Вирок від 09 листопада 2026 р. у справі №307/1151/25 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Суд: Тячівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №307/1151/25

Суддя: Бобрушко В. І.

Справа № 307/1151/25

Провадження № 1-кп/307/84/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, працюючого слюсарем в Нересницькому ДНЗ, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , перебуваючи на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , 11 березня 2025 року отримав повістку про виклик, з метою призову на військову службі під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби, до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташований за адресою АДРЕСА_2 , на 12 березня 2025 року, на 09 годин 00 хвилин, та отримав контрольний талон мобілізаційного розпорядження, згідно якого був зарахований в команду № НОМЕР_1 . Будучи військовозобов`язаним, перебуваючи в приміщенні пункту постійного збору військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 був направлений до поліклінічного відділення КНП «Тячівська РЛ» ТМР, де пройшов військово-лікарську комісію, яка на час проведення загальної мобілізації засідає за адресою: АДРЕСА_3 , на предмет визначення ступеня придатності призовників до військової служби. Згідно довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 №538/22 від 26 серпня 2024 року, виданої відповідно до наказу МОУ «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» №402 від 14 серпня 2008 року, ОСОБА_5 визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділів, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, за результатами якої він підлягає призову на військову службу під час мобілізації. В подальшому, 12 березня 2025 року, прибувши на вищевказану повістку ОСОБА_5 , будучи належним чином попереджений про кримінальну відповідальність, за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, перебуваючи в приміщенні пункту постійного збору військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_2 , 12 березня 2025 року відмовився від призову на військову службу під час мобілізації, про що начальником адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 та старшим офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 складено акт про відмову від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Таким чином, ОСОБА_5 , будучи військовозобов`язаним, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, ухилився від виконання свого конституційного обов`язку по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а саме призову на військову службу під час мобілізації, тим самим порушивши вимоги ст. 65 Конституції України, положення Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та вимоги ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не маючи на це законних підстав, передбачених ст. 23 цього ж Закону.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину не визнав, та пояснив, що в березні 2025 року він добровільно з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де написав заяву, що він являється ОСОБА_9 11 березня 2025 року він знову з`явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де на вході черговий сказав йому, що процедура відстрочки для Свідків Єгови скасована. Того ж дня черговому він написав заяву про заміну йому військової служби альтернативною невійськовою, повідомивши про свої релігійні переконання. Крім цього, свою позицію щодо не проходження військової служби мотивував тим, що він є охрещеним Свідком Єгови вже понад 30 років. Права на відстрочку він не має.

Розглянувши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в судовому засіданні повністю доведена і це стверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він працює в ІНФОРМАЦІЯ_4 . В серпні 2024 року обвинувачений ОСОБА_5 пройшов військово-лікарську комісію, згідно якої по старому закону був визнаний обмежено придатним, по новому - придатним до військової служби. В подальшому йому була вручена бойова повістка, по якій обвинувачений з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , але відмовився від проходження військової служби. ОСОБА_5 був призначений у склад команди НОМЕР_1 , до якої мав прибути 12 березня 2025 року. Після відмови обвинуваченого ОСОБА_5 від проходження військової служби, ним було складено акт відмови. Свою відмову від проходження військової служби ОСОБА_5 мотивував своїми релігійними переконаннями.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він працює в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Обвинувачений ОСОБА_5 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 по бойовій повістці на 12 березня 2025 року на 09.00 годину, для проходження військової служби у складі команди НОМЕР_1 . Після явки ОСОБА_5 відмовився від проходження військової служби, внаслідок чого було складено акт про відмову. До 12 березня 2025 року обвинувачений ОСОБА_5 один раз на місяць з`являвся до ІНФОРМАЦІЯ_3 та відмічався. Обвинувачений ОСОБА_5 звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про проходження альтернативної невійськової служби.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона працює на посаді лікаря-терапевта, в тому числі лікаря-терапевта військово-лікарської комісії при поліклінічному відділенні Тячівської районної лікарні. На момент події була головою військово-лікарської комісії. Зазначила, що обвинувачений ОСОБА_5 проходив військово-лікарську комісію, після огляду було винесено рішення про його придатність до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та вищих військово-навчальних закладах підрозділах логістики, зв`язку та охорони. Обвинувачений ОСОБА_5 не вчиняв спроб ухилення від медичного огляду.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що він є товаришем обвинуваченого ОСОБА_5 . Зазначив, що починаючи з 2022 року ОСОБА_5 ходив відмічатися до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де йому вручали повістки та він являвся по них, а з 2024 року його викликали до ІНФОРМАЦІЯ_3 частіше, в результаті чого йому вручили бойову повістку для проходження військової служби, де він відмовився від проходження військової служби, у зв`язку з його релігійними переконаннями та просив замінити таку службу з військової на альтернативну. Крім того, вказує, що обвинувачений ОСОБА_5 після 2022 року активно допомагав внутрішньо-переміщеним особам на території Нересницької громади та на даний час на території свого дворогосподарства має внутрішньо-переміщених осіб.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що вона являється сусідкою обвинуваченого ОСОБА_5 , знає його добре, так як вже 27 років вони проповідують разом. З початку війни ОСОБА_5 допомагав внутрішньо переміщеним особам. ОСОБА_5 відмовився від проходження військової служби, у зв`язку з тим, що він є християнином.

З довідки військово-лікарської комісії №538/22 від 26 серпня 2024 року №11449 та картки обстеження та медичного огляду, вбачається, що ОСОБА_5 , ридатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, начальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони

(Т.1 а.с.59-60)

Згідно розписки, вбачається, що ОСОБА_5 11 березня 2025 року отримав повістку №МР897/1 про виклик, з метою призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби, до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_2 , на 09 годину 00 хвилин, 12 березня 2025 року

(Т.1 .с.61)

Витягом з журналу видачі бойових повісток підтверджується, що під порядковим номером 170 від 11 березня 2025 року міститься запис ОСОБА_5 про отримання бойової повістки

(Т.1 а.с.62-63)

Згідно контрольного талону та Витягу з журналу вручення мобілізаційних розпоряджень військовозобов`язаним, призначеним у команди, вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 отримав мобілізаційне розпорядження в 17 годині 20 хвилин 11 березня 2025 року до команди НОМЕР_1 .

(Т.1 а.с.64-66)

Згідно розписки від 11 березня 2025 року, вбачається що обвинувачений ОСОБА_5 попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією за ст.336 КК України та за ухилення від військового обліку за ст. 337 КК України, 12 березня 2025 року

(Т.1 а.с.67-68)

Відповідно до бланку попередньої співбесіди з військовозобов`язаним від 23 серпня 2024 року, вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється свідком Єгови, має базову загальну середню освіту, працевлаштований в Нересьницькому ДНЗ, має посвідчення водія категорії «В», службу у збройних силах не проходив через релігійні переконання, військове звання ВОС: солдат, участь у військових зборах не приймав, участь у АТО ССО не приймав, перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 , немає військово-облікового документа, одружений з ОСОБА_13 , стан здоров`я задовільний, судимості немає, просить замінити військовий обов`язок на невійськову цивільну службу

(Т.1 а.с.69)

Згідно аркушу ознайомлення вйськовозобов`язаного, призовника, резервіста, вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 ознайомлений з правилами військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів (визначеного згідно Постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 року, ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») та із статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка регламентує право військовозобов`язаних на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації

(Т.1 а.с.70-73)

Згідно картки професійно-психологічного відбору кандидата від 11 березня 2025 року, експериментально-психологічного дослідження військовозобов`язаного від 11 березня 2025 року, реєстраційного бланку до методи тики БОО «Ададаптивність-200» від 11 березня 2025 року, вбачається що обвинуваченому ОСОБА_5 встановлено ІІ – рівень стійкості до бойового стресу, а саме: достатній рівень розвитку адаптаційних можливостей особистості, в основному відповідає вимогам, що пред`являються до військовослужбовців в умовах бойової діяльності

(Т.1 а.с.74-76)

З акту №8 від 12 березня 2025 року про відмову від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, складеного працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що 11 березня 2025 року, о 17 годині 20 хвилин, військовозобов`язаний ОСОБА_5 отримав повістку з метою призову на військову службу під час мобілізації на особливий період №МР897/1 від 11 березня 2025 року на відправку на 09 годину 00 хвилин 12 березня 2025 року, команду НОМЕР_1 , однак, з`явившись по повістці 12 березня 2025 року, військовозобов`язаний ОСОБА_5 , відмовився від призову на військову службу, у зв`язку з його релігійним переконанням

(Т.1 а.с.83)

Згідно рапорту начальника адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12 березня 2025 року, вбачається, що 11 березня 2025 року військовозобов`язаному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після проходження військово-лікарської комісії, згідно якої визнаний придатним, була виписана повістка з метою приводу на військову службу та було повідомлено, роз`яснено та попереджено як військовозобов`язаному статті 336, 337 КК України про кримінальну відповідальність. 12 березня 2025 року ОСОБА_5 відмовився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

(Т.1 а.с.84)

Згідно довідки релігійної організації «Релігійний центр свідків Єгови в Україні» №16032 від 26 вересня 2024 року, вбачається, що ОСОБА_5 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , з 29 серпня 1989 року є присвяченим охрещеним служителем Релігійного об`єднання Свідків Єгови в Україні, як Свідок Єгови він бере участь у проповідуванні доброї новини

(Т.1 а.с.85)

Згідно повідомлення Тячівського управління соціального захисту населення від 13 березня 2025 року №496 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_4 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , не перебуває на обліку та не отримує жодного виду державної допомоги

(Т.1 а.с.87)

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з службових нагрудних відео реєстраторів (боді камер), та протоколу огляду відеозаписів від 28 березня 2025 року, проведеного у період часу з 16 год. 50 хв. по 17 год. 15 хв. в приміщенні службового кабінету №213 Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, вбачається, що об`єктоми огляду, являється відеозапис тривалістю 3 хвилини. Вказаний відеозапис відображає як обвинувачений ОСОБА_5 , відповідаючи на поставлені йому запитання показав, що підстав для відстрочки від призову за мобілізацією він не має, являється членом релігійної орагнізації «Свідки Єгови», та будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією відмовився проходити військову службу

(Т.1 а.с.а.с.88-91)

Згідно довідки виконавчого комітету Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області №95/11-16 від 12 березня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , проживає за даною адресою та має наступний склад сім`ї: дружина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6

(Т.1 а.с.95)

Згідно акту обстеження дворогосподарства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_4 , встановлено, що разом з ним проживає дружина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6

(Т.1 а.с.96)

Згідно характеристики виконкому Нересницької сільської ради №94/11-16 від 12 березня 2025 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_4 , вбачається, що він проживає на території громади з дня народження, одружений, за час проживання на території ради скарг на нього не надходило, з боку виконкому сільської ради характеризується з позитивної сторони

(Т.1 а.с.97)

Згідно повідомлення КНП «Тячівська районна лікарня» Тячівської міської ради Закарпатської області №166/01-20 від 13 березня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_5 , на обліку у лікарів психіатра, нарколога та фтизіатра не перебуває

(Т.1 а.с.98)

Згідно талону-повідомлення єдиного обліку про прийняття та реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12 березня 2025 року №5861, який зареєстровано Тячівським РВП ГУНП в Закарпатській області в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку), 12.03.2025 року о17.59 годині, надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 12.03.2025 року о 17.59 годині, за адресою АДРЕСА_2 , просить направити СОГ, оскільки її чоловіка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з вчорашнього дня не випускають з ТЦК

(Т.1 а.с.112)

Згідно талону-повідомлення єдиного обліку про прийняття та реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію від 11 березня 2025 року №5827, який зареєстровано Тячівським РВП ГУНП в Закарпатській області в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку), 11.03.2025 року о 20.24 годині, надійшла заява до РУ про те, що 11.03.2025 року о 20.22 годині за адресою м. Тячів, вул. Незалежності, 49, 11.03.2025 року в чергову частину Тячівського РВП надійшла заява від ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешк. АДРЕСА_4 , про те, що її чоловік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_4 , близько 14.00 години по повістці як Свідок Єгови явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 і по теперішній час не вийшов, на її думку його там утримують незаконно

(Т.1 а.с.113)

Згідно довідки виконавчого комітету Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 04 березня 2025 року ОСОБА_5 працює слюсарем у Нересницькому ЗДО, разом із тим, на добровільних засадах виконував роботи в приміщеннях КНП «Нересницька поліклініка» Нересницької сільської ради з березня-травня 2022 року по облаштуванню приміщень даної установи, які призначалися для проживання ВПО

(Т.2 а.с.65)

Згідно довідки №12 від 24 березня 2025 року, виданої Нересницьким закладом дошкільної освіти, вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює слюсарем у Нересницькому закладі дошкільної освіти з 03.05.2007 року ( наказ №54-К від 27.04.2007 року)

(Т.2 а.с.66)

Згідно довідки №220 від 09.03.2022 року, виданої управлінням освіти Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області, вбачається що ОСОБА_5 , працює на посаді слюсаря – електромонтера по обслуговуванню приміщень освітніх закладів Нересницької сільської ради, які приймають переселенців

(Т.2 а.с.67)

Згідно повістки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , вбачається, що йому на 09 годину 00 хвилин 10 березня 2022 року, наказують прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 для подальшого призову військовозобов`язаного під час загальної мобілізації

(Т.2 а.с.68)

Згідно Витягу з додатку «Резерв+», сформованого 06.10.2024 року, вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

(Т.2 а.с.69)

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов від 02 лютого 2026 року, вбачається, що в дворогосподарстві ОСОБА_5 , мешк. АДРЕСА_1 , проживає його колишня дружина ОСОБА_14 , 1975 року народження та діти ОСОБА_15 , 1993 року народження, ОСОБА_16 , 1996 року народження і ОСОБА_17 , 2005 року народження. В даному дворогосподарстві мешкає двоє внутрішньо переміщених осіб, які є особами з інвалідністю ІІІ групи: ОСОБА_18 , 1970 року народження та ОСОБА_19 , 1974 року народження. ОСОБА_5 надав окреме житло ВПО на безоплатній основі, які приїхали в 2022 році з Донецької області та мешкають до сьогодні. ОСОБА_5 , крім житла, надає квартирантам різні види послуг, також на безоплатній основі: ремонт та обслуговування побутових приладів, забезпечення твердим паливом та інше. Завжди знаходиться з ВПО на зв`язку та підтримує їх у будь-яких обставинах

(Т.2 а.с.97)

Суд дотримався норм, визначених ст. 10, 22 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою в наданні доказів, дослідженні й доведенні їх переконливості перед судом.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 21 жовтня 2011 року у справі «Коробова проти України», відповідно до якої, при оцінці доказів суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», який ґрунтується на достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновках.

Так, показання свідка обвинувачення є чіткі, послідовні і логічні, узгоджуються між собою та з іншими дослідженими судом доказами.

Досліджені вищевикладені документи є процесуальними джерелами доказів відповідно до вимог частини 2 ст. 84 КПК України. Отримані такі в порядку, передбаченому КПК України.

Вищенаведені докази суд визнає належними та допустимими, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, мають значення для кримінального провадження та отримані у порядку, встановленому КПК України.

Показання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 не стосується суті обвинувачення у даному кримінальному провадженні, однак останні підтвердили, що ОСОБА_5 допомагав внутрішньо переміщеним особам та відмовився від проходження військової служби за релігійними переконаннями.

Дослідивши докази у кримінальному провадженні, судом встановлено, що ОСОБА_5 є військовозобов`язаним, відповідно висновку ВЛК визнаний придатним до військової служби, не мав правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, перебуваючи в приміщенні пункту постійного збору військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 , відмовився від призову на військову службу під час мобілізації,

Доводи захисника та обвинуваченого, що останній не міг проходити військову службу у зв`язку з релігійними переконаннями, суд вважає необґрунтованими та безпідставними.

Також не заслуговують на увагу доводи обвинуваченого про наявність підстав для заміни військової служби на альтернативну (цивільну) у період військового стану, який діє на території України з 24 лютого 2022 року по теперішній час, з огляду на наступне.

Стаття 336 КК України передбачає ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжений Указами Президента України і діє до теперішнього часу.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022 оголошено про проведення загальної мобілізації.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Частиною 4 статті 35 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов`язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов`язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Положеннями частини 3 статті 4 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачено, що ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов`язків. Заміна виконання одного обов`язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України.

Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу» визначено організаційно-правові засади альтернативної (невійськової) служби, якою відповідно до Конституції України має бути замінене виконання військового обов`язку, якщо його виконання суперечить релігійним переконанням громадянина.

Статтями 1, 4 вказаного Закону передбачено, що альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов`язку перед суспільством. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень.

На альтернативну службу направляються громадяни, які підлягають призову на строкову військову службу і особисто заявили про неможливість її проходження як такої, що суперечить їхнім релігійним переконанням, документально або іншим чином підтвердили істинність переконань та стосовно яких прийнято відповідні рішення.

Законодавство України відрізняє два види військової служби: строкову військову службу та військову службу за призовом під час мобілізації. Якщо в разі призову на строкову військову службу для сумлінного відмовника доступна можливість замінити таку службу альтернативною відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу», то в разі призову під час мобілізації закон не передбачає такої можливості й, відповідно, процедури заміни.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 , будучи військовозобов`язаним, призивався не на строкову військову службу, яку можливо замінити на альтернативну, а був призваний на військову службу в Збройні Сили України за мобілізацією.

Щодо посилання обвинуваченого на численні рішення ЄСПЛ, що стосуються відмови від військової служби через релігійні переконання (рішення «Баятян проти Вірменії» від 07 липня 2011 року та інші рішення долучені до клопотання), суд враховує позицію Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові № 573/838/24 від 27 жовтня 2025 р., в якій зазначено, що ситуація, в якій перебуває Україна внаслідок масштабної агресії з боку російської федерації, не дає можливості вважати висновки ЄСПЛ, які стосувалися подій в обстановці мирного часу, беззастережно застосовними до питання, яке вирішує суд. Відсутні підстави вважати, що право на заміну виконання військового обов`язку альтернативною (невійськовою) службою, гарантоване частиною 4 статті 35 Конституції України, поширюється на ситуацію, що загрожує існуванню нації.

Крім того, щодо посилання обвинуваченого на висновок «ATCUS CVRIAE» щодо альтернативної служби (невійськової) ухваленої Венеціанською комісією на 142 пленарному засіданні (11-15 березня 2025 року) слід зазначити наступне.

Україна є підписантом Конвенції, а тому у разі існування реальної загрози внаслідок військової інтервенції, і з метою послідуючого існування державності, зобов`язана вживати усіх без винятку заходів збереження. Ініціатором надання Висновку «ATCUS CVRIAE» Венеціанської комісії з питань альтернативної (невійськової) служби виступив в.о. голови Конституційного Суду України, оскільки у провадженні цього суду на розгляді перебуває скарга з приводу відповідності Конституції України ч.1 ст.1 ЗУ «Про альтернативну службу», що само по собі свідчить про намагання держави вирішити це у законодавчому та правовому відношенні.

Збройні Сили потребують та мають значну кількість професій та посад, прямо не пов`язаних з безпосередньою участю у бойових діях. Таким чином перебування у ЗСУ не охоплюється тільки участю у веденні бойових дій, з врахуванням його досвіду.

За таких обставин посилання ОСОБА_5 на те, що релігійні переконання не дозволяють йому одягати військову форму, складати військову присягу, виконувати військові накази, отримувати заробітну плату військового та брати у руки зброю, не може бути оцінено судом як такі обставини, що настільки обмежують можливість сповідувати певну віру, що само по собі виключає можливість виконання військового обов`язку, військовозобов`язаного ОСОБА_5 як громадянина України по мобілізації під час воєнного стану, незалежно від його віросповідання як Свідка Єгови.

Законодавство України не передбачає можливості відмови від виконання обов`язку проходити військову службу за призовом під час мобілізації, яка ґрунтується на релігійних або інших переконаннях.

Такі переконання не можуть бути підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у разі її ухилення від мобілізації у значенні статті 336 КК України.

У постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2025 року в справі № 573/838/24 об`єднана палата ККС визнала, що відмова від носіння і використання зброї утворює ядро певних релігійних або нерелігійних переконань. Тому мотиви такої відмови не можуть бути проігноровані навіть у разі служби за мобілізацією. Водночас, на думку об`єднаної палати, необхідність підкоритися військовому керівництву і правилам служби, що не пов`язані з носінням і використанням зброї, не є настільки істотним втручанням у свободу сповідувати свої переконання, щоб вважати їх непропорційними за ситуації, в якій такі обмеження запроваджені.

Верховний суд у згаданій постанові зробив правовий висновок, що відмова особи від призову під час мобілізації з релігійних або інших переконань, навіть якщо щирість і послідовність цих переконань не викликає сумніву, зумовлює відповідальність за ст. 336 КК України. Разом з тим, Верховний Суд наголосив, що релігійні та інші переконання мають враховуватися під час проходження військової служби за мобілізацією й не можуть спричинювати виконання сумлінним відмовником наказів, пов`язаних з носінням або використанням зброї.

Суд вважає, що ситуація, у якій перебуває держава, позначається також і на обсязі права на сумлінну відмову, тому не погоджується з доводами обвинуваченого щодо абсолютної неможливості для сумлінного відмовника бути призваним за мобілізацією з міркувань, які виходять за межі носіння або використання зброї. Наприклад, на думку суду, необхідність підкоритися військовому керівництву і правилам служби, що не пов`язані з носінням і використанням зброї, не є настільки істотним втручанням у свободу сповідувати свої переконання, щоб вважати їх непропорційними за ситуації, в якій такі обмеження запроваджені.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 будучи військовозобов`язаним та придатним за станом здоров`я для проходження військової служби, знаючи про відсутність будь-яких рішень щодо заміни йому військової служби на невійськову, не маючи підстав на альтернативну службу під час мобілізації, 12 березня 2025 року, будучи належним чином попереджений про кримінальну відповідальність, за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, перебуваючи в приміщенні пункту постійного збору військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_2 , 12 березня 2025 року відмовився від призову на військову службу під час мобілізації.

У ОСОБА_5 відсутні фактичні та юридичні підстави для сумлінної відмови від військової служби, правова оцінка його дій як ухилення від призову за мобілізацією не суперечить вимогам частини 4 статті 35 Конституції України і статті 9 Європейської конвенції з прав людини. Притягнення до кримінальної відповідальності за такі дії не є примусом, що принижує свободу людини мати чи приймати релігію або переконання на свій вибір, у розумінні частини 2 статті 18 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Таким чином, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження приходить до висновку, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України відносяться до нетяжких злочинів.

Обставин, відповідно до ст. 66, 67 КК України, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Також суд враховує, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до досудової доповіді, складеної Тячівським районним відділом філії ДУ Центр пробації в Закарпатській області від 09 червня 2025 року, на підставі характеризуючих даних, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній, можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

При призначенні конкретного виду і розміру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, є присвяченим, охрещеним служителем Релігійного об`єднання «Свідки Єгови в Україні» з 29 серпня 1989 року, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у межах санкцій ст. 336 КК України із звільненням обвинуваченого від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не застосовувався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 373-376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України і призначити йому покарання за ст. 336 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього на підставі ст.76 КК України наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Речовий доказ: DVD-R диск на якому наявний відеозапис події, який зберігається при матеріалах судового провадження, - залишити при матеріалах судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення,

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua