Суд: Бобровицький районний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №729/1073/26
Суддя: Демченко Л. М.
Справа 729/1073/26
2/729/964/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"03" листопада 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:
судді Демченко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Роєнко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 55 989,86 грн.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28.11.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №103414727 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 6 500,00 грн.
24.04.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №24042026, відповідно до умов якого позивач набув права грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Згідно з реєстром боржників №2 від 24.04.2026 заборгованість відповідача за кредитним договором №103414727 становить 21 085,46 грн, з яких: 6 500,00 грн — заборгованість за основним зобов`язанням, 3 737,46 грн — заборгованість за процентами за користування кредитом, 3 848,00 грн — комісія за обслуговування кредиту, 7 000,00 грн — неустойка.
Крім того, 20.11.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8840628, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 8 100,00 грн.
На підставі договору факторингу №24042026 від 24.04.2026 та реєстру боржників №1 від 24.04.2026 позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №8840628 у розмірі 22 793,40 грн, з яких: 8 100,00 грн — заборгованість за основним зобов`язанням, 10 643,40 грн — комісія за обслуговування кредиту, 4 050,00 грн — неустойка.
Також 11.12.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №6227471, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти в розмірі 3 000,00 грн.
23.04.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №23/04/26.
Відповідно до реєстру боржників №1 від 23.04.2026 позивач набув права вимоги до відповідача за договором позики №6227471 у розмірі 12 111,00 грн, з яких: 3 000,00 грн — заборгованість за основною сумою боргу, 2 593,50 грн — заборгованість за процентами, 6 000,00 грн — неустойка, 517,50 грн — комісія за надання позики.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач просить стягнути заборгованість за вказаними договорами у загальному розмірі 55 989,86 грн та понесені судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України та шляхом направлення судової повістки за місцем його реєстрації, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, яка повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За таких підстав відповідач вважається належно повідомленим про дату, час і місце судового засідання.
Згідно ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.
Оскільки сторони до суду не з`явились, суд вважає за необхідне розгляд справи провести відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що 28.11.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №103414727, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти в розмірі 6 500,00 грн строком на 360 днів. Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та доступний через сайт ТОВ «Мілоан» та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, передбачені договором. Договір підписано одноразовим ідентифікатором 930895 (а.с.9-14).
24 квітня 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №24042026, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників (а.с.24-28).
Відповідно до акта прийому-передачі реєстру боржників №2 від 24.04.2026 та витягу з реєстру боржників №2 від 24.04.2026 до договору факторингу №24042026 від 24.04.2026 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №103414727 у сумі 21 085,46 грн (а.с.30,32).
Згідно з платіжним дорученням №112530077 ТОВ «Мілоан» 28.11.2025 перерахувало ОСОБА_1 6 500,00 грн за кредитним договором №103414727 (а.с.21).
Відповідач належним чином не виконав взятих на себе зобов`язань за кредитним договором №103414727 від 28.11.2025, у зв`язку з чим, згідно з наданими позивачем розрахунком заборгованості та витягом із реєстру боржників, виникла заборгованість у загальному розмірі 21 085,46 грн, з яких: 6 500,00 грн — заборгованість за основним зобов`язанням, 3 737,46 грн — заборгованість за процентами за користування кредитом, 3 848,00 грн — заборгованість за комісією за обслуговування кредиту, 7 000,00 грн — неустойка (штраф, пеня).
Судом встановлено, що 20.11.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8840628, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти в розмірі 8 100,00 грн строком на 360 днів. Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та доступний через сайт ТОВ «Мілоан» та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, передбачені договором. Договір підписано одноразовим ідентифікатором 891990 (а.с.33-38).
24 квітня 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №24042026, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників.
Відповідно до акта прийому-передачі реєстру боржників №1 від 24.04.2026 та витягу з реєстру боржників №1 від 24.04.2026 до договору факторингу №24042026 від 24.04.2026 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №8840628 у сумі 22 793,40 грн (а.с.47-48).
Згідно з платіжним дорученням №166654043 ТОВ «Мілоан» 20.11.2025 перерахувало ОСОБА_1 8 100,00 грн за кредитним договором №8840628 (а.с.45).
Відповідач належним чином не виконав взятих на себе зобов`язань за кредитним договором №8840628 від 20.11.2025, у зв`язку з чим, згідно з наданими позивачем відомостями про щоденні нарахування та погашення, а також витягом із реєстру боржників, виникла заборгованість у загальному розмірі 22 793,40 грн, з яких: 8 100,00 грн — заборгованість за основним зобов`язанням, 10 643,40 грн — заборгованість за комісією за обслуговування кредиту, 4 050,00 грн — неустойка (штраф, пеня).
Судом встановлено, що 11.12.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №6227471, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти в розмірі 3 000,00 грн строком на 360 днів. Договір укладено в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» через вебсайт clickcredit.ua. Договір підписано одноразовим ідентифікатором 678370 (а.с.55-62).
23 квітня 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №23/04/26, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників (а.с.70-74).
Відповідно до акта прийому-передачі реєстру боржників №1 від 23.04.2026 та витягу з реєстру боржників №1 від 23.04.2026 до договору факторингу №23/04/26 від 23.04.2026 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №6227471 у сумі 12 111,00 грн (а.с.75,77).
Відповідач належним чином не виконав взятих на себе зобов`язань за договором позики №6227471 від 11.12.2025, у зв`язку з чим, згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, виникла заборгованість у загальному розмірі 12 111,00 грн, з яких: 3 000,00 грн — заборгованість за основною сумою боргу, 2 593,50 грн — заборгованість за процентами, 6 000,00 грн — неустойка (штраф, пеня), 517,50 грн — комісія за надання позики (а.с.68-69).
Згідно з довідкою про перерахування кредитних коштів, 11.12.2025 відповідачу перераховано грошові кошти в розмірі 3 000,00 грн за договором позики №6227471 (а.с.66).
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за трьома договорами, згідно з наданими позивачем розрахунками, становить 55 989,86 грн.
Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд також виходить з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи оферту кредитодавця відповідач погоджується на запропоновані ним умови.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч. 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
ОСОБА_1 належним чином умов кредитних договорів не виконав, унаслідок чого, згідно з наданими позивачем відомостями про щоденні нарахування та погашення, а також витягами з реєстрів боржників, за кредитним договором №103414727 від 28.11.2025 виникла заборгованість у розмірі 21 085,46 грн, за кредитним договором №8840628 від 20.11.2025 — 22 793,40 грн та за договором позики №6227471 від 11.12.2025 — 12 111,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України позивачем надано докази укладення кредитних договорів, перерахування кредитних коштів відповідачу та переходу до позивача права вимоги за вказаними договорами.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за основною сумою кредиту, процентами за користування кредитом та комісією за надання позики підлягають задоволенню, а саме: за кредитним договором №103414727 від 28.11.2025 у розмірі 10 237,46 грн, з яких 6 500,00 грн — заборгованість за основним зобов`язанням та 3 737,46 грн — заборгованість за процентами за користування кредитом; за кредитним договором №8840628 від 20.11.2025 у розмірі 8 100,00 грн — заборгованість за основним зобов`язанням; за договором позики №6227471 від 11.12.2025 у розмірі 6 111,00 грн, з яких 3 000,00 грн — заборгованість за основною сумою боргу, 2 593,50 грн — заборгованість за процентами за користування позикою та 517,50 грн — комісія за надання позики.
Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача за вказаними договорами, становить 24 448,46 грн.
Щодо вирішення вимоги про стягнення плати за обслуговування кредиту суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Разом із тим право кредитодавця встановлювати комісію за обслуговування кредитної заборгованості не є безумовним та має реалізовуватися з дотриманням вимог законодавства щодо захисту прав споживачів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 викладено правовий висновок, відповідно до якого комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право отримувати один раз на місяць безоплатно, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 зазначеного Закону.
Аналогічні правові висновки щодо необхідності визначення конкретного переліку додаткових та супутніх послуг банку, за які встановлюється плата, викладені у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19.
З умов кредитних договорів №103414727 від 28.11.2025 та №8840628 від 20.11.2025 вбачається, що ТОВ «Мілоан» передбачено плату за обслуговування кредитної заборгованості.
При цьому матеріали справи не містять належних та достатніх доказів фактичного надання відповідачу додаткових чи супутніх послуг, за які встановлено зазначену плату, а також доказів того, що такі послуги не охоплюються інформацією про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право отримувати безоплатно відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином, ураховуючи наведені положення законодавства та правові висновки Верховного Суду, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача плати за обслуговування кредиту за кредитним договором №103414727 від 28.11.2025 у розмірі 3 848,00 грн та за кредитним договором №8840628 від 20.11.2025 у розмірі 10 643,40 грн, а всього 14 491,40 грн.
Щодо частини позовних вимог про стягнення пені за договорами суд зазначає наступне.
Зі ст. 549 ЦК України вбачається, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на вищевказане, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за неустойкою (штрафом, пенею) за кредитним договором №103414727 від 28.11.2025 у розмірі 7 000,00 грн, за кредитним договором №8840628 від 20.11.2025 у розмірі 4 050,00 грн та за договором позики №6227471 від 11.12.2025 у розмірі 6 000,00 грн, а всього 17 050,00 грн, задоволенню не підлягають.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов ТОВ ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами підлягає частковому задоволенню.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «ЄАПБ» слід стягнути заборгованість за кредитним договором №103414727 від 28.11.2025 у розмірі 10 237,46 грн, за кредитним договором №8840628 від 20.11.2025 у розмірі 8 100,00 грн та за договором позики №6227471 від 11.12.2025 у розмірі 6 111,00 грн, а всього 24 448,46 грн.
Разом з тим, при зверненні до суду з даним позовом позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплатило судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 662,40 грн.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
З врахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 162,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76, 81, 89, 141, 259, 263, 265, 273, 280, 284, 354 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами у сумі 24 448 (двадцять чотири тисячі чотириста сорок вісім) гривень 46 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1 162 (одна тисяча сто шістдесят дві) гривні 40 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, код ЄДРПОУ 35625014;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Л. М. Демченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua