Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №309/3510/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Суд: Хустський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №309/3510/26

Суддя: Довжанин М. М.

Справа № 309/3510/26

Провадження № 2/309/1903/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді Довжанин М.М.

за участю секретаря судового засідання Драб Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хустської міської ради, де третя особа: приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Король Надія Іванівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Хустської міської ради, де третя особа: приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Король Надія Іванівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . За період спільного проживання у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народилось троє дітей: позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_5 , який помер на території Російської Федерації.

Мати позивача ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Доглядав та фактично утримував батьків у похилому віці саме позивач. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за життя подарували позивачу ОСОБА_1 будинок, в якому вони проживали за адресою АДРЕСА_1 та земельні ділянки, які на той час належали їм на праві приватної власності. Враховуючи те, що батьки подарували позивачу належне їм майно, заяви про прийняття спадщини до нотаріуса після смерті батька останній не подавав, адже був переконаний , що все спадкове майно було йому подаровано. Однак, станом на серпень місяць 2026 року з Боронявського старостинського округу Хустської територіальної громади ОСОБА_1 стало відомо про наявність двох державних актів на земельні ділянки (паї), які видані у 2002 році та належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Звернувшись до приватного нотаріуса для оформлення спадкових прав щодо вказаних земельних ділянок, йому роз`яснили про пропуск строку для прийняття спадщини.

Посилаючись на приписи ст. 1272 ЦК України, просить суд визначити йому додатковий строк тривалістю 2 місяці для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відзиву на позов відповідачем Хустською міською радою не подавався.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У судове засідання третя особа - приватний нотаріус Король Н.І. не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. 19.10.2026 року через канцелярію суду подала клопотання про розгляд справи у її відсутність, заперечень щодо задоволення позову не має.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази, суд констатує наступне.

Встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 04.06.2018 року, мати позивача ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 27.09.2018 року, батько позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті батьків залишилось спадкове майно, про яке позивачу стало відомо у 2026 році, тобто після спливу строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

За правилами статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1272 ч. 3 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може призначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 N 7, роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Встановлено, що позивач є спадкоємцем за законом. Суд бере до уваги твердження позивача про те, що пропуск строку на подання заяви про прийняття спадщини ним пропущено через незнання про встановлені терміни та відсутність відомостей про наявність спадкового майна. Вказане свідчить про наявність поважних причини пропуску позивачем шестимісячного строку для подання вказаної заяви.

Враховуючи наведене, а також зважаючи на відсутність заперечень щодо задоволення позову від відповідача, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Судові витрати слід покласти на позивача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 48,51, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1223, 1268, 1270, 1272 ЦК України суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Хустської міської ради, де третя особа: приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Король Надія Іванівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстрація місця проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Текст рішення виготовлено 10 листопада 2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Довжанин М. М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua