які б вказували на те, що вона бажає заявити клопотання, подати докази, надати пояснення для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Такі права можна реалізувати не тільки в судовому засіданні, а й у інший спосіб, наприклад письмово.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Також стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 184 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, оцінивши в сукупності всі докази, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом диспозиції ч. 1 ст. 184 КУпАП об`єктивна сторона правопорушення полягає в ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Частина 2 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Статтею 150 СК України передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток ; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП доводиться в сукупності наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №232722 від 19.10.2026 року, згідно з яким «18.10.2026 року о 09:35 год в с. Вербовець матір ОСОБА_1 ухилялася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання свого сина ОСОБА_2 , 2009 р. н., а саме, які залишили лікувальний заклад, не повідомили лікаря». Вказаний протокол складений уповноваженою особою, підписаний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , та містить всі необхідні реквізити встановлені ст. 256 КУпАП. В графі пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності зазначено «з протоколом згідна, вину визнаю». Будь-яких сумнівів у його достовірності судом не встановлено (а. с. 1);

- електронним рапортом працівника Косівського РВП ГУНП (а. с. 2);

- письмовим поясненням ОСОБА_2 , згідно з яким з 12.10.2026 року останній перебував на лікуванні в ОДКЛ в м. Івано-Франківськ, у відділі ментального здоров`я. 17.10.2026 року матір ОСОБА_1 відвідала сина в лікарні і планувала забрати його додому. В лікарні їм повідомили, що потрібно відправити ОСОБА_2 в реабілітаційний центр. Наступного дня, матір ОСОБА_1 повідомила працівників медичного закладу, що разом із сином йдуть до сестри і невдовзі повернуться до лікарні. Однак, матір із сином поїхали додому, в медичний заклад не повернулися (а. с. 3);

- письмовим поясненням ОСОБА_1 , відповідно до якого остання 12.10.2026 року відвезла свого сина ОСОБА_2 на лікування в ОДКЛ в м. Івано-Франківськ, у відділ ментального здоров`я. 17.10.2026 року матір ОСОБА_1 відвідала сина в лікарні і планувала забрати його додому. Лікар повідомила, що не відпускає ОСОБА_2 з медичного закладу, тому 18.10.2026 року ОСОБА_1 повідомила медичну сестру, що разом із сином йдуть до сестри і ввечері повернуться в лікарню. Однак, ОСОБА_1 із сином поїхали додому в с. Вербовець Косівського району (а. с. 4);

- копією письмового пояснення працівника КНП «ІФ ОДКЛ ІФ ОР» ОСОБА_3 , згідно з яким 12.10.2026 року у відділення Центр ментального здоров`я надійшов на лікування ОСОБА_2 18.10.2026 року мати останнього звернулась до медичної сестри з проханням покинути лікарню до 18:00 год, щоб відвідати родичів. Однак до 19.10.2026 року ОСОБА_1 із сином не повернулися до медичного закладу. На телефонні дзвінки не відповідають (а. с. 5);

- копією постанови Косівського районного суду Івано-Франківської області від 06.08.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП (а. с. 8-9);

- письмовим рапортом інспектора з ЮП Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Л. Кушнір (а. с. 13).

До матеріалів протоколу також додано копію паспорта ОСОБА_1 (а. с. 6), копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 (а. с. 7).

Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності ці докази є достатніми.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи, вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а її дії правильно кваліфікованими як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 184 КУпАП, у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У розпорядженні суду документи, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 належить до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, відсутні, відтак з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 184, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу на рахунок: UА378999980313010106000009266, отримувач коштів: ГУК в Івано-Франківській області/ Косівський район, код отримувача: 37951998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код доходу: 21081100; а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів на підставі частини 2 статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень) 60 коп (шістдесят копійок) на користь отримувача коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя Ю. С. Кіцула