Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №748/2762/26 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Суд: Чернігівський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №748/2762/26

Суддя: Костюкова Т. В.

Провадження № 2/748/2176/26

Єдиний унікальний № 748/2762/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Костюкової Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Зінченко Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача, Гурський Герман Юрійович, діючи на підставі довіреності від 21.05.2026 та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок», 28.08.2026, в системі «Електронний суд», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позов тим, що 31.01.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» було укладено договір №2966709402-601912 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Кошельок» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту, становить 2000 грн. (п.1.1. договору, р.3. паспорту кредиту); початковий строк кредитування, становить 22 дні, (п. 2.1. договору, р.3., р.4 паспорту кредиту, п.1. графіку розрахунків); дисконтна відсоткова ставка, становить 0,88% на добу за початковий строк кредитування (Лояльний період) визначений п.3.6. п.3.7. договору (р.4. паспорту кредиту, п.1. п.2. графіку розрахунків); базова процентна ставка, становить 2,2% на добу за продовжений строк користування кредитом визначений п.3.5., п.3.6., п.3.7., п.3.8. договору (р.4. паспорту кредиту, п.4. графіку розрахунків). Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказала в особистому кабінеті як банківська картка на яку кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору №2966709402-601912 від 31.01.2022 року. Відповідно до Розрахунку заборгованості за договором №2966709402-601912 позичальника, ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором №2966709402-601912 на загальну суму 1236 грн. До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за кредитним договором №2966709402-601912 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту належним чином не виконала, а лише часткового сплатив кошти, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову до суду, заборгованість відповідача становить 3430,58 грн., яка складається з: - заборгованість за сумою кредиту: 1151,20 грн.; - заборгованість за відсотками за користування позикою: 2779,38 грн., що стало підставою звернення до суду.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 01.09.2026 справу прийнято до розгляду відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи з повідомленням сторін на 09 листопада 2026 року об 16.30 год.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, позовна заява місять клопотання про розгляд справи без участі представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Ухвалу про відкриття провадження відповідач отримала, відповідно до вимог п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України (а.с.56).

За змістом пункту 5 частини шостої статті 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач, ОСОБА_1 , у визначений в ухвалі суду строк, відзив на позовну заяву не подала, у судове засідання не з`явилась. Про час, дату та місце розгляду справи була повідомлений належним чином, шляхом направлення повістки, яка повернулися на адресу суду з відміткою проставленою, працівником АТ «Укрпошта», на довідці про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». (а.с.56)

Пунктом 4 частини 8 статті 128 ЦПК України визначено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд з урахуванням того, що відповідач була повідомлена належним чином, відзиву на позов не надала, у судове засідання не з`явилась, при відсутності заперечень зі сторони представника позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів, та постановляє, у відповідності до вимог ст.281 ЦПК України, ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 31.01.2022 року, між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок» було укладено договір №2966709402-601912 за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі Договір), на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. (а.с.33- зворот-38)

Згідно п.1.1. договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 2000 гривень на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п.2.1. договору, кредит надається строком на 22 (двадцять дві доби) днів, (далі - «Лояльний період») початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок Кредитодавця.

Згідно п.2.2. договору, сторони погодили, що встановлений в п.2.1 Договору строк Лояльного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом Лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом.

Відповідно до п.2.3. договору, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного п. 2.1. цього Договору.

Згідно п.2.6. договору, датою повернення (погашення) кредиту, так само як і датою сплати процентів, вважається дата зарахування коштів на рахунок кредитодавця.

Згідно п.3.1. договору, проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом.

Відповідно до п.3.5. договору, сторони погоджуються що у випадку користування кредитом з боку позичальника більше за визначений Лояльним періодом, встановлении? п.2.1 Договору або додатковими угодами між сторонами зобов`язання позичальника за цим Договором продовжуються на весь період користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п.3.4 цього Договору процентна ставка менша ніж 2 (два) відсотки від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою визначеною п.3.4 Договору скасовуються з моменту початку і?х застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 2,2% за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення кредиту. Таким чином зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 0,88% розповсюджуються на весь період користування кредитом з моменту укладення цього Договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.2.1 Договору.

Згідно п.9.1. договору, цей Договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційнотелекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Згідно п.9.2. договору, цеи? Договір вступає в силу з моменту підписання и?ого сторонами та діє до повного виконання сторонами власних обов`язків за цим Договором.

Графіком розрахунків визначено, що сукупна вартість кредиту за Дисконтною ставкою складає 19,36% від суми кредиту (у процентному вираженні) або триста вісімдесят сім гривень 20 копійок. (у грошовому вираженні) та включає в себе: 1) проценти за користування кредитом у розмірі 0,88% від суми кредиту (у процентному вираженні) або сімнадцять гривень 60 копійок. (у грошовому виразі); 2) суму кредиту у розмірі 2000 дві тисячі гривень 00 копійок. (у грошовому вираженні). Плата за користування кредитом (проценти) становить 321,20% річних від суми кредиту за кожен день користування кредитом, що становить (387,20) гривень Цеи? Графік розрахунків є невід`ємною частиною Договору №2966709402-601912 від «31» січня 2022 року. (а.с.38 - зворот)

Також матеріали справи містять Паспорт споживчого кредиту до Договору №2966709402-601912 від 31.01.2022. (а.с.32-33) та Правила надання коштів у позику в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок», затвердженні наказом директора ТОВ «Кошельок» №07/14/07/21 від 19.08.2021, які набрали чинності з 19.08.2021 р. (а.с.14-22)

Згідно повідомлення XPAY Grouh LLC, 31.01.2022 об 15:32:25, через платіжну систему XPAY Group LLC було проведено успішне зарахування на карту клієнта № НОМЕР_2 коштів в сумі 2000 грн за договором займу №2966709402-601912, Order ID транзакції 53581162. (а.с.13)

З наданої, на виконання ухвали суду від 01.09.2026, АТ КБ «ПриватБанк» інформації №20.1.0.0.0/7-260911/60933-БТ від 17.09.2026 слідує, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 . Випискою за договором №б/н за період 30.01.2022 по 01.02.2022 підтверджується факт зарахування коштів 31.01.2022 в розмірі 2000 грн на рахунок ОСОБА_1 (а.с.54, 55)

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч.2 ст.642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст.11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст.12 цього Закону).

У п.6 ст.3 Закону України «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Договір, що укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, про що вказано також у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Суд вважає, що під час укладення Договору №2966709402-601912 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 31.01.2022 сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, строк кредиту. Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

Такий договір, укладений у формі електронного документа, підписаний ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису, а відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Наявність електронного підпису сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

На підтвердження укладення договору №2966709402-601912 від 31.01.2022 позивачем надано візуальну форму послідовності дій клієнта ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , номер телефону НОМЕР_4 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Товариства (ТОВ «Кошельок»), щодо укладення електронного Договору про надання кредиту 2966709402-601912 від 31.01.2022 р. в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті https://koshelok.ua/ (а.с.28), з якої вбачається, що 31.01.2022 клієнт використовуючи номер телефону ідентифікувалась в ІТС та зайшов в особистий кабінет, надала всю необхідну інформацію для формування Товариством належної пропозиції клієнту; Товариство направило (розмістило) клієнту в ІТС індивідуальну оферту (з відповідними активними посиланнями), яка містить істотні умови Договору; Товариством клієнту на номер телефону відправлено смс-повідомлення про успішний розгляд його заявки на кредит та необхідність ознайомитися з договором в особистому кабінеті; клієнт додала платіжну картку для отримання коштів; Товариством було відправлено в смс-повідомленні на номер телефону клієнта одноразового ідентифікатора «3875»; Клієнт ознайомився з офертою Товариства та приймає її умови; Акцептування клієнтом умов оферти, шляхом надсилання Товариству акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором «3875» ОСОБА_1 здійснила 31.01.2022 об 15:32:18.

Так, ОСОБА_1 вказала свої персональні дані, а саме : індектифікаційний код, дані паспорту, місце реєстрації та фактичного проживання, номер телефону, адресу електронної пошти.

Без підписання договору ОСОБА_1 не отримала би кредитні кошти, які їй перераховані на банківську картку ІНФОРМАЦІЯ_2 , що доводиться наданою випискою АТ КБ «ПриватБанк», адже саме на банківську картку відповідача в день укладення кредитного договору зараховано 2000 грн.

Таким чином, між сторонами укладено кредитний договір та відповідач отримала кредитні кошти в розмірі 2000 грн.

Відповідно до Детального розрахунку заборгованості за Договором №2966709402-601912 позичальника ОСОБА_1 , відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату на загальну суму 1236 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 3430,58 грн., яка складається із заборгованості за сумою кредиту - 1151,20 грн, заборгованості за відсотками за користування позикою - 2279,38 грн. (а.с.39-40)

Суд зауважує, що нарахування відсотків за кредитним договором здійснювалось позивачем належним чином та у повній відповідності до умов кредитного договору, а саме: щоденно та виключно протягом строку користування кредитом, визначеним в пунктах 2.1. та 3.7. Кредитного договору, тобто протягом 122 днів; за щоденною процентною ставкою, зазначеною в пункті 3.5. Кредитного договору, лише на залишок неповернутої суми Кредиту, що підтверджується вищенаведеними доказами, дослідженими судом.

В свою чергу відповідач не спростувала наданий позивачем розрахунок заборгованості та не надала власний контрозрахунок.

Зазначена позиція повністю узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 11.07.2018 року у справі № 753/7883/15 у відповідності до якого, доводи сторони про необгрунтованість розрахунку заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку, враховуючи те, що відповідачем не було належним чином виконано умови вищезазначеного кредитного договору, а також нею не було спростовано вищезазначених позовних вимог позивача, на підставі чого позовна заява підлягає задоволенню повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст.264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. При цьому відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як встановлено в судовому засіданні, позивач поніс судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №8254 від 17.07.2026 року (а.с.1), а тому суд у відповідності ст.141 ЦПК України стягує його з відповідача.

Крім того, згідно із ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, які відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому сам факт оплати таких послуг не є обов`язковою передумовою можливості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у разі якщо стороною, на користь якої ухвалено рішення суду, подано необхідні докази, які підтверджують надання відповідних послуг щодо розгляду конкретної судової справи (постанова ВС від 28.09.2021 року у справі №160/12268/19).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн, суду подано договір про надання правничої (правової) допомоги від 12 лютого 2025 року (а.с.26), додаток до договору про надання правничої допомоги від 20 лютого 2026 року (а.с.12), акт №1 приймання-передачі правової допомоги від 10.06.2026 до договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2025р. (а.с.27) , копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Гурського Г.Ю. серії ДН №5506 (а.с.29).

У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №211/3113/16-ц (провадження №61-299св17), від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18, від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічні висновки викладені й в постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі №456/456/20 (провадження №61-2042св22), від 01 листопада 2022 року у справі №757/24445/21-ц (провадження №61-9163св22), від 17 листопада 2022 року у справі №687/35/21 (провадження №61-19990ск21).

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв`язку зі стягненням заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим, адвокатом в інтересах позивача було здійснено підготовку та складено позовну заяву.

Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, з огляду на ціну позову, тому, підготовка документів для звернення до суду у рамках зазначеної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи. Крім того, суд враховує те, що справа про стягнення кредитної заборгованості є справою, у якій судова практика є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі №911/739/15.

Відтак, з огляду на викладене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, зважаючи на критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, складність та категорію справи, розгляд якої здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку, що справедливим буде зменшення розміру витрат, понесених на надання професійної правничої допомоги до 3000 гривень, які підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 76, 81, 82, 141, 178, 247, 264-268, 279, 280-282, 354 ЦПК України, статтями 205, 207, 509, 512-513, 514, 525, 526, 530, 536, 599, 610-611, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість, за Договору №2966709402-601912 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 31.01.2022 у розмірі 3430 (три тисячі чотириста тридцять) грн 58 коп, яка складається з 1151,20 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 2279,38 грн - за заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2662,40грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо повне рішення не було вручено в день його проголошення позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок», код ЄДРПОУ 40842831, місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Антонова, буд.8а.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Костюкова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua