Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №304/1655/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Суд: Перечинський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №304/1655/26

Суддя: Гевці В. М.

Справа № 304/1655/26 Провадження № 3/304/661/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 рокум. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Галас А.Ю.,

розглянувши матеріали, які надійшли з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, тимчасово непрацюючого,

за ч. 1 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И Л А:

13 серпня 2026 року о 18 год 50 хв на околиці населеного пункту с. Сімер Ужгородського району Закарпатської області, на відстані 8 000 метрів від державного кордону, у межах контрольованого прикордонного району, на напрямку 198 прикордонного знаку, прикордонним нарядом «Група реагування» спільно з працівниками Національної поліції було затримано ОСОБА_1 , який вчинив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону.

Зокрема, на околиці населеного пункту с. Раково Ужгородського району Закарпатської області ОСОБА_1 проігнорував неодноразово повторювану законну вимогу старшого прикордонного наряду «Контрольний пост» майора ОСОБА_2 , подану за допомогою жезла, про зупинку транспортного засобу марки «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , та продовжив рух у напрямку населеного пункту с. Сімер, де був затриманий прикордонним нарядом «Група реагування».

Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги частини другої статті 23 та статті 34 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 3 квітня 2003 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 185-10 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.

Водночас у матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_1 , у яких він зазначив, що не зупинився на вимогу прикордонника, оскільки дуже поспішав на роботу. Свою вину у вчиненому визнав та зазначив, що готовий понести адміністративну відповідальність.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшла такого висновку.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суди повинні застосовувати критерій доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Яременко проти України» від 12 червня 2008 року, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року).

Суддя встановила, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, крім визнання ним своєї вини у письмових поясненнях, підтверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 007220Е від 13 серпня 2026 року, копіями протоколів про адміністративне затримання та особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів від 13 серпня 2026 року, копією паспорта громадянина України та відомостями із застосунку «Дія», рапортом начальника групи оперативних чергових НОМЕР_1 прикордонного загону майора ОСОБА_2 від 13 серпня 2026 року, рапортом начальника відділення прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) старшого лейтенанта ОСОБА_3 від 13 серпня 2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 13 серпня 2026 року, копією постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП від 13 серпня 2026 року, а також схемою затримання громадянина України.

Наведені докази є послідовними, узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Таким чином, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за частиною першою статті 185-10 КУпАП як злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків.

За таких обставин, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суддя дійшла висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185-10 КУпАП, доведена повністю.

Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суддя відповідно до вимог статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставину, що пом`якшує відповідальність, а саме щире каяття, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

З урахуванням наведеного суддя вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, яке буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.

Тому, керуючись статтями 33, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави (отримувач: ГУК у Закарпатській області/Перечинськатг/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, банк отримувача – казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA398999980313080106000007379, призначення платежу: «адміністративний штраф та інші санкції», код 21081100) в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби у порядку, передбаченому ст. 308 КУпАП. У порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача – казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, призначення платежу: «Судовий збір на користь держави», код 22030106) 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Постанова в справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя:Гевці В. М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua