Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №214/5738/26 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №214/5738/26

Суддя: Акуленко В. В.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2706/26 Справа № 214/5738/26 Суддя у 1-й інстанції - Фролова Н.М Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м.Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., при секретарі Кучевасовій А.В., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Саксаганського районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області від 07 вересня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 665,60 грн.

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови судді, 10.05.2026 року о 03:16 год. в м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого (Мелешкіна), 13, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Tayota Avensis, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на встановлення стану сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На вказане рішення особою, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову судді скасувати та закрити провадження за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що суд першої інстанції не вжив заходів щодо повного та всебічного розгляду справи, розглянув справу за його відсутності та не врахував, що від поліції не було надано документів, про витребування яких він клопотав перед судом. Наполягає на тому, що суду не надано достовірних доказів його керування транспортним засобом та перебування у стані алкогольного сп?яніння. Працівники поліції не мали правових підстав для зупинки транспортного засобу. Огляд на стан сп?яніння проведено з порушенням процедури та без залучення свідків. При цьому, відеозапис постійно переривається, а тому його не можна вважати належним та достовірним доказом у справі.

Також, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, посилаючись на отримання копії цієї постанови лише 06 жовтня 2026 року.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Тобто, можливість реалізації права апеляційного оскарження та його строк виникають і обчислюються саме з дня винесення постанови та не пов`язані з днем отримання копії судового рішення.

Разом з тим, суд першої інстанції розглянув справу про адміністративне правопорушення призначену 07 версня 2026 року за відсутності ОСОБА_1 , позбавивши його права надати пояснення, заперечення або інші матеріали.

Апеляційним судом були виправлені допущені судом першої інстанції порушення, у повній мірі забезпечено право Сорокіна на доступ до правосуддя. Йому була надана можливість взяти участь у судовому засіданні, надати пояснення, заявити будь-які клопотання та скористатись всім обсягом прав, передбачених ст. 268 КУпАП.

Таким чином, пропущений Сорокіним строк апеляційного оскарження підлягає поновленню, оскільки суд першої інстанції позбавив його права на участь в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Тобто, для визначення складу даного правопорушення необхідно встановити чи керувала особа, що притягується до адміністративної відповідальності транспортним засобом, законність запропонованого їй порядку огляду та сам факт відмови.

Так, факт порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.5 ПДР України, а відтак вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відповідним протоколом, рапортом, письмовими поясненнями та відеозаписом, згідно яких ОСОБА_2 керував транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального засобу газоаналізатора «Драгер», а також у медичному закладі. Факт вказаної відмови також був зафіксований на бодікамеру робітниками поліції.

Таким чином, в діях ОСОБА_2 безумовно наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність дій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Він отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних в них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Той факт, що відеозаписи збереженні різними файлами, не є порушенням, так як вони є послідовними та з них чітко простежується хід подій. Відеозапис не є єдиним доказом у справі і має оцінюватися в сукупності з іншими доказами. При цьому «нарізки» відеозапису на декілька файлів самі по собі не свідчить про його монтаж або недопустимість, якщо суттєві для справи моменти зафіксовані. З наданих відеофрагментів суд бачить логічну хронологію подій, яка узгоджується із змістом протоколу та іншими дослідженими судом письмовими доказами. Відеозапис оцінюється судом як належний і допустимий доказ, який додатково підтверджує обставини, зафіксовані в письмових документах.

Як вбачається з відеозапису адміністративного правопорушення, після зупинки транспортного засобу співробітниками поліції ОСОБА_2 вийшов з автомобіля, перебуваючи на місці водія, у зв?язку з чим не знайшли свого підтвердження доводи ОСОБА_2 з приводу того, що він не керував транспортним засобом.

Робітником поліції було роз`яснено ОСОБА_2 , що в нього є ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації руху, поведінка, що не відповідає обстановці, у зв`язку з чим, йому було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі.

На вимогу робітників поліції пройти повний огляд на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_2 не надав згоди на проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та повідомив працівникам поліції про свою згоду пройти огляд у медичному закладі через дві години. Працівниками поліції в повній мірі роз`яснено процедуру огляду на стан алкогольного сп?яніння, але ОСОБА_2 на неодноразову вимогу робітників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, умисно не надавав згоду з метою ухилитись від відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких підстав, поліцейські дійшли правильного висновку, що ОСОБА_2 відмовився від проходження запропонованого йому огляду, з урахуванням його поведінки.

Таким чином, робітниками поліції в повній мірі виконані вимоги ст. 266 КУпАП, роз`ясненні ОСОБА_2 його права, тому запропонований огляд на стан алкогольного сп`яніння проведений без порушень чинного законодавства, а його доводи про зворотне не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Твердження автора апеляцій щодо порушення працівниками поліції процедури огляду та проведення його без залучення свідків, суперечать положенням ч. 2 ст. 266 КУпАП, якою передбачено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

В даному випадку працівниками поліції правомірно було застосовано технічні засоби відеозапису, який долучено до матеріалів справи та прийнятий судом як належний та допустимий доказ, про що зазначено вище.

На спростування доводів апеляційної скарги щодо невстановлення факту і обставин вживання алкоголю чи інших речовин слід зазначити, що наявність чи вісутнійсть у водія зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння може бути встановлена лише в один спосіб проходженням водієм на вимогу поліцейського відповідного огляду у встановленому законом порядку. При цьому, висловлення підозри щодо знаходження водія у стані алкогодльного сп`яніння з перерахуванням таких ознак положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 відносить виключно до компетенції працівника поліції. Наявність чи відсутність обґрунтованості висловленої поліцейськими підозри спростовуються водієм виключно у встановлений законом спосіб.

Натомість, ОСОБА_2 висловив відмову від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Доводи апелянта з приводу відсутності правових підстав для зупинки транспортного засобу не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до відеозапису з бодікамери поліцейських Сорокіна було зупинено під час дії в Дніпропетровській області комендантської години, коли рух транспортних засобів забороняється.

Контроль дотримання комендантської години мешканцями населеного пункту покладається на спеціально виділені для цієї мети комендантські патрулі, до складу яких входять поліцейські Національної поліції України, військовослужбовці ЗС України та можуть залучатися військовослужбовці Національної гвардії України та державної прикордонної служби України.

У разі порушення комендантської години, комендантський патруль та правоохоронці можуть, серед іншого, зупиняти транспорт, перевіряти у громадян, у тому числі водіїв, документи, а в разі потреби, проводити огляд транспортних засобів, особистих речей та багажу.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що в даному випадку дії працівників поліції були законні, вони діяли в межах Закону України «Про Національну поліцію» оскільки завданнями поліції є забезпечення публічної безпеки і порядку, охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності.

Досліджені апеляційним судом матеріали справи та відеозапис, є інформативним і не вказують на упередженість чи суб`єктивне ставлення працівників поліції. Ними роз`яснено права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, підстави для проходження огляду на стан сп`яніння і наслідки відмови від його проходження.

Сукупність доказів є достатніми, щоб дійти висновку щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5. ПДР України.

Невизнання ОСОБА_2 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.

Слід зазначити, що дійсно суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_2 , але апеляційним судом були виправлені допущені порушення, у повній мірі забезпечено право ОСОБА_2 на доступ до правосуддя. Йому була надана можливість взяти участь у судовому засіданні, надати пояснення, заявити будь-які клопотання та скористатись всім обсягом прав, передбачених ст.268 КУпАП.

Оскільки, всі наявні вматеріалах справи докази у своїй сукупності доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, тому підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

Постанова суду є законною та обґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити особі, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , строк апеляційного оскарження постанови судді Саксаганського районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області від 07 вересня 2026 року.

Постанову судді Саксаганського районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області від 07 вересня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua